Синтетична гіпотеза еволюції. Мікро- і макроеволюція видоутворення.

Синтетична гіпотеза еволюції виникла в 20-50-х рр. ХХ ст.

Основні її положення:

1. Єдиним джерелом спадкової мінливості є мутації.

2. Усі еволюційні перетворення відбуваються в популяціях, які і є елементарною одиницею еволюції.

3. Елементарними факторами еволюції є хвилі життя, ізоляція та дрейф генів.

4. Існує три види еволюційного процесу: мікроеволюція, видоутворення та макроеволюція.

5. Рушійною силою еволюції є природний добір, який діє на сукупність фенотипів популяції.

6. Природний добір буває стабілізуючим, рушійним та розвиваючим.

7. Будь-яка систематична група організмів може або процвітати або вимирати.

8. Біологічний прогрес досягається завдяки змінам у будові організмів: ароморфозам, ідіоадаптаціям, загальній дегенерації.

Елементарні фактори еволюції:

1) хвилі життя;

2) дрейф генів;

3) ізоляція.

Хвилі життя – розміри популяцій за числом особин піддаються постійним коливанням. Причини коливань: біотичні та абіотичні. Після збільшення числа особин відбувається його зменшення.

Дрейф генів – зміна концентрації алелей у популяції.

Ізоляція – обмеження вільного схрещування:

а) географічна (зміни у ландшафті);

б) екологічна (партнери по спарюванню не зустрічаються);

в) сезонна (статеве дозрівання у партнерів неодночасне);

г) етологічна (поведінка партнерів під час розмноження);

д) генетична (партнери мають істотні генетичні розходження).

Мікроеволюція – етапи еволюційного процесу, що відбуваються всередині виду і ведуть до його зміни, закінчується утворенням нових видів.

Видоутворення – процес виникнення нових видів.

Макроеволюція – процес утворення з видів нових родів, з родів – нових сімейств і т.д. Це надвидова еволюція.

Дата добавления: 2015-08-03