Освоєння звуко-зорового монтажу

Перший в СРСР – 1929 у Ленінграді. Репертуар – концертні номери. Практично – ретрансляційний синхронний принцип.

Історія. Слово у формі написів – або своєрідний диктор, або – хор глядачів.

Етап «за екранного читання по голосах». Український актор і режисер Олексієнко – зйомка та озвучення за екраном української класики.

Музика: тапер – оркестр – грампластинка… 8 лютого 1915 – Лос-Анжелівський філармонічний оркестр озвучує «Народження нації» «Польот валькірій» Вагнера вражає і сьогодні.

Відтворення «за екранних» шумів.

Не просто поява звуку. Складний процес. Образність німого кіно. Приклад: смерть Тимоша у «Землі» Довженка.

Нова природа образу, отже, - монтажу.

Шкловський про кіно, що говорить, як про книгу, яка співає…

«Майбутнє звукової фільми. – Заявка» Ейзенштейна, Пудовкіна, Александрова 1928 року. Звук – обоюдогострий винахід. Небезпека шляху натуралістичного запису. Точний збіг із рухом на екрані створить ілюзію справжності. Необхідність контрапункту.

Хвиля «говорячих голів » на екранах світу.

Відрядження Групи Ейзенштейна до Європи та Америки.. Плани. Пошуки. «Позичайтесь!»

Пошуки у поєднанні слова і образності, Не заперечує. Якість слова. Висновки Довженка. З початком звукової ери вимоги до форми сценарію різко змінилися. Якість сучасного фільму визначається літературною цінністю його діалогу: виразністю, образністю, багатством лексики і високою культурою слова»

Різні шляхи втілення – Перетворення кінострічки на телевізійний фільм-виставу («Дванадцять розгніваних чоловіків» (реж. Люмет,1957), «Марі-жовтень» (Реж. Дювів’є) – майже фільми-балети Параджанова «Колір гранату» та «Ашик-Керіб» (1959, 1988)

Підвищення достовірності із появою звуку. Вимоги до цієї достовірності. Вислів Харона (Звукоператор «Ми з Кронштадту») по популярний фільм – Іде розкішний «Плімут», а звук чотиритактного двигуна «Москвіча»…

Зміни структури фільму – кількість кадрів з 2000 до 400

«Вертикальний монтаж» Ейзенштейна. Полєднання образу зорового та звукового у єдиний звуко-зоровий. Образна будова твору сама встановлює для твору відповідності і невідповідності, які диктуються образністю цього твору.

Художнє використання синхронного звуку. Не просто синхрон – образ. Той самий Харон – «Ми із Кронштадта» (1936) – страта моряків. Скрик чайки – сплеск моря відпадіння тіла – розірвана стуна від падіння гітари з обриву…

І все це 1936!!! Запис звуку лише в ательє і перезапис на «оптику» лише цілою частиною!

Творчий подвиг «кіно ока» Д.Вертова. «Симфонія Донбасу» Принцип «життя зненацька» і запис природніх «інтершумів» (тоді і слова такого не було…) Доведено принцип використання документального звуку.

Контрапункт – Праця робітників і святкова демонстрація. Теоретичний висновок Вертова І для документальних і для ігрових фільмів зовсім необв’язкові збіг – незбіг того, що бачимо, із тим, що чуємо. Кадри звукові і кадри німі монтуються на рівних засадах.

Синхронний та контрапунктний способи людського сприйняття. Зорове сприйняття практично – «покадрове». Звукове сприйняття – багатополюсне. (Сидячи у кімнаті, чуємо і музику із приймача, і шум доща, і шум вулиці… Вибираємо…) Цей «вибір» тяжіє до «мікшерських змін»…

Зрештою, відбувається та ж сама «по кадрова» зміна, але трохи іншого характеру.

Відмінності кіно і телебачення.

Кіно, на перших порах, заперечувало цінність живого синхронного слова.

ТБ - -особлива (коли не надмірна» цінність «синхрону, мало не возведення у жанр.

Етап на ТБ – сутність сказаного, Що саме звучить, не важливо ЯК…Не важливий процес народження слова, мислення…

Показ події замінявся розповіддю про неї…

Другий приклад – Косметичний монтаж…

Дата добавления: 2015-08-05