Харчові отруєння. Отруєння грибами. Типові причини отруєнь. Перша допо­мога при харчових отруєннях.

Типові ознаки хвороб, що викликані вживанням неякісних продуктів харчування. Зупинимося на таких розповсюджених захворюваннях, що викликані вживанням неякісних продуктів харчування, як дизентерія, сальмонельоз, харчові отруєння, боту­лізм. Захворювання на дизентерію викликається дизентирійними бактеріями, які під мікроскопом мають вигляд дрібних нерухомих паличок. Відомо декілька видів збуд­ника цього захворювання: паличка Григор'єва-Шига, Шмітц-Штуцера, Занне, Флекснера.

3 організму хворого дизентерійні бактерії виділяються з калом. Бактерії можуть зберігати свою життєздатність тижнями і навіть місяцями. Так, на забруднених дизен­терійними паличками горшках, посуді, вологій білизні, в грунті вони живуть до трьох місяців, в продуктах харчування (молоко, м'ясо, хліб) — на протязі декількох діб, у воді — від декількох годин до 5—6 днів.

Інкубаційний період у дизентерії продовжується від 2 до 7 днів. У хворих з'явля­ється схваткоподібні болі в животі, переважно в лівій частині, частий рідкий стул, який може доходити до 20—30 разів на добу, В калі з'являються прожилки крові і багато слизу. Температура підвищується і може сягати 40°С. У хворих на дизентерію спостерігаються виражені явища загальної інтоксикації організму: загальна слабкість, в'ялість, головний біль, зменшення апетиту, блювота, можлива непритомність.

В останні роки значно частіше дизентерія проходить в легкій формі. При цій фо­рмі загальний стан хворого майже не порушується. Відзначається лише невелика в'ялість та зменшення апетиту, температура рідко буває вищою 37-37,8 градуса і тримається не більше 1—2 днів. Стул найчастіше буває оформленим, в калі в невели­кій кількості є слиз прожилками або згустками, іноді спостерігається кашоподібний стул, але не частий. Одужання звичайно наступає на 7—10-й день.

Сальмонельоз викликається мікробами сальмонелами. Зараз відомо більш 800 рі­зних видів сальмонел. Сальмонельоз широко розповсюджений серед тварин, від яких інфекція може передаватись людині. У птахів збудники сальмонельозу виявляються не тільки в органах і м'язах, але і в яйцях. Захворювання може проявлятися у вираже­ній формі або проходити без видимих ознак хвороби.

Хворі на сальмонельоз є небезпечними для оточуючих з першого дня захворю­вання, бо виділення збудника можливе не тільки з калом хворого, але і з сечею і блю­вотними масами, а іноді зі слиною і мокротою. Мікроби передаються через продукти харчування.

При харчових токсикоінфекціях, викликаних сальмонелами, прихований період короткий — від 8 до 36 годин. Після прийому їжі, яка заражена сальмонелами, захво­рювання розпочинається частіше бурхливо, різко. Підвищується температура — до 40° С, з'являються застуда, головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, блювота, біль в животі. Звичайно болі локалізуються в підложечній області, внизу живота, навколо пупка, поступово вони можуть відчуватись по всьому животу. Стул у хворого відбувається часто, він рідкий, містить слиз, з надто неприємним запахом. Іноді стул складається тільки зі слизу з домішками крові, нагадуючи при цьому дизентерію. При важкому протіканні хвороби до усіх перелічених ознак приєднується обезводнення органі­зму, порушується сольовий баланс, бо разом з блювотними масами відбувається втрата солей калію і натрію. Така втрата солей і рідини призводить до розвитку судом.

При легкому протіканні хвороби виражені симптоми з боку шлунка: нерізкі болі, нудота; інтоксикація в таких випадках відсутня, температура тіла або нормальна, або дещо підвищена (37,2- 37,5°С). Часто в дітей спостерігаються катаральні явища верх­ніх дихальних шляхів. Одужання відбувається через 2-3 дні.

Для профілактики дизентерії треба мити перед їжею фрукти і овочі. Миття рук перед прийомом їжі і після відвідування туалету зменшить ризик захворювання на дизентерію.

В профілактиці сальмонельозу дуже важливий ветеринарний нагляд за худобою, домашніми птахами, свинями. Готові блюда: м'ясні паштети, варені ковбаси, котлети, холодці — необхідно зберігати на холоді. Категорично забороняється вживати в їжу консерви, які зберігаються у відкритих банках або закритих, але які здулись.

Велику роль відіграє кулінарна обробка продуктів: достатнє просмажування ка­чок, бо вони часто за життя бувають заражені сальмонелами; качині яйця необхідно варити 15-20 хвилин. Тривала термічна обробка м'яса приводить до знищення бакте­рій, тому варити його потрібно не менше 2-3 годин. Підсмажене м'ясо необхідно ще тушкувати. Самим надійним профілактичним способом є зберігання продуктів, які швидко псуються, при низькій температурі (+4° і нижче).

Причинами харчових отруєнь є вживання недоброякісних продуктів або водії.

Харчове отруєння проявляється болями в животі, нудотою, блювотою, проносом. Можливе підвищення температури тіла і порушення серцевої діяльності. У важких випадках судоми, серцева слабкість, непритомність. Прихований період захворювання коливається від однієї до декількох годин.

Ботулізм — важка харчова інфекція, яка викликається збудниками — паличками ботулізму. Ці палички можуть бути у ковбасі, шинці, консервах, рибі. Захворювання характеризується важким ураженням центральної нервової системи. Прихований період триває від 2 до 24 годин (чим коротший цей період, тим тяжче отруєння).

Симптоми ботулізму: загальна слабкість, запаморочення, головний біль. Нудоти, проносу звичайно не буває. З'являються ознаки ураження центральної нервової сис­теми: туман, двоїться в очах; спрага та сухість в роті; розлад ковтання; параліч м'язів кінцівок та шиї. Перша допомога при отруєннях: харчове отруєння (Промити шлунок шляхом вживання великої кількості рідини (до 2-3 л води з 2 столовими ложками соди) і викликати блювоту. Прийняти 100-150 мл слабо-рожевого розчину марганце­вокислого калію, терміново викликати лікаря або евакуювати постраждалого в лікар­ню), ботулізм (Промити шлунок водою або 1%-ним розчином марганцевокислого калію (1 г на 1 л води). Прийняти активоване вугілля. Прийняте сольове проносне. Зробити клізму (300—500 мл теплої води). Обов'язково доставити хворого в лікарню), дизентерія (Прийняти левоміцетин, при появі рідкого стулу з кров'ю потрібна термі­нова евакуація в лікарню).

Серед значної кількості грибів, крім їстівних, трапляються шкідливі й отруйні, Крім того, їстівні гриби при неправильному зберіганні швидко псуються і можуть

бути причиною отруєнь. Тільки в Європі щорічно фіксується близько 10 тис. випадків отруєння грибами.

Однією з основних причин отруєння грибами с відсутність знань про властиво­сті грибів, про способи їх правильного приготування і соління.

До основних правил профілактики грибних отруєні, належать такі;

1) збирати потрібно лише добре відомі гриби. Незнайомі і сумнівні гриби брати непотрібно;

2) не слід збирати старі гриби. Для визначення червивості гриба ніжку зірваного гриба потрібно підрізати, або краще поділити її під шапинки;

3) гриби — це продукт, що швидко псується, і тривале його зберігання, особливо в теплі, не допускається. Кулінарній обробці вони повинні піддаватися не пізніше, ніж через добу після збору;

4) не можна зберігати солені гриби в оцинкованому, алюмінієвому і глиняному посуді, їх зберігають лише у скляному або дерев'яному посуді;

5) у жодному випадку не можна пробувати на смак невідомий гриб. Не можна їсти гриби сирими.

Більшість пластинчастих грибів перед солінням необхідно вимочити або підва­рити (інколи і те, й інше), щоби усунути гіркий і їдкий смак.

Характерні ознаки отруєння грибами: головний біль, нудоти, блювання, про­нос, гострі болі в кишечнику і шлунку, втрата свідомості. При цьому відбуваються незворотні зміни у печінці, кровотворних органах, кров'яних тільцях.

Вживання грибів домашнього консервування в останні роки призвело до збіль­шення випадків важкого захворювання ботулізмом з великою кількістю смертельних випадків (до 60%). Збудники ботулізму разом із грибами потрапляють у герметичне закупорені банки і и умовах відсутності кисню утворюють доволі сильний токсин. Для запобігання таких отруєнь гриби не слід закупорювати металевою кришкою, а закривати лише щільним папером і зберігати у холодному місці. Основними ознака ми ботулізму є: головний біль, головокружіння, болі у ділянці шлунка, сухість у роті, погіршення зору, зіниці слабо реагують на світло, повіки опущені, рухи ніг і рук утру­днені, температура нормальна. За наявності хоча б однієї-двох вказаних ознак необ­хідно терміново звернутись до лікаря, ввести спеціальну сироватку.

За наявності інших симптомів отруєння, пов'язаних із вживанням грибів (розла­ди травлення, нервової системи, різке погіршення діяльності серцево-судинної систе­ми), до приходу лікаря потрібно викликати блювання, поставити клізму, доти проносні препарати, каву, холодну воду або молоко. Алкогольні напої давати не можна, оскільки вони сприяють швидкому всмоктуванню отруйних речовин у кров, При судорогах і охолодженні ніг до них прикладають грілку. На живіт кладуть гарячий компрес.

При отруєннях для вивільнення шлунка від грибів потерпілому слід дати випити теплої води із сіллю (1 чайна ложка солі на склянку води). Хворого слід тримати в лежачому положенні з холодним компресом на голові. Рештки їжі, від якої наступило отруєння, необхідно зберегти для медичного аналізу.

Розлади травлення можуть наступити і від солених грибів, використаних в їжу раніше терміну споживання. Наприклад, солені сухим солінням рижики можна спо­живати через 5-6 діб, грузді — через 30-35 діб.

Уже протягом довгих років ведеться пошук речовин, які моглиб нейтралізувати дію грибних отрут, особливо смертельно отруйної блідої поганки. У дослідах на тва­ринах білкова речовина— антаманідин — зарекомендувала себе позитивно.

1. Перехід дороги за умов обмеженої оглядовості автомобілем, що стоїть або рухається. Оцінка дорожньої ситуації за таких умов. Обмежена оглядовість ліворуч, праворуч. Вибір моменту переходу..

Оглядовість — об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця во­дія. Обмежена оглядовість — видимість дороги у напрямку руху, яка обмежена гео­метричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насаджен­нями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.

Виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки, заборо­няється. Для того, щоб переконатися у тому, то небезпеки немає, потрібно добре проглядати дорогу в обидва боки. Якщо ж на дорозі є перешкоди, стоять машини тощо, то вони заважають пішоходам добре проглянути проїзну частину. Дітям це зробити ще важче через їхній невеликий зріст. В результаті вони можуть не помітити транспорт, що наближається. Перед переходом дороги в місцях з обмеженою оглядовістю треба бути особливо уважним, бо водій пізно помічає пішохода і може не всти­гнути зупинити автомобіль. Не можна вибігати на проїзну частину без попередньої оцінки дорожньої ситуації. Необхідно зупинитись, зосередитись, роздивитись чи немає небезпеки і тільки після цього переходити дорогу.

2. Допомоги при у кусах бджіл (ос, джмелів), змій.

В Україні широко розповсюджені осоподібні і бджолині комахи. 3 них найбіль­шу небезпеку для людини несуть оси (шершень, звичайна оса тощо) і бджоли. Вони мають отрутний апарат, який складається з двох залоз (кислої і лужної), що з'єднуються з жалом. Оси доволі часто залітають у будинки, коли там варять варення, у гастрономи, де продають фрукти і цукерки. Оси легко подразливі і| миттєво завда­ють укол, який супроводжується пекучим болем. На місці уколу виникає зона запа­лення, деколи з'являється набряк. Він може зникнути через декілька годин або днів. Найважчі наслідки можуть бути при жаленні слизистих оболонок рота (під час споживання фруктів або варення). У цьому випадку необхідно звернутися до лікаря. А як першу допомогу—треба прикласти холод.

Бджоли поза гніздом чи вуликом майже не пускають у хід жало, але коли небез­пека загрожує їх домівці — вони нападають роєм. Ступінь отруєння після укусів бджіл залежить від кількості одночасних укусів, місця враження і індивідуальної реакції організму до бджолиної отрути. На місці враження з'являється пекучий біль, почервоніння, розвивається набряк. Деколи можливе загальне отруєння організму. Необхідно видалити жало, промити ранку етиловим чи нашатирним, спиртом. Дати випити постраждалому стакан міцного і солодкого чаю. Біль вгамовує лід, свинцеві примочки. Найнебезпечнішими є укуси рота. Набряк, що виникає після укусу, може розповсюдитись на гортані, і зів, та призвести до удушення. Отже, щоб полегшити білі при укусах комах (оса, бджола), необхідно; видалити із шкіри жало; прикласти примочки з розчиненої у воді харчової соди; накладати лід на 20 хв протягом декіль­кох годин.

За характером дії отрути змій поділяють на дві групи: «кров'яні отрути» (отру­ти гадюк) і нервово-паралітичні (отрути кобр). Укус гадюки особливо небезпечний для хворих людей. Отрути гадюк викликають як місцеву дію (сильний біль, набряк, крововиливи), так і загальну токсичну дію на організм (ослаблення серцевої діяльнос­ті, зниження артеріального тиску тощо). Крововиливи у внутрішні органи бувають небезпечними для життя. У важких випадках смерть може настати від таких усклад­нень навіть через кілька днів після укусу.

Отрута кобр діє на нервові центри, перш за все на дихальний; смерть настає від паралічу дихальних м'язів. Сила дії отрути залежить від її кількості, місця укусу і фізіологічного стану людини.

Для того щоб захистити себе від укусів змій та інших отруйних тварин, потрі­бно знати, які отруйні тварини трапляються в даній місцевості, та особливості пове­дінки цих тварин; вміти розрізнити ознаки отруйних і неотруйних тварин (наприклад, вужа і гадюки) і уникати з ними контакту; пам'ятати, що різкі рухи тільки приверта­ють увагу цих тварин і можуть викликати їх напад.

Правила першої допомоги при укусах змій: слід створити всі умови для негайно­го введення сироватки; забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути у кров; звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів, тощо, оскільки може початися набряк; не перетягувати гумо­вим джгутом кінцівку вище від місця укусу, оскільки це може призвести до порушен­ня обміну речовин в ураженій ділянці; не надрізати краї рани і не відсмоктувати з неї кров, оскільки через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко попасти у кров; дати велику кількість рідини (води, кави, чаю).

Після надання першої допомоги потерпілого необхідно доставити у медичний заклад для введення антитоксичної сироватки— у місцевостях, де трапляються отруйні тварини, у розпорядженні медичних працівників є набір таких сироваток. Особливо небезпечними для здоров'я є нейротоксичні отрути. При їх попаданні в організм людини перед лікарем стоїть завдання-- відновити дихання, захистити клітини мозку від ураження.

Дата добавления: 2015-08-18