Зародження і становлення національної англійської реклами: основні чинники, види репрезентації.

Основним чинником зародження реклами у Англії стали наслідки колонізації. Так у 16-17 столітті, коли Британія підкорила колонії, на її ринку з’явилося безліч нових товарів, які, як відомо, не з’являються самі собою, а їх виробляють або експортують. Отже, велика кількість комерсантів, експортерів, виробників та дистриб’юторів вийшли на ринок Англії. Зрозуміло, це призвело до жорсткої конкуренції між ними і як наслідок попиту на рекламу.

Першими зразками реклами були оголошення у газетах. Перші спроби започаткувати періодичну газету були вжиті у 1621 Вільямом Арчером, проте зазнали поразки. Його наступниками стали Натаніел Баттер та Ніколас Бурн. Разом вони створили щотижневик «News» («Новини»); перший номер вийшов 2 серпня 1622.

23.08.1622 – у «News» друкується перше рекламне повідомлення, яке рекламувало саме видання. На думку англійських істориків Г. Семпсона та Б. Еліота це й було першим рекламним повідомлення у англійській пресі.

19.05.1657 – виходить перший номер «The Publick Adviser» («Громадський консультант»), перший професійно організований рекламний журнал, створений Мерчмонтом Нідхемом, засновником інформаційного бюро «Office of Publick Advice» (Служба громадських консультацій). Засновано «Office of Intelligence» («Інформаційна служба») та газету «The Weekly Information» («Щотижнева інформація»); засновник Олівер Вільямс.

Пізніше, у ІІ половині ХVІІ ст.., відбувається зародження рекламних кампаній. Так у 1652 р. на сторінках «The Publick Adviser» було опубліковано рекламний матеріал про те, як чудово пити каву. Оголошення у газеті підкріплювалося летючими листками з ПЕРШИМ ПРОТОСЛОГАНОМ!!! «Сама сутність пиття кави» («The virtue of the coffee drink»).

Ініціаторами перших рекламних кампаній у Великобританії стали кав’ярні. У той час вони стали дуже популярними серед лондонців. Так дехто Едвард Ллойд, який на той час був власником портової кав’ярні, коли клієнтів перестали вдовольняти плітки і пересуди, почав випускати (с вересня 1696 р.) щотижневий листок «Lloyds News» («Новини від Ллойда»), в якому рекламна інформація перемежовувалася з плітками і чутками (це приваблювало читачів).

У останній третині ХVІІ ст.. починає розпалюватися конкуренція між самими виданнями – за рекламу. Коли Нідхем заснував «The Publick Adviser», його конкурент Олівер Вільямс заснував у 1657 «Office of Intelligence» («Інформаційна служба») і почав видавати власну газету «The Weekly Information» («Щотижнева інформація»). Перемогу у конкурентній боротьбі здобув Вільямс. Згодом і в нього зёявляється конкурент – журналіст Роджер Л’Ерстрендж, який у 1666 р. намагається заснувати рекламну газету «Publick Advertisements» («Громадські повідомлення»). Намір, однак, було знищено лондонською пожежею 1666 р.

Засновником і батьком англійської реклами вважається Джон Хоутон. У 1677 р. він написав памфлет «Велика англійська надія», у якому вихваляв лідерство Англії у підприємництві і торгівлі. Він видавав щомісячник, де публікував ділову інформацію із вкрапленнями реклами. Після перерви у виданні цього документу, у 1692 р. Хоутон починає новий тижневик «A Collection for Improvement of Husbandry and Trade» («Зібрання новин заради розвитку підприємництва і торгівлі»). Це зібрання виходило до 1703 р. У 1693 р. Хоутон запроваджує публікацію оголошень інтимного характеру (знайомства), вводячи звичку знайомитися через пресу у англійські ЗМІ. Внаслідок цього до середини 18 ст. шлюбні оголошення розповсюдилися майже по всій Європі.

Крім шлюбних оголошень, Хоутон винайшов ще один рекламний прийом – довірливий особистісний тон рекламних оголошень і особисту відповідальність за опубліковані матеріали (від власного імені). Багато таких повідомлень починаються словами «I want» («мені потрібно»), а далі текст від першої особи. Його повідомлення характеризувалися порівняно великою кількістю емоційних і оцінних факторів.

Проте, прикладу Хоутона слідували не всі. На зламі віків багато рекламодавців вдаються до неправдивої і оманливої реклами яка у 18 ст. перетвориться на лихо англійської реклами. Перше місце з виготовлення оманливої реклами посідають кав’ярні. Вони виготовляли hand-bills – листівки, що передавали з рук в руки, а стіни цих закладів були завішані афішами про «чудесне зцілення». Одним з найрезонансніших проявів оманливої реклами було «Небесне ліжко», яке буцім-то лікувало від безпліддя (1788-1791). Також розповсюдженою була оманлива реклама видовищ, лотереї.

Взагалі реклама стає досить прибутковою справою. Так у англійських «Morning Post» («Ранкова пошта»), «MorningHerald» («Ранковий вісник») і «Times» («Часи»), «Morning cronicle» («Ранкова хроніка») друкується реклама різного спрямування. В цілому до кінця 18 ст. європейська і зокрема англійська реклама за ступенем диференціації та жанрових варіацій досягає сучасного вигляду.

Дата добавления: 2015-08-05