Суб’єкти та об’єкт кредитних відносин

Тема 1. Теоретичні основи кредиту

1. Необхідність і сутність кредиту.

2. Суб’єкти та об’єкт кредитних відносин

3. Функції кредиту.

4. Принципи кредитування.

5. Границі кредиту.

Необхідність і сутність кредиту

Кредит є економічною категорією. Його необхідність викликана існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника. В кругообігу фондів однієї групи підприємств, в процесі руху ресурсів фінансової системи, утворення заощаджень у населення відбувається тимчасове вивільнення ресурсів. В цей же період у іншої групи юридичних і фізичних осіб виникає потреба в коштах для здійснення невідкладних заходів, оплати товарів, робіт та послуг. Кредит дозволяє спрямувати вивільнені кошти учасникам виробництва, які можуть забезпечити ефективне їх використання.

Необхідність в кредиті виникає також у зв’язку із сезонністю виробництва. Вкладення затрат у виробництво і одержання продукції, як правило, не співпадають у часі. Нерівномірність надходження продукції породжує нерівномірність її реалізації і отримання виручки - основного джерела покриття витрат. Разом з тим підприємства повинні своєчасно розраховуватись із робітниками по оплаті праці, діставати ТМЦ для нового циклу виробництва. Для розв’язання цих питань і забезпечення нормального процесу виробництва в ті періоди, коли у підприємства не достатньо власних коштів, виникає необхідність у отриманні кредиту.

Джерелами кредитних ресурсів є грошові кошти, тимчасово вивільнені в процесі кругообігу фондів підприємств, коштів бюджету у розмірі перевищення доходів над витратами і в обсязі залишків на поточних рахунках бюджетних установ, а також заощадження населення, які зберігаються в банках.

Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення і з виплатою процента.

Суб’єкти та об’єкт кредитних відносин

Сторони, які беруть участь у кредитних відносинах, називаються їхніми суб’єктами, а ті грошові чи товарно-матеріальні цінності, затрати чи виконані роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об’єктом кредиту.

Суб’єктами кредитних відносин можуть бути будь-які юридичні і дієздатні (в правовому відношенні) фізичні особи.

Кредитор – суб’єкт кредитних відносин, який надає кошти в тимчасове використання іншій особі з метою одержання відповідного прибутку. Ці грошові кошти можуть належати йому на правах власності та можуть залучатися ним у інших осіб. Обов’язковою умовою передачі кредитором грошових коштів є те, що вони повинні бути тимчасово вільні.

Позичальник - суб’єкт кредитних відносин, який отримує позику, при цьому він не набуває права власності на передані йому кошти, а лише використовує їх протягом певного встановленого угодою періоду. Після закінчення даного терміну позичальник зобов’язаний повернути кредитні кошти і сплатити за них відсоток.

Найбільш поширеними є кредитні відносини між банками, з одного боку, та підприємствами - з іншого. За умов ринкової економіки активну роль виконують не тільки банки, а й підприємства, які надають банкам кошти у тимчасове користування і отримують за це плату у вигляді процента.

Нині широкого розвитку набувають кредитні відносини між підприємствами та господарськими товариствами, що, насамперед, пов’язано з введенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків.

Кредитні відносини між банками і державою виникають тоді, коли, наприклад, комерційні банки купують облігації внутрішньої державної позики, а також, коли при розміщенні державних облігацій Міністерство фінансів може укласти з центральним банком окрему угоду щодо купівлі останнім цих облігацій.

Набувають подальшого розвитку кредитні відносини між банками та населенням. Населення кредитує банки через вклади в них, купівлю ощадних сертифікатів тощо. Водночас банки надають населенню споживчі кредити, серед яких чільне місце відводиться кредитам на витрати по поліпшенню:житлових умов та створенню підсобного домашнього господарства, а також на невідкладні потреби.

Кредитні відносини між підприємствами та населенням набувають дедалі важливішого значення. Відповідно до чинного законодавства кредитуванням громадян як видом діяльності можуть займатися не тільки банки, а інші організації: ломбарди, кредитні спілки, фонди творчих спілок тощо.

Зовнішньоекономічні кредитні відносини, коли суб’єктами кредитної угоди виступають держави, банки та окремі господарські товариства, регулюються як нормами права держав, що в них вступають, так і нормами міжнародного права.

Об’єктом кредитних відносин служить вартість, яка передається в тимчасове користування. Ця вартість отримала назву позикового фонду.

Позиковий фонд має цільовий характер. Передбачається, що він повинен бути використаний продуктивно, тобто, дати можливість позичальнику одержати додатковий прибуток. Як економічна категорія цей фонд носить абстрактний характер і являє собою єдине ціле, відображаючи рух вартості, що передається на умовах кредиту в суспільства. Об’єктивно цей фонд належить окремим власникам кредитних ресурсів і тому він територіально розосереджений.

Дата добавления: 2015-07-26