Березня. До підшивки польського Кур'єра Львовскєго чомусь вставлено кілька номерів

До підшивки польського "Кур'єра Львовскєго" чомусь вставлено кілька номерів "Chwili", взагалі-то єврейської газети. Придивився, зрозумів - під час страйку у Львові під назвою "Chwilа", виходила збірна газета, яку спільно видавали Дзєннік Польскі, Газета Львовска, Газета Народова, Кур'єр Львовскі, Пшегльонд, Слово Польськє, Вєк Нови. Це тривало тільки п'ять днів. Привертає увагу кількість достатньо відомих видань у Львові. Зміст цієї "Хвилі" не дуже відрізнявся від "Кур'єра". Для прикладу, інформація про святкування річниці рацлавицької битви:

Зусиллями "Сокола-Матері" відбувся вчора урочистий вечір, присвячений 112-й річниці переможної битви під Рацлавицями. Після гарної промови капелана дружини соколів, публічність проспівала в залі "Боже щось Польщі". Після чого відбувся концерт, в якому вперше виступив мішаний хор "Сокола-матері" під керівництвом п. С.Баранського, деклямувала пані Бюхнова, співали уривки з "Галки" пп. Хойванович і Новакувна, а також пп. Манн і Клімчак, на скрипках грали пп. Юзеф і Ян Манни, співав пан Крадина. На завершення аматори виконали "До Рацлавіц" - сценічний образок з часів Костюшки, після чого публіка проспівала "Єшче Польська не згінела".

Вишукане патріотичне дійство. Підозрюю, що після виконання останнього номеру програми публічність у залі ридала. Сам мало не заплакав.

Між іншим, сміятися над чужим патріотизмом - то дуже помічне: більш безглуздим видається власний.

7 квітня

Заклад художнього гравірування Макса Глязермана, вул, Сікстуська, 17,

Виконує дуже якісно і за помірними цінами каучукові штемпелі, металеві печатки, написи та металеві таблички, а також різноманітні гравюри на різних металах.

На рисунку до реклами зображено штемпель-нумератор. Австрійський. Два таких були свого часу в Національному музеї. Тобто було кілька гумових радянських - зовсім до нічого і два цих - латунних, нікельованих, з дерев'яними держачками. Вмів користуватися старий Ярко Нановський, який любовно мастив їх штемпельною фарбою і старанно прикладав до документів. Певно, вони і зараз є, бо в музеях такі речі не викидають. Добрі нумератори робив Макс Глязерман.

13 квітня

На великодні свята!

Баранки, яйця шоколадні, кришталеві, масу горіхову, миндальну, каштанову та фісташкову, терті на гранітних вальцях, різного роду цукеркові вироби, різноманітні бонбон'єрки, кошички, касетки вищих гатунків по найнижчих цінах пропонує

Др. Ян Рукер та спілка

Кароля Людвіка, 3.

Звернув увагу на це тертя на гранітних вальцях. І захотілося мигдальної маси, тертої на цих вальцях. Певно, екологічно чистих.

14 квітня

Вибух Везувія

Серед паніки та тривоги, які охопили в темноті всі околиці Неаполю, біжуть світом звістки, одна вражаюча від другої, все більш неправдоподібні та дикі. На щастя, остання відомість про засипання 800 робітників в одній з фабрик Неаполя та про повне знищення місцевості Сарно, виявилися неправдивими, а одночасно надійшла інформація про вщухання Везувія.

Тут щодня переглядаєш новини про землетрус в Італії, де кількість жертв уже пішла на сотні, а в бібліотеці читаєш про вибух Везувія.

Наші співчуття італійцям.

Травня

Оргії міських гицлів

Не дивлячись на періодичні нарікання публічності, не припиняються навіть на головних вулицях міста лапання псів. Вчора на вул. Сикстуській один з ракарських помічників виконував свої обов'язки з таким запалом, що впавши на тротуар, закину свій зашморг на ногу перехожого в цей час по вулиці помічника золотника Маркуса Друкера. Молода людина впала на хідник і побила собі лівий бік та ногу до такої міри, що для надання першої допомоги треба було викликати карету швидкої допомоги. Скандал, що в столиці краю, перехожі наражаються на брутальні атаки гицельских пахолків, і відбувається це, на жаль, не вперше.

Травня

Дрогобич. Вже п'ятий місяць минає від хвилини залишення посади окружним лікарем П. Творовським, який не міг вже довше виконувати свої функції через марну річну винагороду в розмірі 1200 кор. І відшкодуванням на об'їзди в розмірі 730 кор., маючи за це 15 гмін з населенням 14.008 людей і території 304 кв. мілі, на якій лікар не може розраховувати на приватну практику, з чого би міг доповнити свої прибутки.

Тобто не міг розраховувати на приватну практику через бідність населення. Рівень медичного обслуговування цього населення цілком можемо уявити з наведених відомостей.

Червня

Міський похоронний заклад

Питання міського похоронного закладу доповідав др. Лісєвіч. П. Курковскі вимагає за заклад, нерухомість та обладання 300.00 кор. Комісія вивчила справу. Реальна вартість підпирємства складає, рахуючи землю по 40 корон за сажень, принаймні 57.000 кор., вартість будинку 70.000 кор., таким чином разом це 127.000 кор. Інвентар представляє вартість у 111.000 кор. Тобто реальна вартість об'єкту, оцінена людьми довіреними, складає 240.000 кор.

Далі більше як на третину сторінки газети йшло обговорення міськими райцями. Не домовились, відклали на потім. Цікаво, чи це "похоронка" на Левицького, яка і зараз існує, чи щось інше. Якщо вона, три роки тому мали ювілей.

Липня

Надгробок Маркіяна Шашкевича, славного руського поета, відкрито на Личаківському цвинтарі. Він має форму обеліска, на цоколі якого встановлено алегоричну постать жінки, що спирається на урну. Обидві відливки є з бронзи, обеліск кам'яний. Напис подає тільки ім'я, прізвище поета та дати 1811-1843. Відкриттю пам'ятника передувала траурна служба в церкві св. Петра і Павла, а після посвячення надгробка виголосили промови кс. Темницький та др. Кость Левицький.

На честь Шашкевича того ж дня після зборів "Просвіти" відбувся збірний концерт, влаштований львівською руською читальнею цього товариства.

Липня

Справи українського університету

Вчора відбувся з'їзд української молоді, яка вчиться в австрійських університетах, у справі "боротьби за український університет у Львові". Закриті засідання відбувалися в "Народному домі" від ранку до 6 пополудню за участі 300 представників молоді обох статей. Також були присутні руські професора: Колесса, Днестшанський та Грушевський. Головуючим обрано п. Панейку, заступниками пп. Цеглінського і Льва Ганкевича, а доповідав п. Вол. Левицький. В резолюції, запропонованій докладачем, пропонується:

"Українська молодь всіх вищих наукових закладів, що зібралася на віче, висловлює українським студентам львівського університету вдячність за їхню боротьбу за створення самостійного українського університету у Львові та закликає їх, щоби у найближчому часі ще з більшою енергією провадила акції у відповідним керунку"

Вже обіцяв не писати про цю безнадійну боротьбу, але не можу стриматися, бо інформації про українські справи не так уже й багато, а ще коли бачиш знамениті імена - годі втриматися.

Серпня

Львівський університет нараховував в минулому літньому півріччі 3048 слухачів. З них на юридичному відділі 1583 слухачі, на філософському - 950, на теології 389 і медицині - 126. Жінок навчалося 197. По віросповіданням ділилися слухачі так: 1496 католиків, 800 греко-католиків, 721 віросповідання моїсеєвого, 10 євангелістів, 10 не визначилися, на інші віросповідання припадає менше, ніж по 10 слухачів. Головний контингент походить з Галичини, з Королівства було 41, з Росії 45, з Познанського 11.

Минулого чи позаминулого разу якийсь коментатор тішився, що викрив Манкурта, який забувся, що раніше писав про кількість української інтелігенції у Львові. Як співав Висоцький, «а я все помню, я был не пьяный». Української інтелігенції у Львові було мало. Завжди. Її і зараз мало. На превеликий жаль.

Серпня

Шкільна акція русинів

Бідкаючись на переслідування русинів на ґрунті середнього шкільництва, закликає "Діло" батьків та опікунів, які записують дітей до польських гімназій, щоби безпосередньо при зачисленні вручали на руки дирекції заяви з вимогою згідно з законом від 67 р. руської мови викладання для своїх дітей, а якби набралося таких заяв 25 в одному класі - щоби відкривали окремий клас з руською мовою викладання. Акція ця має на меті, як бачимо, поступове реформування польських гімназій, а схопилися за неї русини у зв'язку з тим, що не можуть дочекатися відкриття нових руських гімназій.

Серпня

Відновлений театр

Вчора перед полуднем відбувся комісійний огляд поліцейсько-будівельного відновлення міського театру. Участь в комісії приймали члени від магістрату та дирекції поліції. Комісія досліджувала нове електричне освітлення, бо лампи після 6-річного ужитку, світло було вже послаблене, треба було замінити всі в кількості 3.000 штук. Тому вчора відбулася вступна генеральна проба світла і комісія визнала його добрим та безпечним. Окрім світла були впроваджені під керівництвом інженера п. Черни численні внутрішні та зовнішні зміни та покращення. Запроваджене центральне опалення в залі глядачів з метою зрівноваження у зимову пору температури на сцені і в залі під час репетицій; тому що гострий холод від глядацької зали, наражав артистів, зокрема співаків на "хрипку". Крім цього, відновили і доповнили новою оббивкою ложі, новим плюшем оббито опертя лож на крісла в цілому залі, відновлені таблички з номерками крісел.

Названо й інші численні доробки і вдосконалення. Я так розумію, що у такому вигляді театр існував до другої половини 70-х років, таким його пам'ятають старші львів'яни.

Дата добавления: 2015-07-20