Чинники формування потреб

Основи раціонального споживання товарів

Споживання – це використання матеріальних і духовних благ для задоволення потреб з метою підтримання, розвитку і вдосконалення життєвих сил людини для створення нових матеріальних і духовних цінностей.

Біологічні потреби пов’язані із забезпеченням нормального функціону­вання організму людини в умовах фізичного (клі­матичного, предметного) середовища життєдіяльності людини.

Залежно від того, який рівень потреб ієрархічної структури домінує в системі потреб споживача і реалізується при споживанні, соціологія формулює п’ять типів споживання:

Утилітарний тип – предмети споживання сприймаються як засоби підтримання і збереження життя.

Пасивний тип – акцентується увага на соціальних властивостях предметів.

Престижний тип – суб’єкт знаходить в предметі споживання ті соціальні можливості, які задовольнили б його потребу відчувати соціально значущим.

Перетворювальний тип –- споживач, орієнтується на престижність виробу, враховує і підкреслює власну неповторну індивідуальність, свої смаки і прагнення, реалізує набуті знання.

Творчий тип – через предмети споживання реалізується інтелек­туальні творчі потреби, самовираження і самоутвердження.

Потреби (Pr) функціонально залежать від прийнятих біологічних, економічних, соціальних, споживчих норм (Nr), які здатні забезпечити життя людини на оптимальному рівні і реально існуючих можливостей для цього (Rr), тобто

Pr(t) = f₂ {Nr •Rr(t)}

Стандартами потреб населення в тих чи інших товарах є норми і нормативи споживання товарів.

Норма споживання товарів – це ідеальний рівень їх споживання населенням певної групи.

Нормативи споживання – відображають реальні можливості еконо­міки держави щодо забезпечення потреб населення в певний період.

Рівень задоволення потреб у товарах визначається за формулою:

де Pr, i, t – ступінь задоволення потреб населення, %;

Pi, t – фактичне споживання товарів, кг/рік (шт/рік);

Pi, k – норма або норматив споживання товарів, кг/рік (шт/рік).

3. Типологія споживачів та сегментація ринку товарів

Типологія споживачів – співвідношення різних типів споживачів у загальній їх сукупності в регіоні діяльності виробничого або торговельного підприємства.

Тип споживача визначається спільністю потреб і вимог, які пред’яв­ляються багатьма людьми до товару одного і того ж виду.

Кількість визначених типів споживачів прямо пропорційна рівню розвитку виробництва, рівню споживанню товарів, культури, освіти та інтелекту споживачів.

місце проживання споживачів (район, місто, село);

кліматичні умови проживання;

стать і вік споживачів;

сімейний стан, склад і вік членів сім’ї;

рівень освіти;

рівень прибутку;

соціальне положення;

спосіб життя;

психологічний тип особистості;

відношення до нового;

антропометричні характеристики людини;

ступінь насиченості потреби у товарі.

Кожен тип споживачів, об’єднаних в одну групу за певною ознакою, утворює окремий сегмент ринку.

Структура типології споживачів визначає структуру сегментів ринку певної групи товарів.

Поділ ринку на чіткі групи споживачів, яким можуть знадобитися окремі товари, називається сегментацією ринку.

Визначення місця на ринку і розроблення комплексу заходів,
що забезпечують товару конкурентоспроможність, називається позиціюванням товару на ринку.

ТЕМА 3.

Вимоги до товарів

План

1. Поняття про вимоги до товарів та їх класифікація

2. Утилітарні вимоги до товарів та їх характеристика

3. Соціальні та естетичні вимоги до товарів

4. Вимоги до надійності товарів.

1. Поняття про вимоги товарів
та їх класифікація

Вимоги до товарів – це особливості, яким повинен відповідати товар, щоб забезпечити можливість його використання за призначенням протягом певного часу.

Вимоги до товарів

Соціальні

Функціональні

Технологічні

Ергономічні

Екологічні

Надійності

Економічні

Безпеки

Утилітарні вимоги Фізична

Хімічна

Біологічна

Класифікація вимог до товарів

2. Утилітарні вимоги до товарів
та їх характеристика

До утилітарних відносяться вимоги, що відображають необхідність забезпечення нормальної життєдіяльності людини як біологічної істоти в умовах відносин з товаром і природним середовищем.

Функціональні вимоги – це вимоги до товару у виконанні його основних функцій згідно з призначенням та метою споживання товару.

Функціональні вимоги спрямовані на забезпечення досконалості виконання виробом основної і додаткової функцій, допоміжних операцій при експлуатації виробу (транспортування, підготовка до експлуатації, обслуговування, зберігання).

Антропометричні вимоги визначають необхідність відповідності виробів та їх деталей антропометричним характеристикам людини, тобто розмірам, формі тіла та окремим його частинам.

Фізіологічні вимоги – це відповідність виробу фізичним можливостям людини під час користування ним чи експлуатації.

Психологічні вимоги – це необхідність відповідності виробу можливостям сприйняття і переробки людиною інформації з допомогою цього товару, а також вимога відповідності виробу навичкам людини.

Психофізіологічні вимоги – необхідність відповідності виробу особливостям функціонування органам чуття людини (зору, слуху, дотику, нюху).

Гігієнічні вимоги – необхідність відповідності параметрів температури, вологості, газового складу повітря під одягом, у приміщенні, умовам забезпечення нормального теплообміну організму людини.

Ці вимоги до товарів передбачають забезпечення нешкідливих умов для життєдіяльності людини при її взаємодії з виробом і навколишнім середовищем.

Екологічні вимоги пред’являються до товарів, які у процесі транспортування, зберігання, споживання або утилізації можуть небезпечно впливати на атмосферу, ґрунти, водойми, рослинний та тваринний світ (транспорті засоби, товари побутової хімії, вироби з пластмас тощо).

Характер і ступінь вимог

до товарів залежить від:

матеріального і культурного

рівня життя населення

призначення товару

наявності сировинних ресурсів

техніко-економічних

можливостей виробництва

ступеня інформованості

про товар

Ергономіка – наука, яка вивчає комплексно антропометричні, фізіологічні, психологічні, психофізіологічні особливості людини і її можливості при взаємодії з засобами виробництва і предметами споживання у системі “людина – виріб – середовище”.

Ергономічні вимоги

антропометричні

фізіологічні

психологічні

психофізіологічні

гігієнічні

3. Соціальні та естетичні вимоги до товарів

Соціальні вимоги включають необхідності відповідності властивос­тей і асортименту товарів потребам споживачів, для яких вони призначені.

Розробка оптимального асортименту товарів

включає в себе:

- Аналіз статистичних показників

- Розробка моделей споживання

- Проведення соціологічних досліджень

Естетичні вимоги щодо необхідності відповідності товарів естетич­ним потребам, а саме: вимоги до форми, зовнішнього оздоблення, відпо­відності смакам населення, стилю та моді.

Вимоги інформаційної виразності включають в себе відображення у формі виробу естетичних уявлень, що склалися в суспільстві забезпе­ченням знаковості, оригінальності, відповідності товару стилю і моді.

Вимоги раціональності форми спрямовані на забезпечення есте­тичної форми об’єктивним умовам виробництва і експлуатації товару.

Вимоги цілісності композиції передбачають необхідність гармо­ній­ної єдності частин і цілого, органічного взаємозв’язку елементів форми товару, його узгодженості з іншими виробами та оточуючим середовищем.

Вимоги виробничого виконання і товарного вигляду спрямовані на ретельність технологічних процесів виробництва, оздоблення, нанесення деко­ративних покриттів, інформаційних знаків, пакування тощо, що забез­печують належний товарний вигляд виробам.

4. Вимоги до надійності товарів

Вимоги до надійності товарів передбачають необхідність забез­печення здатності товару зберігати протягом певного часу у визначених межах значення всіх параметрів, які характеризують його здатність вико­нувати необхідні функції в заданих режимах і умовах використання, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання і транспортування.

Вимоги до надійності

Вимоги до безвідмовності

Вимоги до довговічності

Вимоги до збережуваності

Вимоги до ремонто-придатності

Вимоги до безвідмовності – це необхідність виконання виробом необхідних функцій протягом встановленого інтервалу часу чи наробітку.

Вимоги до довговічності – необхідність виконання виробом необхідних функцій протягом тривалого часу до граничного стану.

Вимоги до збережуваності – необхідність збереження виробом здатності виконувати необхідні функції під час та після зберігання і транспортування.

Вимоги ремонтопридатності – необхідність виробу бути здатним до підтримки і поновлення стану, в якому він зможе виконувати належні функції при допомозі технічного обслуговування та ремонту.

Дата добавления: 2015-07-15