Поняття про навчальний предмет

47-48

Міністерство освіти і науки України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського»

Херсонської обласної ради

Предмет: педагогіка

Модуль № 2

Семестр ІІІ

Кількість годин 2

Лекція (№8)

Тема: «Зміст освіти»

Викладачі: Тупікіна С.В.,

Бігун М.В.

Розглянуто на засіданні

предметної (циклової) комісії

викладачів психолого - педагогічних

дисциплін дошкільної і початкової освіти

Протокол №2 від 29.08.2013

Голова предметної (циклової) комісії:

________________ С.В. Тупікіна

Тема лекції: Зміст освіти.

Знати: поняття «зміст освіти» та фактори, що впливають на зміст освіти; види, рівні освіти, принципи відбору змісту шкільної освіти, нормативні документи змісту освіти та їх характеристику.

Вміти: з метою конкретизації теми і змісту уроку на основі програми і підручника з предмета вміти визначити місце даного уроку в системі уроків за темою; вміти аналізувати Державний стандарт початкової загальної освіти, навчальний план, навчальну програму, підручник.

Тип лекції: діалог.

Ключові поняття: зміст освіти, знання, вміння, навички, види освіти, загальна освіта, політехнічна освіта, професійна освіта, рівні освіти, види освіти за рівнем, державний стандарт освіти, галузі знань, компетентність, компетенції, види компетенцій, навчальний план, базовий навчальний план, типовий навчальний план, робочий навчальний план, інваріативна частина навчального плану, варіативна частина навчального плану, навчальна програма, підручник, навчальний посібник.

Інтерактивні методи навчання: сократівська бесіда, спільне пригадування.

Здоров’язберігаючі технології: релакційна хвилинка.

План

1. Сутність і завдання змісту освіти.

2. Фактори, що впливають на зміст освіти.

3. Види освіти.

4. Рівні освіти.

5. Компоненти загальної освіти.

6. Нормативні документи змісту освіти.

7. Поняття про навчальний предмет. Особливості навчальних предметів у початкових класах.

8. Навчальний план.

9. Навчальні програми.

10. Підручники школи.

10.1. Поняття про підручник, навчальний посібник.

10.2. Види підручників і навчальних посібників.

10.3. Вимоги до підручників, навчальних посібників.

Основна література

1. Волкова, Н.П. Педагогіка [Текст]: навч. посіб. 3–тє вид., стер. / Н.П. Волкова. – К.: Академвидав, 2009. – 616 с. – С.284–293.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти [Текст] // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2011. - №14 - 15. - С.7 - 19.

3. Кузьмінський, А.І. Педагогіка [Текст]: підручник / А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К.: «Знання–Прес», 2003. – 418 с. – С.91–98, 108–111

4. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1 –4 класи. [Текст] - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 392 с.

5. Мойсеюк, Н. Є. Педагогіка [Текст]: навчальний посібник / Н.Є. Мойсеюк. – К.: Гранмна, 1999. – 350 с. – С. 126–150

6. Про Типові навчальні плани початкової школи [Текст] // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2011. - №17 – 18. – С.11 – 22.

7. Савченко, О.Я. Дидактика початкової освіти [Текст]: підручн. / О. Я. Савченко. – К.: Грамота, 2012. – 504 с. – С. 5 – 23

8. Фіцула, М. М. Педагогіка [Текст]: навчальний посібник / М. М. Фіцула. - К.: Академвидав, 2007. – 560 с. - С.98 – 118.

Допоміжна

1. Авторські програми [Текст] // Початкова школа. – 2009. - №22 - 23.

2. Про особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/14 навчальному році [Текст] // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2013. - №17 - 18. - С.32 - 43.

3. Савченко, О. Я. Розвиток змісту початкової освіти в умовах Державного суверінетету України [Текст]: методологічний, законодавчий, дидактичний аспекти. // Початкова школа. - 2011. - №8. - С.25.

4. Чайка, В. М. Основи дидактики [Текст]: Навчальний посібник / В. М. Чайка. – К.: Академвидав, 2011. – 240 с. – (Серія «Альма - матер»).

5. Ягупов, В. Педагогіка [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.В.Ягупов. – К.: Либідь, 2002. – 559 с. – С. 223–245

Інформаційні ресурси

1. Всё для преподавателей [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://almamater.com.ua/

2. Інформація для викладачів. Новини освіти та науки, публікації та статті, лекції, методичні матеріали [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osnova.com.ua/ -

3. Відповіді на питання до екзамену з педагогіки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pedagogikaua.blogspot.com

4. Педагогіка На сайті розміщені матеріали, що стосуються вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pedagogika.at.ua

5. Педагогічна бібліотека [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.pedlib.clx.ru

6. Форум «Реформування освіти в Україні». «На допомогу освіті» [Електронний ресурс] – Режим доступу: htpp://edu.ukrsat.com

1. Вступна частина:

Піднялися всі, повернулися один до одного, посміхнулися один одному!

1.1. Оголошення теми, мети і завдань лекції.

Метод «Вітер дме...» + фронтальне опитування

У тому випадку, коли фраза є ствердженням для вас, ви підводитесь. Протягом цієї вправи проводиться і фронтальне опитування (студенти підвелися — викладач запитує будь-кого з них).

Викладач. Вітер дме для тих, хто...:

― сьогодні в гарному настрої;

― хоче працювати та хотів би дізнатися щось нове;

― знає який розділ педагогіки ми вивчаємо. Який?

― знає, на які питання відповідає дидактика. На які питання?

― може назвати основні поняття (категорії) дидактики. Перечисліть.

І відповіддю на одне з питання, на які відповідає галузь педагогіки – дидактика, а саме: ЧОМУ НАВЧАТИ, ТОБТО, ЯКІ ЗНАННЯ ДАВАТИ УЧНЯМ?, буде звучати ЗМІСТ ОСВІТИ.

― знає, що таке зміст освіти.

Ніхто не підвівся, тому ми сьогодні з вами ознайомимося з даною категорією дидактики ознайомимося.

Отже, тема лекції: «ЗМІСТ ОСВІТИ».

2. Виклад лекційного матеріалу

1. Сутність і завдання змісту освіти

Держава і нація без високого рівня

освіти – суспільство без майбутнього.

З Державної національної програми «Освіта»

“Навчання свою провідну роль у розумовому

розвитку здійснює перш за все

через ЗМІСТ знань, що засвоюються”

Данил Борисович Ельконін

З ЯКОЮ МЕТОЮ ЛЮДИНА ПРАГНЕ ОДЕРЖАТИ ОСВІТУ?

Освіта – це процес і результат оволодіння учнями системою наукових знань і пізнавальних умінь і навичок, формування на їх основі світогляду, моральних і інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

Освіта - практичне оволодіння людиною певним запасом суспільно–корисних знань.

Особливе значення має зміст освіти, який є головним засобом цілеспрямованого навчання. Це категорія історична, бо зміст освіти – своєрідна модель вимог суспільства щодо підготовки людських поколінь до життя.

Існують різні визначення цієї найважливішої категорії дидактики.

Зміст освіти – компонент процесу навчання, система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей школярів, формування світогляду, моралі і поведінки, підготовка до суспільного життя, праці.

Зміст освіти – це науково обґрунтована система дидактичного та методичного оформлення навчального матеріалу для різних освітніх та кваліфікаційних рівнів.

Визначається зміст освіти державними стандартами, освітньо–професійною програмою підготовки, структурно–логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах.

Складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина визначається відповідним державним стандартом освіти. Вибіркова частина визначається навчальним закладом.

До змісту освіти включаються всі елементи соціального досвіду, нагромадженого людством.

Структура змісту освіти складається з таких елементів: знання, вміння і навички, які відображають досвід репродуктивної і творчої діяльності, емоційно–ціннісних відносин.

ЗГАДАЙТЕ З ПСИХОЛОГІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ: ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ. РОЗКРИЙТЕ ЇХ СУТЬ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК

Знання – це результати пізнавальної діяльності людини. Вони перевіряються соціально–історичною практикою і знаходять своє відображення у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, фактів, термінів, суджень, теорії.

Знання є життєві, побутові, які ґрунтуються на спостереженнях, здоровому глузді; наукові знання набуваються внаслідок цілеспрямованого навчання і самоосвіти.

Знання утворюються у формі слів, якими вони узагальнюються і переважно передаються, хоча є й інші засоби передачі інформації – знаками, звуками, кольорами, жестами.

Знання є складовою УМІНЬ людини діяти.

На тісний зв'язок умінь зі знаннями вказує значення самого слова «уміння» (від рос. «ум» - розум) - без знань немає вміння. Але вміє той, хто не тільки знає, а й може застосовувати свої знання на практиці, користуватися ними у змінюваних ситуаціях. Можна сказати, що «вміння – це знання людини в дії» (Г.С.Костюк).

Уміння виявляються в різних видах діяльності.

- НАЗВІТЬ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ.

- ДАЙТЕ ПОНЯТТЯ ПРОВІДНОГО ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ.

- ВИЗНАЧТЕ ПРОВІДНИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА. ДОВЕДІТЬ СВОЮ ДУМКУ.

За участю мислення в процесі пізнання об’єктів уміння поділяються на дві групи: розумові (інтелектуальні), практичні.

За характером діяльності – різноманітні: загально навчальні та окремі

(спеціальні): мовленнєві, трудові, ігрові, мистецькі, спортивні, побутові.

Наприклад, загальне вміння самоконтролю залежить від рівня сформованості окремих знань; вміння аналізувати завдання, зіставляти свій спосіб виконання з правилом чи зразком, добирати приклади тощо.

Уміння включають різні дії. Окремі дії багаторазово повторюючись, автоматизуються і стають навичками діяльності.

Навички – автоматизовані уміння.

Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення, автоматичність. Наприклад: навички писати, читати.

Знання, вміння й навички молодших школярів мають формуватися в тісній взаємодії. Наприклад, арифметичні дії.

Початкова школа традиційно вважається школою вмінь і навичок.

- ОБҐРУНТУЙТЕ ЦЮ ДУМКУ.

Зміст освіти покликаний забезпечувати передачу і засвоєння підростаючими поколіннями досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури для подальшого розвитку. засвоєння досвіду. Цей досвід, за І.Я.Лернером, включає елементи:

- знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення;

- досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюється разом зі знаннями в уміння і навички особистості, яка засвоїла цей досвід;

- досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем, які виникають перед суспільством, засвоєння знань і умінь в нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих;

- досвід ціннісного ставлення до об’єктів або засобів діяльності людини, його прояв у ставленні до оточуючого світу, до інших людей.

2. Фактори, що впливають на зміст освіти

Зміст освіти – категорія історична, бо є своєрідною моделлю вимог суспільства щодо підготовки підростаючого покоління до життя.

У змісті освіти враховуються актуальні й перспективні потреби суспільства та освітні запити окремих особистостей.

Фактори:

- мета виховання

- розвиток науки, техніки, культури

- вікові особливості учнів

Обґрунтуємо кожен фактор при розгляді документів, які відображають зміст освіти.

3. Види освіти за змістом

- ЯКУ ОСВІТУ ЗА ЗМІСТОМ ВИ МАЄТЕ?

- ЯКУ ОСВІТУ ЗА ЗМІСТОМ ОТРИМУЄТЕ?

За змістом виділяємо такі види освіти:

- загальна;

- політехнічна;

- професійна.

Загальна освіта передбачає оволодіння знаннями з основ наук і підготовку учнів до отримання професійної освіти.

В межах загальної освіти виділяють цикли навчальних дисциплін:

- суспільно–гуманітарний;

- фізико–математичний;

- хіміко–біологічний;

- виробничо–технічний;

- мистецький.

Загальну освіту здобувають в загальноосвітніх навчально–виховних закладах (школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах). Але і під час навчання у професійних навчальних закладах учні продовжують поповнювати знання в царині загальної освіти.

Загальна освіта – основа всіх видів освіти.

- ПОЯСНІТЬ ЦЕ ТВЕРДЖЕННЯ.

Вона «забезпечує: подальший всебічний розвиток дитини як особистості, її здібностей і талантів, національної самосвідомості й загальнолюдської моралі, засвоєння визначених національно – культурними і суспільними потребами системи та обсягу знань про природу, людину і суспільство, здійснення всіх сторін виховання…». З Державної програми «Освіта»

Політехнічна освіта (від гр. poli – багато + techne – мистецтво, майстерність, вправність) має такі завдання:

- ознайомлення з різноманітними галузями виробництва;

- пізнання сутності багатьох технологічних процесів;

- оволодіння певними навичками і вміннями обслуговування найпростіших технологічних процесів.

Компонентами політехнічної освіти людина оволодіваєвпродовж усього життя:

- у системі сімейного виховання;

- під час навчання в загальноосвітніх навчально–виховних закладах;

- у процесі професійної підготовки;

- у процесі професійної діяльності;

- у системі самоосвіти.

Шляхи оволодіння політехнічними знаннями в школі:

- вивчення основ наук;

- заняття з трудового і виробничого навчання;

- практичні заняття в шкільних майстернях;

- екскурсії на виробництво.

Професійна освіта – спрямована на оволодіння знаннями, уміннями і

навичками, що необхідні для виконання завдань професійної діяльності.

Професійну освіту людина здобуває у спеціальних навчальних закладах.

- ЯКИХ?

Усі види освіти (ЯКІ?) перебувають між собою у тісному зв’язку. У процесі отримання загальної освіти учні знайомляться з політехнічними знаннями. Водночас знання з основ наук і політехнічні знання, з одного боку, сприяють професійній орієнтації особистості, а з другого – є базою для отримання професійної освіти. У процесі професійної освіти людина розширює свою загальноосвітню підготовку і поглиблює політехнічну освіту.

4. Рівні освіти

Процес отримання освітньої підготовки має кілька рівнів. Відповідно до Закону України «Про освіту» встановлено такі освітні рівні, які пов’язані між собою:

- повна вища освіта;

- базова вища освіта;

- професійно–технічна освіта;

- повна загальна середня освіта;

- базова загальна середня освіта;

- початкова освіта;

- дошкільна освіта.

Початкова школа повинна давати учню тверде коло знань.

«Будь–яка неясність чи невизначеність у цьому питанні послаблює не тільки початкову школу, а й наступні ланки навчання, без чіткого визначення кола знань, умінь, практичних навичок, які треба дати дитині немає школи» (Сухомлинський В.О. «Серце віддаю дітям»).

Зміст початкової освіти визначений у Державному стандарті початкової загальної освіти. І включає оволодіння загально-навчальними вміннями й навичками, які мають міжпредметний характер.

Істотним компонентом змісту освіти початкової школи є включення до його складу предметів або курсів цілеспрямованого виховного впливу (ознайомлення з навколишнім, народознавство, валеологія, етика), які допомагають сформувати у дітей якості громадянина, основи здорового способу життя, культури поведінки.

Отже, зміст початкової освіти багатокомпонентний. Він включає систему знань, умінь, навичок з окремих предметів, міжпредметні загально-навчальні уміння й навички, засвоєння способів поведінки та емоційно–ціннісних ставлень до інших людей і світу.

Багатокомпонентність змісту – передумова реалізації у процесі навчання трьох цілей: освітньої, розвивальної, виховної.

Зміст освіти – відображення стратегічної мети виховання.

ДОВЕДІТЬ ЦЮ ДУМКУ.

5. Компоненти змісту загальної освіти

Розглянемо таблицю–схему: Кузьмінський А.І. Педагогіка. – С. 141:

Рис. 1.1 – Схема «Основні компоненти змісту загальної освіти»

Основні принципі відбору шкільної освіти на сучасному етапі: демократизм; гуманізм; гармонійне поєднання загальнолюдських та національних цінностей; відповідність змісту освіти віковим можливостям учнів, особливостям сприймання, розуміння, життєвого досвіду учнів; диференціація; інтеграція.

(Самостійне опрацювання: Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти. – К., 2012. - С. 44 - 51).

Вдосконалення змісту освіти відповідно до вимог розбудови національної школи:

- введення до навчального плану нових предметів;

- вдосконалення навчальних програм з усіх навчальних дисциплін;

- розробка теоретичних основ побудови підручників нового типу;

- визначення єдиного рівня загальної освіти в різних типах навчальних закладів;

- розробка навчальних компонентів – набор основних дидактичних матеріалів з одного предмету.

Вимоги до змісту освіти:

- відповідність соціальному замовленню суспільства;

- забезпечення високої наукової і практичної значущості навчального матеріалу, який включається до змісту освіти;

- врахування реальних можливостей процесу навчання (закономірностей, принципів, методів, організаційних форм навчання, рівня загального розвитку школярів, стану навчально–методичної і матеріальної бази школи);

- забезпечення соціально детермінованої єдності в конструюванні і реалізації змісту освіти з позиції всіх навчальних предметів, що вивчаються в школі.

Цікаво знати:

Л.В. Занков і В.В. Давидов про розвивальні можливості змісту шкільної освіти

Система навчання, що спрямована на загальний розвиток дітей, відзначається багатством змісту, який покликаний дати загальну картину світу на основі науки, літератури, мистецтва.

Природовідповідність – йти назустріч природній духовній потребі молодших школярів – їх прагненню до пізнанню світу. Більшим багатством змісту, ніж у звичайній системі відзначається кожний предмет мова, математика, природознавство, читання, музика, праця.

В 2 класі вводиться викладання географії (окремі елементи – в 1 класі: глобус, теплові пояси на земній кулі і їх мешканці). Це розкриває перед школярами світ у просторі.

В 3 класі вводиться читання історичних оповідань, що розкривають світ у часі. Немає поділу на основні і другорядні предмети. Велика увага надається викладанню гуманітарних предметів.

Через образотворче мистецтво – малювання, музику, розгляд картин, читання художньо літератури, спостереження у природі учнів потрапляють в гармонію яскравого сприйняття світу, залучаються до мистецтва як до основного виду пізнання життя, в якому не просто відображається світ у слові, звуках, фарбах і формі, але в цьому зображенні передається і внутрішній світ автора, його ставлення до того, що зображено.

Вивчення предметів в класі + екскурсії на різні об’єкти, спостереження за життям людей в природі, в місті і селі.

Організація чуттєвого сприйняття основа для повноцінного розвитку людини, розкриття світу у всій його різнобарвності, багатомірності, показ зв’язків і властивостей явищ в оточуючому житті.

Чуттєве сприйняття відповідає природі молодших школярів → приділяється увага особистим спостереженням школярів за оточуючим світом.

6. Нормативні документи змісту освіти

Державний стандарт освіти, навчальний план, навчальна програма, підручник

Ст. 15 Закону України «Про освіту» вводить поняття «державний стандарт освіти», що передбачає встановлення вимог до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки.

Державні стандарти освіти є основою оцінювання освітнього та кваліфікаційного рівня громадянин незалежно від форм здобуття освіти.

Сучасне реформування системи освіти вимагає перегляду підходів до визначення освітніх стандартів: нове бачення суспільного ідеалу освіченості; суспільні вимоги до освіти як основи соціокультурного становлення молодої людини; сприяння збереженню єдиного освітнього простору у державі; стабілізуюча та регламентуюча роль.

1996 рік – прийнято «Концепцію державного стандарту загальної середньої освіти в Україні» - унормовано систему показників про освіченість особи.

Державний стандарт загальної середньої освіти – звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти, гарантії держави щодо її здобуття.

Державні стандарти ЗСО, згідно з законом України «Про загальну середню освіту» (1999 рік) містить:

1. Базовий навчальний план середньої школи.

2. Освітні стандарти галузей знань (навчальних предметів). Це змістовна конкретизація цілей загальноосвітньої підготовки учня середньої школи в навчальних програмах з предметів, що входять до інваріативної частини базового навчального плану, система вимог, що визначають обов’язковий для кожного учня рівень засвоєння змісту освітньої галузі чи предмета.

3. Держані вимоги до рівня засвоєння змісту середньої освіти за ступенями навчання (початкова, основна, старша школа).

Державні стандарти всіх рівнів середньої освіти розробляють Міністерства освіти і науки України разом з Національною академією наук України та АПН України. Затверджує стандарти Кабінет Міністрів України.

Зміст освіти для всіх типів навчальних закладів відображений у навчальних планах, програмах, підручниках і навчальних посібниках.

Розглянемо Державний стандарт початкової загальної освіти

Державний стандарт початкової загальної освіти

Робота з документом

- ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ «ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ».

- ЯКИЙ ПІДХІД ПОКЛАДЕНО В ОСНОВУ ЙОГО РОЗРОБКИ?

- ЩО РОЗУМІЄМО ПІД «КОМПЕТЕНЦІЯМИ»?

- ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ «КОМПЕТЕНТНІСТЬ».

- НАЗВІТЬ ВИДИ КОМПЕТЕНЦІЙ, ЯКИМИ ПОВИННІ ОВОЛОДІТИ УЧНІ.

- ЯКУ СТРУКТУРУ МАЄ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ?

- ЯКІ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ ВИЗНАЧЕНО У ДЕРЖАВНОМУ СТАНДАРТІ?

Поняття про навчальний предмет

Особливості навчальних предметів у початкових класах

Кожний предмет – одна із сторін загального історичного досвіду людства.

Навчальний предмет – це спеціально оброблена система знань певної науки або інших сторін людського досвіду.

Відповідно до цього предмет одержує назву: математика, мова тощо, мистецтво, культура, трудове навчання, фізкультура. Кожен навчальний предмет передбачає засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок. Сукупність всіх навчальних предметів визначає знання, уміння, навички. якими оволодівають учні. Всі предмети мають освітню спрямованість. Зміст навчального предмету виконує регулюючу функцію у процесі формування особистості учня.

Завдання різнобічного розвитку особистості учня розв’язується циклами навчальних предметів.

- ЯКИМИ?

- ЧОМУ ПОТРІБНІ МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ?

- ЧОМУ ПОТРІБНА ІНТЕГРАЦІЯ?

Предметне навчання, яке в цілому оцінюється позитивно, має недоліки:

- кожна навчальна дисципліна розглядає факти і явища реальної дійсності зі змістом внутрішніх позицій;

- таке навчання обмежується неповною системою знань, умінь і навичок з певної галузі науки;

- не завжди пов’язані з продуктивною працею людини.

міжпредметні зв’язки;

інтегровані курси;

внутріпредметні зв’язки.

(Самостійне опрацювання: Доповнити за підручником Фіцули М.М. Педагогіка. - К., 2000. - С. 104 - 105.)

Навчальний предмет – педагогічно обґрунтована система наукових знань і практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст та методи певної науки.

Відмінність навчального предмету від науки полягає у тому, що до нього входять тільки основні положення тієї чи іншої галузі знань, доступних для засвоєння учнями на певному ступені навчання.

Навчальний предмет містить також дидактичні матеріали, що допомагають учням оволодіти комплексом навичок і вмінь. Необхідних як для подальшого навчання, так і для активної участі в суспільно–корисній праці.

Зміст навчального предмета охоплює фактичний матеріал, що відображає:

- ознаки і властивості предметів явищ;

- узагальнені результати суспільно–історичного пізнання світу – поняття, принципи, закони, основні світоглядні поняття, ідеї, провідні наукові теорії, естетичні та етичні ідеали, правові норми, методи дослідження і наукового мислення, з якими людина вступає у взаємодію (сприймання, відтворення, перетворення).

Внутріпредметні зв’язки – вибір аспектних проблем, які є наскрізними для конкретної навчальної дисципліни і застосовуються в процесі аналізу більшості явищ, які вивчає дана наука. Їх здійснення дає можливість спиратися на попередні знання в процесі засвоєння нового матеріалу, що активізує навчально–пізнавальну діяльність учнів.

Міжпредметні зв’язки – узгодженість між навчальними предметами, що дає змогу розглядати факти і явища реальної дійсності з різних точок зору, з позицій різних навчальних предметів.

Повнота знань

Розв’язання завдань

Формування світогляду

Методи пізнання

Навчальний план

Навчальний план – це державний документ, затверджений МОН, в якому визначається для кожного типу загальноосвітніх навчально–виховних закладів, перелік навчальних предметів, порядок їх вивчення за роками, кількість тижневих годин на їх вивчення, структура навчального року.

Види навчальних планів: базовий, типовий, робочий.

Познайомимося з базовим навчальним планом, який є структурним компонентом Державного стандарту початкової загальної освіти.

Робота з документом:

- ЩО ВМІЩУЄ БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН?

- З ЯКИХ ЧАСТИН ВІН СКЛАДАЄТЬСЯ?

- В ЯКОМУ ДОКУМЕНТІ КОНКРЕТИЗУЄТЬСЯ?

- РОЗГЛЯНЬТЕ ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН. ЩО ВМІЩУЄ ЦЕЙ ДОКУМЕНТ?

2 компоненти

Державний компонент – інваріативна частина Шкільний компонент – варіативна

визначає перелік навчальних має рекомендаційний характер,

дисциплін, які є обов’язковими передбачає перелік навчальних

для вивчення в усіх школах дисциплін, які введені до

робочого навчального плану за

рішення ради школи

Для кожного типу закладів (школи, ліцеї, гімназії) розробляють типові навчальні плани. На їх основи навчально–виховний заклад складає робочі навчальні плани на конкретний навчальний рік.

Принципи побудови:

- принцип предметної побудови;

- принцип інтеграції;

- принцип диференціацій;

- питома вага кожного предмету визначається потребами суспільства;

- залежність від типу навчального закладу;

- навчальні плани різних ланок школи взаємопов’язані і погоджені (внутріпредметні та міжпредметні зв’язки.

Компоненти:

- базисний (інваріативний),

- шкільний (варіативний): індивідуальні та групові заняття курси за вибором, профільне навчання, факультативи.

- ХТО ЗАТВЕРДЖУЄ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН?

Методрада (педрада) – зміни в розподілі годин на вивчення окремих предметів.

Рада школи за погодженням з райвідділом (міським відділом) освіти може запроваджувати структуру навчального року та графік шкільних канікул.

Щорічно – наказ по Міністерству освіти і науки про початок нового навчального року.

(Самостійне опрацювання: За «Інформаційним збірником» - «Базовий навчальний план школи».)

Дата добавления: 2015-08-18