Теми семінарських занять. Методичні вказівки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до семінарських занять з дисципліни

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри міжнародних відносин

протокол № ____ від ___ _______ 2012 р.

Харків 2012

ВСТУП

Курс «Всесвітня історія» вивчається згідно з освітньо-професійною програмою вищої освіти за спеціальністю «міжнародні відносини» напрямку підготовки 0302. (6.03020101). Дисципліна викладається на ІІ курсі стаціонарного навчання в обсязі 140 годин, з яких 80 годин лекційних і 60 годин семінарських занять.

Мета дисципліни полягає у накопиченні історичних знань студентами за допомогою вивчення та інтерпретації історичних фактів та суспільних явищ різних регіонів та цивілізацій, визначення характерних особливостей історичного розвитку країн, аналізу причинно-наслідкових зв’язків розвитку суспільства, з’ясування матеріальних та інтелектуальних досягнень людства.

Завдання дисципліни:

- визначення понятійного апарату, принципів та методів дослідження історії;

- викладання та аналіз історичних подій минулого і сьогодення у контексті особливостей та характерних рис розвитку державно-політичних систем народів і країн;

- відображення історичного досвіду державотворення, мислення і способу дій державних діячів, політиків, широкого загалу людей;

- виховання у студентів соціальних компетентностей, пов’язаних з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства;

- формування у студентів навиків аналізу історичних подій й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності.

В результаті вивчення дисципліни «Всесвітня історія» студент повинен знати сучасну методологію наукових історичних досліджень; періодизацію історії, спільні та відмінні ознаки історичного розвитку народів різних періодів та епох; принципи історичної організації та функціонування суспільства у політичній, економічній, соціальній та культурно-конфесіональній сферах життя; причинно-наслідкові зв’язки історичних подій; досягнення світової культури.

Студент повинен вміти застосовувати методи наукового історичного дослідження; аналізувати (в т.ч. застосовувати порівняльний аналіз) історичні події, розрізняти різні політичні режими; визначати чинники суспільного реформування та пояснювати його необхідність і якісний стан; орієнтуватися у тенденціях і особливостях сучасного світового історичного процесу, а також самостійно проводити пошуково-дослідницьку роботу.

Знання дисципліни передбачає вміння збирати, систематизувати, аналізувати інформацію історичного характеру та використовувати її у практиці сучасного життя.

Сучасний світ переживає глибокі перетворення всіх сфер життя, для розуміння яких необхідно володіти інформацією про минуле, про історію країн Європи, Америки, Азії та Африки. Дисципліна «Всесвітня історія» є однією з базових історичних дисциплін, що вивчає історичні процеси країн світу. Вивчення даного курсу допоможе студентам сформувати цілісний погляд на світ та орієнтуватися у специфіці різних історичних процесів, зокрема організації державної влади, причин масових рухів і народних повстань тощо.

Методичні вказівки до семінарських занять покликані допомогти студенту в підготовці до семінарських занять. Головна мета методичних вказівок полягає у поглибленні та систематизуванні вивчення найбільш важливих, складних і актуальних тем із курсу «Всесвітня історія». Запропоновані плани семінарських занять скомпоновані за проблемно-хронологічним принципом, що дає змогу студентам здобути системні знання, концентрувати свою увагу як на ключових епізодах всесвітньої історії, так і маловідомих широкому загалу фактів та подій. Для кожної теми рекомендована базова та додаткова література, що дозволяє студентам використовувати свідоцтва різних джерел при аналізі історичних подій.

Самостійно готуючись до семінарських занять студенти повинні обов’язково опрацювати базову літературу. Для кращого оволодіння матеріалом теми студентам рекомендовано ознайомитись із додатковою літературою. Студенти повинні вміти аналізувати опрацьований матеріал, робити висновки та узагальнення. Вивчаючі тему, студенти мають змогу перевірити свої знання шляхом відповідей на контрольні запитання до теми та виконання тестової роботи. При побудові відповіді на семінарському занятті студенти повинні показати знання фактичного матеріалу, уміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки і висловлювати особисту думку з приводу конкретних питань і наукових поглядів щодо них.

Критерії оцінювання. Оцінювання результатів засвоєння знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою шкалою від 0 до 100 балів. Максимальна загальна кількість балів поточного та модульного контролю (усні відповіді на семінарських заняттях, доповнення, доповіді, тести, письмові модульні контрольні роботи) складає 70 балів. За відповідь на семінарському занятті студент може отримати до 4 балів. За написання та презентацію реферату студент може отримати до 7 балів. За написання есе студент отримує до 3 балів. Максимальна кількість балів за підсумковий контроль, що здійснюється у формі іспиту, складає 30 балів. Якщо результати поточного та модульного контролю становлять менше 40 балів – студент не допускається до підсумкового контролю як такий, що не виконав усіх видів робіт, передбачених навчальним планом.

Критерієм оцінки при усних відповідях студентів на семінарському занятті (виступ з доповіддю, доповнення, участь у дискусії, загальний висновок до теми) є повнота розкриття питання, логіка викладення матеріалу, культура мови, впевненість, емоційність, переконливість, використання додаткової літератури, вміння робити порівняння та висновки.

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Особливості держави й суспільства Прадавньої Греції та Стародавнього Риму
	Головні тенденції розвитку країн Європи в середні віки
	Перехідний етап від Середньовіччя до Нового часу. Великі географічні відкриття
	Поширення реформаційних ідей в Європі
	Війна за незалежність у Північній Америці. Конституція США
	Велика Французька революція: повалення монархії й встановлення республіки
	Причини громадянської війни в США. Реконструкція
	Розвиток держави і суспільства провідних країн Європи в першій половині ХІХ ст.
	Перша світова війна 1914-1918 рр.: причини, хід та наслідки
	«Велика депресія» і «Новий курс» Ф. Рузвельта
	Ідеологія і політика тоталітарних режимів Європи в період між двома світовими війнами
	Особливості розвитку Франції та Великобританії в 1918-1939 рр.
	Друга світова війна: окупаційний режим і Рух Опору
	Основні тенденції розвитку США і країн Західної Європи у 1945-1970-х рр.
	США і країни Західної Європи у період розпаду біполярної системи світу (1980-ті – 1990-ті рр.)
	Китайська цивілізація: утворення і розвиток імперії
	Особливості історії Індії в середні віки
	Основні риси політичного і суспільного розвитку Японії в ІІІ-ХVІІ ст.
	Арабо-ісламська цивілізація: виникнення ісламу та створення ісламських держав
	Великий Степ: створення та розпад імперії монголів. Утворення і розвиток Османської імперії
	Особливості розвитку країн «Чорної Африки в середні віки
	Головні тенденції розвитку Китаю з ХVІІІ ст. по 1945 р.
	Розвиток японської держави у ХVІІІ-1945 р.
	Держава і суспільство Індії та держав Південно-Східної Азії в ХVІІ - 1945 р.
	Національно-визвольна війна та становлення світської республіки Туреччина
	Основні проблеми розвитку країни Африки в постколоніальний період
	Особливості політичного та соціально-економічного розвитку країн Далекого Сходу після Другої світової війни
	Головні тенденції розвитку Індії і Пакистану після отримання незалежності
	Арабський світ в др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
	Особливості історичного розвитку країн Латинської Америки в др. пол. ХХ – на поч. ХХІ ст.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Дата добавления: 2015-08-18