Напіввібраційні (гіраційні) грохоти.

Мають короб з одним, двома та навіть трьома ситами. Короб здійснює кругові коливання малого радіусу у вертикальній площині, які передаються йому від швидкохідного ексцентрикового вала. При цьому сито грохота протягом одного оберту вала залишається паралельним самому собі.

Схема гіраційного грохота показана на рис. 4.25. На нерухомій рамі 1 у підшипниках кочення 2 горизонтально встановлений вал 3, що має два ексцентрикові заточування 4. На них насаджені підшипники 5, зовнішні обойми яких укріплені в коробі 6 грохота. Короб із ситом 7 установлюється похило під кутом від 10 до 30° до горизонту шляхом повороту відносно осі вала і утримується в такому положенні за допомогою еластичних зв'язків – амортизаторів 11.

Обертання ексцентриковому вала передається від електродвигуна через гнучку передачу на шків 8. Короб у своїй центральній частині здійснює при цьому кругові коливання з радіусом, рівним ексцентриситету е вала. Крайні точки короба в завантажувальній і розвантажувальній частинах коливаються за замкнутими овальними кривими, форма яких визначається жорсткістю та місцем розташування амортизаторів 11.

При русі короба грохота за круговою траєкторією виникає відцентрова сила

,

де М – маса рухомого короба з матеріалом;

V – окружна швидкість кривошипа;

е – ексцентриситет приводного вала;

n – частота обертання вала, об/хв.

Змінна за напрямом радіальна відцентрова сила інерції, що передається через підшипники 2 на нерухому раму грохота, могла б викликати коливання опорних конструкцій. Для урівноваження цієї сили на валу закріплюються два маховики 10 з додатковими неврівноваженими вантажами 9. Радіус r обертання центру тяжіння вантажів та їх масу m підбирають так, щоб дотримувалася рівність

; ,

де m – маса одного неврівноваженого вантажу.

Гіраційні грохоти виготовляються різних конструкцій та розмірів, легкого й важкого типів. Ексцентриситет вала грохота 1,5–6 мм, частота обертання вала 750–1000 об/хв.

На рис. 4.26 показаний розріз за віссю вала гіраційного грохота. Вал має ексцентрикові заточування, на які насаджені два роликові підшипники 3. Зовнішні обойми підшипників уставлені в корпуси-фланці 4, прикріплені болтами до бічних стінок короба грохота. На валу закріплені шпонками 9 два маховики 10 з контрвантажами 11. На одному кінці вала насаджений на шпонці шків 13 клинопасової передачі. Вал установлений у двох роликових підшипниках 1 з корпусами 2, укріпленими на рамі грохота. На кінцях вала є гайки 17 і 18, за допомогою яких стягуються внутрішні обойми підшипників, маховики та шків. До кришок-фланців 8 підшипників, установлених на ексцентриках, приварена труба, що захищає середню частину вала від зносу матеріалом і підшипники від потрапляння пилу. Бічні кришки, що закривають підшипники, мають лабіринтові канавки з повстяним ущільненням.

Рис. 4.25. Схема гіраційного грохота

Короб грохота зварний, виготовлений з листової та куткової сталі. Короб установлюється під кутом 20±5° до горизонту й утримується від перекидання амортизаційними пружинами.

Грохот врівноважується перестановкою контрвантажів на маховиках. Для цього на кожному маховику передбачено два дугові вирізи, розташовані симетрично відносно осі канавки шпонки, яка, у свою чергу, діаметрально протилежна до максимального ексцентриситету заточувань на валу (рис. 4.27). При зближенні вантажів загальна відцентрова сила інерції, що розвивається при їх обертанні, збільшуватиметься, а при розсуненні – зменшуватися.

Рис. 4.26. Ексцентриковий вал гіраційного грохота:

1 – роликові підшипники рами; 2 – корпуси підшипників;
3 – роликові підшипники на коробі; 4 – корпуси-фланці; 5, 6, 7, 8 – кришки-фланці підшипників короба; 9 – шпонка; 10 – маховики; 11 – контрвантажі; 12 – болти кріплення контрвантажів; 13 – шків; 14, 15, 16 – втулки підшип-ників; 17, 18 – стяжні гайки

Різноманітність конструктивних форм гіраційних грохотів частково пояснюється вживанням амортизаторів різних видів і конструкцій. Окрім пружин застосовуються ресори, гумові елементи та ін.

Гіраційні грохоти в основному застосовуються для грохочення крупнокускового матеріалу (до 400 мм) на решетах з отворами до 150–200 мм, але також можуть бути використані для грохочення середнього за крупністю й дрібного матеріалу. Ці грохоти мають постійну амплітуду коливань короба незалежно від навантаження матеріалу на грохот і можуть бути застосовані для вельми важких умов роботи. Наприклад, є грохоти із ситами розміром 1,8х4,2 м, розраховані на продуктивність за вихідним матеріалом 1400–1500 т/г при отворах у решеті 250 мм. Ці грохоти мають складну конструкцію й у наш час їх замінюють вібраційними грохотами.

Рис. 4.27. Схема перестановки контрвантажів

на маховиках грохота

Гіраційні грохоти встановлюють головним чином на дробильно-сортувальних фабриках для приготування щебеню.

У табл. 4.5 наведені технічні характеристики гіраційних грохотів (ГГ).

Таблиця 4.5

Дата добавления: 2015-08-18