Основні практичні навички.

Практична робота №1

Тема: Анатомія, фізіологія та гігієна шкіри. Етіопатогенез. Методи обстеження, діагностики та лікування шкірних захворювань.

Мета заняття: Вивчити симптоматику шкірних хвороб, ознайомитись з основними методами обстеження, принципами діагностики та лікування.

Питання для обговорення.

1. Будова шкіри. Поверхневі та глибокі шари.

2. Причини шкірних захворювань.

3. Основні методи обстеження.

4. Суб'єктивні та об'єктивні симптоми шкірних захворювань

5. Принципи загального лікування.

6. Основні принципи місцевого лікування.

Студент повинен вміти:

1. Проводити аналіз наявних на шкірі хворого елементів висипу.

2. Проводити пальпацію, діаскопію.

3. Перевіряти больову, температурну, тактильну чутливість.

4. Правильно робити ін'єкції (в/ш, п/ш, в/м, в/в)

5. Допомагати в роботі персоналу фізіотерапевтичного кабінету.

6. Допомагати в роботі персоналу маніпуляційного кабінету, дотри-

муючись гігієнічних вимог.

7. Проводити підготовку ураженої ділянки шкіри для застосування

зовнішніх лікарських форм.

8.Застосовувати різні зовнішні форми залежно від характеру патологічного

процесу на шкірі.

ОСНОВНІ ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ.

Діагностика шкірних захворювань включає в себе:

Анамнез (давність захворювання, професійний фактор, характер

роботи, сезонність висипань, рецедиви, медикаментозні висипання,

чи зв'язані з прийомом іжі, наявність висипань у членів родини,

пошкодження слизових, останннє місце проживання).

Стан нервової системи, ендокринної, внутрішніх органів.

Наявність свербіжа, коли посилюється.

Огляд шкіри та слизових: (ПМЄ, ВМЄ. Вказати локалізіцію і розміри,

Симетричність, розкиданність, групування...), колір шкіри гіперемований, білий, синюшний.... Температура шкіри. Вказати кількість висипань, розміри, колір, характер поверхні, глибину залягання...

Лабораторні обстеження, іноді гістологічні, обстеження лімфовузлів.

Оглядається шкіра при хорошому освітленні.

Визначення загальних властивостей шкіри:

1. Визначення еластичності, тонуса, температури, сухості шкіри:
Шляхом пальпації.

Пальпацію проводять шляхом поглажування, взяттям в складку, надавлюванням.В нормі шкіра м'якоеластична. Ущільнена при інфільтрації при набряках-м'яка.

2. Визначення характеру елемента (запальний чи не запальний,
пігментний) за допомогою метода

ДІАСКОПІЇ: Надавлюємо предметним склом на пляму, якщо вона зникає при надавлюванні - то вона запальна, якщо не зникає - то геморагічна чи пігментна.

3. Визначення больової, температурної тактильної чутливості.

а) больової - укол голкою

б) температурної - дотик холодним та теплим предметом.

в) тактильної - дотик кусочком вати.
Важливо щоб хворий не спостерігав за діями лікаря.

4. Визначення ізоморфної реакції.

Ця реакція характерна для деяких захворювань, особливо для псоріазу та червоного плоского лішая в стадії прогресу. У такого хворого на місці порізу, садна появляться вузлики характерні для даної хвороби.

5. Оцінка характеру дермографизму:

Дермографизм визначає стан вегетативної нервової системи, тобто реакцію судин на подразнення шкіри.

Провіряють його проведенням тупим предметом.(шпателем) по шкірі.

Оцінка% а) якщо появляється біла лінія, яка не зникає 2-3 хвилини говорять про білий дермографизм (при нейродермиті)

б) якщо появиться червона лінія, яка не зникає до 1 год - червоний
дермографизм (екзема)

в) якщо виникають волдирі-уртикарний.

г) якщо лінія широка до Зсм. - рефлекторний.

---

Дата добавления: 2015-07-24