Облік за нормативною собівартістю

Облік за нормативною собівартістю – це організація методології обліку, при якій зміни собівартості, допущені перевитратами, й економія засобів розкривається не тільки шляхом подальшого вивчення звітних калькуляцій, а й щоденно в процесі виконання плану на підставі первинної документації і первинних облікових записів.

Завдання обліку за нормативною собівартістю:

1) своєчасне попередження нераціонального використання ресурсів підприємства;

2) оперативний аналіз витрат на виробництво;

3) виявлення неврахованих резервів.

Принципи системи оперативного обліку:

– нормування витрат і обов’язкове складання нормативних калькуляцій по кожному виробу;

– систематичне виявлення відхилень фактичних витрат матеріалів і заробітної плати;

– постійний та своєчасний облік зміни норм та визначення впливу цих змін на собівартість продукції;

– попередній контроль витрат на основі первинних документів та фіксація відхилень від норм в момент їх виявлення, їх склад;

– щомісячне і щоквартальне коригування існуючих норм.

Нормативний метод обліку витрат виробництва дозволяє своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилень фактичних витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів витрат на обслуговування і управління.

Облік змін норм потребує своєчасного уточнення нормативів. Зміни норм групують за причинами, найменуванням виробів, їх однорідних групах, цехах.

Важливим і обов’язковим є систематичний облік у процесі виробництва відхилень від норм витрат (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Структура відхилень у системі нормативного обліку

Відхилення за виробничими витратами
Загальні відхилення за матеріалами	Відхилення по ціні матеріалів
Відхилення по використанню матеріалів
Відхилення якості матеріалів
Загальні відхилення по заробітній платі	Відхилення по тарифах
Відхилення по продуктивності праці
Загальні відхилення по накладних витратах	Змінні
Постійні

Нормативна калькуляція собівартості виробу відображає технічний рівень, якого досягло підприємство на певну дату.

Фактична собівартість продукції при нормативному методі обліку обчислюється за допомогою формули:

Ф = Н ± В ± З,

де: Н – поточні витрати за встановленими нормами;

В – відхилення від діючих норм;

З – зміни діючих норм витрат.

Фактичну собівартість визначають за допомогою:

– індексів відхилень;

– відношенням факту до норми.

Переваги нормативного обліку:

– можливість поточного нормативного обліку шляхом обліку відхилень від норм витрат;

– відокремлений облік змін норм;

– укрупнення об’єктів обліку;

– охоплення значної частини витрат;

– можливість рідше здійснювати інвентаризацію.

Таким чином, аналіз вищевказаних методів обліку показує, що найбільш відповідними для цілей контролінгу є системи обліку за плановою собівартістю (стандарт-костінг) в порівнянні з різними варіантами обліку за скороченою собівартістю, оскільки саме ці системи забезпечують максимум інформації для прийняття управлінських рішень.

Використання зазначених методів обліку витрат не дасть потрібного ефекту в управлінні витратами, якщо на підприємстві не буде створена система розробки бюджетів, яка дозволить не тільки визначити планові витрати, а й оцінити виконання плану.

Контрольні питання та завдання:

1. Назвіть спільні риси та відмінності фінансового та управлінського обліку.

2. Дайте характеристику переваг та недоліків методів управлінського обліку.

3. Охарактеризуйте метод обліку на підставі повної собівартості.

4. Охарактеризуйте метод обліку по фактичної собівартості.

5.Охарактеризуйте метод обліку на підставі нормативної собівартості.

6. Охарактеризуйте метод обліку на підставі планової собівартості (стандарт - костінг).

7. Охарактеризуйте метод директ - костінг.

Тести для самоперевірки:

1. Управлінський облік для організації:

а) обов’язковий;

б) необов’язковий;

а) не обов’язково, але бажано.

2. Управлінський облік:

а) охоплює всю діяльність організації;

б) використовується для заміру витрат і результатів діяльності;

в) включає все, що вважається корисним для організації, у тому числі бухгалтерський облік.

3. Управлінський облік представляє собою підсистему:

а) фінансового обліку;

б) оперативного обліку;

в) бухгалтерського обліку.

4. Основна ціль управлінського обліку втілюється в наданні інформації:

а) державним органам;

б) внутрішнім користувачам;

в) зовнішнім користувачам.

5.Управлінський облік:

а) носить оперативний характер;

б) ретроспективний;

в) в першу чергу спрямований в майбутнє.

6.Основною функцією управлінського обліку є:

а) формування цільових потоків інформації, що націлені на рішення конкретних задач управління;

б) облік витрат і складання точних калькуляцій;

в) планування прибутку і майбутніх капіталовкладень.

7. Організація управлінського обліку припускає обов’язкове формування інформації:

а) за місцями виникнення;

б) за видами діяльності;

в) по замовленням та виробам;

8. Групування витрат за місцем виникнення необхідне:

а) для контролю витрат виробництва і збуту;

б) для більш точного обчислення собівартості виробів;

в) для підвищення відповідальності менеджерів всіх рівнів за кінцеві результати роботи.

9. Організація управлінського обліку направлена на інформаційне забезпечення:

а) стратегічного планування;

б) тактичного планування;

в) тільки оперативної управлінської діяльності.

10. Визначте, до якої з указаних категорій відносяться витрати, що перераховані нижче (постійні, змінні, умовно-змінні):

а) оплата праці виробничих робітників;

б) амортизація машин та обладнання;

в) плата за оренду приміщення;

г) витрати допоміжних матеріалів;

д) витрати на рекламу;

е) витрати на обслуговування машин і обладнання;

ж) оплата праці апарата управління;

з) ліцензійні платежі (роялті).

Задачі для самостійного рішення:

Дата добавления: 2015-07-20