Розвиток української архітектури XVII - XVIII ст.

До середини XVIII ст. архітектура стилю бароко на Україні досягла найвищого розквіту. Будівнича діяльність цієї доби значною мірою відображає процеси освоєння і відновлення старих і нових земель, з цим пов'язане будівництво полкових і сотенних канцелярій та церков, шпиталів та шкільних будинків при них.

Одним із найцікавіших зразків світської кам'яної архітектури України II половини XVII ст., що збереглася до наших днів, є так званий будинок полкової канцелярії в Чернігові (будинок Я. Лизогуба). Цю будівлю споруджено в 1680-1690 рр. у стародавній укріпленій частині міста, що прилягала до Десни. Будинок полкової канцелярії вражає надзвичайною пластичністю фасаду, що характерно й для багатьох інших цивільних споруд того часу, приміром, відомих монастирських трапезних та інших будівель кінця XVII - початку XVIII ст. (трапезні монастирів - Троїцького в Чернігові, Миколаївського, Видубецького, Михайлівського в Києві, келія Єлецького монастиря в Чернігові, друкарня Києво-Печерської лаври, головна брама монастирів у Новгороді-Сіверському й Гусятині).

Значне місце в архітектурі України II половини XVII-XVIII ст. належало будівництву культових споруд. На відміну від католицької еліти, козацькі гетьмани і полковники не будували собі пишних гробниць. Пам'ятниками по них мали залишатися храми. Так, приміром, полковник Герасим Кондратьєв уславився як тим, що заснував місто Суми - найбагатше на Слобожанщині, так і тим, що збудував у ньому мурований храм - Воскресенську церкву.

Особливе місце в церковно-будівничій справі відводять гетьману І. Мазепі. В історію культури навіть увійшов термін "мазепинське бароко". Він був найщедрішим меценатом церковного будівництва, витративши на нього астрономічну суму, що перевищувала 10 річних бюджетів тодішньої української держави. Його коштом зведено Богоявленську церкву Києво-Могилянської академії (1690-1693 рр.), розпочаті роботи по реставрації Софійської церкви – оновлюється бароковому зовнішній вигляд собору. З 1690 р. поряд з Лаврою будується Миколаївський собор. Одним з блискучих досягнень української архітектури "мазепинського бароко" дослідники називають церкву Всіх святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври (1696-1698 р.).

З провінційних Мазепиних будов можна назвати Троїцький собор у Чернігові, Вознесенський - у Переяславі і найзагадковіша - Покровська - церква у селі Дігтярівці над Десною, де восени 1708 р. був осідок шведського короля Карла XII і г Мазепи_.

Видатною пам'яткою архітектури доби бароко є Собор Різдва Богородиці у Козельці, будівництво якого розпочав архітектор А. Квасов і закінчив І. Григорович-Барський. Собор був споруджений в 1754-1764 роках

Стилю європейської барокової архітектури відповідають блискучі праці Йогана Готфріда Шеделя, який у 1731-1752 рр. працював у Києві. Він будував дзвіницю у Лаврі (1731-1745 рр.), митрополичі палати й в'їздну браму Софіївського монастиря, здійснив реконструкцію старого корпусу Київської академії. Близькими до європейської стилістики є й самобутні споруди вихованця Києво - Могилянської академії Г. Григоровича-Барського (1713-1785 рр.). За його проектами споруджено, зокрема, полкову канцелярію в Козельці (1760-1767 рр.), собор Красногорського монастиря у Золотоноші (1757 р.), церкву в с. Лемешах (1761 р.), а в Києві -надбрамну церкву з дзвіницею в Кирилівському монастирі (1750-1760 рр.), Покровську церкву (1766 р.), церкву Миколи Набережного на Подолі.

У Григоровича-Барського та Шеделя вчився кріпак Печерської лаври Степан Ковнір. За його участю споруджено житловий корпус, будинок друкарні й дзвіниці на Дальніх та Ближніх печерах Києво-Печерської лаври, церкву Антонія і Феодосія у Василькові (звідки він був родом) та ін.

Знаменита Андріївська церква у Києві збудована І.Ф. Мічуріним, поєднує бароковий почерк В. Растреллі з принципами українського хрещатого храму.

Дата добавления: 2015-07-20