Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Касіян Сакович

 

ПЕРЕДМОВА

СЛАВНОСИЛЬНОМУ ВІЙСЬКУ ЙОГО КОРОЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ ЗАПОРОЗЬКОМУ: ЛАСКИ БОЖОЇ, ДОБРОГО ЗДОРОВ’Я І ЩАСЛИВОГО НАД ВОРОГАМИ ВІТЧИЗНИ ЗВИТЯЖСТВА З НАБУВАННЯМ БЕЗСМЕРТНОЇ СЛАВИ - ЗИЧИТЬ ОД У ТРОЙЦІ ЄДИНОГО БОГА АВТОР

 

Вірність підданська Пану постійно справляє

Нам оте якнайбільше, що в світ посилає

Вольність — ось найважніша річ поміж усіми,

Гідність їй уступає речами своїми.

Тож освідчити можуть цю думку народи,

Бо вони до свободи ідуть од природи.

Золотою у світі її називають,

Доступитись до неї всі пильно жадають.

Та не кожному може вона бути дана,

Тільки нам, що боронять вітчизну і Пана.

Мужньо рицар у війнах до неї простує,

Не грішми, але кров’ю свободу купує.

Запорозькеє військо ту вольність здобуло,

Бо служило вітчизні старанно і чуло.

І у хроніках давніх про те написали,

Як вони противенців вітчизни збивали

Морем, долом, і пішо, і кінно, бувало,

Хоча ворог при зброї находив навалом.

Плем’я те із насіння іде Іафета,

Що батьківського з Симом 2 ховає секрета.

За Олега Роського монархи гуляли

І по морю човнами Царград штурмували.

Їхні предки із роським монархом хрестились —

З Володимиром, — стійко у вірі лишились

І ту віру несхитно тримають, статечно,

Бо за неї вмирати готові конечно.

У тім війську стрічали і князя, і пана,

Не одного з них мали провідцю-гетьмана.

І Петро Конашевич гетьманив на славу,

Його рицарство знають усюди по праву.

Запорозькеє військо — належить вважати —

Для вітчизни потрібне, пора це вже знати.

Україна тим військом себе захищає,

Де ж нема запорожців — татарин гуляє.

Це посвідчити можуть міста на Поділлі,

Також белзькі, підгірські — пізнали на ділі.

А де кров християнську поганин розлив,

Тих, котрі залишились, у рабство повів.

В козака хоч ні зброї, ані шишака,

Дожене поганина, лиш дай лошака,

І хоча він здоров’ю ушкоду вчиняє,

Та невільників завше з біди визволяє.

Отож тії, которі хотять воювати,

Щоб козаків чи знести, чи турку оддати,

Ті, напевне, як вівці у сіті б упали,

Коли б вовкові сторожа — пса — поручали.

Для вітчизни козаки — тверда оборона,

Від татар і від турків надійна заслона.

Але я до вас мову свою повертаю,

Славне рицарство, всім про таке нагадаю:

Щоб у вірі святій ви нерушно тривали,

Королю пильну вірність свою заховали,

Бо за неї вам вольність була Паном дана:

Є король, а крім нього — не маєте пана.

Від усяких податків, судів увільнились,

І заслугами гідно усі уміцнились.

За великі клейноди свободу тримайте

І заслугами більше її уміцняйте.

А ти, славний гетьмане, ти, наш Олефіру 3,

Керуй військом щасливо, ховаючи віру

Вірно Богу й народу, бо то християни,

І боятися будуть тебе всі погани.

Із тим рицарством слави собі набувай

І мене в добрій ласці із військом тримай.

Я тобі оцю книжку свою офірую

І од імені війська усього друкую,

Бо все те, що на славу гетьманську писалось

Конашевичу, вам це також прикладалось.

Не особою гетьман, а військом є славний,

Також гетьманом — військо, і доказ то явний.

Що є гетьман без війська чи військо без нього?

Ні, не важать нічого одне без одного.

Річ кінчаючи, Богу я вас доручаю

І звитяжства у щасті назавше бажаю.

 


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Русальна пісня | ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ | ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ | Історична пісня | Поучение Володимира Мономаха |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Галицько-волинський літопис про романа галицького| Характеристика транспортного узла

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)