Лабораторна робота 2

ГІГІЄНІЧНІ НОРМИ ТА ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ТЗН В ОСВІТНІХ УСТАНОВАХ

Мета роботи: ознайомлення з санітарно-гігієнічними вимогами і правилами охорони праці й протипожежної безпеки при застосуванні ТЗН.

Обладнання: вогнегасники ВХП-10, ВВП-2, інструкції з охорони праці у процесі застосування ТЗН.

Теоретичні відомості

Загальні вимоги техніки безпеки під час роботи з ТЗН

Навчальне приміщення, призначене для проведення навчального процесу з використанням технічних засобів навчання, повинне відповідати певнимсанітарно-гігієнічними вимогами, вимогамохорони праці й протипожежної безпеки.

I. Правила техніки безпеки при використанні ТЗН

Усі ТЗН живляться електрострумом напругою 220 В, що небезпечно для життя людини. Тому всі особи, допущені до роботи з ТЗН, повинні пройти інструктаж з техніки безпеки і дотримуватися таких правил:

1. Працювати тільки на непошкоджених ТЗН.

2. Знати блок-схему використовуваного ТЗН і правила його експлуатації, порядок включення, вимикання і заземлення апарата.

3. Перед включенням загального електроживлення перевірити вихідне положення всіх вимикачів, розеток і вилок та виключити їх.

4. Забороняється демонтаж апарата ТЗН учнями.

5. При роботі з ТЗН користуватися тільки зовнішніми елементами керування.

6. У випадку замикання (появи іскор, запаху гару) відключити електроживлення.

7. Заміну деталей електроапаратури та її ремонт проводити при виключених джерелах електроживлення.

8. Забороняється визначати наявність напруги шляхом дотику руками до струмоведучих деталей апаратури.

9. Не можна змінювати і ставити запобіжники на електроапаратуру, що знаходиться під напругою.

10. В інтерактивних комплектах приладів комутуючі проводи не повинні знаходитися на шляху виходу глядачів.

11. Забороняється використовувати воду та пінні вогнегасники для гасіння електроапаратури, що горить, оскільки вони є провідниками струму і, отже, можуть привести до короткого замикання й ураження струмом людини, що здійснює гасіння.

12. З метою уникнення опіків не можна доторкатися до проекційних і радіолампам протягом 10 хвилин після їхнього вимикання.

13. Не можна включати в мережу апарати зі знятими фальш панелями, задніми кришками. Це відкриває доступ до деталей, що знаходиться під високою напругою, яка досягає в телевізорах і моніторах ЕОМ величини до 12-25 кВ. Зняття надовго кришок з апаратів приводить до їх забруднення, що викликає порушення нормальної роботи кінематичних і електричних частин пристроїв.

14. Не можна користатися апаратами, у яких не працює вентилятор, тому що це може призвести до перегоряння кварцової галогенної лампи або більш серйозним несправностей.

15. Під час заміни проекційної лампи апарат варто відключити від мережі і почекати, поки лампа охолоне.

16. Установлювати нову лампу можна тільки спеціальним пінцетом, щоб не залишати відбитків пальців на колбі, що може викликати руйнування колби і передчасний вихід з ладу.

17. У різних країнах прийняті різні стандарти щодо напруги в мережі та форми розетки. У нашій країні як стандарт прийнята напруга 220В частотою 50 Гц. Перед підключенням до розетки нового електричного приладу необхідно перевірити, на яку напругу він розрахований. Інформація про це повинна міститися на корпусі приладу й в інструкції до нього.

18. Іноді вказується не точна напруга, а межі, у яких вона може знаходитися (наприклад, 210-230 В). На імпортних приладах можна зустріти позначення напруги латинською буквою V (наприклад, 220V).

Електроприлади повинні мати заземлення. Заземленням називають навмисне з'єднання частин електроустановки провідниками із заземлювачем. Заземлення металевих частин технічних засобів навчання, електроустановок і устаткування, що звичайно не знаходяться під напругою, називають захисним. Його встановлюють для запобігання ударів струмом. Якщо ж буде виявлено, що корпус пристрою знаходиться під напругою (воно називається напругою дотику), то користатися приладами не можна навіть при наявності заземлення.

Заземлювачі поділяють на природні та штучні. До перших відносяться металеві конструкції будинків і споруджень, з'єднані з землею, а також прокладені в землі неізольовані металеві трубопроводи, за винятком трубопроводів пальних рідин і вибухових газів. Категорично забороняється використовувати для заземлення електричних приладів і ТЗН батареї опалення, водопровідні труби через низьку якість цих трубопроводів. Як штучні заземлювачі застосовують розташовані під землею сталеві труби, металеві стрижні. Заземлення в освітніх установах повинне здійснюватися тільки фахівцями.

Кожному вчителю треба не тільки добре знати і дотримуватись правил експлуатації різних навчальних електричних установок, але й уміти правильно надавати першу допомогу потерпілим від електричного струму.

Правила електробезпеки при використанні ТЗН:

1.Учитель повинен обережно поводитись з апаратом, що перебуває під струмом, адже коли людина одночасно торкається до двох провідників чи клем, які перебувають під напругою, електричне коло замикається через частину тіла людини.

2. Електричний струм може уразити й тоді, коли людина, яка стоїт на землі чи тримаючись за якийсь металевий предмет, пов΄язаний з землею, торкається до одного провідника під напругою. У такому разі струм від провідника через тіло людини проходить у землю.

3. Ураження електричним струмом може призвести до тяжких наслідків. Слід пам΄ятати, що струм силою 0,1 А смертельний для людини. Значна частина нещасних випадків відбувається внаслідок необережного користування приладами, що перебувають під струмом.

4. Перед вмиканням апарата в мережу необхідно переконатися в справності плавких запобіжників і відповідності їх силі струму напрузі мережі, на яку розраховано апарат.

5. Заборонено включати в мережу апарати із знятими фальш панелями, задніми кришками, тому що це відкриває доступ вчителю й учням до деталей, що знаходяться під високою напругою (наприклад, у телевізорах ця напруга становить декілька тисяч і навіть декілька десятків тисяч вольт).

6. Крім того, зняття кришок з апаратів призводить до забруднення, яке може викликати порушення нормальної роботи кінематичних і електричних частин пристроїв.

7. При пошкодженні апаратури в процесі її роботи приступати до ремонту можна тільки після вимикання з мережі.

8. Монтувати, чистити апаратуру, змінювати лампи і запобіжники треба при вимкненій напрузі, користуючись добре ізольованими провідниками. Апаратуру слід заземлювати, сполучивши її корпус провідником зі спеціальним контуром заземлення.

9. Деякі лампи при роботі апаратів нагріваються до значної температури, тому доторкнувшись до них, можна отримати опіки.

10. Під час роботи кінопроектора необхідно остерігатися дотику до зубчастих барабанів та інших обертових деталей, що можуть травмувати пальці.

11. Щоб уникнути травм при перемотуванні фільму, заборонено торкатися руками обертових бобін.

12. Заборонено визначати наявність напруги шляхом доторкання руками струмоведучих проводів, розеток, контактів апаратів та ін.

13. Заборонено використовувати пінні вогнегасники і воду (вони проводять електричний струм) для гасіння електрообладнання ТЗН, яке перебуває під напругою.

14. Слід обережно поводитись з кінескопом телевізора, не торкатися до нього руками, тому що він знаходиться під високим тиском навіть після вимкнення довго зберігає електричний заряд.

Основні правила безпеки життєдіяльності при роботі з мультимедійними комплекси, ураховуюч технічні особливості.

1. Протяжність електрокомунікацій і просторове розділення точок силового живлення проектора, комп'ютера й додаткового обладнання, яке зумовлене необхідністю розташовування апаратних складових, яке визначається параметрами проекційного обладнання. Зокрема, за використання звичайних (не надкороткофокусних) проекторів, вони мають бути розташовані на консольному кріпленні або підвісі до стелі, тому їхнє силове живлення і сигнальні кабелі потрібно прокладати так, щоб виключити можливість випадкового пошкодження або несанкціонованого вимкнення.

2. У сучасних проекторах джерелом світла є ртутна лампа надвисокого тиску, тому суворе дотримання алгоритму вимкнення, яке в проекторах реалізується програмно, є необхідним. Вимкнення живлення проектора при лампі, яка знаходиться в робочому режимі (світиться), недопустиме, оскільки одночасно зі зняттям напруги припиниться робота вентилятора, який забезпечує відведення тепла від лампи, що може призвести до локального перегріву її частин. Наслідком такого режиму охолодження може стати суттєве зменшення терміну придатності лампи, передчасне її псування. Найбільшу небезпеку в цьому випадку становить можливість вибуху лампи, що може призвести до руйнування важливих частин проектора і, в окремих випадках, проведення заходів з демеркуризації приміщення.

3. Іншою суттєвою небезпекою є великий світловий потік, який може пошкодити органи зору, якщо навіть короткочасно подивитись в об'єктив увімкненого проектора. Тому слід обов'язково попереджати учнів про необхідність дотримання правила «додаткового кроку», тобто виходу з зони освітлення проектором для того, щоб звернутись до класу. Особливо це важливо тоді, коли використовують проектори, які необхідно встановлювати таким чином, що вони потрапляли в поле зору. Варіантом розв'язання цієї проблеми є використання сучасних короткофокусних проекторів, які монтують над екранами.

II. Санітарно-гігієнічні норми при використанні ТЗН

Важливим для використання ТЗН є вибір, підготовка й устаткування відповідних навчальних приміщень. З будь-якого місця класної кімнати учні повинні досить добре і розбірливо чути викладача, бачити усе, що він демонструє. Демонстрація зображень проходить найкраще, якщо співвідношення ширини, довжини та висоти аудиторії дорівнює 1:0,6:0,4 відповідно. Ці параметри важливо враховувати для одержання гарної акустики і зменшення можливої реверберації звучання, особливо у великих (на 200 чоловік і більш) аудиторіях.

Кабінет або клас із ТЗН треба розташовувати на північній або північно-західній стороні, куди не попадають прямі сонячні промені, з вікнами на одній стороні для полегшення автоматичного зашторювання.

Приміщення повинне відповідати також і правилам техніки пожежної безпеки. Для цього краще мати двоє дверей, що відкриваються назовні.

Важливу роль у загальних вимогах до приміщення відіграє колір стін. Не слід фарбувати їх у яскраві тони, бажано підбирати кольору холодних тонів (блакитні, ясно-сірі, зеленуваті); при цьому стіну, на якій встановлений екран, фарбують більш темним кольором.

Від затемнення приміщення залежить контрастність зображення. Однак повне затемнення різко знижує якісний показник заняття. Неприпустимо часте вмикання і вимикання освітлення, що негативно впливає на зір і психічний стан учнів. Доцільно передбачити часткове затемнення шляхом зашторювання вікон, розташованих безпосередньо біля екрану, а не затемнювати аудиторію цілком.

У вечірній час часткове затемнення створюється світильниками, що розбиті на дві групи і включаються як за допомогою пульта, так і вимикачами, розташованими при вході в аудиторію. Під час демонстрації групу світильників, розташованих біля екрану, виключають. Іноді в класах установлюють на причілках бра з щитками з боку екрану.

Перед роботою учнів з ТЗН, що комутовані з ЕОМ, варто ознайомитися їх із правилами роботи в цьому кабінеті вимогами безпеки і гігієни праці. Взаємодія учнів з комп'ютерами впливає на їхній психофізіологічний стан. Збільшується частота скорочень серцевого м'яза (більш ніж у два рази). Постійне статичне навантаження при роботі з дисплеями, нерухомість робочої пози приводять до болів у м'язах рук, шиї, плечей і спини, порушенням опорно-рухового апарата. Розвивається розумове стомлення, змінюється мозковий кровообіг. Високі розумові і психоемоційні перевантаження спостерігаються, за даними різних авторів, у 15-70% учнів, що працюють на комп'ютері. Отже, необхідн дозування часу роботи з комп'ютером.

Використовуючи сучасні ТЗН, слід дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог. Великий обсяг інформації та її емоційний вплив збільшують напругу, внаслідок чого зростає навантаження на зорові та слухові аналізатори. Тому, щоб зберегти стійкий рівень працездатності дітей, велике значення мають: умови використання ТЗН, тривалість і частота, а також структура занять.

Застосовуючи екранні засоби, конче потрібно дотримуватися повітряного режиму. При затемненні вікон шторами підвищується температура повітря і збільшується його вологість, зростає концентрація вуглекислого газу, тому необхідно провітрювати приміщення перед початком заняття і після його закінчення.

При перегляді телепередач, відеофільмів важливі такі показники, як відстань глядачів до екрану, пов’язана головним чином з видом апарата, якість зображення, його яскравість і контрастність, умови освітлення.

Перегляд в абсолютній темряві несприятливий, тому що при великій різниці між яскравістю освітленого екрана і темнотою навколо весь час відбувається переадаптація зору, що надмірно стомлюють очі.

Проекція транспарантів, відеофільмів на звичайну стіну не припустима, тому що при цьому в значній мірі знижується яскравість і спотворюється колір зображення. З цією метою найбільш придатні стандартні переносні кіноекрани типу ЕБМ-З (екран біло-матовий згортувальний), ЕСБ-З (екран спрямований білий згортувальний), що забезпечують високий коефіцієнт відбивання – до 0,8. Розміри екрана залежно від світлових потоків проекційних апаратів подано в таблці 1.

Усі дії, пов’язані з настроюванням телевізора (проектора), повинні виконуватись до початку заняття, тому що при мерехтінні кадрів, нечіткому, несфокусованому зображенні, частій зміні яскравості, особливо при настроюванні у процесі демонстрування фільму швидко наступає зорова втома.

З метою збереження у дітей високого рівня уваги і працездатності великого значення набуває правильна тривалість перегляду (прослухування) (табл. 2).

Час перегляду діапозитивів не повинен перевищувати 15 хвилин. Перегляд кінофільмів і телепередач може бути більш тривалим – від 15 до 20 хвилин і значною мірою визначається їх характером. Наприклад, пізнавальний фільм, побудований на розважальному матеріалі, не викликає втоми і може бути більш тривалим. Повторне включення проектора на занятті слід проводити з інтервалами в 5-7 хвилин.

Тривалість застосування звукозапису для дітей шкільного віку і учнів молодших класів припустима в межах 12-15 хвилин, якщо використовується музика, припустимий час – до 20 хвилин. Для учнів середнього і старшого віку ця норма становить 25-30 хвилин.

Таблиця 1

Визначення розмірів екрану залежно від світлових потоків

проекційних апаратів для затемнення приміщень

(при коефіцієнті відбивання 0,8)

Проекційний апарат	Корисний світловий потік, лм	Фокусна відстань об’єктива, мм	Припустима площа зображення на екрані, м	Опти-мальна проекційна відстань, м	Призначений для демонстру- вання
Діапроектор (слайдпроектор, оверхедпроектор)			4,4	9,3	слайдів
Кінопроектор “Радуга-2”				8,0	кінофільмів
Відеопроектор			2,5	9,5	відеофільмів

Таблиця 2

Тривалість використання на уроках

деяких аудіовізуальних засобів навчання,

що пропонується для учнів різного віку

Класи	Максимальна тривалість перегляду, хв.	Тривалість застосування звукозапису, хв.
слайдів	відеофільмів	телепередач
І-ІІ	7-12	15-20		10-12
III-IV	15-20	15-20
V-VII	20-25	20-25	20-25
VIII-XI	20-25	25-30	25-30

Значно підвищує рівень уваги дітей вміло підібраний до звукозапису матеріал, що дає зорове підкріплення (слайди, кадри фільмів, репродукції картин, портрети, фотографії).

Практика доводить, що при одноманітній і монотонній діяльності дитина швидко втомлюється. Тому педагог повинен ретельно продумати структуру заняття, плануючи застосування ТЗН, знайти для нього доцільне місце в системі інших занять так, щоб навантаження рівномірно розподілялось на різні аналізатори. Наприклад, заняття з використанням проекційної апаратури бажано чергувати з музичними або фізкультурними.

III. Правила протипожежної безпеки при використанні сучасних ТЗН

У роботі з технічними засобами повинні виконуватися «Типові правила пожежної безпеки для шкіл, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, дошкільних і інших навчально-виховних установ». Відповідальність за протипожежний стан навчально-виховних установ покладена на їх керівників, але це не звільняє всіх інших працівників від знання і неухильного виконання цих правил. Усім учителям треба знати, що використання ТЗН у закладах освіти з установкою апаратури безпосередньо в класній кімнаті, навчальному кабінеті або іншій аудиторії припускається тільки при дотриманні таких вимог пожежної безпеки:

1. Наявність протипожежного перекриття під аудиторією і двох виходів з поверху на сходові клітки.

2. Під час демонстрації відеофільму в класній кімнаті або навчальному кабінеті дозволяється присутність учнів не більш однієї групи з вчителем.

3. Приміщення залу має бути просторим і не менш як з двома виходами (вхідні і вихідні двері). Двері повинні бути завширшки не менш як 1м і відчинятися в бік виходу, щоб запобігти блокування під час паніки.

4. Коридори, проходи, виходи, призначені для евакуації глядачів, повинні бути вільними.

5. Під час демонстрування фільму тримати двері на міцних запорах або замках заборонено, біля дверів має вартувати вчитель, вихователь або учень-старшокласник.

6. Вихід із класу, в якому демонструють кінофільм, повинен бути назовні – у коридор або клітку сходин, тобто за шляхами евакуації.

7. Апаратура не повинна встановлюватися при виході з класу або аудиторії.

8. Підключення до електропроводки апаратури припускається тільки справними електричними проводами за допомогою штепсельних розеток і роз`ємів.

9. Апаратура повинна бути з'єднана між собою відповідними гвинтами й обов'язково заземлена.

10. Комутуючі проводи, що з'єднують апаратуру з мережею, не повинні перетинати шляху евакуації учнів.

11. Перед переглядом фільму учнів попереджують, щоб вони не торкались до проекційної, відеоопроекційної і звукотехнічної апаратури, а також інформаційних носіїв.

12.Після закінчення перегляду телевізійних передач або після роботи на комп‘ютері варто обов'язково відключити апаратуру від електричної мережі, тому що в результаті перенапруг часто відбувається коротке замикання і самозаймання приладів.

Вогнегасники: правила експлуатації й застосування

Вогнегасниками називають прилади, що містять запас вогнегасної речовини. За видом застосованої вогнегасної речовини використовують вогнегасники водопінні (ВВП), вогнегасники порошкові (ВП), вогнегасники вуглекислотні (ВВК). У навчальних приміщеннях із технічними засобами навчання бажано використовувати порошкові та вуглекислотні вогнегасники, оскільки вони придатні для гасіння електрообладнання, що перебуває під напругою.

Вогнегасники водопінні призначені для гасіння пожеж хімічною піною, що утвориться при взаємодії кислотної й лужної частин заряду. Застосовують ці вогнегасники для гасіння твердих горючих речовин і рідин, а також знеструмлених електропроводок. Їх не можна використати для гасіння електроустановок й електропроводок, що перебувають під напругою, лужних металів, а також речовин, що горять без доступу повітря.

Вогнегасник ВВП (рис. 1) складається зі сталевого тонкостінного балона ємністю 10 л.

Рис.1. Вогнегасник ВВП:

1 - сталевий балон; 2 — поліетиленова колба; 3 - верхня ручка; 4 - пробка; 5 - пружина; 6 - кришка; 7 - рукоятка; 8 - шток; 9 - отвір у горловині колби; 10 - сприск; 11 - лужна частина заряду; 12 - нижня ручка

Усередині балон 1 покритий антикорозійною епоксидною емаллю, а зовні пофарбований у яскраво-червоні кольори. До балона приварені верхня 3 і нижня 12 ручки, необхідні для транспортування, установки й приведення вогнегасника в дію. Балон заповнений лужною частиною заряду 11 — водним розчином бікарбонату натрію й лакричного екстракту. У верхній частині розташований сприск (отвір) 10 для виходу піни. На сприск нагвинчується пластмасова гайка з мембраною. Мембрана охороняє від висихання й витікання лужної частини заряду й одночасно усуває можливість засмічення отвору. На верхню частину корпусу вогнегасника (горловину) нагвинчена чавунна кришка 6. На горловині встановлена поліетиленова колба 2, щомістить кислотну частину заряду – водяний розчин сірчаної кислоти й залізного дубителя (або розчин сульфату заліза).

Через отвір у кришці 6 пропущений шток 8, нижній кінець якого з'єднаний з гумовою пробкою 4, а верхній – з рукояткою 7. Пружина 5 забезпечує необхідну герметичність колби при транспортуванні вогнегасника. Рукоятку вогнегасника пломбують. Кислота й луг пінного заряду вогнегасника служать для створення хімічної реакції з енергійним піноутвореням, лакричний екстракт надає піні стійкість (до 40 хв), залізний дубитель – густоту.

Для того щоб привести вогнегасник у дію, його знімають зі стіни або виймають зі спеціальної шафи, підносять до вогнища й повертають рукоятку 7 на 180° до упору. Потім вогнегасник перевертають угору дном. При цьому відбувається змішання кислотної частини заряду з лужним з рясним газоутворенням. Тиск усередині балона вогнегасника різко підвищується, мембрана розривається й вогнегасний струмінь у вигляді піни викидається через сприск.

Струмінь спрямовують на пожежу. Потрапляючи на палаючий предмет, піна прохолоджує його й, ізолюючи від кисню повітря, припиняє горіння. При гасінні твердих горючих предметів вогнегасний струмінь із відстані 1 – 2 м спрямовують, починаючи із ближнього краю й поступово переміщаючи до центра.

При гасінні горючих рідин струмінь прагнуть направляти зверху з відстані 5-6 м. Якщо горюча рідина перебуває у відкритій посудині, струмінь під гострим кутом необхідно спрямовувати на край посудини, піна при цьому буде стікати зі стінок посудини на поверхню палаючої рідини, ізолювати її від кисню повітря й припиняти горіння.

Вогнегасники типу ВХП-10 ефективні при гасінні пожеж, що тільки починаються. Прилади варто зберігати у вертикальному положенні в легкодоступних місцях на висоті не більше 1,5 м від підлоги. На відкритому повітрі вогнегасники встановлюють у спеціальних шафах або під захисним козирком. Ці вогнегасники не можна зберігати поблизу опалювальних приладів і на сонце.

Крім того, варто пам'ятати, що вогнегасники типу ВХП-10 не можна застосовувати для гасіння проводів й апаратури, що перебувають під напругою, тому що струмінь є струмопровідним.

Порошкові вогнегасники дозволяють гасити палаючі об'єкти, що перебувають під напругою до 1000 В, загоряння нафтопродуктів, розчинників, твердих речовин. Зовнішній вигляд вогнегасників показаний на рис. 1.

Рис. 2.Порошкові вогнегасники:

а - з газовим джерелом тиску; б – закачаний

Перед гасінням необхідно переконатися у відсутності скруток і перегинів на шлангу вогнегасника. Для приведення в дію вогнегасника з газовим джерелом тиску (рис. 2, а) необхідно:

• зірвати пломбу 3 і висмикнути чеку 2;

• підняти важіль 4 до відмови або вдарити по кнопці 6;

• направити стовбур-насадку 5 на вогонь і нажати
на курок 1;

• через 5 секунд приступитися до гасіння пожежі.

При спрацьовуванні запірно-пускового пристрою 7 проколюється заглушка балона 9 з робочим газом (вуглекислий газ, азот). Газ по трубці підведення 8 надходить у нижню частину корпуса вогнегасника 11 і створює надлишковий тиск. Порошок 10 витісняється по сифонній трубці в шланг до стовбура. Натискаючи на курок 1 стовбура, можна подавати порошок порціями. Порошок, потрапляючи на палаючу речовину, випаровується й ізолює його від кисню повітря.

Для приведення в дію закачного вогнегасника (рис. 2, б) треба:

• направити сопло 1 або стовбур-насадку 11 на вогнище пожару;

• зірвати пломбу, висмикнути чеку 2;

• нажати на важіль 3 або 6;

• приступитися до гасіння пожежі.

Робочий газ закачаний безпосередньо в корпус вогнегасника 8. При спрацьовуванні запірно-пускового пристрою 5, 7 порошок 10 витісняється газом по сифонній трубці 9 у шланг до стовбура-насадки або в сопло. Манометр 4 показує тиск у вогнегаснику.

Вуглекислотні вогнегасники застосовують для гасіння пожеж електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В, із відстані не менш ніж 1м.

У навчальних закладах найчастіше застосовують вуглекислотні вогнегасники ВВ-2 й ВВ-5 (цифри вказують ємність балона в літрах). Вогнегасник ВВ-2 (рис. 3) складається зі сталевого балона, що розрахований на гідравлічний тиск і заповнений рідкою вуглекислотою під тиском до 6 Н/м² (пластинчастий запобіжник 6).

Рис.3. Вуглекислотний вогнегасник:

1 - балон; 2 - вентиль; 3 - маховик; 4 - розтруб; 5 - трубка сифонна; 6 - пластинчастий запобіжник; 7 - рукоятка; 8 - стяжний хомут; 9 – кронштейн.

У верхній частині балона розташований вентиль 2 з маховиком 3. У комплект вогнегасника входить кронштейн 9 зі стяжним хомутом 8. Кронштейн пофарбований у чорний, а балон - у червоні кольори.

Для того щоб привести вогнегасник у дію, його необхідно зняти із кронштейна, зірвати пломбу, відпустивши попередньо стяжний хомут, і піднести до вогнища, щоб відстань від розтруба 4 до полум‘я не перевищувала 1-1,2 м.

Розтруб треба направити на вогонь й, утримуючи вогнегасник за рукоятку 7 у вертикальному положенні, повернути маховик проти годиникової стрілки до упору.

При відкриванні вентиля рідка вуглекислота через сифонну трубку 5 з великою швидкістю надходить у розтруб 4, де вона від швидкого випару й розширення сильно прохолоджується й, замерзаючи, частково переходить у твердий стан. При цьому через розтруб викидається струмінь, температура якого -60... -70°С. Вогнегасний струмінь попадає на палаючий предмет, охолоджує його й, зменшуючи зміст кисню в зоні горіння, сприяє швидкій ліквідації вогню.

Істотна перевага вуглекислотних вогнегасників у порівнянні з вогнегасниками типу ВП й ВХП полягає в тому, що вогнегасний струмінь не викликає псування паперових, тканевих, дерев'яних й інших предметів. Цими вогнегасниками можна також гасити апаратури й електропроводку, що перебувають під напругою, тому що вуглекислота не проводить електричний струм. До недоліків цих вогнегасників варто віднести їхню короткочасну дію (в ВВ-2 – усього 25-30 с, а в ВВ-5 – 40-50 с) і токсичність. Застосовуючи ці вогнегасники, треба завжди пам'ятати, що в атмосфері втримується всього близько 0,03–0,04% вуглекислого газу (за обсягом). Збільшення концентрації його в повітрі до 3% для людського організму нешкідливо. Однак концентрація вуглекислого газу більше 10% може викликати отруєння, а в деяких випадках – і смертельний результат. Тому вуглекислотні вогнегасники не можна використовувати в приміщеннях з великим скупченням людей і, крім того, відразу ж після гасіння пожежі приміщення необхідно добре провітрити.

Дії вчителя в екстремальній ситуації

У всіх випадках виникнення екстремальної ситуації, в тому числі й пожежі, у класі або навчальному кабінеті вчитель зобов'язаний:

1. Вимкнути технічні засоби навчання (відеопроектор, телевізор, комп‘ютер тощо).

2. Увімкнути світло в класній кімнаті або навчальному кабінеті.

3. Вжити негайних заходів для запобігання паніці серед учнів і забезпечити їхню евакуацію із цього приміщення разом з класним журналом.

4. Повідомити про пожежу в найближчу пожежну частину (номер телефона – 101).

5. Приступити до локалізації пожежі (запобігання подальшого поширення полум`я) та гасіння полум`я наявними протипожежними засобами.

Гасіння пожежі

При виникненні пожежі її треба гасити за допомогою первинних засобів, до яких відносять воду, пісок, протипожежну тканину, ручні хімічні вогнегасники (пінні, повітряно-пінні, вуглекислотні, брометилові, порошкові) і протипожежний інвентар.

Вода – найпоширеніший й досить ефективний засіб гасіння пожеж. У вигляді компактного струменя нею гасять більшість твердих горючих речовин, у вигляді розпиленого струменя – тверді, волокнисті, рідкі й газоподібні речовини. Висока теплоємність води й проникаюча здатність забезпечують їй гарні вогнегасні властивості. Вода, потрапляючи на палаючий предмет, охолоджує його не тільки зовні, але й усередині, проникаючи вглиб речовини через пори, щілини й тріщини; при цьому знижується температура палаючої речовини й припиняється процес горіння.

Водяна пара, яка утвориться при гасінні пожежі, знижує концентрацію кисню в зоні горіння, що різко знижує температуру полум'я й сповільнює процес горіння. Електричні установки й електропроводи, які перебувають під напругою, гасити водою й пінними вогнегасниками небезпечно, тому що вони проводять струм й це може призвести до ураження електричним струмом людей.

Правила протипожежної безпеки під час роботи на комп’ютері

1. При появі запаху гару терміново припинити роботу, відключити апаратуру.

2. Повідомити викладача або лаборанта.

3. Усунути причину пошкодження.

4. У разі виникнення пожежі припинити подачу напруги та вжити заходи щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі з використанням первинних засобів пожежогасіння, намагатися зберегти матеріальні цінності. Дозволяється гасити лише порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, але в жодному випадку не пінними.

5. Повідомити пожежну охорону за тел. 101, при цьому необхідно назвати адресу місця пожежі, а також повідомити своє прізвище.

6. При ураженні людини електричним струмом необхідно негайно припинити дію струму на організм людини і викликати швидку медичну допомогу (тел. 103).

7. У випадку знепритомніння людини необхідно надати першу медичну допомогу потерпілому — приступити до здійснення закритого масажу серця та штучного дихання до прибуття лікаря.

Перша допомога потерпілим від пожежі та

Дата добавления: 2015-08-18