Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Колір та комунікація

Читайте также:
  1. Комунікація та поняття народу
  2. Оцінка якості та дефекти консервів. Оцінка якості консервів відбувається за органолептичними показниками: зовнішній вигляд, колір, смак, запах.
  3. Подієва комунікація з персоналом
  4. Подієва комунікація: поняття, сутність, місце в системі зв’язків з громадськістю
  5. Суспільство, культура та комунікація
  6. Тема 5. Комунікація і вплив на громадськість

Для здійснення ефективної комунікації потрібно знати “ділову кольорову гаму”. Фахівці вважають, що колір суттєво впливає на психоінтелектуальний стан людини. Врівноважене у кольоровому відношенні середовище приваблює, створює творчу атмосферу, заспокоює і поліпшує спілкування людей між собою.

Як показують спеціальні дослідження, 80 відсотків кольору та світла “поглинається” нервовою системою і тільки 20 – зором. Наприклад:

Þ фіолетовий колір – “мирить” почуття між собою;

Þ коричневий – викликає почуття стабільності і реалістичний настрій;

Þ синій – надає внутрішньої сили та гармонії;

Þ зелений – знімає втому і заспокоює;

Þ оранжевий – свідчить про реалізм;

Þ теплий жовтий (колір яєчного жовтка) – дружній, теплий та сприятливий колір;

Þ світло-жовтий (лимонний) – холодний, “квасний”, такий, що відштовхує;

Þ золотистий – свідчить про прагнення до влади і демонстрації своєї переваги;

Þ червоний — виражає дійовий настрій.

Ділова кольорова гама, крім чорного, червоного та білого, включає такі кольори, пов’язані з певними психологічними наслідками:

Þ фіолетовий: будучи доповнений зеленим чи бірюзовим кольором, розслаблює і одночасно “провокує”;

Þ коричневий: “важкий” за своєю природою, він може бути використаним у сполученні з родинними йому відтінками чи темно-блакитним кольором;

Þ жовтий: яскравість цього кольору викликає порушення психічної рівноваги людини, тому його не можна використовувати на великій поверхні. Рекомендується застосовувати цей колір у сполученні із зеленим;

Þ червоний: “зменшує” поверхню, пофарбовану в цей колір, і створює у відвідувачів надмірну напругу. На невеликих поверхнях може сполучатися з бірюзовим чи сірим;

Þ синій: свіжість цього кольору в сполученні з його заспокійливою дією ставить його в розряд бажаних кольорів, оскільки він знімає стрес відвідувачів;

Þ зелений: сам по собі викликає почуття позбавлення обділеності і створює в’ялу атмосферу, тому повинен використовуватися у сполученні з білим або синім;

Þ оранжевий: його теплота, часто у сполученні з синім як до-датковим кольором, робить його придатним для використання на невеликих поверхнях, особливо для такої “холодної” за своєю природою продукції, як інструмент, машинне обладнання тощо;

Þ бірюзовий: холодність цього кольору робить необхідним його використання у сполученні з червоним. Таким чином, він стає нейтральним у багатьох випадках;

Þ фуксиново-червоний: суміш червоного і лілового, цей “інтелігентний” колір може бути використаний на невеликих поверхнях у сполученні з зеленим чи синім.

Неможливо дати рецепт застосування кольору для всіх випадків. Це пов’язано з тим, що кольорові сполучення викликають психологічну дію, диференційовану на різних людей, у поведінці яких суттєву роль відіграють культура і традиції. У будь-якому разі, варто надавати перевагу приємним кольорам і при цьому з повагою ставитися до культурних, релігійних та інших традицій.

Рекомендується застосовувати при оформленні стенда виставки, наприклад, не більше двох різних кольорів, які, однак, можна збільшити за рахунок різних їх відтінків, оскільки така спорідненість створює відчуття кольорової послідовності і не подразнює зору.

Колір повинен бути пов’язаним з фірмовими кольорами установи, за рахунок чого забезпечується його ідентифікація і адаптація до виду експонентів.

 

Контрольні питання

1. Що таке невербальні комунікації? Які функції вони виконують у комунікаційному процесі?

2. Які типи невербальних комунікацій можна виділити від-
повідно до різних критеріїв?

3. У чому особливості оптико-кінетичної знакової системи?

4. Дайте визначення поняття “жести”, “міміка” та “пантоміма”.

5. Що таке фонаційна знакова система та в чому її особливості в комунікаційному процесі?

6. Яке значення мають наочні засоби НВК у візуалізації інформації?

7. Наведіть приклади використання наочних засобів.

8. Яких правил слід дотримуватися, застосовуючи графічні (наочні) засоби НВК?

9. Яке значення для комунікації має організація простору та часу комунікаційного процесу?

10. Які варіанти дистанцій можна застосовувати у комунікаціях з громадськістю?

11. Чому ми говоримо про колір як про комунікаційний засіб?


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 133 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Комунікації з використанням письмової мови | Види читання | Тексти для комп’ютерних мереж | Поняття, функції та види невербальної комунікації | Оптико-кінетичні комунікації | Види жестів | Рухи, пов’язані з носом та ротом | Рух погляду | Поради, як поводити себе, виступаючи перед публікою | Вимоги до графічних (наочних) засобів НВК |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Організація простору| Подієва комунікація: поняття, сутність, місце в системі зв’язків з громадськістю

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)