Предмет товарознавства

План

Предмет товарознавства

2. Основні категорії товарознавства

3. Зміст товарознавства

4. Методологія товарознавства

5. Місце товарознавчих знань в системі наукових знань

Завдання сучасного товарознавства.

Предмет товарознавства

Товарознавство – це наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх етапах життєвого циклу, методи пізнання їхньої споживної вартості (цінності), закономірності формування асортименту та вимог до якості для забезпечення ефективності їх виробництва, обігу та споживання (ДСТУ 3993 - 2000).

Товар – це будь-яка річ, що на момент надходження в обіг повинна бути відокремлена з-поміж інших за визначальними ознаками для конкретного договору купівлі-продажу.

Об’єкт товарознавства – це товари як продукт праці для задоволення потреб споживача та методи їх теоретичного і практичного пізнання.

Споживна вартість відображає розвинену форму товару як продукта виробництва, який є в сфері обігу, але ще не став предметом споживання.

Споживна цінність, крім того, пов’язана з відносинами в сферах розподілу, обміну і споживання.

З точки зору товарознавства товар стає споживною цінністю за умови, коли він вивчається і оцінюється з урахуванням потреб, інтересів, смаків, прагнень і бажань конкретного споживача з урахуванням соціальних потреб і вимог.

Таким чином предметом товарознавства є споживна цінність товару.

2. Основні категорії товарознавства

Категорія – це гранично загальний вислів, який у найбільш

концентрованій формі відображає буття і пізнання.

Категоріальна структура визначає межі предмета конкретної науки.

Загальні категорії є формою зв’язку конкретних категорій, які задають загальні орієнтири для вивчення зв’язків предмета для виявлення його закономірностей.

Через множину категорій формується поняття, формами якого є визначення (дефініція), концепція і теорія.

Категоріальна структура зображена вихідною, центральною ізавершальною категоріями, які є вузловими пунктами синтезу знань про предмет дослідження шляхом сходження від абстрактного до конкретного.

Вихідною категорією товарознавства є уявний предмет споживання, а його синтез необхідно розпочати з потреб і вимог споживача.

Центральною категорією товарознавства є товар, тобто матеріалізований продукт праці, який за своїми властивостями і характеристиками може задовольняти певні потреби людини.

Завершальна категорія товарознавства – це реальний предмет споживання, тобто споживна цінність.

3. Зміст товарознавства

У першій частині курсу лекцій “Теоретичні основи товарознавства” дається загальне уявлення про товарознавство як наукову дисципліну, розкриваються основні проблеми товарознавства на сучасному етапі розвитку суспільства.

В другій частині товарознавства розглядаються конкретні групи товарів як продовольчих, так і непродовольчих, з використанням принципів та методів їх вивчення, викладених у курсі “Теоретичні основи товарознавства”.

4. Методологія товарознавства

Вчення про пізнавальні засоби (категорії, норми, класифікації, типології, принципи, закони, теорії) і методи пізнання називається методологією.

Метод – це частина теорії, спрямованої на пошук знання і перетворення дійсності за допомогою відповідних прийомів, способів і засобів.

Метод товарознавства – це системний підхід до пізнання споживної цінності товарів, закономірності її прояву і збереження (ДСТУ 3993-2000).

Системний підхід передбачає такий напрям методології наукового пізнання, в основі якого покладено дослідження об’єкта як системи, в якій розкривається його цілісність, виявляється різноманітність типів зв’язку та зведення їх в єдину цілісну картину.

Системний підхід реалізується через системний метод і системний аналіз, синтез та дослідження об’єкта, як функціонуючої системи, здійсню­ється у взаємодії з середовищем.

Системний аналіз і синтез поєднуються з структурно-функ­ціональним і функціонально-вартісним аналізом і синтезом та з ціннісним підходом.

Функціонування товару

І рівень

принцип дії (функціональне призначення

чи тип споживання та умови споживання)

ІІ рівень

спосіб дії (споживні властивості

чи номенклатура асортименту)

ІІІ рівень

конструкція (кількісна характеристика споживних

властивостей чи структура асортименту)

Функціонально-вартісний аналіз оснований на принципі відпо­відності значущості функцій і величин витрат на придбання і використання товару.

Коли товар стає засобом, метою, знаряддям діяльності та виконує відповідну функцію, то він є одночасно об’єктом пізнання і оцінки, і набуває ціннісного значення.

Соціально-причинний (соціологічний) і соціально-цілісний (аксіоло­гіч­ний) підходи в товарознавстві використовуються при пізнанні та оцінці товару.

Аксіологія – наука про цінності, яка вивчає ціннісні відносини і оцінки, розкриває причини їх виникнення у свідомості людини.

5. Місце товарознавчих знань у системі наукових знань

При системному дослідженні товарів ставиться завдання об’єднати знання і закони різних наук для того, щоб сформулювати закони виникнення, функціонування і розвитку системи, забезпечити ефективне її функціонування в різних умовах.

Товарознавство як технічна наукова дисципліна є опосередко­вуючою ланкою між природничими і суспільними науками. Товар має двоїсту природу (технічну і економічну), що виявляється в природних, біологічних, економічних і соціальних відношеннях, а задоволення потреби в товарах є складною комплексною проблемою різних сфер діяльності суспільства.

Зв’язок товарознавства з іншими науками

фізика		хімія		математика
статистика		біологія		фізіологія
географія		матеріалознавство		гігієна і безпека праці
ергономіка		естетика		метрологія
кваліметрія

філософія		соціологія		політологія
психологія		економіка		менеджмент
маркетинг		фінанси		право
облік і аудит

---

Дата добавления: 2015-07-15