Національна система соціально-психологічної служби сформувалася відносно недавно і порівняно із зарубіжними є досить молодою: існує всього близько 20 років.

У 1991 р. в Науково-дослідному інституті психології АПН України було започатковано Центр психологічної служби системи освіти, перед яким ставилося завдання вивчення теорії та практики організації різних служб, що проводять практичну психологічну діяльність. Науковці Центру здійснювали аналіз проблеми, вивчали іноземний досвід створення й розвитку структур практичної психології, оцінювали перспективи розвитку практичної психології в Україні. Все це було покладено в основу розробки стратегії розгортання мережі практичних соціально-психологічних центрів, які б надавали допомогу населенню та органам управління державою і водночас стимулювали б розвиток самої соціально-психологічної служби.

Практична реалізація ідеї створення національної системи соціально-психологічної служби почалась у березні 1992 р. з підготовки двох листів на адресу Комісії Верховної Ради України з питань науки і народної освіти: «Про створення державної системи психологічної служби України» і «Про кадрове забезпечення державної пси­хологічної служби». У тому ж році Комісія прийняла ухвалу про створення «Концепції державно їсистеми психологічної служби» і доручила Науково-дослідному інституту психології АПН України координацію робіт з її створення. У січні 1993 р. ця Концепція після триразового розгляду Комісією Верховної Ради з питань науки і народної освіти була схвалена і передана до Кабінету Міністрів для реалізації.

«Концепція державної системи психологічної служби» сама по собі не є законодавчим актом, проте становить змістову основу для розробки системи психологічної служби. В її основних положеннях визначено мету і завдання діяльності національної системи соціально-психологічних служб, описано структуру, напрями діяльності та вимоги до фахівців, які можуть здійснювати роботу в межах цієї системи.

Національна соціально-психологічна служба об'єднує державні органи й організації, що виконують практичні роботи у галузі соціальної педагогіки, прикладної соціології та психології. До неї входять:

- психологічні та соціологічні підрозділи й служби, які функціонують у різних відомствах;

- соціально-психологічні служби державної адміністрації;

-територіальні (муніципальні) структури (об'єднання), що надають соціально-психологічні послуги населенню.

Національна соціально-психологічна служба є основою загальнодержавної системи охорони психічного здоров'я населення України. Вона виконує дорадчі та експертні функції в усіх державних і територіальних установах: забезпечення соціально-психологічних умов вільного саморозвитку особистості; розв'язання та профілактики різних типів конфліктів, психологічних перевантажень у професійній діяльності; створення оптимальних соціально-психологічних умов підвищення ефективності праці, навчання і виховання; захисту й допомоги людині, яка перебуває у кризовій життєвій ситуації; кваліфікованого управління соціальними процесами у суспільстві; забезпечення єдиної політики у психологічному захисті населення.

Основними спеціалістами психологічної служби є психологи-консультанти, практикуючі психологи, соціологи, соціальні працівники, соціальні педагоги, методисти соціально-психологічних служб.

Виділяють такі основні функції психологічної служби:

аналіз і прогнозування поведінки людей,

активний соціально-психологічний вплив,

консультативно-методична, просвітницька, профілактична робота,

реабілітація, психогігієна.

Дата добавления: 2015-08-03