Вересня. Швабська безчельність

Швабська безчельність

Кс. др. Галант повідомив поліцію про наступний обурливий факт: коли кс. їхав в особовому потягу з Перемишля до Львова, опинився в купе разом з трьома чоловіками, які розмовляли по-німецькі. В часі проїзду ці пасажири, серед яких був мурин, почали поводити себе в провокаційний спосіб до кс. Галанта, але достойний каплан не відгукався. Очевидно, безчельних швабів роздражнило, що ксьондз не відгукався до них, тому почали його зачіпати голосно, а один з нападників обізвався "Die verfluchten Polaken".

Ці швабиска приїхали до Львова і повинні працювати у п. Дінстля, де вже нещодавно була спровокована пруськими "длавідудами" польська публічність в такий спосіб, що аж поліцейський комісар втручався.

Нема слів! Особливо мене обурив безчельний швабиско-мурин. Певно, то саме він сказав достойному каплану "клятий поляк" - "Die verfluchten Polaken".

Жовтня

Самогубство в шинку

Вчора перед полуднем у шинку при вул.. Зіблікевича, 45 (І. Франка - Манкурт) позбавив себе життя пострілом у скроню Міхал Слівіньський, пекар. У приміщенні шинку не було нікого. Слівіньський випив горілки, закусив сардинками, попив пива з ромом, нарешті, коли офіціант відійшов, взявши з нього гроші, вистрелив до себе. Залишив два листи: до пана Нахера та до Марії Б. На конверті листа до Б. написав олівчиком віршик до Б.: "Не кохай мене, то надаремно, я бідний хлопчина, що тобі прийде зі мною...".

Слівіньський був одним з керівників робітників пекарень, зокрема, під час їхнього останнього страйку.

Прізвище нещасного пана Слівіньського в російській літературі було Желтков. "Гранатовий браслет" Купріна.... Ну, був колись такий твір. Не гранатОвий, а гранАтовий...

Жовтня

Література і мистецтво

Репертуар міського театру

Сьогодні вперше (новина) "Генеральний Консул", оперета на три акти. Музика Генріка Рейнхардта (композитора "Солодкої дівчини").

Серію поштових листівок, підготовлених власним коштом до свят Божого Різдва, видала згідно рисунків Рибковського антикварня Грунда.

Жовтня

Війна

Поразка Росії

Нарахував 17 повідомлень на одній сторінці газети. Різного розміру, з різних міст світу, але всі на одну тему - велика Росія програвала війну маленькій Японії. Була занадто відстала.

Жовтня

Відкриття пам'ятника Міцкевичу

Головне управління Товариства Народної Школи в Кракові закликає всі Кола Т.Ш.Н. взяти участь в урочистостях відкриття пам'ятника Міцкевичу у Львові 30 жовтня ц. р. Від цілого Товариства буде покладений один величезний вінок у формі кола, від якого будуть спливати 190 стрічок в національних кольорах і на кожній стрічці буде вміщена назва місцевості та кола Т.Ш.Н. Стрічки будуть нести делегації Головного управління та делегації кіл. Прохання здати по три корони на стрічки.

У Манкурта є старий товариш. Років тридцять тому його вже прийняли до КПРС, але за те, що він необачно висловився напередодні прийому про мрію секретаря партбюро перетворити цей прийом у зразково-показове політичне шоу - на другий день виключили. За "шоу". Ну, бували такі трафунки.

Чомусь згадалося це "зразково-показове політичне шоу".

Жовтня

Дощ сипав зранку. Часами навіть ставало сіро від густих і тонких смуг роси, але потім знову біліюча ясність падала на блискучі плити тротуарів і дахів, а часами дощ повністю припинявся і падала на все осіння пелена, одноманітна, сумна і сіра.

Тільки вулиці Львова були наповнені буйним і нестримним життям, а середмістя, його головні вулиці віялися червоною та білою хвилями штандартів, корогв та фестонів, тільки цей пляц з колоною В'єшча, заставлений був мачтами, червенів драперією трибун, оточений кольоровим вінком удекорованих будинків і гранітом, стрункий, ніби корона, царював (в оригіналі крульовав - Манкурт) над колонним маєстатом.

Стиль!

Коротше, ви зрозуміли. Шоу вдалося.

А за межами іронії щодо дійства відкриття і пафосу газетярів - Львів одержав один зі своїх найкращих пам'ятників, яким ми і зараз пишаємось.

Дата добавления: 2015-07-20