Грохоти із самобалансовим вібратором.

Мають короб з одним або декількома ситами, що встановлюється на пружних опорах або підвішується через амортизатори до опорної конструкції. На коробі монтується самобалансовий вібратор, що створює коливання короба.

Вібратор складається з двох однакових дебалансів, які обертаються на паралельних валах у протилежні сторони з однаковим числом обертів (рис. 4.37).

Рис. 4.37. Схема дії самобалансового вібратора:

а–д – різні положення вантажів дебалансів

При будь-якому положенні вантажів дебалансів вібратора сили діють уздовж осі х. Складові відцентрової сили інерції, що діють уздовж осі y, взаємно погашаються як сили, протилежно направлені та рівні за величиною.

Якщо через φ позначити кут повороту вала кожного дебалансу, то рівнодійна уздовж осі х буде

,

де m – маса одного дебалансу, кг;

ω – кутова частота обертання дебалансу, с^–1;

R – відстань від центру ваги дебалансу до осі його обер-тання, м.

Зусилля, що створюються вібратором, змінюються від нуля до максимального значення. Напрямок зусиль змінюється через кожні півоберта дебалансу.

Самобалансовий вібратор звичайної конструкції (рис. 4.38) складається із закритого корпусу 1 (картера), усередині якого обертаються два паралельні вали, що несуть однакові дебаланси 2. Один з валів приводиться в обертання від електродвигуна через гнучку передачу та шків 3; далі він передає обертання іншому валу через пару зубчастих коліс 4. Відцентрова сила інерції дебалансів передається на вали й через підшипники та корпус коробу грохота. Направлені коливання вібратора дозволяють застосовувати його для грохотів з горизонтальним коробом.

Схема вібраційного грохота із самобалансовим вібратором показана на рис. 4.39. Короб підвішують горизонтально через амортизатори до опорної конструкції або встановлюють на пружних опорах. Вібратор змонтований на опорній рамі, укріпленій на коробі під кутом 35–55° до площини сита.

Направлені коливання короба викликають рух матеріалу на ситі з підкиданням і забезпечують енергійне його струшування.

Рис. 4.38. Самобалансовий вібратор

Грохоти із ситами великих розмірів, наприклад 2000х4500 мм, мають по два самобалансових вібратори, що приводяться в обертання через загальний приводний вал.

Самобалансовий грохот іншого типу має еліптичні коливання короба, що створюються вібратором з чотирма паралельно розташованими валами, які несуть дебаланси й сполучені зубчастими передачами. При обертанні результуюча відцентрових сил інерції дебалансів однієї пари валів розташована в напрямку коливань, а результуюча сил інерції другої пари валів (менша за величиною) направлена перпендикулярно до напряму коливань. У результаті при обертанні валів вібратора короб коливається по еліптичній траєкторії. Еліптичні коливання сприяють кращому розшаруванню матеріалу та перевертанню шматків на ситах, що підвищує ефективність процесу.

Рис. 4.39. Схема вібраційного грохота із самобалансовим вібратором (з підвішеним коробом)

Самобалансові грохоти застосовуються для грохочення руд, зневоднення вугілля, горючих сланців, операцій мокрої класифікації, відділення суспензії від продуктів розділення у важких середовищах.

Самобалансові грохоти мають малі габаритні розміри за висотою, порівняно невелику металоємність (600–900 кг на 1 м² робочої поверхні), вони прості й надійні в експлуатації, відрізняються ефективним режимом грохочення.

Недоліком самобалансового вібратора є його відносна складність – чотири підшипники для двох валів, пара зубчастих коліс, герметичний корпус з масляною ванною.

Самобалансові грохоти виготовляються легкого (ГСЛ), середнього (ГСС) і важкого (ГСТ) типів відповідно до умов експлуатації.

Технічні характеристики деяких з них наведені в табл. 4.8.

Таблиця 4.8

Дата добавления: 2015-08-18