Читайте также:
|
|
Народ окрестил его «конторой встреч». В ноябре 1630 года подлинный правитель Франции кардинал Ришелье после личного знакомства с деятельностью Адресного бюро дал официальное разрешение распространять информацию на всей территории Франции. Это стало побудительным фактором для издания первой французской еженедельной газеты, которая начала выходить 30 мая 1631 года. Получившая наименование «La Gazette» («Газета»), она публиковала официальные новости из Франции и разнообразную событийную информацию из различных стран. Ее тираж первоначально составлял 1200 экземпляров. С первых номеров здесь появляются развернутые рекламные тексты.
Параллельно с газетой продолжали издаваться «La petite affich du bureau de I'addresse» («Листки Адресного бюро»). Например, в № 15 от 1 сентября 1633 года содержится реклама о продаже земельных участков и домов, мебели и домашних принадлежностей, также о рабочих вакансиях. Эти листки выходили в среднем один раз в декаду, но, в отличие от самой газеты, не регулярно32.
Между тем и в Англии возобновились попытки создать информационно-рекламное бюро. В 1637 году необходимый патент получил капитан Роберт Иннис от короля Карла I. Но разразившаяся вскоре гражданская война вновь не дала возможности укорениться этому начинанию, тем более что сам доблестный капитан Роберт Иннис пал смертью храбрых, сражаясь за короля. Третья попытка создания бюро относится уже к 1648 году.
Как видим, организация рекламно-информационного офиса в Лондоне задерживалась, однако в основании периодической прессы Англия обогнала Францию. Но еще успешнее в создании периодики шли дела на немецкой земле. Преемницей «временников» Фуггеров в Аугсбурге стал еженедельник, образцов которого не сохранилось, а в Страсбурге в 1609 году начали выходить еженедельные «Relation allerfumemen und gedenkwurdigen Historien» («Сообщения о важных и достопамятных событиях»), которые издавал Иоганн Каролус33.
В Англии попытки основать еженедельную периодику восходят к 1621 году, когда Уильям Арчер печатает первые английские «Coranto» («Куранты»), содержащие только иностранные новости. Начинание, однако, не справилось с задачей периодичности, но этому примеру последовал книгопродавец и памфлетист Натаниэл Баттер.
Інформаційно-рекламні бюро Західної Європи були представлені невеликими групами людей, які збирали і розповсюджували оперативну інформацію за допомогою спочатку рукописних, а потім друкованих летючих листків. Так вони працювали не лише у якості довідкових бюро, створюючи прототип «Жовтих сторінок» (американський довідник з адресами і телефонами фірм і організацій), але й стали прототипу рекламної агенції.
Перша згадка про діяльність інформаційного бюро датується 1530 р., Венеція. Одними з перших намагалися впорядкувати інформацію про товари і виробників у торговій компанії Фуггер – там з 1568 по 1604 рр. випускали «Регулярний вісник» - документ, що можна охарактеризувати як рекламну протогазету. Так само намагалися організувати свій інформаційний простір британські аристократи, наймаючи «збирачів новин», які виготовляли для них інформаційні брошури, які в тому числі містили рекламну інформацію.
1611 р., Англія – Артур Джордж і Вальтер Коуп отримали патент короля Якоба І на відриття офісу «Загальнодоступний каталог головних комерційних підприємств», проте через протидію самих підприємців і комерсантів ідея залишилась нереалізованою. Це була перша спроба організації інформаційного бюро у Захвдній Європі.
1612 р., Франція – Теофраст Ренодо за підтримки духівництва і зокрема кардинили Рішельє отримує від короля Людовика ХІІІ патент на відкриття інформаційного бюро. Проте і у Франції ідея не була підтримана і лише у 1629 р. було відкрите «Адресне бюро».
1637 р., Англія – нова спроба відкрити інформаційне бюро. Капітан англійської армії Роберт Інніс отримав дозвіл на відкриття бюро від короля Карла І. Однак, громадянська війна, а особливо той факт, що Інніса було вбито на ній, не дали змоги втілити задум. У 1648 р. була зроблена ще одна спроба відкрити-таки бюро.
Рекламно-
UPD: В 17 вопросе я не написала, что открыто-таки информационное бюро в Англии было в 1657 и называлось Office of Publick Advice (Служба общественных консультаций)
UPD 2: бюро создал Мэрчмонт Нидхэм, английский журналист, издатель роялистской газеты «Mercurius Politicus» («Вестник политики»)
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Деятельность информационных бюро | | | Зародження і становлення національної англійської реклами: основні чинники, види репрезентації. |