Методичні вказівки

Оцінка зміни вартості грошей з часом

Планування інвестицій, визначення їхньої доцільності, прибутковості завжди є прогнозуванням майбутніх доходів та витрат, тобто грошових потоків.

А чи мають однакову грошову цінність дохід, скажімо, в 10 тис. гри., що буде отримано цього року, і такий же дохід, отриманий через 3 роки?

Якщо ми маємо 10 тис. грн. зараз, то через рік за умови, що будемо зберігати їх у банку під 5% річних, вони вже дорівнюватимуть 10,5 тис. грн., ще через рік – 11 тис. грн. тощо. А щоб мати через рік 10 тис. грн., сьогодні треба покласти в банк (мати в наявності) 9,5 тис. грн. Отже, наявність в країні фінансово-банківських установ, головною метою яких є примножувати обсяг коштів, що є в їхньому розпорядженні (робити гроші з грошей), визначає і таке важливе зауваження, що у розрахунках, оцінках, порівняннях обсягів коштів, що розділені між собою часом, треба враховувати зміну їхньої вартості, еквівалентності.

З наведених вище прикладів випливає, що 10тис.грн. сьогодні еквівалентні 10,5тис.грн. через рік, 11 тис. грн. через 2 роки, 11,6 тис. грн. через 3 роки тощо. Тобто за рахунок банківської системи кошти можуть з великою надійністю зростати за рік на 5%.

У загальному вигляді таке зростання вартості грошей визначається формулою:

F_t= Р(1+r)^t, (6.1)

де F_t, і Р– вартість однієї суми грошей у майбутньому (F) і сьогодні (Р);

r – банківська річна ставка, ціна річного використання грошей;

t– порядковий номер року починаючи з наступного за поточним, якому відповідає величина Р.

Такий підхід до оцінки вартості грошей сьогодні до їхньої вартості у майбутньому називається компаундування, а (1+г)^t – к оефіцієнтом компаундування.

Зворотний процес отримання сьогоднішнього еквіваленту вартості коштів, що мають бути у майбутньому, називається дисконтуванням. Загальна формула приведення обсягу коштів майбутнього періоду (F_t) до еквівалентного обсягу поточного року (Р) має вигляд:

, (6.2)

де г – ставка дисконту;

– коефіцієнт дисконтування.

Якщо рівень r прогнозується змінним для різних років, то формула приведення обсягу грошових надходжень у році t до поточного року має вигляд:

, (6.3)

Приклад 1. Яким коштам сьогодні еквівалентна сума у 100 тис. грн., що буде отримана через З роки (річний процент – 5%)?

Дисконтування за формулою (6.2) дає відповідь – 86 тис. грн.

грн.

Приклад 2. Які кошти треба мати сьогодні, щоб через 5 років повернути борг у 500 тис. грн. (банківський депозитний процент у перші два роки – 3,5%, у наступні три роки – 5%).

Треба привести вартість майбутніх коштів (F) до поточного періоду (Р):

грн.

Приклад 3. Треба визначити доцільність двох проектів. Маючи 100 тис. грн., купити дім з метою його продажу через 5 років за 120 тис. грн., чи покласти ці 100 тис. грн. у банк під 5% річних?

Інвестиції у нерухомість уможливлять через 5 років отримати 120 тис. грн. Інвестиції у банківські депозитні сертифікати дадуть змогу отримати:

100(1+0,05)⁵=128 тис.грн.

Порівняння 120 і 128 тис. грн. свідчить на користь проекту останнього. Зауважимо надалі, що можливість використання грошей просто як вклад та зберігання у надійному банку або іншим без ризиковим способом, що приносить щорічні проценти приросту вкладених коштів, є альтернативним варіантом використання інвестицій для будь-якого інвестиційного проекту. Цей принцип лежить в основі визначення чистої приведеної вартості проекту за допомогою дисконтування.

Приклад 4. Організація міні-пекарні вартістю 40 тис. грн. має за прогнозними розрахунками приносити впродовж 5 років щорічний чистий прибуток у 12 тис. грн. Чи є цей проект доцільним?

Треба порівняти загальний прибуток за 5 років і обсяг витрат у 40 тис. грн. Визначимо сумарну за 5 років вартість очікуваного прибутку, привівши кошти кожного року до умов того часу, коли ми має­мо витратити 40 тис. грн. інвестицій. Ставку дисконту візьмемо 10%, тоді (у тис. грн.):

За 1 рік

За 2 рік

За 3 рік

За 4 рік

За 5 рік

Разом за 5 років – 45,45 тис. грн.

Ця сума приведена до умов поточного року і може порівнюватися з обсягом інвестицій у 40 тис. грн. Чистий приведений прибуток більший за інвестиційні витрати на 5,5 тис. грн. Можна вважати проект доцільним. Використання механізму дисконтування майбутніх грошових надходжень практично є методом порівняння доходу від проекту і доходу від найпростішого альтернативного проекту вкладання тих самих грошей у банк під щорічний процент. У нашому випадку організація міні-пекарні є прибутковішим варіантом, аніж вкладення їх у банк. Але це не означає, що проект буде прийнятий інвестором. Його прибутковість слід перевірити іншими показниками і порівняти з іншими проектами, що можуть бути в інвестора.

Показники ефективності інвестицій

Головним принципом оцінки ефективності є порівняння обсягів доходів та витрат, що їх забезпечили. Під час обґрунтування економічної ефективності інвестиційних проектів застосовується комплекс показників, що висвітлюють різні аспекти вказаного вище принципу і дають змогу оцінити доцільність інвестицій більш системно.

Для переходу до викладення порядку розрахунку показників наведемо умовні позначення показників, що мають розраховуватися та використовуватися під час аналізу:

Р – обсяг грошових надходжень від економічної діяльності об'єкта інвестицій після введення його в експлуатацію;

В_u – обсяг інвестицій, що потрібні для введення об'єкта в експлуатацію (витрати інвестиційні);

В_e – обсяг поточних витрат діючого об'єкта, необхідних для виробництва товарів чи послуг, що виробляє створений об'єкт (витрати експлуатаційні);

А_t –величина нарахованої за рік амортизації основних фондів, створених за рахунок інвестицій;

Т – кількість років життя проекту (експлуатація об'єкта та отримання доходів від інвестицій);

t – індекс (порядковий номер) кожного року експлуатації об'єкта, t = 1,2,..,Т.

1. Чиста приведена вартість проекту (NPV) розраховується як сума щорічних обсягів доходів за мінусом витрат, приведених до умов поточного року:

, (6.4)

Для прийняття проекту величина NPV має бути більша від 0.

2. Термін окупності проекту (Т_к) визначає кількість років, за які загальний приведений прибуток буде дорівнювати обсягу інвестицій. Термін окупності дорівнює такому t (T_k=t), якого виконується рівність:

, (6.5)

Термін окупності має бути меншим від загального життя проекту: Т_к < Т.

Т_к – кількість років, потрібних для того, щоб обсяг прибутку від інвестицій зрівнявся з обсягом В_u (термін окупності);

r – річна ставка дисконту, що має використовуватися для приведення грошових надходжень май­бутніх періодів до умов поточного року;

К – коефіцієнт приведення: К =1 / (1 + г)^t

3. Коефіцієнт співвідношення доходів та витрат (R розраховується як дріб, де в чисельнику має бути сума за всі роки приведених вартостей доходів від інвестицій, а в знаменнику – сума приведених витрат:

, (6.6)

Цей показник має бути більшим від 1.

4. Коефіцієнт прибутковості (g) проекту розраховується як співвідношення чистої приведеної вартості доходів за період життя проекту та обсягу капіталовкладень:

, (6.7)

Приймаються ті проекти, де коефіцієнт прибутковості щонайменше більший від одиниці.

5. Внутрішня норма прибутковості (R) проекту визначається як той рівень ставки дисконтування (r), за якого чиста приведена вартість проекту (за період життя проекту) дорівнює нулю:

(6.8)

Внутрішня норма прибутковості є тією межею, нижче якої проект дає негативну загальну прибутковість. Розрахована для проекту величина R має порівнюватися з її нормативним рівнем R_n, який приймається для проектів такого типу. Якщо R > R_n, проект може бути прийнятий, якщо R < R_n, проект відхиляється.

Величина R розраховується методом підбору та перевірки послідовних значень r (r> R_n), з використанням комп'ютерних програм або графічним методом побудови функції залежності між NPV та r:

Рисунок 6.1 – Графік залежності чистої приведеної вартості проекту (NPV)від ставки дисконту (r).

Для кожного проекту залежно від критеріїв, якими керується зацікавлене в проекті підприємство та його експерти, рівень R_п може бути різним залежно від макроекономічної ситуації в країні, рівня ризикованості країни, галузі, проекту, середньої рентабельності діяльності підприємства-інвестора, вартості його капіталу, співвідношення позиченого та власного капіталу й інших причин.

6. Фондовіддача (f) проекту розраховується як співвідношення середньорічного прибутку за весь період життя проекту до середньорічної залишкової вартості інвестицій за період жития проекту з урахуванням їхнього щорічного зношення:

, (6.9)

Показник фондовіддачі визначає рівень середньої віддачі (отримання прибутку) від кожного карбованця використаних інвестицій.

Приклад розрахунку показників ефективності показано нижче (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 – Приклад розрахункової таблиці для визначення показників ефективності інвестицій

Рік	Поряд-ковий номер року	Інвести-ції тис. грн.	Надход-ження від проекту (реалізація), тис. грн.	Собівартість виробництва, тис. грн.	Ставка дисконту-вання, %	Коефіцієнт приведення	Прибуток, приведений до умов 1996 р. (тис. грн.)	Доходи, приведені до поточного року	Витрати, приведені до поточного року	Інвестиції, приведені до поточного року
З ураху-ванням інвести-ційних витрат	Без урахування інвестиційних витрат
По роках	Наростаючим підсумком
t	But	Pt	Bet	г		(гр.4–гр.3–гр.5)хгр.7	(гр.4–гр.5)хгр.7	гр.9	гр.4хгр.7	(гр.3+гр.5)хгр.7	гр.3хгр.7
						0.909	-6,3	2,7	2,7	6,4	12,7	9,1
						0.826	-0,8	3,3	6,0	8,3	9,1	4,1
						0.751	5,3	5,3	11,3	11,3	6,0	-
						0.683	5,5	5,5	16,8	12,3	6,8	-
						0.612	5,6	5,6	22,4	12,4	6,8	-
Разом							10,7	22,4		50,7	41,4	13,2

Головні економічні умови проекту видно з перших 5 стовпців розрахункової таблиці. Стовпці 6–13 містять проміжні розрахунки, що використані далі.

1. Чиста приведена вартість проекту є сумою за стовпцем 8:

NPV =10,7 (тис. грн.).

2. Термін окупності Т_к дорівнює такій кількості років дії проекту, для якої елемент стовпця 10 дорівнює або починає перевищувати обсяг інвестицій (15 тис. грн.).

T_k 4 роки

3. Коефіцієнт співвідношення доходів та витрат R розраховується за підсумками за стовпцями 11та12 розрахункової таблиці:

4. Коефіцієнт прибутковості (g) (підсумок стовпця 9 таблиці поділений на підсумок стовпця 13 таблиці):

5. Для розрахунку внутрішньої норми прибутковості (IRR) проекту проведемо розрахунок NPV для кількох значень г. Отримані результати наведемо у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 – Внутрішня норма прибутковості

Ставка дисконту (г.) %
NPV, (тис. грн.)	10,7		2,4	0,8	0,2	-0,2

Побудуємо графік залежності MPV від r (рис. 6.2).

Рисунок 6.2 – Залежність NPV проекту від обраної ставки дисконту

3 графіка видно, що приблизне значення ІRR дорівнює 47,5%.

6. Для розрахунку фондовіддачі інвестицій потрібна додаткова інформація про річні обсяги амортизаційних нарахувань на основні фонди, створені за рахунок інвестицій. У нашому прикладі будемо вважати, що річний фонд амортизації має скласти 1 тис. грн.. Тоді за формулою (6.9) фондовіддача (f) буде дорівнювати:

f= (грн./грн.)

Це означає, що середній рівень фондовіддачі становитиме 3,1 грн., надходжень на кожну гривню створених основних фондів.

Тема 7 Інвестиційний ризик

В темі “Інвестиційний ризик” вивчаються:

– поняття ризику, види ризику та їх класифікація;

– показники, що характеризують ризик: середньоквадратичне відхилення, β –коефіцієнт, експертний метод;

– шляхи запобігання ризиків або їх зменшення.

Методичні вказівки

Інвестиції завжди орієнтовані на майбутнє і тому - пов'язані зі значною невизначеністю економічної ситуації та поведінки людей. Від цього походить високий рівень ймовірності невиконання інвестиційних планів з об'єктивних чи суб'єктивних причин, Під інвестиційним ризиком будемо розуміти можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (прибуток або соціальний ефект) і отримання грошових збитків. Його треба заздалегідь оцінювати, розраховувати, описувати, планувати під час розробки інвестиційного проекту.

Ризик може походити від несприятливих умов, загальних для всіх сфер економіки; тоді він має назву загальноекономічного. Якщо ризик пов'язаний з умовами саме цього проекту, то це індивідуальний ризик. Залежно від чинників ризик поділяється на багато видів (рис. 7.1).

Рисунок 7.1 – Форми інвестиційного ризику

Політичний, правовий та загальноекономічний ризики можна віднести до зовнішніх умов реалізації інвестицій. Інші форми ризику пов'язані, передусім, з можливими помилками планування та організації конкретних потоків.

Технічний ризик об'єднує велику кількість хиб та помилок широкого спектру сторін інвестування: якість проектування, технічна база, обрана технологія, управління проектом, перевищення кошторису тощо. Фінансовий ризик пов'язаний з нездійсненням очікуваних подій з фінансового боку проекту: джерела та обсяги фінансування, незадовільний фінансовий стан партнерів, зриви надходжень коштів від реалізації, неплатоспроможність покупців продукції та власні підвищені витрати.

Маркетинговий ризик виникає з прорахунків під час оцінки ринкових умов дії проекту: ринок збуту та постачання сировини і матеріалів, організація реклами та збутової мережі, обсяг ринку, час виходу на ринок, цінова політика, низька якість продукції. Екологічний ризик охоплює проробку питань впливу на довкілля, можливу аварійність, стосунки з місцевою владою та населенням. Ризик учасників проекту пов'язаний з усіма неочікуваними подіями в управлінні та фінансовому стані підприємств-партнерів.

Шляхом комплексних дій інвестора ризик може бути зменшений, але повністю його подолати не можна. Інвестиції — це ризикована справа. В загальному випадку вибір інвестпроекту є компромі­сом між бажанням отримання прибутку та здоровим глуздом інвестора (рівнем ризику та його оцінкою).

Серед засобів зниження ризику виділяються типові:

· страхування інвестицій;

· забезпечення високої ліквідності інвестицій;

· диверсифікація – роздрібнення коштів та об'єктів інвестування для зниження впливу одної негативної події на ефективність усіх інвестицій;

· хеджирування – використання механізмів закріплення договірних умов на прогнозний період;

· своєчасне планування та створення необхідних резервів і запасів;

· кваліфіковане відпрацювання договорів та контрактів партнерами з інвестиційного проекту;

· своєчасне відпрацювання в них можливих конфліктних ситуацій;

· всебічне інформаційне забезпечення інвестиційних планів, постійний інформаційний моніторинг ситуації на ринку;

· орієнтація на сфери діяльності з підвищеним рівнем монополізму на ринку, у взаємопов'язані виробництва (інтегрований бізнес).

Для кількісного оцінювання рівня ризику використовується принцип визначення можливих змін показчиків ефективності проекту в умовах тих чи інших несприятливих для інвестицій подій. Таким показником може бути рівень середньоквадратичного відхилення (δ) або коефіцієнт варіації (υ).

Для їхнього розрахунку проводиться серія розрахунків (крім базового) очікуваного прибутку з проекту (наприклад NPV ) при різних можливих ситуаціях у майбутньому. Кількість таких розрахунків позначимо n, а прогнозний показник NPV для кожного розрахунку позначимо NPV_i; де і = 1,2,.., n. Тоді можна використати відому з статистики формулу:

, (7.1)

де – середнє значення вартості проекту з усіх проведених розрахунків NPV_i;

або , (7.2)

або , (7.3)

де P_i – ймовірність майбутніх умов, що відображені варіантом і-того розрахунку.

Коефіцієнт варіації (υ) визначає ступінь відхилень від середнього значення показника стосовно до його середньої величини:

, (7.4)

З метою розрахунку можливих варіантів дохідності проекту залежно від різних обставин використо­вуються кілька підходів:

1) аналіз чутливості проекту до змін окремих факторів, що впливають на дохідність. За цим методом оцінюється важливість впливу окремих факторів (ціна реалізації, собівартість, обсяг виробництва, вартість обладнання тощо) на загальну прибутковість проекту і відповідно до результатів вживаються заходи щодо ґрунтовнішої проробки інвестиційних планів та зниження ризикованості, пов'язаної з виявленими факторами;

2) аналіз прогнозних сценаріїв розвитку загальноекономічних умов та здійснення самого інвестпроекту. Розрахунки проводяться за трьома сценаріями: базовий розрахунок за середніх, найбільш вірогідних умов, оптимістичний варіант (за найкращого перебігу подій за всіма факторами, що впливають на дохідність проекту), песимістичний варіант, в який закладаються найгірші можливі ситуації в країні й на конкретному ринку;

3) метод статистичних випробовувань, за якого з допомогою ПЕОМ прораховується безліч варіантів дохідності проекту залежно від показників-факторів у заданих діапазонах їхніх змін. У результаті отримаємо в автоматичному режимі середні показники і статистичні характеристики їхньої варіації та розподілу для подальшого аналізу найважливіших для дохідності проекту показників та рівень ризикованості проекту за різними напрямами.

Приклад розрахунків для аналізу реакції проекту на окремі фактори наведено нижче. Базовий варіант розрахунку чистої приведеної вартості проекту – у табл. 7.1, по варіантні розрахунки NPV у разі зміни окремих факторів на показник NPV проекту – у табл. 7.2. Рейтинг впливу окремих факторів – у табл. 7.3. З неї видно, що найбільші зміни NPV у разі зміни фактора на 1% відбуваються для ціни реалізації продукції. Цей фактор має найбільше значення під час оцінки майбутньої дохідності проекту.. На обґрунтування прогнозу цього фактора слід приділити максимум уваги. Далі йдуть за ранжиром фактори собівартості одиниці продукції, обсягів реалізації та інвестицій, ставки дисконтування. Наведений приклад є умовним, але висновки з нього мають практичний зміст – найважливішими факторами, від яких на 50% залежить прибутковість інвестиційного проекту, є очікувана ціна реалізації продукції та собівартість одиниці продукції. Хоча для інших умов проекту рейтинг факторів, наведених у табл. 7.3, може змінюватися.

Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту r, %	Коефіцієнт приведення 1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. Грн.
			0,5	0,4		0,909	-54
			0,5	0,3		0,826
			0,5	0,3		0,826
Разом							NPV=25

Таблиця 7.1 – Базовий варіант розрахунку приведеної вартості проекту

Таблиця 7.2 – Розрахунок нових значень NPV у разі зміни факторів

Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту (г), (%)	Коефіцієнт приведення (1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. грн.
Вплив зміни обсягу реалізації
			0,5	0,4		0,909	-53
			0,5	0,3		0,826
			0,5	0,3		0,751
						NPV=33
Вплив зміни ціни
			0,55	0,4		0,909	-45
			0,55	0,3		0,826
			0,55	0,3		0,751
						NPV=54
Вплив зміни собівартості одиниці
			0,5	0,44		0,909	-62
			0,5	0,33		0,826
			0,5	0,33		0,751
						NPV=5
Вплив зміни обсягу інвестицій
			0,5	0,4		0,909	-62
			0,5	0,3		0,826
			0,5	0,3		0,751
						NPV=17

Продовження таблиці 7.2

Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту (г), (%)	Коефіцієнт приведення (1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. грн.
Вплив зміни ставки дисконту
			0,5	0,4		0,833	-50
			0,5	0,3		0,694
			0,5	0,3		0,578
						NPV=14
Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту (г), (%)	Коефіцієнт приведення (1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. грн.
Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту (г), (%)	Коефіцієнт приведення (1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. грн.
Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту (г), (%)	Коефіцієнт приведення (1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. грн.
Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту (г), (%)	Коефіцієнт приведення (1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. грн.
Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту (г), (%)	Коефіцієнт приведення (1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. грн.
Рік	Інвестиції, тис. грн.	Обсяг реалізації, одиниць продукції	Ціна одиниці продукції, тис. грн.	Собівартість одиниці продукції, тис. грн.	Ставка дисконту (г), (%)	Коефіцієнт приведення (1/(1+r)^t	[(гр.4–гр.5)хгр.3–гр.2]хгр.7, тис. грн.

Таблиця 7.3 – Оцінка значення факторів для приведеної вартості проекту

№	Фактор, вплив якого на NPV досліджувався	Зміна фактора, %	Базове значення NPV	Нове значення NPV	Зміна NPV (гр.5–гр.4)/гр.4х100 %	Зміна NPV на 1% зміни фактора, гр.6/гр.3	Рейтинг фактора
	Обсяг реалізації					3,2	III
	Ціна реалізації одиниці продукції					11,6	I
	Собівартість виробництва одиниці продукції					8,0	II
	Обсяг інвестицій					3,2	III
	Ставка дисконту					0,4	IV

b - коефіцієнт (бета – коефіцієнт або “бета”) дозволяє оцінити ризик інвестиційного проекту по відношенню до рівня інвестиційного ризику в цілому. Цей показник використовується в основному для аналізу ризикованості вкладень в окремі цінні папери (порівняно з систематичним ризиком всього фондового ринку). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

,

Де Р – кореляція між доходами від індивідуального виду цінних паперів і середнім рівнем дохідності фондових інструментів в цілому.

d_ц - середньо квадратичне відхилення дохідності по індивідуальному виду цінних паперів;

d_ф - середньо квадратичне відхилення дохідності по фондовому ринку в цілому.

Рівень ризику окремих цінних паперів визначається на основі слідуючи значень b - коефіцієнта:

Значення b - коефіцієнта	Рівень ризику цінних паперів
b=1 b>1 b<1	середній високий низький

Таким чином, одночасно з ростом значення коефіцієнта зростає й рівень систематизованого ризику інвестицій.

Експертний метод оцінки ризиків застосовується в випадках, коли у інвестора відсутня необхідна інформація або статистичні дані для розрахунку іншими методами. Цей метод базується на опитуванні кваліфікованих спеціалістів (інвестиційних, страхових, фінансових менеджерів) і відповідної математичної обробки результатів цього опитування.

Результати оцінки ризиків за окремими інвестиційними проектами дозволяють кількісно оцінити їх рівень. З цією метою використовують наступні критерії оцінки:

1. Безризикові інвестиції. В зарубіжній практиці до таких інвестицій відносяться, як правило, короткотермінові державні облігації. В умовах нашого інвестиційного ринку аналогічні фондові інструменти (які ще відсутні) можуть вважатися безризиковими з великою долею впевненості.

2. Інвестиції з рівнем допустимого ризику. Критерієм рівня допустимого ризику виступає можливість втрати всієї суми розрахункового чистого прибутку згідно проекту, що розглядається.

3. Інвестиції з рівнем критичного ризику. В цьому випадку критерієм рівня ризику виступає можливість втрати не тільки прибутку, а всієї суми розрахункового валового доходу згідно проекту, що розглядається.

4. Інвестиції з рівнем катастрофічного ризику. Критерієм цього рівня ризику виступає можливість втрати всіх активів інвестора як наслідок банкрутства інвестиційного проекту.

Граничними показниками вірогідності ризику фінансових втрат при інвестуванні за оцінками спеціалістів є:

ü для інвестицій з рівнем допустимого ризику – 0,1;

ü для інвестицій з рівнем критичного ризику – 0,01;

ü для інвестицій з рівнем катастрофічного ризику – 0,001.

Це означає, що інвестиційний проект, що розглядається, повинен бути відкинутим, якщо в 1 випадку із 10 може бути втрачений весь прибуток; в 1 випадку із 100 – втрачений весь валовий дохід; в 1 випадку із 1000 – втрачені всі активи внаслідок банкрутства.

В залежності від виду проекту, його належності до того чи іншого портфелю розробляється система заходів протидії ризикам: заставні операції і гарантування, диверсифікація, страхування, лімітування, розподілення, екаутинг та інше.

При інвестиційному кредиті найбільше розповсюдження отримали такі способи як видача в борг під заставу та гарантовані кредити.

Застава – це один із давніших способів забезпечення боргу. Але, якщо в минулі роки заставні фізичні активи переходили у власність кредитора, то в сучасний період вони, як правило, залишаються в власності боржника, а кредитору в відповідності з контрактом переходять права володіння (цесія).

Гарантований кредит – видається під письмове зобов’язання третьої сторони сплатити борг в випадку відмови від його уплати боржником.

Диверсифікація – це розподіл цінних паперів портфеля таким чином, щоб досягти максимального доходу при мінімальному ризику.

Завдання для самостійної роботи

Для закріплення навичок розрахункової роботи з обґрунтування інвестицій пропонуються 15 спеціально підібраних завдань, які, поступово ускладнюючись, дають можливість читачу з'ясувати рівень своїх знань та попрактикуватися в реальних інвестиційних ситуаціях. Завдання підібрані таким чином, що кожне з них моделює якісь елементи роботи над економічним обґрунтуванням інвестицій. Якщо в умовах завдань ви не знайдете потрібної, на вашу думку, інформації, то її слід додати самим, виходячи з принципу економічної логіки та мінімізації витрат. Без самостійного вирішення цих завдань з калькулятором та олівцем у руці ваше навчання буде незакінченим.

Дата добавления: 2015-08-18