І. Перехід дороги. Безпечний перехід дороги з обмеженою оглядовістю, недоста­тньою видимістю, за несприятливих погодних умов.

Оглядовість — об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця во­дія. Обмежена оглядовість — видимість дороги у напрямку руху, яка обмежена гео­метричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насаджен­нями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.

Від оглядовості слід відрізняти такс поняття як «видимість».Видимість у напрямку руху — максимальна відстань, на якій з місця водія можна розпізнати межі між елементами дороги, що дозволяє водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості.

В Правилах дорожнього руху зазначено, то у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості пішоходи повинні попіклуватися про те, щоб чітко виділити себе на проїзній частині чи узбіччі. З цією метою слід прикріплювати до одягу світлоповертаючі елементи. Такими елементами можуть бути: спеціальна тканина, призначена для виготовлення одягу дорожніх робочих, світлоповертаюча плівка, предмети, люмінесцснтні фарбники тощо. Для школярів, особливо в сільській місцевості, варто придбати спеціальні ранці з вставленими катафотами. Рекомендується одягатися в яскраві кольори, які б вирізнялися на фоні дороги.

Несприятливими умовами вважаються: слизька поверхня дороги, темний період доби, опади у вигляді дощу, снігу, туману; круті підйоми і спуски; наявність віражів і заокруглень дороги; відсутність дорожньої розмітки, знаків та світлофорів.

В умовах ожеледиці значно погіршується стан дороги, що сприяє збільшенню гальмівного шляху автомобіля. Це може призвести до наїзду на пішоходів, які раптово з'являються на проїзній частині. Крім цього на слизькій поверхні можуть підковзнутися і пішоходи при переході дороги. В таких умовах переходити треба не поспі­шаючи, з врахуванням відстані до транспортних засобів. При порушенні рівноваги — швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах. Не тримайте руки в кишенях, це збільшує можливість отримання травм.

2. Ртуть, Засоби перестороги при користуванні нею. Дії під час отруєння ртут­тю. Наслідки отруєння ртуттю.

Сріблястий рідкий метал. Важчий від усіх відомих рідин. Застосовують в тер­мометрах, манометрах, газорозрядних приладах, при виробництві хлору, їдкого натру. Ртуть легко випаровується при низькій температурі, при виливанні її пари рівномірно розповсюджуються по усій площі розливу. При температурі більше 28°С пари потрапляють у повітря. Отруйні пари ртуті здатні нагромаджуватись, і мають яскраво виражену токсичність. Вони згубно позначаються на ендокринній системі людини, у якої спочатку розвиваються слабкість, сонливість і головний біль. Пізніше починають тремтіти руки, повіки, у важких випадках — ноги.

Захист. Протигази або респіратори, а також гумові (поліетиленові) рукавички, комбінезони. Халати закритого типу і взуття з гладкими підошвами.

Перша допомога. Всі, хто опинився на місці розливу ртуті, повинні швидко залишити небезпечне місце і викликати спеціалістів. Вийшовши із зони ураження, слід змінити одяг, прийняти душ, прополоскати рот 0,25%-ним розчином перма­нганату калію і обов'язково почистити зуби. Промити шлунок водою, на склянку якої додати 20-30 г активованого вугілля. Потім випити молока і проносного. Замість молока можна використовувати збовтані з водою яєчні білки.

Поверхня, заражена розлитою ртуттю, після зібрання сріблястої речовини обробляється хімічним способом. Для санітарної обробки приміщень повинні залучатися спеціалізовані служби. Якщо розбився термометр у вас вдома, ртуть, яка витекла з нього, треба зібрати дротяною щіточкою, або за допомогою кліз­ми. Всі зібрані кульки треба помістити й скляний посуд і занести в санепідемс­танцію. Не виливайте зібрану ртуть й каналізацію!

Дата добавления: 2015-08-18