Дан. 4:34

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тим. 1:17

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Бог самобутній

Однією із найбільш благоговійних та надихаючих істин про Бога є те, що Він абсолютно вільний від будь-яких потреб чи залежності. Його існування, виконання Його волі, щастя чи насолода не залежать від когось чи чогось. Він – єдиний по-справжньому самобутній, самодостатній, незалежний і вільний. Життя та благословіння усіх інших походить від Бога, але все необхідне для Божого існування та повного щастя – у Ньому Самому. У Нього нема потреб чи нестач, Він ні від кого не залежить. Навчати або просто наводити на думку, що Бог створив людину, тому що був самотнім чи не до кінця досконалим, - абсурдно і навіть богохульно. Творіння не є результатом якоїсь нестачі у Бога, а результатом Його повноти і надміру Його багатства. Навчати, що Бог якось потребує нашої допомоги, аби усе в світі розвивалось правильно, - так само абсурдно. Він створив не тому, що мав потребу, а тому, що бажав зробити відомим неймовірне багатство Своєї слави і доброти.

1. Як уже говорилось, ім’я у Писанні має велике значення і виявляє щось про особу та її характер. Яке ім’я Бог дає Собі у Вих. 3:14? Що це нам каже про Його самодостатність?

А) Я Той, що ____. Ім’я означає, що існування Бога не було спричинене чи залежне від когось або чогось. Це Божа природа – просто БУТИ – без жодних зусиль. У Бога нема ані потреби, яку треба задовільнити, ані порожнечі, яку треба заповнити, ані цілі, що потребує допомоги когось іншого. У 1 Кор. 15:10, апостол Павло проголошує те, що правдиве для всіх людей: «Благодаттю Божою я те, що є». Тільки Бог гідний сказати: «Я Той, що є, завдяки власній досконалості та силі».

2. Чому вчать наступні уривки Писання про самобутність, самодостатність та повноту Бога? Як такі ознаки демонструють Божу велич?

Пс. 35:10

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ів. 5:26

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Примітка: Боже життя чи існування не походить від когось або чогось, крім Нього Самого. Він є життя. Це сама Його природа – існувати. Існування усього іншого – видимого та невидимого, живого і неживого – залежить від Нього. Тільки Бог є справді вільним від потреб та залежності.

3. Самодостатність Бога – вияв Його необмеженої величності та вищості понад усе творіння. Все залежить від Нього, а Сам Він – ні від кого. У Дії 17:22-31 знаходимо проповідь Павла, звернену до філософів – епікуреїв та стоїків. У віршах 24-25 він заперечує їх ідольські переконання, пропонуючи три важливі ствердження про одного істинного Бога. Чому вчать нас ці заявлення про Божу самодостатність та Його відносини з творінням?

А) Бог проживає не в храмах, рукою збудованих (вірш 24)

_______________________________________________________________________________

Б) Бог не вимагає служіння людських рук (вірш 25)

_______________________________________________________________________________

В) Бог нічого не потребує (вірш 25)

_______________________________________________________________________________

4. Як висновок нашого навчання про Божу самодостатність, прочитайте Пс. 49:8-15. Чому ці вірші Писання вчать нас про Божу самодостатність і Його відносини з нами? Чи потребує Бог від нас що-небудь? Що Бог бажає від Своїх людей?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Бог незмінний

Слово «незмінний, непорушний» походить з латинського слова «immutabilis» (in або im, не + mutabilis, змінний, мінливий). Інші слова, наприклад, постійний та вірний, допомагають більше зрозуміти цю божественну ознаку. Незмінність Бога означає те, що Він ніколи не змінюється у Своїх ознаках чи намірах. Бог не зростає, не розвивається, не вдосконалюється, бо Він вже є досконалим. Він також не може погіршитись чи регресувати. Який Бог є зараз, таким Він був і буде завжди. Він не змінює Свою думку, не відхиляє рішення. Якщо Він обіцяє, то не порушує обіцянку. Якщо Він погрожує, то виконує. Це особливо втішає, так як здатність Всемогутнього Бога раптово розсердитись або раптово передумати – немислима. Незмінність Бога – одна з Його найбільш важливих ознак, бо гарантує, що Він і Його Слово було однаковим і вчора, як є сьогодні, і буде таким завжди. Він – єдиний постійний у Всесвіті, єдиний, гідний абсолютної довіри.

1. Які імена дані Богу в наступних уривках Писання і чому вони навчають нас про Його незмінність?

А) Я Той, що ___ (Вих. 3:14). Ім’я походить з давньоєврейського дієслова hayah, що означає бути або існувати. Це вказує не тільки на Божу вічну природу та самодостатність, а й на Його незмінність. Він не просто завжди є, а завжди є однаковим.

Б) С_______ (Повт. Закону 32:4). Серед творіння є небагато речей більш стійких та незмінних, ніж камінь або скеля, та гори, що з них утворюються. Але навіть ця метафора недостатня! Коли усі гори землі обернуться в ніщо, Бог все одно залишиться незмінним.

2. Розглянувши імена Бога, що говорять про Його незмінність, звернімось до деяких важливих тверджень Писання. Чому вони вчать про незмінність Бога та Його відносин із творінням? Як вони демонструють Його велич?

Пс. 101:26-28

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата добавления: 2015-07-26