Комунікації з використанням письмової мови

Комунікації з громадськістю потребують навичок, пов’язаних не лише з усними вербальними комунікаціями, але й з письмовими. Розглядаючи їх, ми повинні зупинитися на двох найважливіших процесах – читанні та створенні письмових документів. Сьогодні практично кожна доросла людина вміє читати. Тому питання не в тому, щоб навчити майбутнього працівника ПР цьому виду вербальної комунікації, а в тому, щоб навчити його читати швидко та раціонально. Від цього залежить ефективність процесів комунікації, залежить, яку кількість інформації PR-мен зможе переробити. На жаль, у вищих навчальних закладах, як правило, це питання залишилося поза увагою. Фактично відсутні спеціальні курси, які б учили студента швидкому і раціональному читанню.

Процес читання умовно можна поділити на два етапи, кожен з яких вирішує свої завдання.

Спеціалісти вважають, що на першому етапі процес читання визначається трьома факторами:

¨ фіксацією погляду: очі зупиняються на частки секунди при сприйнятті написаного;

¨ рухом очей: погляд переміщується з однієї частини тексту на іншу;

¨ полем зору: частина тексту, що чітко сприймається очима при одній фіксації погляду. Як правило, поле зору людини – одне-два слова (10-15 літер) за одну фіксацію.

На другому етапі відбувається розуміння смислу окремих слів, речень, усього тексту. Іноді це відбувається послідовно, іноді – одночасно. Від цього також залежить швидкість читання. На цьому ж етапі здійснюється розуміння підтексту, що дуже важливо в політичній літературі, у публіцистиці.

Для визначення рівня володіння навичками читання пропонують два показники: загальний рівень читання та швидкість читання. Кожен з них можна виявити за допомогою спеціальних тестів.

Загальний рівень читання оцінюється за такою шкалою:

¨ низький рівень читання;

¨ середній, який характеризується відсутністю навичок техніки читання;

¨ високий, професійний рівень читання.

Швидкість читання – це показник, який характеризується не тільки кількістю слів, прочитаних за хвилину, але й якістю засвоєння прочитаного. Т.М.Надєїна пропонує визначати її такою формулою:

V = q/t*k, де:

q – об’єм тексту в словах;

t – час читання у хвилинах;

k – коефіцієнт розуміння.

Коефіцієнт розуміння у свою чергу визначається таким співвідношенням:

k=n/m, де:

n – кількість правильних відповідей за змістом прочитаного;

m – загальна кількість запитань за змістом прочитаного тексту.

Експерименти показали, що швидкість читання у студентів першого курсу складає 50-120 слів за хвилину. Фахівці вважають, що це – “дуже повільна швидкість”, якщо за основу брати таку шкалу швидкості читання:

150 слів за хвилину – дуже повільно

200 – повільно

250 – середня

300 – вище середньої

450 – швидка

550 – дуже швидка

650 і більше – надшвидка

Дата добавления: 2015-07-17