Грязьові озера та лимани України та їх практичне використання

Перші дослідження озер та лиманів України відносяться до другої половини XIX ст. Вивченню їх присвячена велика кількість праць, з них виділяються роботи: Н. Соколова «Про походження лиманів Південної Росії», Є.С. Бурксера «Соляні озера і лимани України», Л.Й. Рубенчика «Мікроби та мікробіальні процеси в озерах та лиманах України», О.І.Дзенс-Литовського, Н.С. Курнакова «Соляні озера Криму», В.В. Степанова «Геологія і історія долин одеських лиманів» та інші.

Велику роботу в справі дослідження озер і лиманів Украї­ни провадить Український науково-дослідний інститут курорто­логії і бальнеології.

За походженням грязьові озера і лимани України діляться на водойми морські й континентальні. До перших належать озера і лимани Азово-Чорноморського узбережжя, до других - континентальні озера, що пов'язані своїм походженням з заплавними і терасовими утвореннями (озера Гопри, Солоний лиман).

З континентальних озер на Україні слід виділити Слов'янські озера, які відносяться до озер провального походження.

У географічному відношенні озера і лимани України поділяються на три групи: Причорноморську, Приазовську і материкову; ці групи в свою чергу ділимо на підгрупи, а саме:

1) Причорноморська група з підгрупами Північного Причорномор'я (лимани Куяльницький, Хаджибейський, Сухий, Шаболатський та ін.) і Кримського Причорномор'я (озера Сакське, Мойнакське, Сасик-Сиваське, Чокракське та ін.);

2) Приазовська група з підгрупами Сиваською (Східний і Західний Сиваші з їх протоками, озеро Салькове та ін.) і Бердянською (озера Червоне, Велике та ін.);

3) Материкова група озер складається з таких грязьових водойм: озеро Гопри (Херсонська область), озеро Солоний лиман (Дніпропетровська область) і Слов'янські озера (Донбас).

Однією з практично важливих властивостей озер і лиманів є умови утворення в них потужних покладів високо цінних лікувальних мулових грязей. Основного масою при грязеутворенні в озерах і лиманах є глинисті часточки порід, що входять до складу схилів їх долин. Важливе значення має також матеріал солончакових ґрунтів, що вноситься водним потоком в озеро, лиман.

Лікувальні грязі бувають чорного, чорно-сірого, сірого, темнокоричневого кольору. Більша частина грязей має запах сірководню, вона масляниста, пластична, липка і мазка.

Грязь складається з таких компонентів:

а) кристалічного скелета – глинистих часточок, солей кальцію і магнію;

б) колоїдного комплексу – мікроскопічно малих часточок сполук заліза, алюмінію та ін.;

в) рідкої фази – водного розчину, який за хімічним складом майже не відрізняється від ропи. Крім солей, грязь містить різні органічні речовини (хлорофіл, каротин, смолисті сполуки та ін.).

Грязь в озері або лимані, не вкрита ропою, під впливом повітря усихає, окислюється і навіть змінює свої фізичні йти ко-хімічні та інші властивості.

У приморських лиманах і озерах України нагромадження сольової маси пов’язане з надходженням морської та інших вод і дальшим їх концентруванням в результаті випаровування. За своїм хімічним складом ропа приморських озер і лиманів Украї­ни є хлоридно-натрійовою, а в окремих водоймах - хлоридно-натрійово-магнійовою.

У континентальних озерах нагромадження солі зв'язане з вилуговуванням порід і процесами випаровування, які приводять до глибокої метаморфізації хімічного складу водних розчинів з утворенням у сольовому складі карбонату натрію.

Дата добавления: 2015-07-24