Теорія подібності країн

У 1961 р. шведський економіст Стефан Ліндер сформулював теорію подібності країн, яку називають також теорією попиту. Ліндер стверджує, що відмінності в рівні насиченості чинниками між країнами не завжди відбивають міжнародні обміни. Насправді безліч обмінів часто відбувається між країнами, які мають схожі чинники. Наприклад, в Європі найбільш важливі туристські обміни відбуваються між сусідніми країнами.

Згідно теорії попиту міжнародна спеціалізація країни у високій мірі залежить від внутрішнього попиту. Виявляючи попит на внутрішньому ринку, країна розробляє новий продукт і потім звертається до подібних ринків. Дійсно, високий рівень попиту на внутрішній туризм створює атмосферу і сприятливі умови для розвитку міжнародного туризму. Створюються додаткові місця розміщення і транспортний зв'язок, розвиваються природні і історико-культурні центри туризму. Тому країни, які можуть управляти великим внутрішнім попитом, готові задовольняти і міжнародний попит. Останнім пояснюються не лише причини міжнародного туризму, але і його інтенсивність. Об'єм міжнародних обмінів має бути великим між країнами, які мають високий рівень внутрішнього туризму і однакову структуру. Цей об'єм великий і продовжує істотно збільшуватися в географічних зонах, що охоплюють індустріально розвинені країни Європи, Північної Америки і Південно-східної Азії з високою купівельною спроможністю.

Для виміру внутрішнього попиту зазвичай застосовують наступні показники: чисельність населення, ВНП на душу населення, кількість місць в усіх комплексах проживання. До країн з високим внутрішнім попитом відносяться Великобританія, Німеччина, Італія і Франція. Країни, що розвиваються ж, окрім Марокко і Тунісу, в основному мають дуже низький рівень внутрішнього попиту. Проте деякі країни, такі, як Іспанія, Португалія, Марокко, Туніс, Танзанія, Сенегал, досягають успіху в розвитку міжнародного туризму незалежно від внутрішнього попиту, завдяки спеціальній туристській політиці, що проводиться урядами цих країн.

Міжнародні туристські обміни залежать від об'єму попиту і диференціації туристського продукту. Туристи зацікавлені в тому, щоб перетинати межі, оскільки вони хочуть спробувати що-небудь відмінне від того, що мають у своїй країні, тим самим обумовлюючи взаємні туристські обміни між схожими країнами, не дивлячись на те, що ці країни мають однакові ресурси. Цей попит фахівці називають попитом до різноманітності, який базується на географічних, культурних і інших специфічних відмінностях.

Дата добавления: 2015-07-20