|
Читайте также: |
Програма музейної практики побудована за тематичним принципом. Кожна тема включає перелік основних проблем, які розкривають її зміст. Вони послідовно висвітлюються в лекційному курсі та вивчаються слухачами на семінарсько-практичних заняттях, а також у процесі самостійної работи.
Важливим принципом побудови навчальної діяльності – це варіативність завдань і тем, можливість заміни одних практичних завдань іншими, при умові збереження загальної та єдиної логіки змісту програми музейної практики.
3.1. Змістовий модуль І.
Художній музей в сучасному культурному середовищі
3.1.1. Лекційні та семінарсько-практичні заняття, їх тематика і зміст
Лекція 1. Введення у музейну практику
Вступ. Зміст і значення предмету ''Музейна практика'' як дисципліни. Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота.
Музейна практика дозволяє студентам ознайомитися з фондовою роботою музеїв, їх становленням і розвитком, концепцією музеїв, з поняттями про систематичні експозиції, тематичні виставки, про правила зберігання та оформлення культурно-історичних та художніх цінностей, з висвітленням таких проблем:
- відділи музею та їх організація;
- музейні фонди;
- науково-довідковий апарат музею;
- специфіка понять ''експозиція'', ''музей'', ''художня галерея'', ''художня виставка'';
- комуникативна функція музею;
- нові інтерактивні форми роботи музеїв;
- техніка безпеки в музеях.
Практичне заняття 1. Художня галерея та опис виставки
План
І. Виконання практичної роботи.
Завдання на практичне заняття та етапи роботи:
1. Екскурсія в музей, художню галерею, на персональну виставку творчих робіт тощо.
2. Написати відгук про виставку.
3. Проводиться дискусія, обговорення виставки.
Лекція 2. З історії Національного музею російського мистецтва
Історичне значення створення Національного музею російського мистецтва (етапи становлення, фундатори колекції музею, місце музею та взаємозв'язок з іншими музеями України та світу). Великі заслуги у розвитку закладу належали Богдану і Варварі Ханенкам, Терещенкам, В. Хвойці, М. Біляшівському, Д. Щербаківському, Ф. Ернсту та іншим — розпочалося становлення по-справжньому національного музею. Особливо значний внесок в колекцію музею зробив Богдан Ханенко.
Фонди Національного музею російського мистецтва мають шедеври російського живопису, скульптури і графіки від часів Київської Русі до сьогодення).
У музеї є одна з кращих в Україні збірка іконопису, давньої поліхромної скульптури, портретів XVIII ст. Також представлені класичні твори живопису XIX ст., «художників-передвижників».
Структура музею та специфіка управління, основні відділи, їх функції та об'єм роботи, партнерство з іншими музеями та навчальними закладами.
Практичне заняття 2. Екскурсія по залах музею
План
І. Виконання практичної роботи.
Завдання на практичне заняття та етапи роботи:
1. Проводиться оглядова екскурсія по залам музею.
2. Визначається хронологічна послідовність представлення всіх періодів розвитку російського живопису.
3. У щоденник записуються зали музею і визначаються знакові твори відомих митців та основні періоди.
Практичне заняття 3. Музейна експозиція
План
І. Виконання практичної роботи.
Завдання на практичне заняття та етапи роботи:
Лекція 3. Екскурсійна робота
Екскурсії та їх пізнавальне значення. Класифікація екскурсій: за місцем проведення й об'єктам показу, за тематикою і цільовим призначенням та соціально-демографічного складу екскурсантів. Цикл тематичних екскурсій дозволяють глибше оцінити своєрідність та оригінальність українського мистецтва, доторкнутися до історії світового мистецтва.
Методика підготовки і проведення екскурсій. Розробка проведення і здійснення системи показу музейної експозиції, виставки. Диференційований підхід до екскурсійних груп.
Екскурсійні програми Національного музею російського мистецтва, їх зв'язок зі шкільною програмою. У рамках проекту протягом навчального року в музеї проводяться нові тематичні екскурсії, розроблені відповідно до шкільної програми з таких предметів: Художня культура, Історія мистецтв, Мій Київ, Образотворче мистецтво та ін.
Міжмузейна екскурсійна програма. Програмою пропонує скласти загальне уявлення про колекції столичних художніх музеїв, до певної міри визначити роль і місце української та російської складової в контексті розвитку світової культури, простежити взаємозв’язок між історичними процесами, що відбувалися у вітчизняному та європейському мистецтві.
Практичне заняття 4. Екскурсійна робота
План
І. Виконання практичної роботи.
Завдання на практичне заняття та етапи роботи:
1. Проаналізувати цикл тематичних екскурсій, пов'язаного зі шкільною програмою історії світової культури, образотворчого мистецтва та вибрати найцікавіші з них і відвідати.
2. Звернути увагу на головні принципи проведення екскурсії:
ü робота з оригіналом;
ü популярна форма викладення матеріалу, що дозволяє дітям та дорослим легко і невимушено засвоювати ази теорії мистецтва;
ü зрозуміти своєрідну мову образотворчого мистецтва різними контингентами відвідувачів.
Практичне заняття 5. Науково-дослідна робота музею
План
1. Виконання практичної роботи.
Завдання на практичне заняття та етапи роботи:
1. Ознайомитись з науково-дослідною роботою музею:
ü звернути увагу на специфіку та організацію науково-дослідної роботи залежно від профілю музею;
ü з функціями архіву музею (основний, допоміжний, науково-документаційний фонди);
ü виявити місце та значення науково-довідкового апарату у діяльності музею та використанні у практичній науково-педагогічній діяльності.
2. Записати у щоденник різновиди науково-дослідної роботи музею (бази практики).
3. Заповнення карток (інвентарної та картки з науковим описом твору живопису, графіки, скульптури).
Практичне заняття 6. Форми науково-просвітницької роботи
План
І. Виконання практичної роботи.
Завдання на практичне заняття та етапи роботи:
1. Ознайомитись з циклом тематичних екскурсій для старшокласників та студентів ''Скарби Національного музею російського мистецтва''.
2. Ознайомитись з лекційними та семінарсько-практичними програмами:
ü програми, що надають широку інформацію з історії та теорії мистецтва;
ü інноваційні програми, що відкривають можливості для самонавчання в музеї;
ü програми практичної творчої реалізації художніх здібностей (для дітей віком від 4 років та дорослих без вікових обмежень).
3. Занотувати у щоденник план масових заходів музею та їх значення у просвітницькій роботі.
Семінар 1. Науково-просвітницька робота музею
План
І. Теоретична частина.
Понятійно-категоріальний апарат теми.
Теми доповідей:
1. Науково-просвітницька робота як один з елементів музейної комунікації.
2. Принципи науково-просвітницької роботи музеїв та її основні форми.
3. Перспективні форми роботи з відвідувачами.
4. Музей і відвідувач-шанувальник мистецтва: пошук нових взаємовідносин та пропозицій.
5. Робота із родиною як засіб музейної комунікації.
6. Віртуальний музей та ідея збереження культурних цінностей.
7. Позамузейні форми науково-просвітницької роботи.
8. Музейна педагогіка.
9. Організація та проведення у музеях конференцій, конкурсів (олімпіад), зустрічей тощо.
10. Клубні форми науково-просвітницької роботи музеїв та їх характеристика (музейні свята, тематичні вечори тощо).
ІІ. Перевірка виконання самостійної роботи.
ІІІ. Навчальна дискусія.
Література: [3, 6, 9, 10, 12, 19].
3.1.2. Самостійна робота студента
В музейній практиці студенту необхідно отримати практичні навички і виконати наступні завдання самостійно:
1. Написати відгук про виставку.
2. Опис мистецького твору з експозиції музею.
3. Складання короткого довідника по музеях Києва.
4. Оформлення карток (інвентарної та картки з науковим описом твору живопису, графіки, скульптури).
У період практики студенти ведуть щоденник, в якому записують відвідання виставок, власні спостереження, зауваження, враження та фіксують у ньому відвідання музею й усю роботу, виконану в даний період (запис лекцій, практичних робіт, цікаву інформацію про авторів та твори мистецтв тощо).
4. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Таблиця максимальних рейтингових балів за видами поточного контролю
Таблиця 3.
| № п/п | Вид діяльності | Кількість рейтингових балів |
| 1. | Відвідування лекцій, семінарських та виконання практичних занять: - семінарські заняття (1); - практичні заняття (6) | (10) (60) |
| 2. | Самостійна робота: - відгук про виставку; - опис мистецького твору; - довідник по музеям Києва. | (10) (10) (10) |
| Підсумковий рейтинговий бал |
Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти дисципліни,
де зазначено види й терміниконтролю (табл. 4).
Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейську шкалу оцінювання ECTS
Таблиця 5.
| Підсумкова кількість балів (max – 100) | Оцінка за 4-бальною національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS | |
| 1 – 34 35 – 59 | «незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання) | «не зараховано» | F FX |
| 60 – 74 | «задовільно» | «зараховано» | ED |
| 75 – 89 | «добре» | CB | |
| 90 – 100 | «відмінно» | A |
5. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ
1. Після закінчення терміну практики студент звітує про виконання її програми. Форма звітності – письмовий звіт, підписаний студентом та керівником від бази практики.
2. Звіт має містити відомості про виконання студентом всіх розділів програми практики, а також – висновки і пропозиції щодо проведення практики.
3. Письмовий звіт разом з іншими звітними документами, встановленими навчальним закладом, практикант подає керівнику практики від університету.
4. Звіт з практики захищається студентом у комісії, призначеною завідувачем кафедри. До складу комісії входять всі керівники практики від навчального закладу. Оцінка за практику виставляється з урахуванням рейтингових балів за видами поточного контролю та вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписом керівника практики від навчального закладу.
5. Крім захисту звіту студента здійснюється ще й колективна форма підведення підсумків практики – підсумкова конференція. На конференції у формі виступів студентів аналізуються та обговорюються цікаві знахідки, мистецькі відкриття, нові форми музейної педагогіки і аналіз її ефективності у духовному професійному зростанні. Акцентується увага на практичному значенні виконаних завдань, висловлюються зауваження та пропозиції щодо змісту та організації практики, удосконаленні її програми.
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ
Музейна практика проводиться на матеріалі музеїв міста Києва, базовим є Національний музей російського мистецтва.
Керівництво практикою здійснюють викладачі кафедри образотворчого мистецтва та дизайну старший викладач Поліщук А.А., та загальне керівництво завідувача кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Афанасьєв Ю.Л. Керівник бази практики заступник генерального директора з науково-просвітницької роботи Ладиженська І.М.
7. ІНСТРУКТИВНІ МАТЕРІАЛИ
7.1. Права та обов’язки практикантів
1. Практикант здійснює свою діяльність згідно з вимогами Статуту університету, правилами внутрішнього розпорядку музею; виконує всі розпорядження керівництва установи, що є базою практики.
2. Студент-практикант має право одержувати консультації представників установи, що є базою практики, викладача університету з усіх питань проведення музейної практики.
3. Студент-практикант має право користуватися бібліотекою та матеріальною базою установи у межах завдань практики.
4. Студент перебуває на базі практики протягом усього часу, відведеного для її проходження – два тижні. Запізнення на практику прирівнюється до її пропуску.
5. У разі хвороби студент подає відповідний медичний документ.
6. Студент, який не виконав програму практики з поважних причин (хвороба), вона переносить на інший період за визнанням декану та представників бази практики.
7. Студент, який не виконав програму практики без поважних причин і отримав незадовільну оцінку представників бази практики вважається таким, що має академічну заборгованість.
8. Студент веде документацію з музейної практики та за вимогою представляє її керівникам. У призначений термін подає звіт про практику.
7.2. Звітна документація практиканта
1. Щоденник музейної практики, у якому зафіксовано:
- час проведення музейної практики;
- прізвище представників бази практики та викладачів університету, які працюють із студентами на практиці;
- адреса бази практики;
- відомості бази практики;
- щоденна дата, прізвище керівника музейної практики, який проводить заняття-екскурсії;
- короткий опис роботи над експозицією музею протягом дня;
2. Відгук про виставку.
3. Опис мистецького твору з експозиції музею;
4. Короткий довідник по музеях Києва;
5. Звіт з музейної практики з переліком проведених заходів та робіт;
6. Заповнені картки (інвентарна та картка з науковим описом твору живопису, графіки, скульптури).
Всі звітні матеріали подаються у папці, що має назву «Документація музейної практики». Зразки оформлення звітної документації додаються.
7.3. Зразки оформлення звітної документації
Зразок титульного аркуша папки
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Інститут мистецтв
Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
Документація
музейної практики
студента _______________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Курс – V курсу
Спеціальність: 7.010103 – Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво
Київ – 2011
Зразок титульного аркуша щоденника музейної практики
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Інститут мистецтв
Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
Щоденник музейної практики
студента _______________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Курс, група_____________________________________________
Спеціальність___________________________________________
(шифр,назва)
Київ 2010
Зразок другої сторінки щоденника музейної практики
Практика проводилась у ________________________________м.Київ
з_____________по_________________200
Керівник бази музейної практики___________________________________
________________________________________________________________
Керівник від університету____________________________________________
_________________________________________________________________
Адреса бази практики ______________________________________________
Телефон __________________________________________________________
Зразок третьої та наступних сторінок щоденника музейної практики
| Дата | Зміст роботи | Примітки |
Зразок звіту
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Інститут мистецтв
Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
ЗВІТ
з_________________________________________________________практики_________________________________________________________________
(ПІБ практиканта)
Спеціальність______________________________________________________
курс________________________група_________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_________ __________________________ / ______________________ /
(дата) (підпис) (ПІБ студента)
Керівник від
бази практики ___________________________ / ______________________ /
(підпис) (ПІБ керівника)
Зміст звіту
1. У звіті подається зміст і аналіз виконаних робіт. Вказується, що виконано а планом практики і що не виконано та чому.
2. До звіту додається матеріали, з якими студент виступить на підсумковій конференції у окремій папці.
a. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
1. Закон України "Про музеї та музейну справу" // Урядовий кур'єр. – 1995. – 17 серпня. – С.8-9.
2. Бондар М.М., Мєзєнцева Г.Г., Славін Л.Н. Нариси музейної справи. – К., 1959. – 156 с.
3. Гнедовский М.Б., Дукельский В.Ю. Музейная коммуникация как предмет музееведческого исследования // Музей – культура, общество: СПб. науч. тр. – М., 1992. – 360 с.
4. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 374 с.
5. Закс А.Б. Из истории экспозиционной мысли советских музеев. – М., 1970. – 136 с.
6. Маньковська Р.В. Музеєзнавство в Україні. – К., 2000. – 140 с.
7. Мезенцева Г.Г. Музеєзнавство. – К.: Вища школа, 1980. – 120 с.
8. Тригубенко В.В. Скарбниця реліквій, джерело досвіду вітчизняної освіти // Педагогіка толерантності. – 2000. – №2. – С. 33-34.
9. Юхневич М.Ю. Я поведу тебя в музей: Учебное пособие по музейной педагогике. – М., 2001. – 255 с.
Додаткова:
10. Бєлофастова Т.Ю. Педагогічні засади діяльності музею як соціально-культурного центру: Автореф. дис. канд. пед. наук. – К., 2003. – 22 с.
11. Біляшівський М.Ф. Наші національні скарби. – К., 1918. – 120 с.
12. Бирюков В.П. Организация народного научного музея в г. Хорол Полтавской губернии. – Хорол, 1917. – 110 с.
13. Дубровський В.В. Охорона пам'яток культури в УСРР // Охорона пам'яток культури на Україні. – Харків, 1927. – 122 с.
14. Ернст Ф.Л. Справа охорони пам'ятників, мистецтва та старовини у Києві // Збірник секції мистецтв. – К., 1921. – 160 с.
15. Свінціцький І. Про музеї і музейництво. Нариси і замітки. – Львів, 1920. – 147 с.
16. Тригубенко В.В., Нестеренко Л.С. Освіта та педагогічна думка в Києві за тисячу років: Навчальний посібник. – К.: Кадри, 2002. – 369 с.
17. Тронько П.Т. Краєзнавство у відродженні історичної пам'яті багатовікових традицій українського народу // З любов'ю до України. – К., 1995. – 194 с.
18. Шмит Ф.И. Исторические и этнографические музеи. – Харьков, 1919. – 156с.
19. Юренева Т.Ю. Музееведение. – М.: Академический проект, 2003. – 605с.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 150 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА | | | Расчет производственной мощности предприятия. |