Основні завдання ПР-служб ТНК

1. Представляти, позиціювати ТНК та їхню продукцію в країнах перебування їніх дочірніх підприємств і філій, на реальних та потенційних ринках збуту.

2. Вивчати громадську думку та політику відповідної держави.

3. Скорочувати інформаційний розрив між вищим керівни-
цтвом ТНК і тими, хто веде операції в інших країнах.

4. Формувати позитивний імідж організації, її керівників та
персоналу, продукції.

5. Лобіювати інтереси ТНК у владних структурах країн перебування.

6. Здійснювати інформування громадськості країни перебування.

7. Формувати корпоративну громадську думку, виходячи з філософії фірми та особливостей регіону, де розміщені філії ТНК.

8. Формувати громадську думку певної країни у зв’язку з розширенням масштабів фінансово-економічної інтеграції.

9. Спонсорська та благодійницька діяльність ТНК.

Особливе значення спонсорство набуває у зовнішньоекономічній діяльності. Японські, південнокорейські, американські та ізраїльські компанії оцінюють і використовують спонсорство як технологію проникнення на зарубіжні ринки. Ці компанії фінансують у Європі, Азії проекти та програми в соціокультурній сфері, мистецтві цих країн, паралельно знайомлячи із власними напрямами діяльності [94, 75].

Важливу роль у міжнародних комунікаціях взагалі і міжнародних ПР зокрема відіграють різноманітні інформаційні агентства.

Нині існує багато різних інформаційних агентств, які діють як на національному, так і на регіональному міжнародному рівнях. Найвідомішими з них, які збирають і поширюють ін-
формацію у світі, є такі агентства:

Þ Франс-Пресс (Франція);

Þ Ассошіейтед Пресс (США);

Þ Рейтер (Великобританія);

Þ ІТАР ТАРС (Росія);

Þ Юнайтед Пресс Інтернешнл (США).

Вони займають панівне місце на світовому ринку новин. Кожне з цих агентств має відділення більш ніж у ста країнах світу, працює цілодобово, направляючи тисячам клієнтів різноманітні новини, інформуючи світову громадськість про події у світі.

Одним із найефективніших і найвідоміших українських інформаційних агентств є “Інтерфакс-Україна”, яке є національною комерційною установою.

Національні інформаційні агентства сприяють створенню власного інформаційного іміджу України, вони забезпечують оперативною та об’єктивною інформацією президентські структури, Уряд, Верховну Раду, міністерства та відомства, підприємницькі структури, ЗМІ, посольства закордонних держав та власні посольства в інших країнах, представництва міжнародних організацій та закордонних ЗМІ, співпрацюють зі світовими інформаційними агентствами.

Важливу роль в інформуванні світової громадськості про Україну відіграє міжнародне радіо – Всесвітня служба радіо України – державний радіоканал для інформування світової громадськості про внутрішню політику України, задоволення державних потреб українців, які проживають за рубежем. Передачі ведуться українською, англійською, німецькою та румунською мовами 31,8 годин на добу. Служба працює на коротких і середніх хвилях, охоплюючи фактично всі континенти.

Розглядаючи механізм та інженерію міжнародних зв’язків з громадськістю, Л.-Ф.Лапревот зазначав, що в їхній організації все більше місце займатимуть агентства комунікації. Дослідник нагадує приклади використання схожих агентств для організації впливу на міжнародну громадську думку. До агентства “Hill & Knoweton”, щоб отримати поради, як подати міжнародній громадській думці катастрофу в Чорнобилі, звернувся в 1986 році Е.Шеварднадзе (тоді міністр закордонних справ СРСР). До агентства “Saatchi & Saatchi” звернулося Європейське співтовариство, щоб провести роз’яснювальну кампанію серед в’єтнамців, які ховалися в Гонконзі, з метою їх повернення на батьківщину. Агентство “Rudder & Finn” організовувало міжнародну громадську думку щодо конфлікту в Югославії. Лапревот робить висновок: “Таким чином, ідеться про агентства паблік рилейшнз, які діють у сфері міжнародної політики та мають як за своїх клієнтів професійні групи чи країни… Феномен новий. Він перебуває поки що в ембріональному стані в Європі, проте активно розвивається у США” [64, 140-141].

За ініціативою журналу PR Week восени 2000 року був проведений перший рейтинг ПР-агентств глобального рівня. Критерій оцінювання - агентський гонорар (fee income) за 1999 рік. У першій п’ятірці опинилися: Burson-Marsteller (гонорар 275$), Hill and Knowtton (гонорар 273$), Shandwick (гонорар 240$), Porter Novelli (гонорар 215$), Fleishman Hillard (гонорар 213$).

Дослідники зазначають, що жодна з найбільш відомих компаній, зокрема Coca-Cola, Microsoft та IBM не обмежуються послугами лише одного з провідних світових агентств для власної ПР-підтримки.[47]

На думку українських дослідників, характерною особливістю розвитку вітчизняних ЗМІ є розширення міжнародних зв’язків як державних, так і недержавних суб’єктів інформаційного простору України.

Останнім часом у цій сфері підготовлено десятки угод і договорів, проводяться численні зустрічі, семінари, прес-конференції, здійснюються міжнародні журналістські обміни, підтримуються ділові контакти з працівниками дипломатичних представництв, зарубіжних країн, що спеціалізуються на проблемах засобів масової інформації.

Одним із важливих стратегічних напрямів міжнародної ді-
яльності вітчизняних ЗМІ стало інформаційне забезпечення входження України до європейських та євроатлантичних структур: Європейського Союзу, НАТО, Ради Європи. У рамках зазначеного стратегічного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію Мінінформом підготовлені й передані на розгляд до МЗС документи для ратифікації Європейської конвенції про транскордонне телебачення. Слід зазначити, що досі Україна ще не ратифікувала цієї конвенції, якою, до речі, керується більшість європейських країн. Зміцнюється співробітництво з Європейською телерадіомовною спілкою (ЄТРМС). Завдяки членству в цій Спілці державне телебачення та радіомовлення інтенсифікували обмін інформаційними відеоматеріалами та музичними радіопрограмами, ведеться обмін інформацією під час висвітлення визначних подій у Європі й світі.

Дата добавления: 2015-07-17