|
Читайте также: |
Історична необхідність музичного супроводу.
1887 – кінетоскоп Едіссона разом із кінетофоном.
Потяг на вокзал Ля Сльотта під рояль.
«Виробничий» шум тодішніх проекційних апаратів. Глушити. Чи є така потреба у сьогоденних студентів.
Паралельно – бажання емоційного настрою глядача. Тапер і оркестр. Використанна існуючої музики. Рідко під впливом режиссера. «Валькірії» Гриффіта.
1913 – спеціальна збірка музичних творів для таперів. – «Кінотека» із розділами: катастрофа, драматична ситуація, урочистості, картини природи, ніч, боротьба, страх, тривога, вакханалія…
Перевидання і дожили до 60-х як… посібники для звукорежисерів телебачення…
1908 – перша спеціальна музика для кіно. Композитор Сен-Санс – фільм «Вбивство герцога Гіза» Режисери Андре Кальмет та Шарль де Баржи, (Історичний факт – 23 грудня 1588 року. Герцог відвідує Маргариту де Нуармутьє. Генрих ІІІ. Наказ про вбивство. Король сам інструктує. Зарізали, Тягнуть по сходах, Спалили у каміні) Хр. – прибл. – 10 хв. Актори театру Комеді Франсез. Перед тим спроба Мельєса.
Трохи історії. Перший кіносеанс у Петербурзі – 4 травня 1986. Підборка фільмів Люмьєрів у антракті музичної вистави у літньому театрі саду «Акваріум». Далі –кінотеатр на Невському.
1907 – « Перше сінематографічне ательє Дранкова»
Реклама: Виробництво стрічок для сінематографу. Прейскурант. «Урочистий похорон проф.Чупрова за участю …» - 120 м, 72 крб. «Види Москви та Московський кремль» - 153 м., 91 крб. 80 коп. «Зустріч- государя імператора із англійським королем Едуардом» - 500 м, 180 крб.
1908 – виробництво «Понізовської вольниці». Сожет – пісня про Разіна. Сценарій – Василь Гончаров, режиссер – Василь Ромашков, сам Дранков як оператор, артисти трупи Петербургського народного будинку. Симфонічна музика композитора Іполітова-Іванова. Довгі титри. Хрон. – 7 хв.30 сек. Премьєра 15 жовтня 1908
Далі – музика Іполітова-Іванова До К-ф «Купець Калашніков»
Німецький композитор Майзель – «Панцерник». На вимогу Ейзенштейна – відмова від мелодійності в епізоді «Зустріч з ескадрою». Шумова побудова. Перший в історії кіно випадок дійового поєднання зорбраження з музикою.
Роль музики на кіно та телекрані.
Фундаментальна основа музики, її основне спрямування – вираження почуттів, переживань, пристрастей людини. Музика, насамперед, передає почуття. Вираз емоцій. В особливий спосіб – і думки людини, і, навіть, абстрактно філософські поняття. (Бетховен Чайковський, Шостакович, Лятошинський…)
Крім емоційності – зображальний фактор. Не стільки імітація. А музична асоціативність. (Чайковський «Пори року», Мусоргський «Картики з виставки», Прокофьєв «Петрусь і вовк», Шамо «Картинки російських живописців»…)
Екранна версія Дювів’є «Великий вальс» (1938). Створення вальсу Штраусом із пташиного посвісту, цокання копит, звуків пастушачого ріжка…. І «Казка Віденського лісу»
У німому фільму ілюстративна роль музичного супроводу. Інакше – неможливо, основна роль не митців, а прокатників.
Кінець 20-х років. Поява музичного фільму і оптичного запису. Музика прийшла в самий кадр.
1927 – «Співак джазу» з Джолсоном (реж.Кросленд) і фільм 1929 «Простаки з Парижу» з Шевальє (реж. Уоллес)
Виникла внутрішньокадрова (вмотивована) музика.
Суть у певній синхронності.
Принципи монтажу ідентичні будь-якому внутрішньокадровому звукові.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 105 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Принципи звуко-зорового монтажу. | | | Асоціативно- образні особливості музично-зорового монтажу. Форми музично-зорового монтажу. |