Приклади тестових завдань

Змістовий модуль 1

1. Основні функції мови:

А волюнтативна

Б культуроносна

В морфологічна

Г номінативна

Ґ літературознавча

Д гносеологічн

2. Утворити словосполучення:

Квиток –...” А залізничний Б екзаменаційний В банківський Г студентський

Білет -...” А залізничний Б екзаменаційний В банківський Г студентський

3. У якому реченні немає помилок:

А Рубильник включили на повну потужність

Б Під забудову відведено велику дільницю землі

В Дипломатичні відносини між державами стабільні

4. У якому рядку всі словосполучення правильні:

А на підставі закону, на протязі тижня, крупномасштабне виробництво

Б об’єм виробництва, корислива праця, народницька творчість

В. знаменний день, інкубаційний період, наступного дня

Змістовий модуль 2

1. Позначити рядок, у якому словосполучення побудовані правильно:

а) приймати участь, податкова інспекція, кримінальний кодекс;

б) наша директорша, футбольний уболівальник, домашнє печиво;

в) впадати в очі, зачинити двері, протягом тижня.

2. Позначити рядок, у якому числівники з іменниками узгоджені правильно:

а) одна п’ята гектара, два зуба, троє відер;

б) півтори тонни, півтора кілограма, три бублики;

в) півтори літра, одна друга метра, обидва учня.

3. Виділити рядок, у якому правильно подано норму на позначення часу:

а) п’ята година сімнадцять хвилин;

б) п’ята година сімнадцята хвилина;

в) п’ять годин сімнадцять хвилин.

4. Виділити правильний варіант відповіді:

а) чотирьохсот, чотирмастами, на чотирьохстах;

б) восьмисот, восьмистами, на восьмистах;

в) семисот, семистами, на семистах.

5. Виділити рядок, у якому правильно вжито форму дієприкметника:

а) виконуючий обов’язки тренера команди подав у відставку;

б) виконувач обов’язків тренера команди подав у відставку;

в) виконуючий обов’язків тренера команди подав у відставку;

Змістовий модуль 3

1.1.	Визначення поняття “інформація” нормативно встановлене:
1.1.1.	Державним стандартом України ДСТУ 2732: 2004 “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять”
1.1.2.	Законом України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”
1.1.3.	Державним стандартом України ДСТУ 4163–2003 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів”
1.1.4.	Законом України “Про інформацію”
...
1.10.	Згідно із застандартованим визначенням, документ – це:
1.10.1.	Інформація, закріплена на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі і просторі
1.10.2.	Інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі і просторі
1.10.3.	Інформація, закріплена на матеріальному носієві, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі і просторі
1.10.4.	Інформація, зафіксована на матеріальному носієві, з метою її зберігання та передавання в часі і просторі
...
4.1.	Дайте визначення поняття „класифікація документів”
Класифікація документів – це...

2.6. Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота з навчальної дисципліни „Українська мова (за професійним спрямуванням)” здійснюється шляхом проведення періодичних консультацій для студентів викладачем (за окремим графіком). Під час індивідуально-консультативної роботи викладач додатково пояснює студентам методику і зміст самостійної роботи, надає їм консультації з теоретичних, методичних і практичних питань, при підготовці до виконання модульних завдань, рефератів.

Одним із видів самостійної роботи студентів є написання реферативних повідомлень. Під час індивідуально-консультативної роботи викладач подає вимоги до написання реферативного повідомлення.

Підготовлене реферативне повідомлення

повинно відповідати таким вимогам:

1. Об’єктивність аналізу.

2. Дотримання принципу науковості.

3. Логічна структурованість тексту.

4. Точність і лаконічність викладу інформації.

5. Самостійність мислення.

6. Критичний підхід до літератури.

7. Творчий характер дослідження.

8. Уміння донести думки, викладені в реферативному повідомленні, до слухачів (захист реферативного повідомлення).

Загальні правила цитування та посилання

на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий стиль вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Вимоги до цитування:

а) текст цитат починається і закінчується лапками;

б) цитування повинно бути повним, без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається і позначається трьома крапками, які ставляться у будь-якому місці (пропуску) цитати;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі своїми словами) слід бути максимально точним у викладі думок автора і робити відповідні посилання на джерело;

ґ) цитування не повинно бут ні надмірним, ні недостатнім.

Приклад посилання у виносках:

Цитата в тексті: „До територій, де склалася українська народність, належали Київщина, Полтавщина (колись – Переяславщина), Чернігівщина, Волинь, Поділля, Галичина, Буковина та Закарпаття”¹.

Відповідний запис у переліку посилань:

¹ Сучасна українська літературна мова: Підручник; за ред. М.Я. Плющ.-К.: Вища шк., 2004.-С.6.

Стиль викладу повідомлення - науковий, логічний, простий і зрозумілий. Робота повинна бути охайно оформлена, грамотно відредагована.

Обсяг реферативного повідомлення – 6-8 сторінок друкованого тексту.

З метою досягнення високого наукового рівня реферативного повідомлення рекомендовано використовувати наукову літературу (підручники, посібники, монографії, дисертаційні дослідження тощо), а також наукові періодичні видання – газети: „Українська мова і література”. „Українське слово”; журнали: „Вивчаємо українську мову та літературу”, „Дивослово”, „Мовознавство”, „Слово і час”, „Урок української” тощо.

2.6.1. Тематика реферативних повідомлень

1. Теорії походження мови.

2. Походження української мови.

3. Теорія походження назви Україна.

4. Мова як найважливіша етнічна ознака.

5. Функціонування української мови в сучасній Західній Європі.

6. Способи передачі правової інформації.

7. Іван Огієнко про рідномовні обов’язки.

8. Конституції країн світу щодо засад функціонування мов у державі.

9. Концепція державної мовної політики в Україні.

10. Мовна політика директорії УНР.

11. Законопроекти щодо мови судочинства в Україні.

12. Особливості мовного законодавства в Україні.

13. Штучні мови: поняття, види.

14. Національно мовні особливості слів - звертань у європейських народів.

15. Особливості мовленнєвого етикету різних країн світу.

16. Гендкрні аспекти спілкування.

17. Пуризм як крайній вияв турботи про чистоту літературної мови.

18. Особливості чергування У//В, З//ЗІ//ІЗ, І//Й (за текстом Конституції України).

19. Особливості вимови абревіатур (за текстами чинних правових актів).

20. Милозвучність як ознака української мови (за працями І.Огієнка).

21. Олександр Пономарів про вимову та наголос в українській мові.

22. Усна народна творчість про вимогу до усного мовлення.

23. Історія розвитку укра

24. енського правопису.

25. Власні назви в українській мові(за професійними текстами).

26. Числівник у професійних текстах (за професійними текстами).

27. Історія літери ґ.

28. Використання скорочень слів (за професійними текстами).

29. Почеркознавство як галузь криміналістики.

30. Історія становлення офіційно-ділового стилю.

31. Явище білінгвізму на теренах України.

32. Невербальні засоби спілкування.

33. Науковий стиль української мови: інноваційні підходи реалізації.

34. Явище „суржику” як форма просторіччя в ситуації двомовності.

35.. Мовне питання в українських Конституціях ХХ ст.

36. Наукові засади лінгвістичної експертизи правових документів.

37. Мова права як окремий функціональний стиль.

38. Подільський говір: історико-етнографічні дослідження.

39. Абревіатури як згорнені мовні формули в офіційно-діловому стилі.

40. Місце України й української мови на карті світу.

Прим. Тема може бути замінена на іншу (запропоновану студентом) за попереднім погодженням із викладачем.

2.7. Підсумковий контроль

2.7.1. Питання для підсумкового контролю

1. Поняття національної мови.

2. Поняття літературної мови.

3. Ознаки літературної мови.

4. Мова професійного спілкування, ознаки.

5. Функції мови.

6. Функції фахової мови.

7. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.

8. Статус української мови як державної.

9. Функціональні стилі української мови.

10. Офіційно-діловий стиль, основні риси та різновиди, функції та форми реалізації.

11. Текст як форма реалізації професійної діяльності.

12. Композиція професійного тексту.

13. Мовностилістичні особливості професійного тексту.

14. Специфіка усної та писемної ділової мови.

15. Класифікація мовних норм.

16. Орфоепічні норми.

17. Складні випадки наголошення слів.

18. Орфографічні норми. Апостроф.

19. Позначення м’якості приголосних.

20. Зміни приголосних при їх збігу.

21. Спрощення груп приголосних.

22. Подвоєння та подовження приголосних.

23. Принципи вживання великої літери.

24. Номенклатурні назви в професійній мові.

25. Правопис слів іншомовного походження.

26. Словники у професійному мовленні.

27. Типи словників.

28. Роль словника у підвищенні мовної культури.

29. Комунікативні ознаки культури мови. Правильність.

30. Комунікативні ознаки культури мови. Точність.

31. Комунікативні ознаки культури мови. Багатство.

32. Комунікативні ознаки культури мови. Виразність.

33. Комунікативні ознаки культури мови. Чистота.

34. Комунікативні ознаки культури мови. Доречність.

35. Комунікативні ознаки культури мови. Логічність.

36. Причини помилок у логіці викладу.

37. Синонімічний вибір слова.

38. Іншомовні слова в документах.

39. Професіоналізми. Плеоназм. Мовні штампи. Тавтологія. Суржик. Жаргонізми. Канцеляризми.

40. Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі.

41. Складноскорочені слова та графічні скорочення.

42. Іменник. Категорії роду і числа.

43. Особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням, місцем проживання чи праці.

44. Відмінювання іменників. Закінчення іменників чоловічого роду II відміна у родовому відмінку однини.

45. Загальні вимоги до оформлення ділової кореспонденції.

46. Стиль ділових листів.

47. Форми звертання. Кличний відмінок.

48. Творення та правопис українських імен, форм по батькові.

49. Правопис та відмінювання українських прізвищ.

50. Правопис та відмінювання прізвищ іншомовного походження.

51. Ступені порівняння якісних прикметників.

52. Цифрова інформація, вимоги до неї.

53. Основні різновиди цифрових фіксацій.

54. Зв’язок числівника з іменником.

55. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників.

56. Займенник у ділових паперах. Вживання ввічливої форми займенника.

57. Дієслово в документах. Способи вираження наказу.

58. Творення і вживання дієприкметників (особливості перекладу з російської на українську мову).

59. Дієприслівниковий зворот. Проблеми із вживанням.

60. Розповідний характер ділового документа. Особливості синтаксису ділової мови.

61. Складні випадки узгодження слів в усній та писемній мові (узгодження означень і прикладок з означуваними словами.

62. Складні випадки узгодження слів в усній та писемній мові узгодження підмета і присудка.

63. Випадки лексико-семантичної неузгодженості однорідних членів речення.

64. Особливості прийменникового керування.

65. Переклад прийменникових конструкцій з російської на українську мову.

66. Культура усного професійного спілкування.

67. Індивідуальні і колективні форми фахового спілкування.

68. Види і жанри усного професійного спілкування.

69. Бесіда, функції та види бесід.

70. Співбесіда з роботодавцем.

71. Етикет телефонної розмови.

72. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

73. Види і жанри спілкування.

74. Закони спілкування.

75. Стратегії спілкування.

76. Гендерні аспекти спілкування.

77. Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Комунікативні вимоги до публічного виступу.

78. Невербальні компоненти спілкування.

79. Функції спілкування.

80. Збори як форма прийняття колективного рішення.

81. Нарада, мовностилістичні вимоги до проведення.

82. Дискусія, мовностилістичні вимоги до проведення.

83. Визначення поняття “інформація”, класифікація інформації за Законом України “Про інформацію”.

84. Вимоги до інформації, що забезпечують її суспільну роль.

85. Визначення понять “документування інформації”, “матеріальний носій інформації”, класифікація документів за матеріальним носіями інформації.

86. Визначення поняття “документ” за чинними нормативними актами України, суть колізії та шляхи її розв’язання.

87. Вимоги до документа, що забезпечують його юридичну повноцінність.

88. Термін “діловодство (справочинство)” як назва сфери документування та організації роботи з документами.

89. Класифікація діловодства, та визначення понять кожного з його видів.

90. Основні законодавчі акти, що є правовою основою діловодства в Україні.

91. Основні підзаконні нормативно-правові акти, що визначають механізм організації діловодства в Україні.

92. Класифікація документів на групи за авторством, видами, змістом, процедурами набуття документами легітимності.

93. Класифікація документів на групи за джерелами виникнення, напрямом руху, походженням.

94. Класифікація документів на групи за призначенням, складністю, стадіями створення.

95. Класифікація документів на групи за термінами виконання, термінами зберігання, ступенем обмеження доступу до документів.

96. Класифікація документів на групи за технікою створення та за формою.

97. Класифікація документів на групи за матеріальним носієм інформації та за способом викладення матеріалу.

98. Основні державні стандарти України у сфері діловодства та архівної справи і їх характеритика.

99. Поняття організаційно-розпорядчої документації, її місце у системі управлінської документації та класифікація.

100. Стандартизація паперу як матеріальної основи текстових документів та обмеження робочої площі аркуша паперу формату А4 берегами.

101. Найбільш вживані у діловодстві формати паперу та їх розміри.

102. Поняття реквізита, формуляра та формуляра-зразка службового документа.

103. Поняття, перелік та характеристика постійних реквізитів документа і постійних реквізитів організації.

104. Поняття бланка документа і бланка організації. Види бланків.

105. Перелік реквізитів, обов’язкових для загального бланка, вимоги щодо їх розташування та оформлення.

106. Перелік реквізитів, обов’язкових для бланка листа, вимоги щодо їх розташування та оформлення.

107. Реквізити № 1-5, порядок їх використання та вимоги щодо їх оформлення.

108. Реквізити № 6-10, порядок їх використання та вимоги щодо їх оформлення.

109. Реквізити № 11-15, порядок їх використання та вимоги щодо їх оформлення.

110. Реквізити № 16-20, порядок їх використання та вимоги щодо їх оформлення.

111. Реквізити № 21-26, порядок їх використання та вимоги щодо їх оформлення. Взаємозв”язок, значення і послідовність оформлення реквізитів № 21,23, 24(25), 26.

112. Реквізити № 27-32, порядок їх використання та основні вимоги щодо їх оформлення.

113. Визначення поняття “документи з управління кадрами” та основні види документів з управління кадрами.

114. Визначення поняття виду документа “заява”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення заяви.

115. Визначення поняття виду документа “автобіографія”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення автобіографії.

116. Визначення поняття виду документа “характеристика”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення характеристики.

117. Визначення поняття виду документа “особовий листок з обліку кадрів” та перелік основних даних, що до нього вносяться.

118. Порядок, особливості та основні вимоги щодо складання і оформлення наказів з управління кадрами.

119. Визначення поняття “інформаційні документи” та основні види інформаційних документів.

120. Визначення поняття виду документа “службовий лист”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення службового листа.

121. Визначення поняття виду документа “службова телеграма”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення службової телеграми.

122. Визначення поняття виду документа “довідка”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення довідок.

123. Визначення поняття виду документа “доповідна записка”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення доповідних записок.

124. Визначення поняття виду документа “пояснювальна записка”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення пояснювальних записок.

125. Визначення поняття виду документа “службова записка”, формуляр та основні вимоги щодо складання і оформлення службових записок.

126. Визначення поняття “розпорядчі документи” та основні види розпорядчих документів.

127. Формуляр розпорядчого документа на прикладі наказу із загальних питань, основні вимоги щодо складання і оформлення розпорядчих документів.

3. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ (ECTS)

Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за 5-бальною національною шкалою і за 100-бальною шкалою ЄКТС.

З урахуванням виконання позапрограмних завдань студент може отримати максимально 120 балів.

Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.

Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.

Дата добавления: 2015-08-05