Читайте также:
|
|
Статистичне вивчення злочинності — це процес, що складається з таких обов'язкових етапів:
• статистичного спостереження;
• статистичного зведення і групування отриманих матеріа
лів;
• статистичного аналізу і узагальнення отриманих даних.
Ці етапи статистичної діяльності тісно взаємопов'язані й
здійснюються за попередньо розробленим планом, який повинен охоплювати всі розділи статистичного дослідження.
1. Статистичне спостереження — це реєстрація і збирання окремих фактів про досліджуване явище (злочинності) та його властивості згідно з попередньо розробленою програмою.
Статистика вивчає масові процеси, де діє закон великих чисел, і тому статистичне спостереження охоплює певний масив окремих елементів досліджуваного явища. У статистиці цей масив називають сукупністю, або об'єктом, спостереження, а окремі його елементи — одиницями сукупності. У процесі дослідження злочинності об'єктом спостереження, або статистичною сукупністю, є злочинність, а окремий злочин — одиницею сукупності, яка є основою розрахунку.
Спостереження, у тому числі й статистичне, можна здійснювати за допомогою суцільного або вибіркового методу. Якщо реєстрації підлягають усі одиниці сукупності, таке спостереження називають суцільним. Наприклад, це реєстрація в органах внутрішніх справ усіх вчинених злочинів і осіб, які їх вчинили, що здійснюється за допомогою заповнення слідчим статистичних карток форми № 1 на вчинений злочин і форми № 2 на особу, яка вчинила злочин. Якщо уявлення про сукупність отримують дослідженням лише її частини, таке спостереження називають вибірковим.
За способом урахування фактів у часі статистичне спостереження може бути:
• поточним (безперервним), коли факти реєструються по
стійно з моменту їх виникнення (реєстрація заяв і по-
відомлень про злочини и пригоди у чергових частинах органів внутрішніх справ);
• перервним, коли реєстрація фактів не пов'язана з часом їх
виникнення, а відбиває їх стан на певну дату або на кон
кретний момент (наприклад, стан злочинності за квартал,
півріччя, рік).
Центральне місце в організації статистичного спостереження посідає розробка програми статистичного спостереження.
Програма статистичного спостереження — це перелік запитань, на які необхідно отримати відповіді кожної одиниці досліджуваної сукупності.
Запитання програми розміщують на спеціальному бланку ■— статистичному формулярі. Розрізняють дві основні системи формулярів:
• карткову, коли кожна одиниця сукупності й усі її ознаки
реєструють на окремій картці (картка ф. № 1 на зареєст
рований злочин);
• спискову, коли в одному журналі або формулярі реєст
рують відомості про кілька одиниць спостереження.
Основною формою статистичного спостереження, за допомогою якої здійснюється збирання отриманої систематичної інформації, є звітність.
Звітність — це сукупність звітних документів, що містять відповіді на запитання програми статистичного спостереження за певний (звітний) період.
Розрізняють звітність загальнодержавну і відомчу. Загальнодержавна є обов'язковою для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від їх відомчої належності, а відомча призначена для потреб підприємств, установ та організацій одного певного відомства.
До основних належать такі об'єкти кримінально-правової статистики:
• злочини — суспільно небезпечні діяння, передбачені кри
мінальним законом;
• злочинець — особа, яка вчинила суспільно небезпечне
діяння, розглядуване законом як злочин;
• покарання — захід державного примусу за вчинений злочин.
Зазначимо, що в 1966 р. у колишньому СРСР було вста
новлено єдину систему обліку і звітності з показниками, що
характеризують стан злочинності (діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, суду).
Облік злочинів і осіб, які їх вчинили, а також рух порушених кримінальних справ здійснюються за допомогою заповнення слідчими, працівниками органів дізнання та прокуратури статистичних карток: ф. № 1 — на виявлений злочин; ф. № 1.1 — на розкритий злочин та інші наслідки розслідування; ф. № 2 — на особу, яка вчинила злочин; ф. № 3 — на рух кримінальної справи.
Програми кримінально-статистичного спостереження (зміст статистичних карток) багаторазово змінювалися на різних етапах розвитку суспільства. Нині в Україні діють єдині та обов'язкові форми статистичних карток (ф. № 1; 1.1; 2; 3), затверджені спільним наказом Генерального прокурора України і Міністра внутрішніх справ України № 22/835 від 21 грудня 1995 р. Змінювати і доповнювати зміст карток забороняється. Заповнені картки підписують начальник органу внутрішніх справ і прокурор, після чого їх направляють для обліку в управління оперативної інформації УМВС області. Ці картки є вихідним матеріалом для ведення статистичної звітності.
Заповнення статистичних карток є першим етапом статистичного дослідження (спостереження). У результаті заповнення карток або журналу первинного обліку, кожний з яких характеризує окрему одиницю сукупності, нагромаджується значний масив матеріалу. Цей матеріал потребує обробки (зведення) і групування з метою отримання узагальненої характеристики досліджуваного явища. Ці завдання виконуються на наступному етапі.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 135 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Поняття правової статистики | | | Статистичне зведення і групування отриманих матеріалів. |