Історична пісня

За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили.
Стару неньку зарубали.
А миленьку в полон взяли.
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан в’ється,
І по ногах ланцюг б’ється.
А я, бідний, з діточками
Піду лісом стежечками, —
Нехай йому із водою...
Ось-ось чайка надо мною.

Балада

У містечку Богуславі в Каньовського-пана

Там гуляла Бондарівна як Пишная Пава

У містечку Богуславі сидить Дівок Купка

А між ними Бондарівна як Сива Голубка

Прийшов до їх пан Каньовський тай шапочку ізняв

Обійняв він Бондарівну тай поцілував....

Ой не годен пан Каньовський мене цілувати

Тільки годен пан Каньовський мене роззувати

Ой шепнули добрі люди Бондарівні зтиха

Тікай-тікай Бондарівно буде тобі лихо

Ой тікала Бондарівна да з високого мосту

Сама така хорошая високого зросту

Ой тікала Бондарівна да межи лавками

А за нею два жовніри з гострими шаблями

Ой привели Бондарівну та межи крамниці

Прицілився пан Каньовський з срібної рушниці

Ой чи волиш Бондарівно ти зі мною жити

А то будеш Бондарівно в сирій землі гнити

Ліпше мені пан Каньовський в сирій землі гнити

Ніж з тобою по неволі на цім світі жити

Ой як тільки Бондарівна такеє сказала

Як не стрільне пан Каньовський Бондарівна впала....

Ой ідіте до Бондаря дайте Батьку знати

Нехай іде свою Доньку на смерть наряджати....

Як не вдарицця старий Бондар в стіну головою

Бондарівно моя Доню пропав я з тобою

Положили Бондарівну на дубову лаву

Поки скаже пан Каньовський викопати яму

У Неділю в Богуславі дзвони задзвонили

Ото Дівку Бондарівну навік схоронили

Хоча Дівку Бондарівну навік схороноли

Її Слава на Вкраїні повік не пропаде

Промовляючи:

Отак Дівчата вміли честі своєї боронити на Вкраїні.

Лірична пісня

Чи я в лузі не калина була,Чи я в лузі не червона булa?Взяли ж мене поламалиІ в пучечки пов'язали -Така доля моя! |Гірка доля моя! | (2) Чи я в полі не трaвиця була,Чи я в полі не зелена росла?Взяли ж мене покосилиІ на сіно посушили!Така доля моя! |Гірка доля моя! | (2) Чи я в полі не пшениця була,Чи я в полі не зерниста була?Взяли ж мене та й пожалиІ в снопики пов'язали -Така доля моя! |Гірка доля моя! | (2) Чи я в батька не дитина була,Чи я в батька не кохана була?Взяли ж мене заміж далиІ світ мені зав'язали -Така доля моя! |Гірка доля моя! | (2) Чи не було річеньки утопитися,Чи не було кращого полюбитися?Були річки - повсихали,Були кращі - повмирали -Така доля моя! |Гірка доля моя! | (2)

Дата добавления: 2015-08-09