Особливості організації

Навчального процесу студентів-юристів Інституту післядипломної освіти

Полягають у тому, що загальний обсяг навчальної дисципліни криміналістики у 360 годин поділяється вже на 10 годин установчо-оглядових лекцій, 6 годин семінарських занять, 4 годин лабораторних занять, 112 годин самостійної роботи і 70 годин індивідуальної роботи студентів, 4 години консультації, 2 години на залік та 8 годин на іспит (див. розд. 2, 4).

У даному випадку пропонується найбільш раціональний, ефективний та якісний варіант набуття у цих умовах криміналістичної підготовки юристів, тоді як поточні особливості вказаного обсягу навчального часу та організації навчального процесу з кожною із груп (потоку) студентів-заочників, які набувають післядипломну юридичну освіту на основі загальної середньої освіти, диплому молодшого спеціаліста-юриста чи диплому про іншу, ніж юридична, вищу освіту регламентуються відповідними доповненнями до даної програми та іншого комплекту навчально-методичного забезпечення. У силу цього табличний розподіл обсягу навчального часу та умови визначення рейтингу із студентами-юристами Інституту післядипломної освіти у даному виданні не викладаються, а надаються лише узагальнені варіанти і методичні вказівки із виконання першого і другого модульних завдань (див. розд. 7).

Основні форми навчальної роботи

Студентів-юристів денної форми навчання та Інституту післядипломної освіти

Для цілеспрямованого оволодіння теорологією криміналістики і набуття практичних навичок реалізації окремих складових частин методики протидії злочинам (гласні технічні засоби і загальні правила поводження з ними; тактичні прийоми проведення окремих де-факто слідчих, судових та експертних дій чи їх комбінацій; методичних рекомендацій зі здійснення цієї протидії на всіх її стадіях) педагогічною практикою вироблено декілька форм аудиторних і позааудиторних навчальних занять із студентами.

Лекції

Відіграють провідну роль у вивченні навчального курсу криміналістики і містять у собі виклад найбільш важкого для самостійного вивчення студентами матеріалу або ті положення, що недостатньо повно чи добре висвітлені у доступних студентам літературних джерелах. У лекціях, як правило, є й відомості про новітні криміналістичні розробки, що інколи ще не опубліковані або маловідомі. У лекціях йдеться й про ті проблемні питання теорології, техніки, тактики або методики протидії злочинам, перевагу, яким віддає лектор. Саме тому достатньо повне конспектування в межах виконання другого триместрового модульного завдання (див. розд. 3) лекційного матеріалу допоможе студентам самостійно оволодіти найбільш дискусійними і важкими теорологічними, технічними, тактичними і методичними положеннями криміналістичної науки й практики протидії злочинам.

Дата добавления: 2015-07-20