Основні поняття. Кредитна політика підприємства

КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Вступ

Здійснюючи реалізацію своєї продукції (товарів, робіт та послуг), підприємства іноді вимагають попередньої оплати або оплати одночасно з поставкою, однак у переважній більшості випадків (особливо у випадку реалізації оптом постійним клієнтам) вони допускають відстрочення платежу, що фактично означає надання кредиту і передбачає формування специфічного активу – дебіторської заборгованості.

Якщо підприємство систематично здійснює реалізацію товарів (робіт, послуг) у кредит, то у нього, зазвичай, формується певна кредитна політика – кредит надається не спонтанно, а відповідно до певних принципів та внутрішніх правил.

Основні поняття

Дебіторська заборгованість (accounts receivable) – грошові суми, що заборгували підприємству його клієнти, які придбали у нього в кредит товари чи послуги [9, с. 437].

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату [4, п. 4]; фінансовий актив, що виникає унаслідок договірних відносин між двома особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов договору має право на отримання платежів (або товарів, робіт, послуг) [5, п.1.2 перефраз.].

Дебітор – особа, у якої внаслідок минулих подій утворилась заборгованість перед іншою особою у формі певної суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [1, ст. 14].

Дебіторську заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу підприємства та буде погашена після 12 місяців з дати балансу, називають «поточною». Дебіторську заборгованість, що не відповідає цим умовам, називають «довгостроковою» [4, п. 4].

Якщо відстрочення оплати товарів (робіт або послуг) надається кінцевим споживачам, то такий кредит на практиці та відповідно до термінології англо-американської фінансової школи прийнято називати споживчим (consumer credit). Для решти покупців (які не є кінцевими споживачами) – товарним або комерційним (trade/commercial credit) [8, с. 790].

Проф. Бланк І.О. так визначає сутність товарного та споживчого кредиту:

· товарний (комерційний) кредит – форма оптової реалізації продукції її продавцем на умовах відстрочення платежу, якщо таке відстрочення перевищує звичайні строки банківських розрахунків; зазвичай його надають оптовому покупцю продукції на строк від одного до шести місяців;

· споживчий кредит (у товарній формі) – форма роздрібної реалізації товарів покупцям (фізичним особам) з відстроченням платежу на строк, який зазвичай становить від 6 місяців до двох років [6, с. 213].

Відповідно до вітчизняної нормативної термінології комерційним кредитом називають будь-яке відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг [2, ст. 1057]. А поняття споживчого кредиту має дещо інше значення (у порівнянні з вищенаведеним): споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції [3, ст. 1].

Дата добавления: 2015-07-26