Принципи кредитування

Основними принципами кредитування є: строковість та повернення, цільове використання, платність, забезпеченість.

- принцип строковості і повернення – кредит надається на певний заздалегідь визначений термін і після закінчення цього терміну обов’язково повинен бути повернутий кредитору. При укладанні кредитної угоди термін кредиту обґрунтовується і пов’язується з заходами, що кредитуються;

- принцип цільового характеру – кредит завжди надається на певні цілі і дотримання цільового характеру кредиту є гарантією його повернення;

Кредити надаються на здійснення таких заходів: збільшення основних та оборотних фондів підприємств; накопичення сезонних запасів ТМЦ, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів; інвестиції; викуп державного майна; споживчі потреби громадян; інші заходи, у разі розриву між надходженнями коштів та їх витратами в процесі виробництва. Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника і формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.

- принцип платності – платою за кредит виступає позичковий процент – частина прибутку позичальника, яку він сплачує кредитору за право користування його тимчасово вільними грошовими коштами. Розмір позичкового відсотку встановлюється кредитором так, щоб покривати його витрати на залучення відповідних коштів і забезпечувати потрібний прибуток. Ставки позичкового відсотка можуть бути фіксованими або плаваючими. Фіксовані ставки вважаються незмінними протягом всього терміну кредитування. Плаваючі встановлюються як певна стартова плата за кредитні ресурси і може змінюватись протягом терміну кредитування в залежності від зміни попиту і пропозиції на кредитні ресурси;

- принцип матеріального забезпечення – полягає в необхідності створення певних гарантій для кредитора щодо повернення кредиту, для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Цей принцип може проявлятися в двох варіантах:

1) пряме матеріальне зобов’язання – надання кредиту супроводжується передачею позичальником в заставу кредитору майна, що знаходиться в його власності або іншими формами гарантій. В банківській практиці найбільш розповсюдженими є такі форми забезпечення кредитів: гарантія або поручительство, уступка вимоги, застава майна, страхування кредиту та інші.

2) непряме зобов’язання проявляється в дотриманні позичальником цільового характеру кредиту. Якщо кредит надається на здійснення певних витрат, реальне здійснення цих витрат є запорукою і гарантією наступного повернення кредиту.

Дата добавления: 2015-07-26