Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лабораторна робота № 5

Читайте также:
  1. БУДОВА ТА РОБОТА ФРИКЦІЙНИХ МУФТ ЗЧЕПЛЕННЯ
  2. Девиз «биоробота» - «Живи, как все» или «Делай, что должно, и будь, что будет».
  3. Дипломна робота
  4. КЛИНИЧЕСКАЯ ЛАБОРАТОРНАЯ ДИАГНОСТИКА
  5. КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
  6. КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
  7. КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

ВИВЧЕННЯ ВІДЕОКАМЕРИ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ

 

Мета роботи: ознайомитися з видами відеокамер, їх функціями та характеристиками; з режимами роботи та органами управління відеокамери; набути навичок проведення навчальних відеозйомок.

Обладнання: відеокамера "Panasonic", відеокасета, телевізор кольорового зображення, інструкція користувача до відеокамери "Panasonic".

 

Теоретичні відомості

 

Камкордер – технічна назва апарата, що в побуті називають відеокамерою. Слово камкордер утворено із двох – камера + рекордер, воно нагадує, що в апарат входить і відеокамера (перетворює картинку в електричний сигнал), і відеомагнітофон (записує і відтворює відеосигнал).

Відеокамера - портативна телевізійна передавальна камера, конструктивно об'єднана з касетним відеомагнітофоном; для запису сигналів зображення і звуку (відеозаписи) використовуються магнітні стрічки шириною 12.7 і 8 мм. Відеокамери забезпечуються високоякісними об'єктивами із змінною фокусною відстанню (т.з. трансфокатори або ZОOM-об'єктиви), які здійснюють оптичне 10-кратне збільшення. Це дозволяє при відеозйомці, не змінюючи місця, плавно наблизити або віддалити об'єкт, що фотографується. Відеокамери забезпечені електронним видошукачем, який може використовуватися як для контролю зображення під час зйомки, так і для проглядання записаного сюжету в цілому. Найдосконаліші відеокамери, окрім видошукача, забезпечені мініатюрним кольоровим дисплеєм на рідких кристалах. З його допомогою можна проглянути тільки що знятий відеофільм безпосередньо на відеокамері. На рис. 1 подано блок-схема відеокамери.

Трансляційні відеокамери – це, по-перше, студійні камери, які застосовуються в апаратно-студійних комплексах (АСК) і пересувних телевізійних станціях (ПТС), які можуть мати порівняно великі габарити і масу, відрізнятися високим степенем автоматизації, навністю додаткових сервісних систем, можливістю застосування апаратних об'єктів великої кратності, які забезпечують одержання високої якості зображення, по-друге – камери нестудійного відеовиробництва (НВВ), які застосовуються в невеликих двох-, трьохкамерних ПТС, які мають порівняно невеликі габарити і масу камерної головки і можуть працювати як із штативом, так і з плеча оператора і забезпечують високу якість зображення в різних умовах роботи (кліматичних, погодних, змішаному освітленні і т.п.) (рис 1); камери відеожурналістики (ВЖ). застосовуються спільно

з портативними відеомагнітофонами і радіолініями для оперативних репортажів передач, і відрізняються достатньо високою якістю зображення, портативністю і можливістю автономної роботи;

 

 

 

 

 

Рис. 2. Схема відеокамери

1 - об'єктив; 2 - фільтр; 3 - мікродвигун; 4 - мініатюрний кінескоп;

5 - мікрофон; 6 - підсилювач звуку; 7 - електронні блоки

 

Рис.3. Цифрова HDV відеокамера Sony HVR-Z1E

 

відеокамери, які є конструктивним об'єднанням малогабаритних камер ВЖ, касетних записуючих відеомагнітофонів і джерела живлення, що автономно працюють з плеча оператора і відрізняються дещо зниженою чіткістю відтворювального зображення;

- телекіно- і теледіакамери, які застосовуються, як правило, в складі АСК для передачі кінофільмів.

Прикладні відеокамери бувають:

- візуального спостереження і контролю,

- систем навчального ТВ і телевізійних тренажерів;

- систем телевізійної автоматики, які забезпечують знаходження об'єктів, вимірювання їх параметрів, ідентифікацію, підрахунок і класифікацію об'єктів.

На відміну від трансляційних і побутових відеокамер, чуттєвих тільки до електромагнітних хвиль видимого діапазону, прикладні відеокамери можуть використовувати й інші діапазони хвиль. До них відносять камери інфрачервоного діапазону (камери телебачення), ультрафіолетового діапазону і рентгенотелевізійної установки.

Побутові відеокамери призначенні для відеозйомок із записом на касетний відеомагнітофон і відтворення, як правило, в домашніх умовах. Їх. часто об'єднують із записуючим відеомагаїтофоном (рис. 2). Масова портагивна побутова (любительська) кольорова відеокамера разом з підключеним до неї

 

 

 

Рис. 4. Побутова камера фірми "Canon"

 

домашнім відеомагнітофоном і телевізором складає відеокомлекс засобів домашнього любительського кіно. Власник відеокомплексу може самостійно створювати і відтворювати в домашніх умовах любительські відеофільми, причому відеострічку, на відміну від кіноплівки, можна використовувати багато разів.

Основними особливостями побутових відеокамер є мала маса і габарити; невелика вартість, надійність і стабільність роботи, простота конструкції і експлуатації, прийнятна якість зображення і звук, тривалість запису на одну касету і тривалість роботи від одної акумуляторної батареї.

Якість зображення, яка забезпечується побутовими відеокамерами, поступається тій, що необхідна для телебачення. У той же час розробники намагаються покращити основні параметри побутових відеокамер (чіткість, чуттєвість, відношення сигнал-шум, відсутність помітних спотворень растра, поєднання, правильна передача кольорів).

Побутові відеокамери VНS-формату, як правило, кольорові Побутові відеокамери більш високої якості іноді називають напівпрофесюнальними, так як в деяких країнах для оперативних відеорепортажів допускають їх використання (незважаючи на знижену якість зображення і звуку). Побутові відеокамери виготовляють як у плечовому так і ручному варіанті.

 

Основними особливостями побутових відеокамер є мала маса і габарити; невелика вартість, надійність і стабільність роботи, простота конструкції і експлуатації, прийнятна якість зображення і звуку, тривалість запису на одну касету і тривалість роботи від одної акумуляторної батареї.

Якість зображення, яка забезпечується побутовими відеокамерами, поступається якості зображення, необхідної для телебачення. В той же час розробники намагаються покращити основні параметри побутових відеокамер (чіткість, чуттєвість, відношення сигнал-шум, відсутність помітних спотворень растра, поєднання, правильна передача кольорів)

Останнім часом значно зріс обсяг розробок по створенню комплексів відеокамера-віоеомагттофон і їх масове виробництво. У системах відеозапису VНS, VНS-С, у яких використовується магнітна стрічка шириною 12,7 мм (а також 8 мм), вся електронна частина виконана на інтегральних мікросхемах. Датчиком зображення, як правило використовується чіп із зарядним зв'язком. Тривалість запису або відтворення в системах VНS (12,7 мм) 180 хв., а в 8-міліметрових комплексах вона досягає 240 хв. при високій якості запису звуку з частотним діапазоном до 15 кГц.

Конкуренція між VНS і 8-міліметровими системами привела до розробки нових моделей, наприклад, S-VНS і апаратури фірми JVС (Японія) (рис. 3). У системі VНS використовується також нова магнітна стрічка фірми 'Samsung" (Південна Корея).

Подальше вдосконалення комплексів пов'язують із цифровими відеокамерами. Вони мають підвищену світлочутливість датчика, що забезпечує кращу передачу півтонів, зменшення експозиції до 0,001 і запис при малій освітленості. Обладнання цифрових відеокамер рідинно-кристалічними панелями дозволяє зменшити габарити (камера «Нitachi» габаритні розміри 6x4x3,5 см) та використовувати їх для перегляду відзнятих фрагментів. Обладнання цифрових камер електронними засобами збереження зображень (електронна пам'ять) дозволило зберігати записи тривалістю до 60 хв., у сучасних цифрових форматах, що обробляються комп'ютерами, МР2 та МР4, об'ємом до 240 Мбайт.

Методика застосування відеотехнічної апаратури

За допомогою відеокамери вчитель може зняти на відеострічку і підготувати для використання в навчально-виховному процесі відповідні матеріали.

1. Для використання на уроках залежно від навчальної дисципліни, яку він викладає:

– репортаж з електростанції;

– репортаж з комп’ютерної лабораторії;

– навколишнє середовище;

– репортаж зі спортивних змагань;

– подорож по історичних місцях;

– репортаж з промислових підприємств;

– вирощування сільськогосподарських культур;

– цікаві явища в природі;

– виступи письменників;

– виступи державних і політичних діячів;

– виконання музичних творів майстрами мистецтв;

– зустрічі з діячами літератури, культури, мистецтв.

2. Для використання в позакласній виховній роботі з учнями незалежно від специфіки навчальних дисциплін, які вивчають учні:

– музей експозиції;

– зустрічі з цікавими людьми;

– матеріал з різних тематичних виставок;

– матеріали екскурсії в природу;

– матеріал з життя країн світу;

– досягнення науки і техніки;

– інтерв’ю з майстрами різних галузей діяльності людини;

– репортаж з місця роботи батьків;

– розповідь про рідний край.

Відеоматеріали, зняті для використання в урочній діяльності, можна демонструвати на різних етапах різних типів уроків при актуалізації опорних знань, поясненні, закріпленні і повторенні вивченого матеріалу, при узагальненні і систематизації знань, умінь і навичок учнів.

У процесі позакласної роботи зняті відеоматеріали найчастіше використовують на виховних годинах, а також при проведенні різноманітних масових виховних заходів. Місце демонстрування залежить від змісту відзнятої відеоінформації та планів проведення відповідних виховних заходів.

Існує декілька способів використання телевідеотехники в навчальному процесі: прийом телепередач, використання замкнутої телевізійної системи, використання телевідеокомплексу. Однак дидактичні можливості в них різні. Так, використання телепередач у навчальному процесі ускладнене через необхідність узгодження часу телепередачі й часу проведення уроку та темпу вивчення матеріалу в школі з часом телепередач.

Використання замкнутої телевізійної системи в школі теж має суттєві недоліки. Наприклад, необхідно терміново припинити телепрограму, бо в класі виникла непередбачена ситуація, що зробити практично неможливо. Передбачити всі такі ситуації у реальному шкільному житті практично неможливо.

Використання відеодвійки (відеомагаітофон + телевізор) укласі розв'язує вищеназвані проблеми і діяльність вчителя набуває нового змісту. Учитель зможе самостійно записувати і відтворювати будь-яку телепрограму, брати напрокат готові відеопрограми, а при наявності в школі відеокамери і самостійно створювати навчальні відеопрограми.

Відеоапаратура дає учням багатий матеріал для спостережень, організації найрізноманітніших вправ та видів робіт як письмових, так і усних. Відеопрограми повинні давати не лише певну суму знань, а й викликати в учнівській уяві зорові, музично-слухові та інші образи, змусити інтенсивніше думати, а потім знаходити адекватні засоби для передачі змісту переглянутого матеріалу. Саме так званий ефект присутності особливо сприяє підвищенню мотивації у навчанні. Найчастіше він досягається за допомогою ведучого, цілком конкретної людини (учителя, артиста, вченого, письменника), якому у відеопрограмі належить першорядна роль; він допомогає здійснюється процес засвоєння знань, забезпечує виховний вплив. Текст ведучого має то форму монологу (але такого, що поширює словесні можливості, інтенсифікує їх за рахунок конкретного адресата - учня і його можливої реакції на слово), то форму умовного діалогу з різного роду запитаннями, проблемним викладом теми, обґрунтуванням її актуальності, поділом на логічно завершені фрагменти тощо. В усіх варіантах розповідь ведучого чергуються з демонструванням картин, схем, відеофрагментів, інсценувань, ігрових сюжетів тощо.

Метою деяких відеофільмів є постановка проблемного завдання (його мають вирішити учні під керівництвом учителя, звертаючись до переглянутого матеріалу), спрямування учнів на пошук знань.

Відеофільми вирішують на уроці й інші дидактичні завдання, зокрема:

а) передачі-екскурсії дають можливість побувати на тих чи інших об'єктах і ознайомитися з ними з певною дидактичною метою (особливо це корисно для учителів-фізики й праці, бо організувати екскурсії на підприємства не завжди можливо);

б) екранізація літературних творів не лише полегшує засвоєння художнього тексту (вона сприяє виробленню як суб'єктивних оцінок на той чи інший твір та активізації власних вражень, так і об'єктивних – глибокому проникненню у зміст твору, конкретизації явища, розуміння авторської позиції), а й збільшує коло читачів, оскільки теля перегляду виникає підвищена цікавість до художнього твору, бажання перечитати його знову;

в) введення у зміст відеофільму краєзнавчого та історичного матеріалу є особливо цінним на сучасному етапі відродження нашої державності та виховання національної гідності українців.

Таким чином, знання особливостей побудови таких навчальних посібників, як відеофільми допоможе вчителеві раціонально добирати їх і методично правильно застосовувати на уроках.

При підготовці та проведенні навчальних відеозйомок доцільно користуватися тележурналістською термінологією. Основним документом для проведення зйомки є сценарій − послідовність епізодів і дій, які розміщенні у порядку їх розгортання в часі з визначенням текстових (змістових) елементів. Розрізняють робочий сценарій (той, що лежить в основі зйомки кожного окремого епізоду) і монтажний сценарій (порядок розміщення відзнятих фрагментів і їх тривалість). Монтаж − це процес розміщення відзнятих епізодів у порядку, що забезпечує розкриття вибраної теми (розгортання сюжету).

Для розробки робочого сценарію вчителю необхідно здійснити конкретизацію таких вузлових етапів:

− вибрати тему;

− виділити в розкриті теми окремі питання, що мають висвітлюватися (епізоди);

− вказати, що необхідно робити для розкриття кожного питання і теми в цілому і що при цьому має відображуватись (відеоряд);

− визначити текстове наповнення кожного епізоду у вигляді діалогів або розповіді (аудіоряд);

− вказати орієнтовну тривалість кожного епізоду.

Робочий сценарій можна подати у вигляді таблиці.

№ епізоду   Відеоряд (що бачимо)   Аудіоряд (що чуємо)   Тривалість (у секундах)    
       

Керівництво учителя процесом навчальної відеозйомки називається режисурою. Усі вказівки педагога повинні узгоджуватися із оператором. При підготовці навчальної зйомки необхідно забезпечити такі основні підготовчі етапи:

- вибрати місце зйомки та розміщення оператора, встановити необхідне освітлення; вибрати спосіб зйомки (динамічний або статичний);

- провести репетицію кожного епізоду, визначивши дії кожного учасника зйомки (за винятком подій, які не піддаються режисеруванню);

- забезпечити знання кожним учасником дії свого тексту і його відтворення в потрібний момент;

- провести зйомку вибраних епізодів, вибравши оптимальні технічні характеристики відеокамери.

У якості навчальних зйомок можна вибрати зразки тележурналістських форм викладу: інтерв'ю (діалог); репортаж (розповідь); телешоу (масове обговорення теми); телерозповідь тощо.

Навчальні відеотелепрограми та теледемонстрації проводять з найскладніших тем програми, з яких у школі бракує наочних посібників. У передачах не просто повторюють матеріал підручника, а широко і різноманітно використовують усі можливості й переваги відеотехніки; залучають матеріали, які відбивають останні досягнення науки і техніки; використовують усі можливі засоби наочності. Телепередачі (відеопрограми) розрізняють за формою та змістом. За формою програми можуть бути: з теми одного уроку, узагальню вального характеру, телевізійні лекції, телевставки, телеекскурсії, навчальні кінофільми, зразкові уроки для вчителів, консультації для учнів.

Методика використання відеопрезентаційної системи аналогічна до методики застосування засобів статичної проекції (графопроектора). Аудиторну телевізійну систему (телевізор) розташовують посередині класу, а передавальну телевізійну установку − на учительському або лабораторному столі. Зауважимо, що підсилювач ПТУ-42 дозволяє розміщення телеприймача на відстані до 50 м. Для навчальних демонстрацій готують непрозорі об'єкти здебільшого чорно-білого зображення (схеми, таблиці, креслення, графічні малюнки, слайди, кодограми). Дозволяється використання невеликих об'ємних об'єктів. Для підвищення чіткості зображення рекомендується об'єкти демонстрації освітити настільною лампою. Ефект від демонстрацій можна підсилити, якщо використати звуковий супровід з цікавою навчальною інформацією.

 

ВІДЕОКАМЕРА NV - RX27EN PANASONIC

Відеокамера NV-RX27EN Panasonic призначена для запису й відтворення зображень і звукового супроводу з використанням відеокасети.

Відеокамера має такі органи керування і компоненти (рис. 5, 6,7):

 

Рис. 5. Органи керування і компоненти відеокамери

1. Кришка об’єктива.

2. Сенсор балансу білого.

3. Сенсор дистанційного управління.

4. Мікрофон.

5. Лампа копіювання.

6. Регулятор фокусування.

7. Кнопка фокусування (FOCUS).

8. Кнопка плавного введення/виведення зображення і звуку (FADE).

9. Кнопка задньої підсвітки (BACKLIGHT).

10. Кнопка балансу білого (W.B).

11. Касетний відсік.

12. Кнопка закриття касетного відсіку (LOCK).

13. Наочник.

14. Кнопка вибору автоматичної експозиції (PROG. AE).

15. Кнопка цифрових ефектів 1 (EFFECT 2).

16. Кнопка цифрових ефектів 2 (EFFECT 2).

17. Вікно мультиінформації.

 

Рис. 6. Органи керування і компоненти відеокамери

(продовження)

 

18. Кнопка зміни дати/часу (DATE/TIME/SHIFT).

19. Кнопка пам’яті (MEMORY).

20. Кнопка відтворення (PLAY).

Кнопка меню (MENU).

21. Кнопка паузи (PAUSE).

Кнопка вибору позиції (JTEM).

22. Кнопка пошуку назад (- SEARCH).

Кнопка прискореного перемотування / огляду назад (◄◄).

Кнопка перевірки запису

23. Кнопка дати/часу титрів (DATE/TITLE).

24. Кнопка збереження цифрового зображення (STORE).

25. Лампа режиму ВСР (відтворення) (VCR).

26. Кнопка вибору режиму ВСР/камера (VCR/CAMERA).

27. Лампа режиму камери (запис) (CAMERA).

28. Кнопка встановлення дати/часу (DATE/TIME/SET).

Кнопка регулювання трекінгу (TRACKIHG ►).

29. Кнопка скидання лічильника стрічки (RESET).

30. Кнопка зупинки (STOP).

Кнопка встановлення позиції (SET).

31. Кнопка пошуку уперед (SEAPCH+).

Кнопка прискореного перемотування / перегляду уперед (►►).

32. Кнопка вибору кольору для цифрового зображення (COLOUR).

33. Кнопка накладання цифрового зображення (OFF/ON).

 

 

Рис. 7. Органи керування і компоненти відеокамери

(закінчення)

 

34. Вихідне відеогніздо (V).

35. Радіочастотне вихідне гніздо постійного струму (RF DC OUT).

36. Вихідне аудіогніздо (A).

37. Шукач.

38. Кільце коректора окуляра.

39. Вхідне гніздо постійного струму (DC IN).

40. Важілець викиду батареї (▼ BATTERY EJECT).

41. Кнопка Старт/Стоп запису.

42. Пасок захоплення.

43. Важілець викиду касети ( EJECT)

44. Важілець трансфокації (W•T).

45. Тримач плечового паска.

46. Розетка триножника.

47. Перемикач живлення (POWER).

2.3. Живлення відеокамери

Відеокамера може працювати від трьох джерел живлення: адаптер змінного струму; батарея; автомобільний адаптер (зарядний пристрій для батареї від акумулятора). Адаптер змінного струму використовується при роботі відеокамери в приміщенні та для зарядки батареї. Батарея використовується при роботі відеокамери на вулиці та в приміщенні, в якому немає розетки живлення від електромережі. Автомобільний адаптер використовується при роботі відеокамери в автомобілі.

2.4. Використання адаптера змінного струму

1. Під’єднайте вхідний кабель постійного струму до гнізда 39 (DC IN) на відеокамері.

2. Під’єднайте другий кінець кабеля до гнізда (DC OUT) на адаптері змінного струму.

3. Під’єднайте шнур живлення змінного струму до адаптера змінного струму і до розетки електромережі.

2.5. Використання батареї

1. Вставте батарею її верхньою частиною (так, щоб стрілка показувала вгору) у верхню частину батарейного тримача.

2. Натискуйте на низ батареї у напрямку до відеокамери до того часу, поки вона не зафіксується з клацанням.

3. Поверніть від відеокамери перемикач живлення 47 (POWER) для її увімкнення.

4. Для того, щоб вимкнути батарею, необхідно повернути до відеокамери перемикач живлення 47 (POWER).

5. Від’єднайте батарею шляхом пересування важільця 40 (▼ BATTERY EJECT) у напрямку стрілки. При цьому слід надійно підтримувати її, щоб вона не впала.

2.6. Вставлення і викид касети (рис. 8)

1. Під’єднайте адаптер змінного струму або вставте заряджену батарею.

2. Поверніть зубчасте колесо на касеті для натягування стрічки.

3. Зсуньте важілець викиду касети 43 ( EJECT) у напрямку стрілки.

4. Вставте касету з касетним віконцем, повернутим назовні, і натисніть на неї до упору.

5. Закрийте касетний відсік шляхом натиснення кнопки 12 (LOCK).

6. Для викиду касети зсуньте важілець викиду касети 43 ( EJECT) в напрямку стрілки і вийміть касету.

7. Закрийте касетний відсік шляхом натиснення кнопки 12 (LOCK).

 

 

Рис. 8. Встановлення і викид касети

 

 

Рис. 9. Запис зображення і звуку

 

1. Поверніть від відеокамери перемикач живлення 47 (POWER) для її увімкнення.

2. Переконайтесь, що висвітлюється індикація (AUTO). Якщо висвітлюється інша індикація, то натискуйте повторно кнопку 14 (PROG. AE) до того часу, поки не з’явиться індикація (AUTO), поява якої означає, що відеокамера готова до запису в автоматичному режимі.

3. Вставте касету з непошкодженим язичком для запобігання запису від стирання. Після цього з’явиться індикація (PAUSE).

4. Встановіть необхідну Вам швидкість запису (LP) або (SP), де LP – тривале відтворення, а SP – стандартне відтворення. З цією метою:

- натисніть кнопку 20 (MENU), з’явиться меню (MAIN MENU);

- натисніть кнопку 21 (ITEM) для вибору позиції (SPEED);

- натисніть кнопку 30 (SET) для вибору необхідної швидкості (LP) або (SP);

- після цього з’являється індикація вибраної швидкості запису (LP) або (SP).

5. Натисніть кнопку 41 Старт/Стоп для ініціювання запису. Починається запис і з’являється індикація (►►) та індикація (REC). Під час запису залишається висвітленою лампа копіювання 5 у передній частині відеокамери. Індикація (REC) означає, що відбувається запис.

6. У вікні мультиінформації 17 також з’явиться інформація (AUTO).

7. Під час запису неможлива зміна режиму запису навіть тоді, коли ми натискуємо кнопку іншого режиму запису.

8. Для зупинки запису (рис. 10) треба:

 

Рис.10. Зупинка запису

 

- натиснути кнопку 41 Старт/Стоп. Запис зупиняється і відеокамера переходить у режим паузи запису (готовності);

- повернути до відеокамери перемикач живлення 47 (POWER) для її вимкнення;

- вийняти касету;

- від’єднайти адаптер змінного струму або батарею.

9. Якщо Ви залишите відеокамеру в режимі паузи запису більше, ніж на 6 хвилин, то вона автоматично вимкнеться.

10. Для відновлення запису після автоматичного вимкнення поверніть до відеокамери перемикач живлення 47 (POWER) (відеокамера вимикається), а потім знову поверніть його від відеокамери.

Рис. 11. Відтворення зображення на відеокамері

 

1. Поверніть від відеокамери перемикач живлення 47 (POWER) для її увімкнення. При цьому висвітлюється лампа 27 (CAMERA).

2. Натисніть кнопку 26 (VCR / CAMERA) для вибору режиму VCR. При цьому висвітлюється лампа 25 (VCR).

3. Натисніть кнопку 22 (◄◄). При цьому починається прискорене перемотування стрічки назад. Коли стрічка досягне початку, перемотування автоматично зупиниться.

4. Натисніть кнопку 20 (PLAY). При цьому починається відтворення і з’являється індикація (►). Коли стрічка досягне кінця, вона автоматично прискорено перемотується на початок.

5. Для зупинки відтворення:

- натисніть кнопку 30 (STOP). Відтворення зупиняється, і відеокамера переходить у режим зупинки;

- вийміть касету;

- поверніть до відеокамери перемикач живлення 47 (POWER) для її вимкнення;

- від’єднайте адаптер змінного струму або вимкніть батарею.

Рис. 12. Відтворення зображення і звуку за допомогою телевізора

 

1. Під’єднайте відеокамеру до телевізора. Для цього використайте аудіо/відео кабель, який потрібно встановити так:

 

Відеокамера Телевізор (вхідні аудіо/відео гнізда)
VIDEO OUT → VIDEO IN
АUDIO OUT → AUDIO IN

 

2. Виберіть канал на телевізорі, який відповідає вхідним аудіо/відео гніздам, що використовуються для під’єднання.

3. Натисніть кнопку 26 (VCR CAMERA) для вибору режиму (VCR). При цьому висвітлюється лампа 25 (VCR).

4. Натисніть кнопку 22 (◄◄). При цьому починається прискорене перемотування стрічки назад, на початок, після цього перемотування автоматично зупиниться.

5. Натисніть кнопку 20 (PLAY). При цьому починається відтворення на екрані телевізора. На відеокамері з’являється індикація (►). Стрічка домотається до кінця, а потім автоматично на початок.

6. Для зупинки відтворення:

- натисніть кнопку 30 (STOP). Відтворення зупиняється, і відеокамера переходить у режим зупинки;

- вийміть касету;

- поверніть до відеокамери перемикач живлення 47 (POWER) для її вимкнення;

- вимкніть телевізор;

- від’єднайте адаптер змінного струму або вимкніть батарею;

- від’єднайте від телекамери і телевізора аудіо/відео кабель.

Рис. 13. Відтворення зображення і звуку за допомогою

відеомагнітофона і телевізора

 

Використовуючи спеціальний адаптер і відеомагнітофон, ми можемо відтворити записане нами зображення на екрані телевізора. Послідовність такого відтворення показана на рис.12.

1. Натисніть кришку батарейного відсіку за напрямком угору і вилучіть її.

2. Вставте батарею, а потім приєднайте на місце кришку батарейного відсіка.

3. Пересуньте важілець відкривання за напрямком стрілки.

4. Вставте записану на відеокамері касету і закрийте верхню кришку.

5. Вставте касетний адаптер у відеомагнітофон.

6. Відтворіть зображення на екрані телевізора так, як Ви це виконували в лабораторній роботі № 3.

7. Після закінчення відтворення вийміть касету з касетного адаптера.

2.11. Перезапис з відеокамери на відеомагнітофон

Використовуючи аудіо/відео кабель, ми можемо перезаписати (скопіювати) зображення і звук, які знаходяться в касеті відеокамери, на касету, яка знаходиться у відеомагнітофоні. Схему такого перезапису показано на рис. 14.

 

Рис. 14. Перезапис з відеокамери на відеомагнітофон

 

1. Під’єднайте адаптер змінного струму.

2. Вставте записану касету у відеокамеру і перемкніть відеокамеру в режим (VCR). Для цього натисніть кнопку 26 (VCR CAMERA). При цьому висвітлюється лампа 25 (VCR).

3. Вставте незаписану касету у відеомагнітофон і переведіть його в режим паузи запису так, як Ви це виконували в лабораторній роботі № 3.

4. Натисніть кнопку 22 (◄◄). При цьому починається прискорене перемотування стрічки назад. Перемотавши на початок, автоматично зупиниться.

5. Натисніть кнопку (PLAY). При цьому починається перезапис на касету у відеомагнітофоні. На відеокамері з’являється індикація (►). Коли стрічка досягне кінця, вона автоматично перемотується на початок.

6. Для зупинки перезапису:

- натисніть кнопку 30 (STOP). Перезапис зупиняється і відеокамера переходить у режим зупинки;

- натисніть кнопку (STOP) на відеомагнітофоні. Після цього він переходить у режим зупинки;

- вийміть касети з відеокамери та відеомагнітофона;

- поверніть до відеокамери перемикач живлення 47 (POWER) для її вимкнення;

- вимкніть відеомагнітофон;

- від’єднайте адаптер змінного струму або вимкніть батарею у відеокамері;

- від’єднайте від відеокамери і відеомагнітофона аудіо/відео кабель.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 284 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 | Вимоги до ТЗН | Експериментальне завдання | ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2 | Електричного струму | Вимоги безпеки перед початком роботи | Експериментальне завдання | ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3 | Експериментальне завдання | Призначення |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Перевантаження| Експериментальне завдання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.05 сек.)