Розповідь про Тилигульський лиман

Тилигульський лиман знаходиться на кордоні Одеської і Миколаївської областей. За довжиною він більш як удвічі перевищує Куяльницький лиман. До цього часу збереглися легенди про величезні рибні багатства Тилигула. Але, на жаль, багато що вже в минулому. В пониззі лиману, майже біля самого моря, досить багато бичків. Тут же трапляється глоса. Пониззя Тилигульського лиману нагадує море. Вище все частіше зустрічаються тихі затоки, а біля впадіння річки Тилигул — піщані коси.

Одним із найбільших див природи Тилигульського лиману є вугор. Він зустрічається досить рідко. Як і навіщо потрапляє ця таємнича змієподібна риба в цю водойму — ніхто точно не знає: чи то в пошуках їжі, чи від переслідувань хижаків, а може, сюди веде її могутній інстинкт. Ще в минулому столітті деякі вчені вважали, що вугор приходить у Дніпро з Німана через Пінські болота. Звідти він потрапляє у північну частину Чорного моря. Щорічно, коли біля берегів добре прогрівається вода, Тилигул чекає на кефаль. З давніх-давен ішла вона кожної весни на прокорм із моря. Але справжнім чудом лиману споконвіку був сазан. Понад 350 років тому Г. Боплан у своїй книжці про Україну розповідав, як у Тилигулі виловлювали коропів неймовірної величини. Але це були не коропи, а сазани. Вони припливали в лиман із Дніпра. На той час могутня річка виносила в море багато прісної води, а з нею і рибу. Північна частина Чорного моря була дуже опріснена. По цій воді сазан пройшов у Тилигул, де і прижився. Умови виявилися надзвичайно сприятливими. Риби розплодилося стільки, що під її напором тріщав очерет. Але все це в минулому. Винний тут не стільки вилов риби, скільки зміна гідрологічних умов. Раніше лиман з’єднувався з морем неглибокою протокою. Весною її відкривали, щоб молодь кефалі могла зайти в лиман. На літо протоку засипали піском. Восени її знову очищали. Наприкінці 50х ХХ ст. років лиман з’єднали з морем глибоким відкритим, без шлюзів, каналом. Ідея, на перший погляд, була розумною. Необхідно було відкрити шлях для риби із моря. Але виявилося, це була помилка. Кефаль відмовилася йти в лиман «широким шляхом». Не допоміг й інстинкт багатьох поколінь. Солона ж вода стала вільно надходити в лиман і знищила сазанів.

Поблизу Тилигульського лиману на площі 346 га розміщується пам’ятка природи — урочище Петрівка (Петрівський ліс). Поряд, але безпосередньо на лимані знаходиться Коса Стрілка. Тут охороняються птахи. У пониззі лиману розташований орнітологічний заказник «Тилигульська пересип».

Далі на схід від Тилигулу знаходиться Березанський лиман. Ця водойма сильно відрізняється від всіх попередніх лиманів. Хаджибейський, Куяльницький і Тилигульський лимани відокремлені від моря. Березанський — завжди відкритий. Подивіться на карту України. Це фактично затока Чорного моря, що глибоко врізається в суходіл. Березанський лиман багатий на рибу. Тут водяться бички, за якими запливають сюди дельфіни-азовки. Серед осетрів і севрюг, що заходять в лиман, збереглися представники дніпровського табуна. Вони втратили доступ до основних дніпровських нерестилищ у зв’язку з будівництвом греблі Каховської ГЕС.

Завдання для третьої групи. Болота

1. Поняття про болота.

2. Типи боліт.

3. Роль боліт.

1-й учень. Болото — це перезволожена ділянка земної поверхні, що заросла вологолюбними рослинами. Середня заболоченість України складає 1,7 % усієї площі території, найбільша заболоченість припадає на північ країни. Болота за умовами живлення поділяються на такі:

1) низовинні (живляться підземними водами);

2) верхові (живляться атмосферними опадами);

3) перехідні (живляться як підземними водами, так і атмосферними опадами).

Площа боліт в межах Херсонської області — 31,8 тис га. Вони знаходяться в основному в Білозерському, Цюрупинському та Голопристанському районах. Найбільший масив — Кардашинське болото із середньою глибиною торфу до 1,25 м.

2-й учень. У народному господарстві України площі боліт у наш час активно використовуються. Трохи більше половини площі боліт осушено та використовується як сіножаті та пасовища, а також для посіву сільськогосподарських культур. У Поліссі більша частина осушених боліт перетворена на кормові угіддя — сіножаті та пасовища. У Лісостепу збільшується частка площ, які відводяться на осушених болотах під сільськогосподарські культури. Болота використовуються також для видобутку торфу. Після завершення робіт по видобутку торфу проводиться рекультивація земель, на місці кар’єрного видобутку торфу в багатьох місцях створені водойми.

У природному стані болота використовуються обмежено — проводиться збір ягід, лікарських рослин. Ряд боліт використовується як мисливські та рибальські угіддя. Болота мають велике наукове значення як місцезнаходження рідкісних та реліктових видів рослин та угрупувань, як еталони регіональних ландшафтів, як джерело живлення малих річок.

В Україні зараз охороняються 70 боліт і болотних масивів загальною площею 121,5 тис. га. Це більше 10 % площі боліт країни. З них тільки незначна частина розташовані на території заповідників — Поліського та Дунайських плавнів. У Карпатському заповіднику охороняється декілька невеликих за площею гірських боліт.

Завдання для четвертої групи. Штучні водойми

1. Характеристика водосховищ України, Херсонщини.

2. Канали, види каналів.

1-й учень. Україна належить до країн, бідних на водні ресурси. Проблеми водопостачання Донбасу, Криворіжжя, меліорація земель Причорномор’я вирішуються за допомогою каскаду Дніпровських водосховищ.

Але зі створенням водосховищ змінився гідрологічний режим річок, зменшилася швидкість течії від 0,8 до 0,02 м/с, знизився водообмін і проточність, з’явилися безстічні ділянки, які влітку прогріваються; у них розвиваються синьо-зелені водорості, відбувається «цвітіння» водойм, гине риба.

З будівництвом греблі і створенням водосховищ затоплюються великі ділянки земель (500 000 га), відселяється багато людей, витрачаються величезні кошти.

Унаслідок будівництва Дніпровського каскаду виявилися підтопленими 100 000 га продуктивних земель.

Будівництво окремих водосховищ виявилося невигідним. Так, Каховське водосховище разом із ГЕС кожні 10 років завдає державі збитків на суму 1 млрд доларів США. На дні накопичується багато мулу, береги руйнуються під дією хвиль, з полів вимивається ґрунт, у воду потрапляють мінеральні добрива, неочищені побутові стоки. А це змінює хімічний склад води. Через зарегулювання стоку солоність води підвищилася до 10 ‰, погіршилась її якість, сталися зміни і в температурному режимі води, що впливає на температуру повітря. Зі зниженням температури повітря над водосховищем утворюється туман.

Найбільша кількість водосховищ споруджена на р. Дніпро, що спричинило руйнування природного комплексу річки.

2-й учень. До штучних водойм належать також канали, які за метою створення поділяються на такі:

• зрошувальні є частиною зрошувальної системи, яка складається з водозбірних споруд, зрошувальної мережі, насосних та розподільних станцій. Найбільші зрошувальні системи: Бортницька (Київська область), Каховська (Херсонська та Запорізька області), Краснознам’янська (Херсонська область), Нижньодністровська (Одеська область), Приазовська (Донецька та Запорізька області), Інгулецька (Миколаївська область);

• водопостачальні призначаються для забезпечення побутових і промислових потреб великих міст. Найбільші канали-водоводи: Дніпро — Донбас — Харків, Дністер — Одеса, Дністер — Чернівці, Дніпро — Західний Донбас, Дніпро — Кіровоград.

Дата добавления: 2015-07-24