Виконання розпорядження або наказу.

Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.
Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.

44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

1. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. 2. Така соба, підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов'язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків. 3. Особа, яка вчинила злочин, що передбачений частиною другою цієї статті, не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.

Підставою заподіяння шкооди виступає її вимушеність. Вона має місце, коли в особи, яка входить до складу злочинної групи, виникла необхідність брати участь у вчиненні злочину (наприклад, через примус з боку ватажка злочинної організації), і була відсутня реальна можливість (без ризику розкрити свій зв'язок із правоохоронними органами і тим самим піддати себе небезпеці) відмовитися від участі в підготовці або вчиненні злочину в складі такої групи.

3. Заподіяння шкоди на підставі ст. 43 має ознаки, що характеризують: 1) суб'єкт заподіяння шкоди; 2) його об'єкт; 3) характер дії (бездіяльності); 4) межі заподіяння шкоди.

45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.

1. Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом. КК під звільненням від кримінальної відповідальності розуміє звільнення лише від майбутньої, потенційної відповідальності. Що ж стосується звільнення від реальної кримінальної відповідальності, то закон використовує тут поняття «звільнення від покарання»(це звільнення від покарання, тобто від його призначення або відбування)

Звільнення від кримінальної відповідальності — це реалізація державою в особі суду свого повноваження, згідно з яким вона відмовляється за наявності підстав, передбачених КК, від державного осуду особи, яка вчинила злочин, а також від покладання на неї обмежень особистого, майнового або іншого характеру, встановлених законом за вчинення цього злочину.

Передбачені законом види звільнення від кримінальної відповідальності можуть бути поділені на групи за різними підставами:

1. Так, залежно від того, правом чи обов'язком суду є звільнення особи від кримінальної відповідальності

- обов'язкове

- необов'язкове (факультативне)- суд, навіть за наявності відповідних передумов І підстав, не зобов'язаний звільняти особу від кримінальної відповідальності, якщо визнає це недоцільним

2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути

-б езумовним -особа звільняється від кримінальної відповідальності остаточно, безповоротно(є всі)

-умовним.

З цього погляду всі види звільнення від кримінальної відповідальності є безумовними, крім одного, а саме: звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації (ст. 47 КК). У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності під умовою, що протягом року вона виправдає довіру колективу. В противному разі вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.

3 .Залежно від того, на підставі якого правового акта здійснюється звільнення від кримінальної відповідальності, розрізняють звільнення:

1) у випадках, передбачених КК; 2) на підставі Закону України про амністію; 3) на підставі Указу Президента України про помилування.

4.Нарешті, від того, де в КК передбачена підстава звільнення від кримінальної відповідальності, 1) у Загальній частині і 2) в Особливій частині КК.

46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяєкості (передумова), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ознаки дійового каяття)

Підстава- дійове каяття.

47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості(передумова), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду(підстава).

Особливістю такого злочину в цьому разі є обов'язкова наявність потерпілого, тобто фізичної особи, якій заподіяна фізична, моральна чи матеріальна шкода

Примирення - це угода зазначених осіб, результатом якої є прощення потерпілим свого кривдника, який заподіяв йому шкоду. Участь у такій угоді Потерпілого повинна бути добровільною, а не вимушеною

48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.

1. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Аналізований вид звільнення від кримінальної відповідальності належить до числа необов'язкових (факультативних) і умовних. Ф акультативність звільнення від кримінальної відповідальносі І полягає в тому, що суд, навіть за наявності відповідних передумов І підстав, не зобов'язаний звільняти особу від кримінальної відповідальності, якщо визнає це недоцільним (наприклад, внаслідок порівняної тяжкості злочину, оцінки особи винного або інших обставин справи). Крім того, розглядуване звільнення застосовується під певною умовою, а саме: особа протягом року після передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру і не порушуватиме громадського порядку. У разі порушення цих умов особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин у порядку, встановленому КПК.

49. Поняття, ознаки і мета покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Ознаки:

- є визнання по карання заходом державного примусу, що застосовується до осіб, які вчинили злочинне посягання(соц. зміст). Покарання примушує особу до законослухняної поведінки.

- особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

- може бути застосовано лише за вироком суду від імені держави, що надає йому публічного характеру.

- полягає в передбаченому законом обмеженні прав І свобод засудженого. Саме в цьому проявляється така властивість покарання, як кара, що робить його найгострішим заходом державного примусу.

- в ньому знаходять своє вираження засудження, негативна оцінка з боку держави як вчиненого злочину, так і самого злочинця.

- призначення кримінального покарання і його виконання можливі тільки стосовно самого винного (особистий хар-р)

- будь-яке покарання тягне за собою судимість

50. Поняття, ознаки і значення системи покарань.

Під системою покарань прийнято розуміти встановлений кримінальним законом і обов'язковий для суду вичерпний перелік покарань, розташованих у певному порядку за ступенем їх суворості.

Ознаки: а) система покарань встановлюється тільки законом, його вид, розміри, порядок і підстави застосування можуть бути зазначені тільки в законі;б) перелік покарань, що утворюють систему, обов'язковий для суду( не має права відступити від цієї системи)в) перелік покарань, що утворюють систему, є вичерпним. (система покарань є закінченою, завершенною, що наведений у ст. 51 КК) г) система покарань передбачає їх розміщення у певному порядку за ступенем їх суворості. У ст. 51 КК вони розташовані починаючи від менш суворих до більш суворого(дають можливість суду вирішувати, яке з покарань є більш чи, навпаки, менш суворим)

Система покарань, містить в собі такі види покарань: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Отже, КК передбачає 12 видів покарань.

51. Покарання, що можуть застосовуватись лише як основні(8шт)

1. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільне корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. строк - від 60-240 годин і відбуваються не більш як чотири години на день.

2. Виправні роботи застосовуються до особи за місцем роботи на строк, визначений за вироком суду, з відрахуванням у доход держави відповідного відсотка її заробітку(10-20%), строк від шести місяців до двох років. Особам, які стали непрацездатними після винесення вироку суду, суд може замінити виправні роботи штрафом із розрахунку трьох встановлених н.м.д.гр. за один місяць виправних робіт.

3. Службові обмеження для військовослужбовців застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках,передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи - замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. відрахування -10-20%. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

4. Арешт виражається в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Військовослужбовці - на гауптвахті. Після відбуття цього покарання вони вважаються такими, що не мають судимості Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до восьми років,

5. Обмеження волі полягає в утриманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.Строк – 1-5 років.

6. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців є спеціальним покаранням і може застосовуватися лише до військовослужбовців строкової служби. Строк-6м-2р.(заміна покарання як в служб обмеж військ)Тримання в дисциплінарному батальйоні має за мету виправлення засуджених у дусі точного виконання законів, військової присяги, військових статутів, наказів начальників, чесного ставлення до праці і служби, правил співжиття, а також попередження вчинення ними нових злочинів. Час перебування в дисциплінарному батальйоні в строк служби не зараховується(за клопотанням коман частини може бути зараховано) Особи, що відбули покарання в дисциплінарному батальйоні, визнаються такими, що не мають судимості.

7. Позбавлення волі на певний строк — це покарання, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його у кримінально-виконавчі установи закритого типу на певний строк, зазначений у вироку суду (за злочини, що становлять значну тяжкість)

8. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.(2шт)

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу призначається лише при засудженні особи за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, яка має військове, спец….. Вчинення таких злочинів ганьбить саме звання…, тому закон надає суду право позбавити засудженого цього статусу.

Конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого.Конфіскація майна може призначатися за тяжкі і особливо тяжкі корисливі злочини і тільки у випадках, прямо передбачених у санкції статті, за якою кваліфіковане діяння засудженого.Якщо, з огляду на конкретні обставини справи, суд визнає недоцільним застосування конфіскації майна при засудженні за злочин, за який конфіскація передбачена як обов'язкове додаткове покарання, у вироку повинні бути наведені мотиви прийнятого судом рішення з цього питання. Види: а) повну конфіскацію, яка виражається у вилученні всього майна, що належить засудженому, і б) часткову конфіскацію, яка полягає у вилученні зазначеної у вироку суду частини майна.

53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові(2шт)

Штраф відповідно до закону є грошовим стягненням, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині КК(коли його передбачено у санкції статті КК, за якою кваліфікований злочин засудженого)Конкретний розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.

У разі неможливості сплатити штраф в розмірі не більше 3 тис грн. – заміна у виді громадських робіт із розрахунку 1 год за один н.м.д.гр., або виправними роботами -1міс за 20 н.м.д.гр.,але на строк не більше 2 р

У разі неможливості сплатити штраф в розмірі понад 3 тис грн.,як основне. заміна – позбавлення волі -1д за 8 н.м.д.гр.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може призначатися на строк від двох до п'яти років як основне і на строк від одного до трьох років — як додаткове покарання.

- як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

- якщо воно призначено як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні чи позбавлення волі на певний строк, поширюється на весь строк відбування основного покарання і, крім того, на строк, встановлений вироком суду(починається з моменту відбуття основного покарання); як додаткове до іншого виду основного покарання (наприклад, до виправних робіт), то його строк обчислюється з моменту набрання вироком суду законної сили.

- тягне за собою судимість, яка погашується з моменту закінчення строку цього покарання.

54.Довічне позбавлення волі

Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.

Цей вид покарання застосовується судом тільки тоді,коли воно вказане а санкції статті. Законом про амністію засудженим до довічного позбавлення волі це покарання може бути замінене на позбавлення волі на певний строк.

55. Загальні засади призначення покарання

– це ті встановлені законом критерії, якими повинен керуватися суд при призначенні покарання в кожній конкретній справі.

Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий призначається якщо менш суворий не буде достанім для іі виправлення….

3. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

4. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, може бути призначене за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків

56. Обставини, що пом’якшують покарання.

При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються: 1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину - мають бути добровільними, тобто базуватися на внутрішньому переконанні особи.; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди - здійснюється з власної ініціативи до винесення обвинувального вироку суду.; 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину; 3) вчинення злочину неповнолітнім - вчинено особою, яка не досягла 18-річного віку.; 4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності - цей процес має певний негативний вплив на психіку жінки,тому є обставиною що пом’якшує. 5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин - збіг таких негативних обставин, які заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки.; 6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність - при вчиненні злочину свобода вольової поведінки винної особи була обмежена зазначеними обставинами.; 7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого- сильні, такі, що швидко виникають та бурхливо протікають, короткочасні стани психіки винного, причиною яких була неправомірна або аморальна поведінка потерпілого.; 8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності- умисне заподіяння шкоди право ох інтересам,якщо така шкода є більш значною ніж відвернута; 9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом - лише у разі вчинення особою, яка виконує зазначене завдання, умисного особливо тяжкого злочину, пов'язаного з насильством над потерпілим, або умисного тяжкого злочину, пов'язаного з заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому чи настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує. 57. Обставини, що обтяжують покарання. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються: 1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; 2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку- вчинення його винним з метою перешкодити правомірній діяльності потерпілого у зв'язку з виконанням ним свого службового або громадського обов'язку, атак само з мотиву помсти за таку діяльність незалежно від часу, що пройшов з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вчинення винним злочину.;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином- ті суспільно небезпечні (майнові, фізичні, моральні та інші) зміни в об'єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу.; 6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані- потерпілими є лише перелічені особи.; 7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; 8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного; 9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством- з прямим умислом;10) вчинення злочину з особливою жорстокістю- прояв при вчиненні злочину безжалісності, безсердечності до потерпілого, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого та особи злочинця.; 11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій; 12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом- підвищує суспільну небезпечність вчинюваного злочину і особи злочинця, оскільки при цьому виникає загроза для багатьох об'єктів кримінально-правової охорони і настання тяжких наслідків.; 13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

58.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національноі безпеки

Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Тому в КК статті про відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України подані в першому розділі Особливої частини.

Родовим об'єктом, є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України: її конституційного ладу, суверенітету, територіальної недоторканності, обороноздатності.

Об'єктивної сторони - шляхом активної поведінки — дії, злочини з формальним складом, тому вони вважаються закінченими з моменту здійснення самого діяння, незалежно від настання фактичної шкоди основам національної безпеки України (наприклад, державна зрада, шпигунство). Деякі з цих злочинів конструюються як усічені склади — момент їх закінчення переноситься на попередні стадії здійснення злочину — готування чи замах.

С уб'єктивних ознаках: - умисно і, як правило, з прямим умислом, за якого особа бажає заподіяти шкоду основам національної безпеки України. Характерною є і мета — заподіяння шкоди цьому об'єкту: особа діє з метою зміни чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, заподіяння шкоди суверенітету, обороноздатності України, зміни її території та ін.

59. Юридичний аналіз злочину Державна зрада

1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України,

Безпосередній об'єкт — зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

Обєктивна сторона - перехід на бік ворога, що передбачає надання безпосередньої допомоги державі, з якою наша країна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту(перехід до ворога через лінію фронту; вступ на службу в армію ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти У)

Вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Суб'єктивна сторона - характеризується виною в формі прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчинюються на шкоду суверенітету… і бажає їх здійснити. Мотиви можуть бути різними (ненависть до України, користь та ін.), але на кваліфікацію це не впливає.

Суб'єкт злочину — громадянин України, який досяг 16-ти років. Співучасниками цього злочину можуть бути іноземні громадяни та особи без громадянства.

Заохочувальна норма, відповідно до якої звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації чи їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.

60.Юридичний аналіз складу злочину Посягання на життя держ чи гром діяча.

Посягання на життя ПУ, Голови ВРУ, народного депутата У, П-У, члена КМУ, Голови чи судді КСУ або ВСУ, або вищих спеціалізованих судів У, Генерального прокурора У, Уповноваженого ВРУ з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови НБУ, керівника політичної партії, вчинене у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю

Основним безпосереднім об'єктом - є безпека держави у політичній сфері.

Обов'язковий додатковий об'єкт - життя людини.

Специфічною ознакою злочину є потерпілий -державний чи громадський діяч

Обєктивна сторона - полягає у посяганні на життя державного чи громадського діяча, що означає вбивство або замах на вбивство(як закінчений, так і незакінчений) державного чи громадського діяча, які можуть проявитися у діях або у бездіяльності.Спосіб посягання значення для кваліфікації не має.

Злочин є закінченим з моменту безпосереднього здійснення замаху, незалежно від настання фактичних наслідків

Суб'єкт злочину - є осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років.

Суб'єктивна сторона -характеризується виною у вигляді прямого умислу: особа усвідомлює, що вона посягає на життя державного чи громадського діяча, і бажає спричинити його смерть. Мотивами вчинення злочину можуть бути тільки: бажання припинити державну чи громадську діяльність певної особи або помста за таку діяльність( зведення особистих рахунків, коли його мотивами є ревнощі, намагання уникнути відповідальності, хуліганський мотив..не є посяганням…)

61. Юридичний аналіз складу злочину Шпигунство

Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства

Безпосереднім об'єктом злочину є державна безпека У в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах.

Предметом шпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі.

Відомості, що становлять державну таємницю, - це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення. якої може завдати шкоди національній безпеці України.

З об'єктивної сторони шпигунство полягає у таких діях; 1) передача іноземній державі…. 2) збирання з метою передачі …

Передача відомостей - це їх усне повідомлення іноземній …, вручення певних документів, виробів чи інших матеріальних носіїв інформації або їх пересилання

Збирання зазначених відомостей полягає в їх пошуку і добуванні, придбанні будь-яким з наступним зосередженням їх в одному чи кількох місцях.

Суб'єкт злочину - тільки іноземець або особа без громадянства.

Субєктивна сторона - прямий умисл – особа усвідомлює що вона збирає….

Злочин є закінченим з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду України.

61. Юридичний аналіз складу злочину Умисне вбивство

Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині,

Передбачає відповідальність за: 1) умисне вбивство без кваліфікуючих ознак); 2) умисне вбивство з кваліфікуючими ознаками

Об'єктом злочину є життя особи.

Початком життя вважається початок фізіологічних пологів..Людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку.

Об'єктивна сторона злочину характеризується; 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками. Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності.

Для позбавлення людини життя може застосовуватися як фізичний вплив (удар ножем, задушення, отруєння тощо), так і психічний (заподіяння душевної травми, що викликала смерть, підбурювання до самогубства особи, яка не усвідомлює значення цього акту тощо).

У разі вчинення вбивства шляхом бездіяльності йдеться про вчинення винним дій, що запобігли б настанню смерті за умови, що він зобов'язаний був і мав можливість їх вчинити. Наприклад, особа медичного персоналу з метою заподіяння смерті хворому не застосовує необхідного лікування.

Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.

Способи умисного вбивства можуть бути різними і вони не впливають на кваліфікацію діяння

Злочин вважається закінченим з моменту настання фізіологічно смерті потерпілого.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.

Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.

Помилка в особі потерпілого за загальним правилом не впливає на кваліфікацію вчиненного

Готування до вчинення умисного вбивства і замах на умисне вбивство є кримінальне караними.

63. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства

Умисне вбивство:

1) двох або більше осіб- кваліфікуючою ознакою є загибель людей;

2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності- смерть умисно і протиправно заподіюється дитині, якій на момент позбавлення її життя не виповнилося 14 років, або жінка завідомо для винного дійсно знаходилась у стані вагітності.;

3) заручника;

4) вчинене з особливою жорстокістю- винний усвідомлював, що завдає потерпілому особливі страждання шляхом глумління, тортур, мордування, мучення,;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб- усвідомлював, що застосовує спосіб вбивства, небезпечний для життя не тільки однієї людини;

6) з корисливих мотивів- винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб;

7) з хуліганських мотивів- вчинене на ґрунті явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, атак само умисне вбивство без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.;

8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку- з метою перешкодити правомірній діяльності особи у зв'язку з виконанням…;

9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення- не має значення, намагався приховати винний закінчений злочин, готування до злочину чи замах на злочин.;

10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

11) вчинене на замовлення- здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника).;

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб- брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і більше осіб.;

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу

14) з мотивів расової, релігійної чи національної нетерпимості

Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька. то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом

64. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства і види.

Види вбивств.

За суб'єктивною стороною розрізняють

1. умисні (Умисне вбивство, Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, Умисне вбивство матір`ю своєї новонародже-):

- просте вбивство - вчинене без обтяжуючих чи пом'якшуючих обставин

- вчинене за обтяжуючих обставин, так зване кваліфіковане вбивство

- вчинене за пом'якшуючих обставин, так зване привілейоване вбивство

Цей розподіл має дуже важливе практичне значення, оскільки у разі вчинення умисного вбивства за наявності як обтяжуючих, так і пом'якшуючих обставин, вчинення належить кваліфікувати як вбивство за пом'якшуючих обставин

2.вбивства через необережність.

Умисне вбивсто-в попередньому питанні.

65. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого

Особливий психічний стан винного — фізіологічний афект: короткочасна інтенсивна емоція, що значно послаблює контроль особи над своїми вчинками, здатність усвідомлювати їх, керувати ними.

Об”єкт - життя особи

Об”активна сторона 1)діями у формі посягання на життя іншої людини;2) наслідками у вигляді заподіяння їй смерті;3)причинним зв’язком

Умовою застосування ст. 116 є сильне душевне хвилювання…

Насильство при цьому може бути як фізичним, так і психічним, але тільки протизаконним. Відповідальність настає також у випадках, якщо протизаконне насильство… були спрямовані не на неї особисто, а щодо третіх осіб — близьких або навіть сторонніх.

Склад злочину має місце лише у випадку, якщо умисел на вбивство виник раптово в стані фізіологічного афекту, і був виконаний, коли винний ще знаходився в такому стані.

Суб”активна сторона - умисел може бути прямим і непрямим. 1) умисел завжди є таким, що раптово виник, і афектованим; 2) емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку і перебувала під час вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок …

66. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини

Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів.

Момент виникнення умислу у матері вбити новонароджену дитину на кваліфікацію злочину, що розглядається, не впливає.

Об'єктом злочину є життя новонародженої особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується; 1) діями - посяганням на життя Іншої новонародженої дитини; 2) наслідками у вигляді ЇЇ смерті; 3) причинним зв'язком між зазначеними діями та наслідком, а також 4) часом і певною обстановкою - це діяння може бути вчинено лише під час пологів або відразу після пологів.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом.

Відповідальність матері пом'якшується за умови, що вбивство дитини було вчинене під час пологів або одразу після них(обмеження певним нетривалим проміжком часу, доки особливий психічний і фізичний стан жінки послаблює її здатність керувати своїми діями. В інших випадках відповідальність за вбивство матір'ю своєї дитини настає на загальних підставах.

Суб'єктом цього злочину може бути тільки мати.

67. Поняття, загальна характеристика і види тілесних ушкоджень.

Одним з найважливіших особистих благ є здоров'я людини.

Тілесне ушкодження — це протиправне заподіяння шкоди здоров'ю іншої людини, що виражається в порушенні анатомічної цілості або фізичної функції органів і тканин тіла людини.

Види:

1. легке -спричинило короткочасний розлад здоров” і незначну втрату працездатності

2. середньої тяжкості -не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків перед при умисних тяжк тіл ушк, але при цьому є таким що спричинило тривалий здоров”я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину

3. тяжке - небезпечне для життя в момент заподіяння або спричинило втрату будь якого органу або його ф-цій,або інший розлад здоров”я поєднаний із стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину або перериванням вагітності чи непоправним знівеченням обличчя

68. Умисне тяжке тілесне ушкодження

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя

Об’єкт з доров’я особи

О б’єктивн а сторона 1)діянням 2)наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень 3)причиним зв”язком

До числа тяжких слід відносити тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Фактичне заподіяння тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, за наявності умислу, спрямованого на позбавлення життя, кваліфікується як замах на вбивство. Так само судова практика кваліфікує і випадки умисного нанесення ушкоджень життєво важливим органам тіла, що, як правило, спричиняють загибель потерпілого, і не призвели до смерті лише внаслідок випадкового збігу обставин, які не залежали від винного.

Суб’єкт 14 р

Суб'єктивна сторона злочину -характеризується умисною виною. Винний усвідомлює, що може заподіяти тяжку шкоду здоров'ю потерпілого, і бажає або свідомо допускає настання такої шкоди.

Відповідальність за ст. 121 настає також у разі, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, а фактично було заподіяно тяжке тілесне ушкодження.

. кваліфікуючі Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого,

69. Умисне легке тілесне ушкодження

Це таке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначну втрату працездатності. До них Правила відносять ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів (садна, синці тощо).

Об’єктом є здоров”я особи

Об’єктивна сторона -легке тілесне ушкодження(езначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів), легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності(понад 6г але не більше 21 дн)

Суб'єктивна сторона - умисною виною. Відповідальність за ст. 125 настає і в тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, якщо фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження.

Суб'єктом цього злочину є особа, якій виповнилося 16 років.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння фізичної шкоди у вигляді наслідків

70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків,, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину

Квал ознака -ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій

Тривалий розлад здоров'я виявляється в порушенні функцій будь-якого органу. Правила відносять до такого розладу послаблення функцій органів зору, слуху, язика, ноги, руки тощо(більш ніж 21 д)

Об’єкт є здоров”я.

Об’єктивна сторона 1) діяння2) наслідками у формі середньої тяжкості тілесне ушкодження3) причинним зв”язком

Умова - що порушення функції будь-якого органу було тривалим.

Під стійкою втратою працездатності -10 до 33 відсотків.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається, може бути вчинений з прямим або непрямим умислом.

Якщо умислом було охоплено завдання тяжких тіл ушкоджень, а спричинило умисне серд тяжкості-як замах на умисне тяжке тіл ушкодження

суб'єкт -14 р

Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків

71 Відмінність Умисне тяжке тілесне ушкодження від умисного вбивства і вбивства через необережність

Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя,

Вбивство, вчинене через необережність,2. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, -

Вбивство через необережність — може бути вчинене як внаслідок злочинної самовпевненості, так і внаслідок злочинної недбалості.

Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині

Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, у випадку ж заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, ставлення до настання смерті проявляється в необережності.

72. Юридичний аналіз основного складу злочина Залишення в небезпеці

1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан,

О б'єктивна сторони - злочинної бездіяльності:

а) так звана бездіяльність- невтручання, яка полягає в невиконанні особою обов'язків з надання допомоги потерпілому, який знаходиться в небезпечному для життя стані(небезпека для життя потерпілого виникає незалежно від дій винного)

б) бездіяльність, яка викликана попередніми діями особи, яка поставила тим самим потерпілого в небезпечний для життя стан (поставлення в небезпеку)

Злочин, закінченим з моменту залишення в небезпеці, хоч небезпечні для життя наслідки і не настали. Суб'єктивна сторона-прямий умисл, визначена ч. шляхом вказівки на завідомість. Наявність завідомості означає усвідомлення винним, що залишений без допомоги знаходиться в небезпеці, що безпосередньо загрожує його життю. Відсутність такої завідомості виключає відповідальність.

Суб'єктом цього злочину є особа, якій виповнилося 16 років і яка зобов'язана піклуватися про залишеного без допомоги, або яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Кваліфікуючі вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки.

73. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -

2.Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу,

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього,

4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що е небезпечною для життя людини

Квал ознаки і обєктивна сторана

- зараження.. вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього

Способом поставлення в небезпеку зараження є статеві зносини або інші дії.

Об’єкт здоров”я особи.

Об’єктивна сторона свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом ….

З суб'єктивної сторони цей злочин передбачає усвідомлення, тобто знання особою про наявність у неї ВІЛ-інфекції або СНІДучи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людей, і усвідомлення ним того, що він своїми діями ставить потерпілого в небезпеку зараження.

Суб'єк т злочину — будь-яка особа, якій виповнилося 16 років, і яка знає про свою хворобу.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли потерпілий виявився інфікованим цим вірусом.

Суб'єктивна сторона цього злочину—

-передбаченого ч. 1 - непрямим умислом або злочинною самовпевненістю. (особа передбачала настання наслідкі але легковажно розраховувала на відвернення) Оскільки закон вимагає усвідомлення особою наявності у неї хвороби, вина у вигляді злочинної недбалості виключається.

- передбаченого ч.2-необережність у вигляді злочинної самовпевненості.

- передбаченого ч. 4 ст. 130, характеризується прямим або непрямим умислом.

74. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

З об'єктивної сторони -полягає в протиправній забороні людині вибирати за своєю волею місце перебування, або таємному чи відкритому її захопленні. Цей злочин може бути вчинений у двох формах:

1) незаконне позбавлення волі людини;

Позбавлення волі може виразитися в триманні потерпілого в тому місці, де він знаходитись не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити.

Потерпілим від злочину може бути будь-яка особа, в тому числі малолітній. Незаконне позбавлення волі може бути здійснено шляхом застосування фізичного насильства (наприклад, потерпілого зв'язують і замикають в підвалі, поміщують у заздалегідь підготовлене місце тощо), а також шляхом психічного насильства (наприклад, під загрозою зброї потерпілого примушують слідувати за викрадачем). Воно може бути вчинене і шляхом обману (наприклад, людину заманюють в будь-яке місце і замикають з метою позбавлення волі).

2) викрадення людини.

Найнебезпечнішим видом незаконного позбавлення волі є викрадення людини, тобто таємне або відкрите захоплення і утримання потерпілого викрадачем. Викрадення майже завжди супроводжується фізичним або психічним (погрози) насильством.

Суб'єктом незаконного позбавлення волі, передбаченого ст. 146, є лише приватна особа. Службові особи за подібного роду дії несуть відповідальність за перевищення влади, тобто за ст. 365.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що за законом вона не має права позбавляти волі іншу особу, але бажає це зробити. Мотиви незаконного позбавлення волі можуть бути різні, крім суспільне корисних. Ставлення особи до тяжких наслідків незаконного позбавлення волі може бути умисним або необережним.

кваліфікуючими ознаками цього злочину незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинені щодо малолітнього чи з корисливих мотивів, щодо двох або більше осіб, за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (наприклад, утримання в сирому, холодному або темному приміщенні), або такі, що супроводжувалися заподіянням йому фізичних страждань (наприклад, позбавлення волі без надання потерпілому їжі), або із застосуванням зброї (якщо на цю зброю не був встановлений дозвіл — діяння вимагає додаткової кваліфікації за ст. 263), або здійснювані протягом тривалого часу.

Особливо кваліфікуючі обставини - організованою групою, тяжких наслідків

75. Захоплення заручників

Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника

Об'єктом злочину є не тільки особиста воля, але і особиста безпека особи, яка захоплена як заручник.

З об'єктивної сторони 1. захоплення заручника — це його викрадення, яке може бути таємним або відкритим, вчиненим шляхом обману, з насильством, в тому числі із застосуванням зброї або може обійтися без такого насильства. 2. Тримання заручника — це, як правило, логічний наслідок його захоплення, хоч тримання і може здійснюватися особою, яка не бере участі у захопленні. Тримання — це позбавлення заручника волі.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Ставлення особи до тяжких наслідків цього злочину може бути умисним або необережним. Мета - спонукання родичів заручника, державної або і… Інакше кажучи, злочинець пов'язує звільнення заручника із задоволенням його вимог, які він висуває

Злочин вважається закінченим з моменту захоплення або тримання заручника. Подальші насильницькі дії щодо заручника, якщо вони утворюють самостійні злочини.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку.

Кваліфікуючі ознаки. злочину: здійснення цього злочину щодо неповнолітнього або організованою групою, або дії, які поєднані з погрозою знищення людей (наприклад, винний загрожує висадити будівлю, в якій він знаходиться із заручником тощо), або такі, що спричинили тяжкі наслідки (наприклад, смерть заручника, його самогубство, заподіяння йому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяння значної матеріальної шкоди). Тяжкими наслідками слід також вважати смерть або заподіяння тілесних ушкоджень близьким родичам заручника, особам, які брали участь у звільненні заручника. При вбивстві заручника або інших осіб дії винного додатково кваліфікуються за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115.

76. Експлуатація дітей

1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві.

об'єкт воля,честь, гідність,фізичне і психічне здоров”я дитини

Потерпілий- дитина,яка не досягла віку ….

З об'єктивної сторони цей злочин полягає в експлуатації дітей або підлітків, які не досягли віку… Це, наприклад, використання праці підлітків підприємцем в своїй майстерні без належної оплати або використання особою групи підлітків для миття автомашин, що знаходяться на стоянці, з вилученням у них повністю або в більшій частині отриманої від клієнтів винагороди.

Експлуатація дитини - привласнення не будь-яких матеріальних результатів (продуктів) її праці (доходу у вигляді матеріальних благ), а лише прибутку як різниці між доходами і виробничими витратами.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, пов'язаний з корисливою метою — отримання від праці потерпілих прибутку.

Суб'єкт з лочину — будь-яка особа, в тому числі службова.

кваліфікований склад цього злочину, коли він вчинюється щодо кількох дітей або якщо він спричинює істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднаний з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві.

77. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина,а так само вербування,переміщення,переховуванням, передача або одержання людини,вчиненні з метою експлуатації, з використанням обману,шантажу, чи уразливого стану особи

основного безпосереднього об'єкта - волі людини

додатковим безпосереднім об'єктом цього злочину, залежно від мети використання потерпілого, можуть виступати різні його блага:, честь і гідність, трудові та інші права громадянина.

З об'єктивної сторони торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина,а так само вербування,переміщення,переховуванням, передача або одержання людини,вчиненні з метою експлуатації, з використанням обману,шантажу, си уразливого стану особи

Суб'єктивна сторона цього злочину — тільки прямий умисел, що пов'язаний з певною метою.. Найближчою метою винного є продаж потерпілого, інша сплатна передача його іншій особі або особам.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, причому відповідальності підлягають всі учасники злочинної операції, звичайно, крім потерпілого. Це покупець і продавець, посередники операцій і будь-яка інша особа, яка бере участь в здійсненні дій, вказаних у ст. 149.

Кваліфіковані ознаки повторно, щодо неповнолітніх,за попередньою змовою групою осіб,поєднанні з насильством,службовою особою,

78. Зґвалтування

Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи

Безпосереднім об'єктом зґвалтування є статева свобода, а якщо потерпіла особа не досягла статевої зрілості — її статева недоторканість.

З об'єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зносинах із застосуванням ….Тобто статеві зносини при зґвалтуванні відбуваються проти волі потерпілої особи. Внаслідок застосування фізичного насильства або погрози ним воля потерпілої особи пригнічується, а при використанні безпорадного стану така воля і гнорується.

Для відповідальності достатньо, щоб статеві зносини супроводжувалися хоча б однією з цих ознак

Зґвалтування вважається закінченим з моменту початку статевих зносин.

Фізичне насильство — це фізичне подолання опору, який чинить потерпіла особа, або очікуваного опору, який обумовлений небажанням вступити з винним у статевий зв'язок..

Використання безпорадного стану потерпілої особи при зґвалтуванні полягає у вчиненні статевого акту, за якого, наприклад, жінка не могла розуміти характеру і значення дій, що чиняться над нею, або хоча і розуміла, що відбувається, але не мала можливості чинити опір насильникові.

З суб'єктивної сторони - прямим умислом, за якого винний усвідомлює, що застосовує насильство, погрозу або використовує безпорадний стан потерпілої особи для вступу з нею в статеві зносини і бажає цього. Мотив зґвалтування виявляється в прагненні задовольнити статеву пристрасть, тобто це мотив сексуальний. Він може поєднуватися з іншими побічними мотивами.

Суб'єктом зґвалтування — безпосереднім виконавцем злочину — може бути особа чоловічої статі, яка досягла 14-річного віку. Співучасником може виступати і жінка.

Кваліфікуючі - повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, вчинене групою осіб, або згвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього,особливо тяжкі наслідки, а також згвалтування малолітньої чи малолітнього

79. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

Потерпілими від цього злочину є підлітки як чоловічої, так і (у більшості) жіночої статі, які не досягли статевої зрілості. Такими завжди вважаються особи, які не досягли 14-ти років. Питання про досягнення статевої зрілості потерпілої у віці від 14-ти до 17-ти років вирішується за допомогою експертизи. Вступ в добровільний статевий зв'язок з жінкою, яка досягла шлюбного віку, не карається.

Об’єк т нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітніх

об’єктивна сторона -Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, передбачає згоду потерпілого на вчинення статевого акту з ним.

Злочин визнається закінченим з початку вчинення хоча б одногостатевого акту.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється лише з прямим умислом. Психічне ставлення до стану статевої зрілості потерпілої особи може бути і необережним - коли винний знав або допускав, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, або коли він міг і повинен був це передбачати.

Суб'єкт злочину — особа чоловічої або жіночої статі, якій виповнилося 16 років. Стать винного завжди протилежна статі потерпілої особи.

Кваліфікуючі вчинені батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,

80. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

---

Дата добавления: 2015-08-18