Листопада. Вибух бомби під пам’ятником «Обронцям Львова»

Вибух бомби під пам’ятником «Обронцям Львова»

Невдалий замах українських терористів.

На жаль, вчорашній Львів нагадував ніби один день 10-річної давнини.

Мобілізована від самого ранку поліція була піднята по тривозі біля години 18-ї, коли на площі Юра почала формуватися колона українців, яка направлялася до центру міста. На місце негайно прибув сильний підрозділ поліції, який почав розпорошувати тих, що зібралися. В цю хвилину посипалися численні постріли з револьверів та карабінів з-за муру, який оточує церкву св. Юра, з парку Костюшка, з вул. Петра Скарги та з самої площі.

Підсумком дня 24 поранених, в т.ч. 4 поліцейських, 6 польських студентів, жінки та приватні особи.

Близько 10-ї години на вулицях міста запанував повний спокій.

В газетних інформаціях часто фігурувала U.O.W. Якщо я правильно розумію - УВО.

Листопада

Викриття великої шпигунської шайки у Перемишлі.

Арешти в Перемишлі і у Львові. - Співробітник «Маслосоюзу» - шпигун. - Вибухові матеріали - у студентки університету.

Шпигунська організація перебувала в постійному контакті зі шпигунським центром однієї з сусідніх держав, звідки текли гроші та інструкції.

Подібних інформацій було дуже багато, я даю декілька для прикладу.

20-ті числа листопада

Як ми й чекали - нескінчені святкування 10-ї річниці перемоги в польсько-українській війні. Ювілейний номер «укоханей» під час бойових дій газети «Побудка», фотографії «панцерних авт», «панцерних потягів», Юрека Бітшана та польських кулеметів.

Цього разу не відправляв текст на ZAXID.NET поштою. Так сталося, що безпосередньо з бібліотеки поніс флешкою на площу Ринок і на Ратуші побачив велике панно «90-річчя ЗУНРу». А в 1920 було 10-річчя.

Добре святкує той, хто святкує останнім.

Грудня

Русини між собою.

До яких меж просунута ненависть різноманітних «українських» вождів до всього, що польське, що нападають навіть на своїх людей, які принаймні зовні поводять себе лояльно по відношенню до поляків - свідчить вчорашній розгляд карної справи в Трибуналі.

Зміст справи проти співробітника «Громадського слова» Стефана Терлецького - він опублікував звинувачувальну статтю проти священика Теліщака з Рогатинщини за то, що отець був під час молитви в польському костелі і співав по-польськи. А, окрім цього, не відправляв служб за полеглих «українських» солдат, не дозволяв збирати гроші на руських інвалідів та багато інших речей.

Терлецький у підсумку дістав два місяці ув’язнення із заміною на 600 злотих штрафу.

Вже задовбали тою війною проти слова «український». Між іншим, на цей час вже десять років існувала УРСР.

Грудня

Тільки заголовки: В громаді сила, громадо - вперед! Львів на чолі по кількості безробітних. Як німці германізують. Хвиля залізничних зловживань. Бандитизм в жешувському повіті. Як виглядає наш баланс.

Ось з таким балансом заголовків поляки зустрічали «ноц Сильвестрову» в далекому 1928 році. А з яким балансом ми підійдемо до вже зовсім близького Нового року - життя покаже.

Й

Я не приховую, що особливо ретельно видивляюся в газетах інформацію на українську тематику – особливо цікаву для нас. В принципі, за 1929 рік її вистачало. Хоча в цілому достатньо специфічної – про злочини та демонстрації.

Загальне враження - українці у Львові до війни грабували листонош, вбивали добропорядних громадян, а в перервах демонстрували незадоволення, навіть в храмах.

Ще часами співали. Продовжувалася запекла війна з етнонімом «українці».

Напевно, ми в Хроніках наближаємось до найкращого періоду польського Львова - від Першої світової вже пройшло чимало років, до Другої світової ще залишалося чимало років, все виглядало рожевим, достатньо безхмарним і оптимістичним. Втім, це була тільки ілюзія.

В місті проходили гучні паради-дефіляди, походи, урочисті маніфестації, марширували жолнежи і харцежи, гриміли оркестри.

Рік 1929-й

«Lwowski kurjer poranny»

2 cічня

Підвищення цін на нафтопродукти

З Нового року ціни на нафтопродукти підвищуються наступним чином: бензин - на 10%, гас - 4%, легкі машинні оливи - 5%, тяжкі мастила - 5-7%.

Ми поки що чекаємо підвищення на газ - від 175 до 400 доларів, але, може, Бог милує…

19 січня

Відлуння нападу членів української військової організації на пошту на вул. Глибокій.

Судовий розгляд справи. Напад був невдалий, пошту пограбували на 19 зл. і 50 гр. Брало участь 7 нападників. Двох приречено на смертну кару, але Президент РП поміняв на 12 та 10 років, іншим - різні строки ув’язнення.

Лютого

Львів чи якась Піпідівка?

Мимоволі насувається таке порівняння, коли мова заходить про деякі публічні ужитковості Львова.

Візьмімо наприклад таку собі телефонну спілку, де на відповідь від централі треба чекати по півгодини. Що залежить від доброго настрою або капризів телефоністки.

А львівські трамваї? Про них напевно можна написати цілі томи. Згідно з розкладом вагони мають курсирувати через кожних 8 хвилин, а вони їздять, як їм подобається. Десь рік тому повинні були продовжити рух трамваїв до 12 години ночі. Громада схвалила цей проект - нарешті Львів піде по прикладу інших європейських міст.

На жаль, все закінчилось тільки на проектах.

Здається, колись вже писав: одного разу довго чекав на двійку на Коновальця, пасажири почали обурюватися, на що літній чолов’яга на зупинці флегматично зауважив, що ранковий трамвай вже пішов, а вечірнього обов’язково дочекаємось.

Лютого

Найліпший час для встановлення пам’ятника Костюшкові у Львові

Фото: наша ілюстрація представляє проект пам’ятника Т.Костюшкові, виконаний відомим заслуженим скульптором Аполінарієм Гловінським. Цей пам’ятник повинен стати навпроти університету Яна Казимира. Костюшко дивиться в бік вулиці Третього Травня.

На круглому підвищенні стандартний кінний монумент. На маленькій фотографії деталі видно погано, проте загальна стилістика цілком пасувала би архітектурі Універу. Хоча що зараз пусте говорити, якщо на цьому місці стоїть наш Франко, зрештою - не найгірший, хоча і виконаний в «модній» у середині 60-х років в СРСР манері.

Лютого

З руської преси

«Люди без принципів, або легковажність»

Українські студенти на Волині

Українські студенти варшавського університету організували хор та, зібравши гроші, - поїздку на Волинь, де по черзі виступили з концертами в Кременці, Рівному та Ковелі. Публіка була задоволена концертами та заповнювала зали тлумами людей. І все було би в порядку, якби не Луцьк, який не виправдав фінансових сподівань, та ще й в кореспонденціях з Волині змішав студентів з болотом в українських газетах, тобто в «Ділі» та в «Неділі». Ну, бо «в Луцьку вшистко не по-людську».

Насправді справа полягала в тому, що студенти, які не змогли домовитись про виступ в приміщенні «Просвіти», виступили в «Будинку польских товариств», через що українська громада Луцька бойкотувала виступ, українські журналісти охарактеризували їх, як легковажних людей без принципів, а польська преса із задоволенням це повторила, дещо помінявши акценти.

Дата добавления: 2015-07-20