Діяльність прокурора на стадії пред’явлення позову (заяви), участь у судових засіданнях в суді першої інстанції у господарському судочинстві.

Під правом прокурора на звернення з позовом до господарського суду необхідно розуміти передбачену нормативно-правовими актами можливість прокурора звернутись до господарського суду із позовною заявою з метою представництва інтересів громадян або держави.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.20 ЗУ „Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Прокурор звертається із заявою до суду при ініціюванні банкрутства боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Кредиторами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. В інших випадках прокурор звертається з позовною заявою.

У позовній заяві прокурора повинно бути зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави; вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зміст поняття „державні інтереси” визначено у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року. Так, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що „інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Однією з проблем представницької діяльності прокурора у господарському судочинстві є визначення у позовній заяві позивача.

Як відомо, відповідно до статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з статтею 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У п. 5 рішення Конституційного Суду України зазначається, що поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Під органом місцевого самоврядування маються на увазі створені на підставі Конституції України та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” як представницькі органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські, районні та обласні ради) та їх виконавчі органи.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини 1 ст. 21 ГПК України є стороною в судовому процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі ст. 22 ГПК України.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Прокурор може пред’явити позов в інтересах держави в особі органу державної влади або місцевого самоврядування незалежно від того, чи передбачена нормативно-правовими актами можливість такого органу звернутись з конкретним позовом до суду чи ні. Головне, щоб цей орган здійснював відповідні функції у спірних відносинах (постанова Верховного Суду України від 03.02.2009 року. Інформаційний бюлетень Генеральної прокуратури України №14, стор. 25-28).

Так, у липні 2006 року заступник Генерального прокурора України подав до господарського суду м.Києва позов в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, НАК «Нафтогаз України» та дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Юридична фірма «Нафтогаз», ТОВ «Нафтогазенерго» та ТОВ «анкодор-Інвест-Плюс» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 17.03.04 №09/03 та стягнення з ТОВ «Нафтогазенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 341669,47 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 19 липня 2006 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 року та постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2007 року, позов повернуто без розгляду.

Вказані ухвала та постанови мотивовані тим, що прокурором подано позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду України від 03.04.07 у справі №05-5-46/8142 задоволено касаційне подання Генерального прокурора України та скасовано вказані судові рішення.

У мотивувальній частині постанови Верховний Суд України відзначив наступне:

«Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до п.п. 1, 5.2 статуту НАК «Нафтогаз України» засновником та єдиним акціонером цієї компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України тощо». (Інформаційний бюлетень №6, випущений Головним управлінням представництвом у суді, захисту інтересів громадян тв держави при виконанні судових рішень).

Отже, при оформленні позовної заяви прокурор може вказати або одного позивача – якщо він є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, або двох – одним з яких має бути зазначений такий орган.

Відповідно до названої статті 2 ГПК України прокурор може звернутись до господарського суду із позовом на захист інтересів держави. Водночас, з урахуванням змін до статті 12 ГПК України (справи, підвідомчі господарським судам), сьогодні прокурор може звернутись до господарського суду, за наявності підстав для представництва, й з позовом на захист прав та інтересів фізичної особи у корпоративних спорах.

Про можливість прокурора подати до господарського суду позов в інтересах громадянина також свідчить зміст статті 81 ГПК України, згідно з яким господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Звернутись до господарського суду з позовом на захист громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, прокурор відповідно до судової практики не може.

Господарським судам підвідомчі (ст.12):

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:- спорів про приватизацію державного житлового фонду; - спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; - спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Статтею 54 ГПК України передбачено, що позовна заява має бути подана до господарського суду у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);

2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V-1 цього Кодексу;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Вимоги щодо оформлення позовної заяви до господарського суду містяться також у статті 63 ГПК України. Зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 цієї статті ГПК України у позовній заяві повинні бути вказані повне найменування сторін та їх поштові адреси, а відповідно до пункту 6 – до суду мають бути подані докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У п.6.2 наказу Генерального прокурора України №6 гн від 29.11.06 „Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень” вказано, що при підготовці позовів, заяв прокурорам необхідно забезпечувати їх повноту та вмотивованість. Дотримуватись вимог закону до форми і змісту позовів, заяв та підсудності спорів. Посилатися на норми матеріального і процесуального права, якими регулюються відповідні правовідносини, на конкретні докази, долучати їх до позовів, заяв.

У кінці позовної заяви прокурор наводить перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Документи вказуються з посиланням на реквізити, за якими їх можна ідентифікувати.

Процесуальним законом не конкретизується як повинні бути направлені копія позовної заяви і додані до неї документи відповідачеві. Бажано надсилати копію позовної заяви і доданих до неї документів рекомендованим листом або листом з оголошеною цінністю. Найбільш безспірним є надсилання документів листом з оголошеною цінністю, але водночас цей спосіб є й самим дорогим. Особливість даного способу полягає у тому, що працівник об'єкту поштового зв'язку перевіряє що покладено до конверту.

При надісланні копії позовної заяви і доданих до неї документів рекомендованим листом у суді інколи можуть виникнути проблеми щодо дійсності отримання відповідачем цих документів. Якщо такі ситуації трапляються, то відповідачу у судовому засіданні надаються копії позовної заяви і доданих до неї документів. Також відповідачу надається певний час для ознайомлення з ними.

Пунктом 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2008 року №01-08/208 „Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку”” передбачено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та інш. Згідно з пунктом 2.2 вказаного Інформаційного листа Вищого господарського суду України відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги, оскільки названими Правилами не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 цього нормативно-правового акта).

Окрім вказаних способів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів існує й інший напрацьований практикою механізм вручення цих документів відповідачеві: представники відповідача (керівник, головний бухгалтер) викликаються до прокуратури, де їм під розпис на оригіналі позовної заяви надається її копія і копії доданих до неї документів. У такому випадку такий принцип господарського судочинства як змагальність, передбачений статтею 4-3 ГПК України, порушеним не буде.

Враховуючи, що позов подається до господарського суду прокурором, то у позові необхідно обов’язково навести підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді.

Згідно зі статтею 56 ГПК України прокурор чи його заступник зобов’язані надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Позовна заява підписується прокурором або його заступником.

В порядку статей 66, 67 ГПК України прокурор, який подав позов до господарського суду, має право ініціювати вжиття заходів щодо забезпечення цього позову.

Позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

У п.6.3 наказу Генерального прокурора України №6 гн від 29.11.06 „Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень” підлеглим прокурорам вказано при пред’явленні позову, заяви вживати заходів щодо забезпечення позовних вимог. Вказувати конкретний спосіб забезпечення та мотивувати його. Реагувати на випадки необґрунтованої відмови у забезпеченні позову, заяви.

Відповідно до ч.3 ст. 36-1 ЗУ „Про прокуратуру” однією з форм представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді є його безпосередня участь у розгляді судами справ.

За загальним правилом господарськи суди вирішують спори у порядку позовного провадження, а також розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У статті 29 ГПК України зазначено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Згідно ст.18 ГПК України прокурор є самостійним учасником господарського процесу.

Ст. 64 ГПК України передбачено, що суддя, прийнявши позовну заяву прокурора, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає прокурору, сторонам, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Пунктом 8.1 Наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.2006 року „Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень” передбачено, що прокурори повинні активно застосовувати надані законом повноваження щодо участі за своєю ініціативою у розгляді будь-якої справи та вступу у справу, якщо цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян або держави. Рішення про вступ у справу приймати керівникам прокуратур або їх заступникам, керівникам самостійних галузевих підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня. Про намір вступити у розгляд справи, порушеної з ініціативи інших осіб, повідомляти суд письмово.

Слід відзначити, що відповідно до пункту 4 вказаного наказу Генерального прокурора України вважається пріоритетним напрямком роботи прокуратури з питань представництва у суді захист державних інтересів відчуження державного майна, у тому числі через процедуру банкрутства, земельних відносин

Згідно з статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” з метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційної скарги у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Отже, права прокурора під час судового засідання визначені ст.ст. 22, 29 ГПК. При цьому слід мати на увазі, що прокурор є учасником судового процесу, а не стороною у справі. На нього поширюються і вимоги ст.33 ГПК стосовно доведення тих обставин, на які він посилається у своїй позовні заяві як на підставу своїх вимог і заперечень.

На відміну від керівників установ, підприємств та організацій, інших осіб, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами і які подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище, або діють по довіреності, прокурор бере участь у судовому засіданні без будь-якого на те спеціального уповноваження з боку держави чи громадянина. Прокурору для представництва інтересів громадянина або держави в суді не потрібні довіреності чи інші подібні документи, оскільки це право надає йому виключно Конституція України, на підставі якої воно здійснюється. Тому у судовому засіданні прокурору достатньо пред’явити лише своє службове посвідчення.

Організація участі прокурорів у розгляді справ у місцевих господарських судах покладена на підрозділи представництва інтересів громадян і держави у судах прокуратур областей і прирівняних до них за місцем знаходження зазначених судів (пункт 7.2 наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.2006 року). Необхідно відзначити, якщо організація участі у справі у господарському суді буде здійснюватись міськрайпрокурорами, то в такому разі буде відступлення від припису відомчого акту, але порушення процесуального закону не відбуватиметься. Згідно з пунктом 9 наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.2006 року керівники структурних підрозділів прокуратур, прокурори міського і районного рівнів повинні контролювати якість підготовки прокурорів до судових засідань, участь у судових процесах, повноту та своєчасність застосування наданих процесуальних повноважень.

Відповідно до пункту 7 Наказу №6гн від 29.11.06 прокурор повинен брати участь у розгляді судами справ у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне.

У статті 29 ГПК України зазначено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті, а відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Права та обов’язки сторін у господарському судочинстві передбачені статтею 22 ГПК України, відповідно до якої сторони користуються рівними процесуальними правами. Вони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Можливість вчинення конкретних дій передбачена окремими статтями. Так, згідно зі статтею 66 ГПК України за заявою прокурора чи його заступника, який подав позов, господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Прокурор, який бере участь у судовому процесі, може заявити відвід судді на підставі статті 20 ГПК України.

Відповідно до статті 24 ГПК України господарський суд має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони (прокурора) до участі у справі іншого відповідача. Статтею 38 ГПК України передбачено право прокурора порушувати клопотання перед господарським судом про витребування доказів.

Необхідно відзначити, що випадки, коли прокурор може заявити клопотання або заяви регламентовані процесуальним законом. Не дотримання процесуальної форми може призвести до негативного розгляду судом такого документа.

Під час судового розгляду прокурор має право заявляти заяви та клопотання, які можна розділити на два види:

- ті, що стосуються суті розгляду справи (наприклад, про витребування доказів, залучення до участі в справі інших осіб, забезпечення позову);

- ті, що стосуються процедури судового розгляду (наприклад, заяви про відвід судді або експерта, про зміну порядку ведення судового засідання та дослідження доказів, відеозапису судового засідання).

Так під час судового засідання прокурор має право заявляти такі заяви та клопотання:

- заява про відвід суддів та експерта у справі (ст.ст. 20, 31);

- клопотання про відкладення розгляду справи, перерви в засіданні (ст.77 ГПКУ);

- клопотання про зупинення провадження у справі та його поновлення (ст.79 ГПКУ);

- заява про забезпечення позову (ст.66 ГПКУ);

- клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача, заміну неналежного відповідача (ст.24 ГПКУ);

- заява про зміну підстави та предмета позову, збільшення або зменшення позовних вимог, відмову від позову (ст.78 ГПКУ);

- клопотання прокурора про припинення провадження у справі.

Під час розгляду справи інколи встановлюється, що позови прокурора не ґрунтуються на матеріалах проведених досудових перевірок, наведені в них мотиви мають не доказовий, а декларативний характер, ставляться деколи вимоги відшкодування не реальних збитків, а лише штрафних санкцій або упущеної вигоди, а інколи по справі взагалі немає доказів. У цьому разі прокурор повинен відмовитись від поданого ним позову. Відмова прокурора від поданого позову не є обов’язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов’язковою для прокурора. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. Лише у разі, коли обидва згадані учасники судового процесу – прокурор і позивач – заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження у справі згідно з п.4 ч.1 ст.80 ГПК, з урахуванням вимог ч.6 ст.22 ГПК.

Таким чином, відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не звільняють особу, на захист інтересів якої було подано заяву, від необхідності підтримувати позовні вимоги.

Протягом 2009 року в порядку господарського судочинства прокурорами було пред’явлено позовів на загальну суму 1 554 559 тис.грн. Задоволено 6 024 позовів на суму 1 026 307 тис.грн.; припинено, закрито провадженням, залишено без розгляду 2 331 позов, з них у зв’язку з добровільним відшкодуванням 1 925 на загальну суму 136 790 тис.грн.. Кількість справ, що перебуває у провадженні суду складає 2 815 на загальну суму 822 083 тис.грн.

Крім того, у 2009 році прокурори прийняли участь в розгляді 12 767 справ судами в порядку господарського судочинства на суму по рішеннях за висновком прокурора у справах, де ініційовано вступ шляхом участі 2 568 948 тис.грн., в тому числі у справах

- не за позовами прокурора 2 185, на суму 2 568 948 тис.грн., в суді першої інстанції 804 справах з них:

- стягнення коштів за рахунок державного бюджету: усього 89 справ на суму 24 430 тис.грн, в суді першої інстанції 35 справ;

- державної та комунальної власності: 568 на суму 24 430 тис.грн., в суді першої інстанції 252 справи;

- земельних відносин: 361, у суді першої інстанції 143;

- пов’язаних з банкрутством: 170, у суді першої інстанції 70.

Можна виділити таки види позовів, які пред’являються та можуть бути пред’явлені до суду прокурорами у порядку господарського судочинства:

1. позов в інтересах держави в особі відповідної ради про визнання договору недійсним (приклад: постанова Верховного Суду України від 02.10.07 у справі №6/640 за позовом заступника прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Подільської районної ради у м.Києві ради до відділу приватизації комунального майна Подільського району м.Києва, ТОВ «Сімха» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення);

2. позов в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (державної акціонерної компанії «Хліб України») про стягнення коштів (приклад: постанова Верховного Суду України від 15.05.07 у справі №12/111 за позовом прокурора Корольовського району міста Житомира в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу», уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» до сільськогосподарського ТОВ «Яроповичі» про стягнення коштів (Інформаційний бюлетень №7)).

3. позов в інтересах відповідної ради про стягнення заборгованості з орендної плати за землю або комунального майна. За наявності підстав, одночасно можна ставити питання про розірвання договору оренди земельної ділянки або комунального майна.

4. позов в інтересах відповідної ради про визнання договору оренди земельної ділянки або комунального майна недійсними. У такому випадку одночасно можна ставити питання про визнання й рішення ради про передачу в оренду недійсним.

5. позови в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (відповідач юридична особа).

Статтею 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено право прокурора на звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

6. позови про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України;

7. позови в інтересах відповідної ради, районної державної адміністрації про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку;

8. позови в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, його територіальних органів про визнання недійсним договору купівлі-продажу пакета акцій;

9. позови в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та його територіальних органів про стягнення заборгованості з орендної плати за державне майно передане в оренду. Також можливі позови про розірвання таких договорів та визнання їх недійсними;

10. позови в інтересах держави в особі Управління ветеринарної медицини в області, районної лікарні ветеринарної медицини;

11. позови в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, національної акціонерної компанії «Украгролізинг».

12. позови в інтересах обласного центру з гідрометеорології Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про стягнення заборгованості за виконані роботи;

13. позови в інтересах обласного виробничого управління меліорації і водного господарства про стягнення заборгованості за подану воду для зрошення земель.

Крім того, позовні заяви можна пред’явити до господарського суду в інтересах держави в особі:

1. Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), служби автомобільних доріг в областях.

2. ДАК «Автомобільні дороги України».

3. Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Постійно перебувало у полі зору прокурорів захист інтересів держави та прав громадян у сфері земельних правовідносин.

З цих питань за позовами прокурорів судами прийнято понад 5,8 тис.рішень, на підставі яких на користь держави і громадян постановлено стягнути 116,7 млн. грн ., реально відшкодовано 73,7 млн. грн., з чужого незаконного володіння повернуто 11 тис. га земель усіх категорій, попереджено вибуття з державної та комунальної власності земельних ділянок загальною площею 19 тис.га. Ще 4,2 тис. справ за позовами прокурорів на загальну суму вимог понад 250 млн. грн. перебувають у провадженні судів.

За позовом прокуратури Хмельницької області місцевим господарським судом прийнято рішення про повернення у державну власність 1,2 тис. га земель водного фонду, незаконно переданих Красилівською райдержадміністрацією в оренду двом приватним підприємствам.

Значна увага була приділена захисту державних інтересів.Всього за майновими вимогами прокурорів судами задоволено позовів прокурорів на загальну суму майже 2 млрд.грн., у т.ч. 1,2 млрд. грн. стягнуто до бюджету.

Органами прокуратури України докладались певні зусилля по відстоюванню у суді інтересів держави з питань державної і комунальної власності. З цією метою використовувались усі передбачені законом форми представництва.

За задоволеними 5,6 тис. позовами прокурорів цієї категорії судами прийняті рішення, якими постановлено стягнути безпідставно набуте іншими особами майно сукупною вартістю понад 202 млн. грн. На сьогодні державі та територіальним громадам реально повернуто об’єктів власності на загальну суму майже 170 млн. грн.

Рішенням господарського суду міста Києва задоволено позов Генеральної прокуратури України та визнано недійсними результати аукціону з продажу арештованого майна дочірнього підприємства національної акціонерної компанії „Надра України” „Полтавнафтогазгеологія”. До державної власності повернуто обладнання 8 свердловин Сахалінського, Юліївського, Березовського та Східно-Полтавського нафтогазоконденсатних родовищ, яке було протиправно вилучено у НАК на користь приватної структури.

Прокурор при перегляді господарських справ в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами та при виконанні судових рішень у цих справах.

Під правом прокурора на апеляційне оскарження судових рішень у господарському судочинстві необхідно розуміти передбачену нормативно-правовими актами можливість прокурора у порядку представництва інтересів громадянина або держави у господарському суді оскаржити судові рішення суду першої інстанції до апеляційного суду.

Право прокурора на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції регламентується Законом України „Про прокуратуру” (стст. 36-1, 37); Господарським процесуальним кодексом України – статтями 29, 91. Особи, які можуть оскаржити судові рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, визначені у статті 37 Закону України „Про прокуратуру”. Організація роботи прокуратури щодо оскарження судових рішень суду першої інстанції в апеляційному порядку визначена наказом Генерального прокурора України №6гн від 29.11.06 «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень». З вказаних питань діяльність прокурора у господарському судочинстві не відрізняється від адміністративного та цивільного судочинства, які вже нами висвітлювались. Відповідно до ст.91 ГПК України "Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Місцевий господарський суд у триденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу разом зі справою, а у випадках, передбачених частиною третьою статті 106 цього Кодексу, – копіями матеріалів справи відповідному апеляційному господарському суду.

Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду (ст.116)

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10 – 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, яка набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття.

Необхідно відзначити, що у статті 91 ГПК України вказано про можливість оскаржити судові рішення, які не набрали законної сили. У той же час, можливі випадки коли судове рішення набере законної сили, є поважні причини пропуску строку внесення апеляційної скарги. Раніше ст.93 ГПК України надавався тримісячний термін на відновлення пропущеного строку на оскарження з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. На даний час вказана норма виключена. У випадку оскарження прокурором судових рішень, які набрали законної сили, йому необхідно клопотати перед судом про поновлення строків. Згідно ст.94 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі та має бути підписаною прокурором чи його заступником. Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу на рішення протягом десяти днів, а на ухвалу протягом п’яти днів з дня їх оголошення.

Правом прокурора на касаційне оскарження судових рішень у господарському судочинстві є передбачена нормативно-правовими актами можливість прокурора у порядку представництва інтересів громадянина або держави у суді оскаржити судові рішення господарського суду апеляційної інстанції до касаційного суду.

Особи, які можуть внести документ касаційного оскарження від прокуратури, визначені у статті 37 Закону України „Про прокуратуру”.

Питання організації роботи прокуратури щодо оскарження судових рішень суду першої, апеляційної інстанції у касаційному порядку визначені наказом Генерального прокурора України №6гн від 29.11.06 «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень». Необхідно лише ще раз відзначити пункт 12.2 вказаного Наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.06 відповідно до якого касаційні скарги у господарських справах повинні подавати прокурори обласного рівня та їх заступники, які забезпечували участь у суді апеляційної інстанції або за позовами, заявами яких чи підпорядкованих їм прокурорів розглянуто справу. Прокурори районного рівня та їх заступники можуть подавати касаційні скарги на ухвали про повернення апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху, відмову у відкритті апеляційного провадження.Під касаційною скаргою прокурора у господарському судочинстві необхідно розумітиакт прокурорського реагування на судове рішення суду апеляційної інстанції з господарської справи про її перегляд і скасування або зміну у касаційному порядку. Право касаційного оскарження прокурора реалізується заявленою ним вимогою, втіленою у процесуальній формі – письмовій касаційній скарзі, а також процесуальними діями по її пред’явленню. Відповідно до ст.109 ГПК України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:1) найменування касаційної інстанції;2) найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови;3) найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі;4) вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;5) перелік доданих до скарги документів. Не допускається посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи. Відповідно до ст.111-8 касаційна скарга у випадках, передбачених п.1 частини першої ст.107, розглядається протягом 1 місяця, а у випадках, передбачених п. 2 частини першої протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження ВГСУ.

Процедура перегляду судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України врегульована повністю зміненим розділом ХІІ-2 ГПК України (статті 111-14 – 111-28 ГПК України)

Згідно з статтею 111-15 ГПК України „Право на звернення про перегляд судових рішень господарських судів” сторони у справі та Генеральний прокурор України мають право подати заяву про перегляд судових рішень господарських судів після їх перегляду в касаційному порядку.

Особливості оскарження прокурором судових рішень Вищого господарського суду України:1. Заява Генеральним прокурором України до Верховного Суду України може бути подана з метою представництва інтересів громадянина або держави у судах лише через осіб, які брали участь у розгляді справи у Вищому господарському суді України (сторони, треті особи);2. Заява про перегляд судового рішення в господарських справах з мотивів встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.3. Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів закріплені у статті 111-16 ГПК України.

Так, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої ст.111-16 ГПКУ, якщо воно ухвалено не пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява про перегляд судових рішень на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Підправом прокурора ініціювати перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами необхідно розуміти передбачену нормативно-правовими актами можливість прокурора у порядку представництва інтересів громадянина або держави у суді звернутись до суду з приводу перегляду ним своїх рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами є факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Статтею 112 ГПК України передбачено підстави для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане";

Дії прокурора при підготовці до складання заяви:

1) з’ясувати коли було прийнято судове рішення, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами;

2) визначити у судовому рішенні основні висновки до яких дійшов суд;

3) визначитись з нововиявленими обставинами.

4) підготувати докази в обгрунтування того, що буде викладене у заяві.

ГПК України не містить вимог до форми і змісту заяви прокурора про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Статтею 111-19 ГПК України передбачено, що заява про перегляд судових рішень господарських судів подається до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України. До заяви повинні бути додані:

1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Кодексу.

До заяви додається документ про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Кодексу, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не сплачуються.

Відповідно до статті 111-20 Вищий господарський суд України перевіряє відповідність заяви про перегляд судових рішень господарських судів вимогам Кодексу.

Заява про перегляд судового рішення господарського суду, яка надійшла до Вищого господарського суду України, реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 111-18 та 111-19 Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

У разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Заява повертається заявнику, у разі:

1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

3) заяву підписано особою, яка не має права її підписувати;

4) є ухвала Вищого господарського суду України про відмову у прийнятті справи до провадження за наслідками її розгляду, винесена з аналогічних підстав.

Повернення заяви на підставах, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню в разі належного оформлення заяви або на інших підставах, ніж ті, що були предметом розгляду.

Статтею 111-21 передбачено порядок допуску Вищим господарським судом України справи до провадження:

вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п’яти суддів Вищого господарського суду України, яка формується без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується в порядку, встановленому частиною третьою статті 21 Кодексу.

Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий господарський суд України протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску повинна бути обґрунтованою.

Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п’яти днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом з копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.

Пунктом 12.4 Наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.06 «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» передбачено, що заяви у господарських справах до Верховного Суду України мають подаватись за підписом керівників Генеральної прокуратури України (зокрема за підписом Генерального прокурора України), у тому числі за мотивованими клопотаннями прокуратур обласного рівня.

Клопотання із дорученими і належно завіреними копіями судових рішень повинні надсилатись не менш як за 15 днів до закінчення процесуального строку на подачу заяви. У разі пропуску строку з поважних причин мають бути надані докази на їх підтвердження.

Відповідно до статті 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:

1) у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;

2) у випадках, встановлених пунктами 2, 3 частини другої статті 112 Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;

3) у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;

4) у випадку, встановленому пунктом 5 частини другої статті 112 Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Заява про перегляд судового рішення подається до господарського суду, який прийняв судове рішення, де вона реєструється з дотриманням порядку, передбаченого частинами другою, третьою статті 2-1 ГПКУ.

Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів.

До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі:

1) подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом;

2) подання заяви без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам;

3) відсутності доказів сплати державного мита у порядку і розмірі, встановлених законодавством.

Про повернення заяви виноситься ухвала, яку може бути оскаржено;

Зауважимо, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного чи касаційного суду вноситься прокурором не через місцевий господарський суд, як це передбачено для апеляційної чи касаційної скарги, а безпосередньо до того суду, який прийняв судове рішення.

Згідно з пунктом 12 Наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.06 «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» прокурори усіх рівнів, у межах своєї компетенції, мають забезпечити своєчасне реагування на незаконні рішення суду у господарських справах, якісну підготовку заяв за нововиявленими обставинами. При направленні до суду заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами необхідно надсилати їх копії до прокуратур вищого рівня, прокурору, який забезпечує участь у справі.

Так, протягом 2009 року прокурорами в порядку господарського судочинства внесено 886 тис. апеляційних скарг, у т.ч. у справах не за позовами прокурорів 220, з них задоволено 375, не за позовами прокурорів 87 на суму за рішеннями, скасованими за скаргами прокурора 1 285 339 тис.грн.; відхилено 317.

Касаційних скарг внесено 1 328 тис., у т.ч. у справах не за позовами прокурорів 970, задоволено 891, не за позовами прокурорів 678, на суму за рішеннями, скасованими за скаргами прокурора 737 283 тис.грн.; відхилено 192.

Заяв про перегляд за ново виявленими обставинами внесено 46 тис., у т.ч. у справах не за позовами прокурорів 32, задоволено 23, не за позовами прокурорів 15, на суму за рішеннями, скасованими за скаргами прокурора 921 тис.грн.; відхилено 10.

Постановою Київського апеляційного господарського суду задоволено апеляційне подання прокуратури міста Києва на судові рішення про задоволення позову компанії Кардоган Петролеум про стягнення з НАК „Надра України” 900 млн.грн.шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації про діяльність компанії. Рішення суду скасовано, у позові компанії відмовлено.

За касаційним поданням Генеральної прокуратури України Верховним Судом України скасовані незаконні судові рішення, якими було відмовлено прокурору у скасуванні постанови Ради Міністрів АРК про продаж ЗАТ „Санаторій Карасан” земельної ділянки площею понад 21 га, із яких 18 га належали до природно-заповідного фонду.

Вищим господарським судом України за касаційними поданням Генеральної прокуратури України скасовано три рішення господарського суду Київської області, якими зобов'язано Бориспільську районну державну адміністрацію видати розпорядження про передачу у користування для забудови приватним підприємствам земельних ділянок загальною площею 13,5 га.

---

Дата добавления: 2015-08-05