Робота з джерелами

Збір вихідного матеріалу для дипломної роботи, його попереднє узагальнення і систематизацію студент повинен провести під час переддипломної практики, а також ознайомитися з чинними нормативно-довідковими матеріалами, вивчити діючі законодавчі акти та нормативно-інструктивні документи, проаналізувати результати діяльності бази практики.

Необхідні для виконання дипломної роботи джерела підбираються студентами самостійно, з використанням для цього алфавітного, предметного та систематизованого каталогів бібліотек інформаційної мережі Internet.

Частину літератури, яка висвітлює тему, можна запозичити зі списку, рекомендованого кафедрою. Консультацію з питань добору літератури студент може одержувати у наукового керівника чи у працівників бібліотеки.

Правильні, науково обґрунтовані висновки про об’єкт та предмет дослідження можна зробити лише на підставі всебічного вивчення великої кількості фактичного матеріалу. Його аналіз дозволяє краще розкрити зв’язок теорії з практикою.

Підбираючи літературу, студентам слід пам’ятати, що економічні науки постійно розвиваються і збагачуються новими положеннями і висновками, а іноді змінюють свої основоположні методологічні і теоретичні підходи, як це сталось у зв’язку з трансформацією економіки України в ринкову. Тому при підборі навчальної літератури, періодичних видань, монографій, журнальних статей тощо необхідно враховувати рік їх видання. Починати вивчення літератури слід з останніх років видання. Тільки після цього, у разі необхідності, можна звертатись до більш ранніх публікацій, якщо це зумовлено необхідністю проведення ретроспективного аналізу еволюції розвитку об’єкта і предмета дослідження.

Значно полегшить пошук необхідних статей список опублікованих матеріалів в останньому номері, що подається щорічно практично у всіх наукових періодичних виданнях.

Після підбору літератури студент складає список наукових джерел (бібліографію). При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали, які наводяться в роботі.

Якщо використовуються відомості, матеріали з великою кількістю сторінок, то в посиланні необхідно точно вказувати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання в роботі. Посилання в тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань та відповідної сторінки цього джерела, виділеним двома квадратними дужками.

Наприклад:

Цитата у тексті “Інвестиції – господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно” [32, с.13].

Відповідний опис у переліку посилань:

32. Податковий кодекс України [Текст]: Від 2 грудня 2010 р. № 2756-VІ. – К.: ДП “ІВЦ ДПП України”, 2010. - 336.с.

2.5 Використання інформаційних технологій та

методів математичного моделювання

При написанні дипломної роботи необхідно використовувати методи економіко-математичного моделювання, що забезпечить глибоке дослідження об’єкта та предмета. При побудові економетричних моделей в оболонці електронних таблиць Excel можна використовувати такі вбудовані функції:

1. Статистичні функції:

ДИСПР – знаходить зміщену оцінку дисперсії генеральної сукупності;

КВАДРОТКЛ – знаходить суму квадратів відхилень величин від їх середнього значення;

КОВАР – знаходить оцінку статистичного кореляційного моменту між двома масивами однакової розмірності;

КОРРЕЛ – знаходить коефіцієнт кореляції між двома масивами однакової розмірності;

СРЗНАЧ – знаходить середнє значення масиву даних;

СТАНДОТКЛОНП – знаходить зміщену оцінку середньоквадратичного відхилення випадкової.

2. Математичні функції:

КОРЕНЬ – знаходить корінь квадратний із числа;

СТЕПЕНЬ – підносить число до заданого степеню;

СУММ – знаходить суму всіх чисел вказаного масиву;

СУММКВ – знаходить суму квадратів усіх чисел вказаного масиву;

Для оцінки параметрів множинної лінійної регресії можна використовувати статистичну функцію ЛИНЕЙН.

Для більш поглибленого дослідження взаємозв’язків економічних показників з використанням сучасного різноманітного апарату прикладної статистики та економетрики можна використовувати відомі статистичні пакети, такі як STATISTICA, E.VIEWS, SPSS, GAUSS, ESB Stats Standart, NCSS Statistical and Data Analysis, Stata, StatXact.

Консультант з питань використання інформаційних технологій та методів математичного моделювання при виконанні роботи допомагає студенту реалізувати поставлене завдання за допомогою комп’ютерної техніки. Він розподіляє час для роботи на ПК, перевіряє виконання роботи та підписує завдання до дипломної роботи. До обов’язків консультанта входить також контроль за дотриманням встановлених строків виконання цієї частини роботи, за її оформленням.

У разі необхідності консультант вказує свої зауваження у рецензії, яку він складає у стислій формі, підписує і передає на випускову кафедру.

Науковий керівник дипломної роботи разом з консультантом з питань використання інформаційних технологій та методів математичного моделювання надає допомогу студентам у визначенні змісту цієї частини роботи, зборі необхідних матеріалів для її виконання, ув’язці з основними показниками роботи, виборі необхідних методів та програмних засобів.

3 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

3.1 Загальні вимоги

Дипломна робота оформлюється відповідно до Державного стандарту України ДСТУ-3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Дипломна робота виконується на аркушах білого паперу формату А 4 (210´297мм) з одного боку аркуша.

Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 25 мм, праве – 15 мм. Текст на комп’ютері набирається в редакторі Word, шрифт тексту Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал 1,5.

Під час виконання дипломної роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення по всьому тексті. У дипломній роботі мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними в усьому тексті.

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи (параграфи).

Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», слід починати з нової сторінки та розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки друкують не жирним шрифтом.

«ДОДАТКИ» слід розташовувати посередині рядка і посередині аркуша, а на наступних аркушах розміщують у алфавітній послідовності всі таблиці, рисунки та інші матеріали, що є в дипломній роботі.

Шрифт друку повинен бути чітким.

Помилки, описки i графiчнi неточності, які виявилися в процесі написання дипломної роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою i нанесенням на тому ж мiсцi або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка). Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторiнцi.

Роздруковані на ПК програмні документи повинні вiдповiдати формату А4 (мають бути розрізаними) їх включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи i розміщують, як правило, в додатках.

До загального обсягу дипломної роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Отже, дипломну роботу студент оформлює за розділами згідно з календарним планом. Керівник та консультант дипломної роботи можуть попередньо перевірити виконані розділи. Для остаточної перевірки дипломна робота подається студентом керівнику в закінченому вигляді, зброшурована, в твердому переплетенні, з підписами студента та рецензента на титульній сторінці. При перевірці дипломної роботи керівник позначає чорнилами технічні і граматичні помилки, погрішності в розрахунках та інші недоліки. Виправлення студентом позначених у роботі помилок не допускається.

Дипломну роботу, виконану на низькому рівні чи не самостійно або подано не своєчасно, завідувач кафедри до захисту не допускає. Це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника дипломної роботи. Протокол засідання кафедри подається на затвердження проректору з науково-педагогічної роботи.

3.2 Порядок нумерації дипломної роботи

та оформлення ілюстрацій, таблиць, формул, одиниць виміру

Сторінки нумеруються арабськими цифрами з титульною сторінкою, бланком завдання на дипломну роботу та анотацією включно, але на них номер не проставляється. Нумерація починається з 2-го аркуша вступу. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки, без крапки в кінці, на відстані 10 мм від верхнього краю аркуша.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Назву розділу друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (15-17 мм, або п’ять друкованих знаків, або 1,25 пт). Крапка у кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, вони розділяються крапкою.

Номер розділу (арабськими цифрами) ставиться після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу. Кожний розділ слід починати з нового аркуша.

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, які розділяються крапкою. У кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Наприклад:

РОЗДІЛ 1

Теоретичні основи становлення і розвитку

непрямих податків

1.1 Сутність непрямих податків та передумови їх виникнення

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. Наприкінці номера пункту не повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2 (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Підпункти нумеруються в межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Такі частини дипломної роботи як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не нумеруються.

Відстань між заголовками та текстом при виконанні документа друкарським способом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Відстань між заголовком розділу і підрозділу – 2 інтервали (не менше, ніж 12 пунктів).

Примітки до тексту i таблиць, в яких вказують довiдковi i пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки, наприклад:

Примітка. ____

(текст)

Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі. Всі рисунки, якщо їх в тексті більше одного, нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад: рис. 3.1.

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Ілюстрації повинні бути виконані чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору, чи за допомогою програмних продуктів ЕОМ.

Залежно від об’єкта дослідження, задач та розмірів порівнювальних показників можуть бути використані графіки та діаграми.

Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об’ємні. Площинні діаграми поділяються на стовпчикові, кругові, секторні, квадратні. Стовпчикові діаграми використовуються для порівнювання однойменних величин, для зображення динаміки, а також структури явищ. Стовпчикові діаграми будуються у вигляді прямокутників вертикально або горизонтально. При побудові цих діаграм слід дотримуватись таких правил:

- стовпчики повинні бути однакової ширини;

- їх слід розміщувати на однаковій відстані один від одного або щільно;

- поряд з масштабною шкалою слід розташовувати цифрові написи.

Секторна діаграма – це коло, поділене на сектори. Цей вид діаграм використовується для характеристики структури або структурних зрушень.

Лінійні діаграми широко використовуються для характеристики виконання плану, розвитку явищ упродовж часу, при вивченні зв’язку між ознаками та законами розподілу. Лінійні діаграми будуються на координатному полі чи на числовій сітці. На осі абсцис слід відкладати у вибраному масштабі час, на осі ординат – значення показників на цей період часу.

Рисунок 3.1 - Пряма залежності впливу рекламних витрат на доходи підприємства

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць,які слід розміщувати безпосередньо після посилання на них у тексті.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 3.1 Назва таблиці

Головка

Боковик (заголовки рядків)

Графи (колонки)

Кожна таблиця повинна мати назву, яка розміщується над таблицею. Назва і слово “Таблиця” починається з великої літери. Назва не підкреслюється.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею. Діагональне ділення головок таблиць не допускається.

Розмір головки таблиці не регламентується, але висота рядка повинна бути не менша 8 мм.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

Наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку допускається заміна її головки або боковиків відповідними номерами, нумеруючи арабськими цифрами (як у першій частині таблиці). Слово “Таблиця____” вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишеться: “Продовження табл.____” із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф та рядків таблиць слід писати з великої літери, а підзаголовки з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком. Якщо вони мають самостійне значення, то пишуться з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапка не ставиться.

Заголовки і підзаголовки граф вказуються в однині. Заголовки граф, як правило, записуються паралельно рядкам таблиці. У разі необхідності допускається перпендикулярне розташовування заголовків граф.

Таблицю з великою кількістю рядків можна перенести на інший аркуш. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назва вміщується тільки над її першою частиною. Таблиця з великою кількістю граф може бути поділена на частини та розташована одна частина під іншою, в межах однієї сторінки.

Графу “Номер за порядком” в таблицю включати не допускається. При необхідності нумерацію показників, параметрів або інших даних слід вказувати в першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх назвою. Наприклад:

Таблиця 3.1 Дані про облік основних фондів підприємства

Об’єкт основних фондів (ОФ)	Вартість ОФ на початок І кварталу	Показники руху ОФ протягом І кварталу
+ (введення)	- (вибуття)
1. Заводоуправління	26,8	+7,5	-
2. Верстати токарні	62,3	+11,2	-5,8
3. Електромережа (внутрішня)	37,9	+12,3	-
4. Конвеєр технологічний	324,8	+38,3	-
5. Радіотелефони	9,7	+14,7	-4,2

Допускається розташування таблиці уздовж довгого боку аркуша документа. Якщо всі параметри (показники), що наведені в графах таблиці, виражені в одній і тій же одиниці величин, тоді її позначення можна розташувати над таблицею праворуч, а при поділі таблиці на частини – під кожною її частиною. Якщо у більшості граф таблиці наведені показники (параметри), що виражені одними і тими ж одиницями фізичних величин (наприклад, у тисячах гривень), але є графи з показниками, що виражені в інших одиницях фізичних величин, то над таблицею слід писати найменування і позначення фізичної величини показника, який переважає, а в підзаголовках інших граф наводити розмірність інших параметрів.

Якщо чисельні значення величини в графах таблиці виражені в різних одиницях фізичної величини, їх позначення (розмірність) показуються у підзаголовку кожної графи. Наприклад:

Таблиця 3.2 Інформація про засновників ТОВ “ТСР”

Засновник	Чисельність найманих працівників, чол.	Річна виручка, тис. грн.	Частка у статутному фонді ТОВ “ТСР”
Фізична особа	-	-
Банк
Фізична особа – СПД
Торговельне підприємство
Підприємство – виробник нафтопродуктів
Молочна фабрика

Позначення одиниці фізичної величини, загальної для усіх даних в рядку, слід вказувати після її найменування.

Числове значення показника проставляється на рівні останнього рядка найменування показника. Значення показника у графі, яке наводиться у вигляді тексту, записується на рівні першого рядка найменування показника.

Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї ж графи та складається з однозначних слів, які чергуються з цифрами, замінюється лапками. Якщо текст, що повторюється, складається із двох і більше слів, при першому його повторенні замінюється словами “Те ж”, а далі – лапками. Якщо попередня фраза є частиною наступної, то допускається заміна її словами “Те ж” та додаються додаткові відомості.

Не допускається заміняти лапками цифри, які повторюються, математичні знаки, знаки процента і номера, позначення нормативних документів. У разі відсутності окремих даних, в таблицю слід поставити прочерк.

Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розряди чисел по всій графі були розташовані один під другим, якщо вони відносяться до одного показника. В одній графі необхідно дотримуватися, як правило, однакової кількості десятинних знаків для всіх значень величин.

Таблиці, за необхідністю, можуть бути перераховані у змісті з зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.

Формули розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Їх треба виділяти з тексту вільними рядками (вище і нижче кожної формули слід залишити не менше одного вільного рядка). У разі виконання роботи друкарським або рукописним способами символи формул повинні бути висотою не менше 2,5 мм. Застосування друкарських і рукописних символів у одній формулі не допускається.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі.

Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається з абзацу словом “де” без двокрапки після нього.

Наприклад:

Розрахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, обчислюють за формулою (1.3):

, (1.3)

де П_t - прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства у році t;

P_t - виручка від реалізації продукції у році t за ринковими цінами;

C_t - собівартість продукції у році t;

H_t – загальна сума податків та виплат з балансового прибутку підприємства у році t.

Усі формули, якщо їх у роботі більше однієї, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, за винятком формул, які розміщені у додатках. Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, які розділені крапкою (як показано вище для формули 1.3).

Формули, які записані одна за другою і не розділені текстом, розділяються комою.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, які виконуються, причому знак на початку наступного рядка повторюється. При перенесенні формули на знаку множення використовується знак “´”.

Формули, які розташовані в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатку. Наприклад, “Формула А.2”.

Всі одиниці виміру у роботі подаються згідно з чинними правилами скорочення: рік (р.), гривня (грн.), тонна (т) тощо.

Таблиці, рисунки, формули розміщуються по центру аркуша роботи.

3.3 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати попередніх досліджень з яких наводяться цитати в цій роботі, або на ідеях i висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких вона присвячена. Такі посилання дають змогу відшукати документи i перевірити достовiрнiсть відомостей про цитування документа, дають необхідну iнформацiю щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Загалом посилатися слід на останні видання публiкацiй. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують вiдомостi, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кiлькiстю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, iлюстрацiй, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в дипломній роботі.

Посилання в тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, видаленим двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «…у розділі 4…», «…дивись 2.1…», «… за 3.3.4 …», «… відповідно до 2.3.4.1 …», «…на рис. 1.3 …», або «…на рисунку 1.3 …», «…у 3.2…», «…(див. 3.2)…», «…за формулою (3.1)…», «…у рівняннях (1.23)-(1.25)…», «…у додатку Б…».

Посилання на iлюстрацiї дипломної роботи вказують порядковим номером iлюстрацiї, наприклад, «рисунок 1.2».

Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... в табл.1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та iлюстрацiї треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл.1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається i закінчується лапками i наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту i без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту i позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому мiсцi цитати (на початку, всередині, на кiнцi). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, i давати вiдповiднi посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістерської дипломної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) якщо автор дипломної праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс i вказуються iнiцiали автора дипломної роботи, а весь текст застереження вміщується у круглi дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М. Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.).

3.4 Порядок оформлення списку використаних джерел та додатків

Список використаних джерел - елемент бiблiографiчного апарату, який містить бiблiографiчнi описи використаних у дипломній роботі джерел i розміщується після висновків.

Бiблiографiчний опис джерел складають вiдповiдно до чинних стандартів з бiблiотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну iнформацiю можна одержати із таких державних стандартів: ДСТУ-3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»; ДСТУ ГОСТ 7.1.: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Бiблiографiчний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів i бiблiографiчних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв i т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування i рекомендований при написанні дипломної роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами друкується слово «Додаток ___» i велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, ґ, Є, З, I, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б i т.д. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою дипломної роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

Текст кожного додатка у разі необхiдностi може бути поділений на розділи й пiдроздiли, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) i крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - пiдроздiл 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці i формули, які розмiщенi в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рисунок Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.

Таблиці та рисунки, які займають більше ніж дві третини сторінки розміщують в додатки.

4 Порядок пІДГОТОВКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ

4.1 Підготовка супровідної документації до

дипломної роботи

Документальне супроводження дипломної роботи включає відгук наукового керівника і рецензію зовнішнього рецензента, в яких, виходячи із загальноприйнятих критеріїв оцінки, формулюються висновки щодо рівня виконаної дипломної роботи.

Відгук, що обов’язково додається до дипломної роботи, готується і підписується науковим керівником. Суть відгуку полягає у всебічній характеристиці дипломної роботи, а також наявних у випускника якостей, які повинна враховувати державна екзаменаційна комісія як при визначенні оцінки дипломної роботи, так і при визначенні доцільності рекомендації випускника для продовження навчання в аспірантурі. У зв’язку з цим у відгуку науковий керівник також відзначає певні дослідницькі якості автора роботи.

Вони можуть включати такі аспекти:

- рівень творчого підходу випускника до питань, що досліджуються, відчуття їх актуальності і значущості;

- глибину теоретичної підготовки, системності мислення, володіння загальною методологією та методами дослідження, уміння вибрати найбільш доцільні методи для вирішення конкретних завдань;

- уміння забезпечити дослідження дипломної роботи теоретичними обґрунтуваннями (знання історії економічної думки, положень основних теорій, уміння визначати концепції і тенденції фінансово-економічних процесів; знання основних положень чинного законодавства та нормативних документів тощо);

- уміння забезпечити дослідження дипломної роботи інформаційними матеріалами (знання офіційно існуючих статистичних джерел, відкритих документальних джерел обліку і звітності, знання документів первинного обліку тощо);

- уміння інтерпретувати отриманий у процесі дослідження матеріал; підтверджувати свою позицію доказами, аргументувати висновки, визначати тенденції розвитку процесів, діючих чинників та величини їх впливу на формування ситуації;

- уміння визначати резерви подальшого розвитку і конкретизувати їх реалізацію в окремих проектних пропозиціях, розраховувати потребу коштів для цього і визначати ефективність їх витрат;

- уміння формувати перспективу розвитку та управління факторами його забезпечення, оцінювати соціально-економічні наслідки.

Наприкінці відгуку необхідно вказати:

- чи відповідає виконана робота поставленим завданням, загальним вимогам до оформлення дипломних робіт;

- чи може вона бути допущена до захисту;

- чи заслуговує автор дипломної роботи присвоєння кваліфікації “спеціаліста”, пропозицію наукового керівника дипломної роботи стосовно можливості рекомендації випускника до подальшого навчання в аспірантурі, а також впровадження результатів дослідження у виробництво.

У відгуку не повинно бути шаблонності, штампів, формалізму. Відгук готується в довільній формі, підписується науковим керівником і додається до роботи. З текстом відгуку випускник знайомиться в робочому порядку.

За обсягом відгук, як правило, обмежується одним аркушем тексту, який може бути поданий у друкованій чи рукописній формі.

Окрім того, на виконану дипломну роботу необхідно отримати рецензію від зовнішнього рецензента.

Метою рецензування дипломних робіт є одержання незалежної оцінки виконаних робіт, які відображають результат підготовки фахівців.

Контингент рецензентів формується в цілому з числа висококваліфікованих фахівців підприємств, організацій, установ баз переддипломної практики та інших. Рецензія на дипломну роботу повинна містити такі атрибути:

- прізвище, ім’я та по батькові рецензента, його посаду, науковий ступінь, звання або кваліфікацію;

- об’єктивні дані про дипломну роботу (структурна будова змісту; обсяг аркушів, кількість використаних літературних джерел);

- актуальність теми дослідження;

- позитивну оцінку роботи (постановка питання; вихідна гіпотеза; глибина і обґрунтованість теоретичної частини; обґрунтованість застосованих методів дослідження; виявлення закономірностей і тенденцій прояву досліджуваних процесів; аргументація висновків та обґрунтування пропозицій; наявність наукової і практичної цінності тощо);

- недоліки роботи або зауваження критичного характеру (некомпетентність автора роботи в певних питаннях тематики дослідження; низька теоретична чи практична підготовка; суперечність окремих положень; помилки, помарки тощо). Наявність недоліків та зауважень у рецензії є обов’язковою;

- загальну оцінку роботи (відповідність вимогам, теоретична і практична цінність дослідження);

- конкретну оцінку дипломної роботи (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”);

- можливість присудження відповідної кваліфікації;

- підпис рецензента, завірений печаткою за місцем його роботи.

Належним чином, оформлені відгук наукового керівника дипломної роботи та рецензія не підшиваються в обкладинку дипломної роботи, а згортаються навпіл та складаються у спеціально наклеєну кишеньку на форзаці палітурки. Відгук та рецензія на дипломну роботу беруться до відома державною екзаменаційною комісією. Зразки форм бланків відгуку, рецензії наведені у додатках М, Н.

4.2 Підготовка дипломної роботи до попереднього захисту

та захисту роботи

Випускова кафедра організовує, контролює і забезпечує виконання комплексу процедур підготовки дипломних робіт до передачі їх державній екзаменаційній комісії. У складі цих процедур проводяться заходи, які забезпечуються науковим керівником, завідувачем кафедри та колегіальним рішенням кафедри.

Науковий керівник дипломної роботи забезпечує (організовує і контролює) виконання таких заходів:

- обговорення рукопису дипломної роботи з випускником, керівником переддипломної практики на предмет відповідності виданому завданню та достовірності наведених у роботі інформаційних матеріалів;

- участь випускника у попередньому захисті дипломної роботи, який відбувається на кафедрі;

- внесення відповідних поправок до тексту дипломної роботи за результатами попереднього захисту;

- підготовку відгуку наукового керівника дипломної роботи, який готується після внесення поправок до роботи;

- передачу відповідно оформленої і підписаної дипломної роботи автором, науковим керівником та консультантом на випускову кафедру не пізніше ніж за 10 днів до початку роботи ДЕК.

Завідувач випускової кафедри забезпечує (організовує і контролює) виконання таких заходів:

- проведення попереднього захисту дипломних робіт на кафедрі не пізніше ніж за два тижні до початку роботи ДЕК;

- реєстрацію завершеної дипломної роботи із зазначенням дати її надходження на кафедру;

- прийняття рішення про допуск дипломної роботи до захисту. У зв’язку з цим завідувач кафедри підписує подання голові ДЕК щодо захисту дипломної роботи.

При виникненні конфліктних ситуацій з підготовки дипломної роботи до захисту, у кожному конкретному випадку завідувач кафедри виносить розгляд питання на розширене засідання кафедри, на якому можуть бути присутні члени кафедри, декан факультету, представник адміністрації та автор дипломної роботи.

На розширеному засіданні кафедри приймається рішення відкритим голосуванням звичайною більшістю з таких питань:

- встановлюється обґрунтованість (необґрунтованість) висунутих завідувачем кафедри зауважень щодо змісту дипломної роботи, які не дозволяють виносити її на захист ДЕК;

- визначається, які виправлення необхідно обов’язково внести в дипломну роботу і в який термін;

- у випадку негативного рішення протокол засідання кафедри за підписом завідувача кафедри та секретаря передається через декана факультету ректору навчального закладу для прийняття остаточного рішення.

Підготовлені до захисту дипломні роботи подаються голові Державної екзаменаційної комісії для попереднього ознайомлення з ними у порядку, визначеному головою ДЕК (додаток П).

5 ПРОЦЕДУРА ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Присвоєння кваліфікації спеціаліста здійснюється державною екзаменаційною комісією ДЕК згідно із “Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 р. № 161.

Державна екзаменаційна комісія створюється єдина для денної, заочної форм навчання, перепідготовки та екстернату з кожної спеціальності (спеціалізації). До складу державної екзаменаційної комісії входять: ректор або проректор з науково-педагогічної або наукової роботи, декан факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори, доценти тощо. Персональний склад членів державної екзаменаційної комісії затверджується наказом ректора академії не пізніше, ніж за місяць до початку її роботи.

Студенти, які закінчують вищий навчальний заклад за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», захищають дипломні роботи в державній екзаменаційній комісії. До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів або захисту дипломних робіт, подаються до державної екзаменаційної комісії деканом факультету.

Захист дипломних робіт випускників здійснюється публічно на засіданнях Державної екзаменаційної комісії за графіком, розробленим деканатом і затвердженим ректором академії. Захист дипломних робіт також може здійснюватись на виїзному засіданні ДЕК, організованому в філіях кафедр, а також на окремих підприємствах, установах, на базі яких розроблені дипломні роботи.

Завідувач випускової кафедри забезпечує передачу в розпорядження ДЕК усіх призначених на цей день до захисту дипломних робіт та супроводжуючих документів до них.

Голова державної екзаменаційної комісії (або його заступник) надає слово до захисту дипломної роботи студенту-випускнику, оголошує тему дипломної роботи, передає її для ознайомлення членам ДЕК.

Студент-випускник пропонує доповідь про виконану дипломну роботу. У доповіді обов’язково мають бути висвітлені такі питання: актуальність теми дослідження, мета і завдання дослідження, об’єкт дослідження, основні результати дослідження (виявлені закономірності, тенденції, особливості сучасного стану, рушійні сили розвитку, фактори і чинники змін, виявлені резерви, розроблені пропозиції, їх обґрунтування та економічна ефективність впровадження). У процесі викладання одержаних результатів дослідження студент демонструє їх за допомогою мультимедійного проектора чи шляхом передачі всім членам ДЕК демонстраційних матеріалів.

Тривалість доповіді має бути розрахована на 8-10 хвилин (додаток Р).

Після доповіді студенту задають питання в межах теми виконаної дипломної роботи члени ДЕК. Голова ДЕК керує цим процесом як науковою дискусією. Метою цієї дискусії є об’єктивна оцінка професійної підготовки випускника.

Після заслуховування відповідей на задані випускнику питання один із членів ДЕК ознайомлює присутніх із супровідними документами – відгуком наукового керівника та рецензією, а також дає загальну характеристику виконаній дипломній роботі та її оформленню. Випускник має дати пояснення на зауваження, що містяться у вищезазначених документах. Можливі також виступи наукового керівника, присутніх при захисті дипломної роботи осіб із представників підприємств (організацій, установ), на базі яких виконувалась робота. Випускник має дати пояснення з приводу висловлених зауважень.

На підставі ознайомлення з дипломною роботою, доповіді, відповідей на задані питання та пояснень на зауваження рецензента і присутніх на захисті дипломної роботи осіб члени ДЕК незалежно один від одного виставляють попередню оцінку дипломній роботі.

Секретар ДЕК веде протокол засідання, фіксує задані питання, заповнює офіційні, передбачені положенням про ДЕК, формуляри, приймає на збереження захищені дипломні роботи для подальшої передачі їх до архіву.

Після завершення захисту всіх визначених на поточний день дипломних робіт на закритому засіданні на підставі попередніх оцінок членів ДЕК відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії визначається підсумкова оцінка захищених дипломних робіт.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості дипломної роботи:

1. Змістовні аспекти роботи:

- актуальність обраної теми дослідження;

- спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

- відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

- широта й адекватність методологічного та діагностичного апарата;

- наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

- рівень обґрунтування запропонованих рішень;

- рівень самостійності проведення дослідження;

- грамотність мови викладання роботи та її загальне оформлення;

- наявність довідки про впровадження пропозицій у роботу підприємства, установи, організації тощо.

2. Якість захисту роботи:

- уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

- здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

- загальний рівень підготовки студента;

- володіння культурою презентації.

Результати захисту оцінюються за такою шкалою:

Оцінка за шкалою навчаль-ного закладу	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
ПМК (залік) за двобальною шкалою	ПМК (залік) за чотирьохбальною шкалою; ІСПИТ (сумарна оцінка за результатами ПМК та іспиту)
90-100	зараховано	5 (відмінно)	А	Дипломна робота має практичне значення, доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, зі знанням справи, відгук і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів ДЕК повні, правильні й стислі. Результати роботи апробовані на конференціях, вийшли друком за темою дипломної роботи. Є розрахунок економічного ефекту від впровадження пропозицій.
80-89	4 (добре)	В	Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: проблема обґрунтована але недостатня широта вивчення результатів попередніх досліджень, недостатня повнота охоплення методик, наукових поглядів; відсутня наукова дискусія з формування власної точки зору; не використана інформація статистичних матеріалів іноземних країн.
70-79	С	Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки такого характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, недостатньо використані інформаційні матеріали бази практик, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгуку, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні, оформлення роботи згідно з вимогами.
60-69	3 (задовільно)	D	Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: відсутній ґрунтовний аналіз літературних джерел, відсутні розрахунки ефекту чи ефективності у третьому розділі, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгуку, доповідь проголошена вільно, відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні. Є зауваження щодо оформлення роботи.
50-59	E	Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині є надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, рецензія й відгук містять окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення роботи.
31-49	не зараховано	2 (незадовільно)	FX	Нечітко сформульована мета роботи. Розділи погано пов’язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз виконаний поверхово, переважає описовість. Запропоновані заходи випадкові, не випливають з аналізу, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи погане. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні або неповні.
0-30	F	Дипломна робота до захисту не допускається: подана науковому керівникові на проміжну або остаточну перевірку з порушенням строків, установлених графіком. Написана на тему, яка змінена самостійно і своєчасно не була затверджена наказом по академії. Виконана не самостійно. Структура не відповідає вимогам. Відсутнє економічне обґрунтування запропонованих заходів. Не оправлена в тверду обкладинку, недбало оформлена.

У випадках, коли рішення про оцінку роботи неодностайне, затверджується оцінка, визначена головою ДЕК.

Результати захисту дипломних робіт оголошуються в день захисту після оформлення протоколів засідання ДЕК.

Рішення ДЕК є остаточним і оскарженню не підлягає.

Студент, який при захисті дипломної роботи отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу, і йому видається академічна довідка установленого зразка.

Студенту, який захистив дипломну роботу відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту.

6 Підведення підсумків захисту дипломних робіт

З метою вдосконалення процесу підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» у вищому навчальному закладі обов’язковим є підведення підсумків захисту дипломних робіт. З цією метою проводиться розширене засідання вченої ради факультету та випускової кафедри, на якій робиться повідомлення про результати захисту дипломних робіт.

Основними завданнями при підведенні підсумків захисту дипломних робіт є:

- виявлення наявних недоліків, зокрема, прогалин у теоретичній та практичній підготовці спеціалістів з окремих дисциплін, відчуття випускниками актуальності певних питань, перспективного бачення розвитку соціально-економічних процесів та фінансово-економічних досліджень і розрахунків, аргументація висновків та обґрунтування пропозицій на основі реальної оцінки рівня підготовки спеціалістів;

- розробка плану реалізації заходів щодо усунення виявлених недоліків та подальшого удосконалення навчального процесу та якості підготовки фахівців. Контроль за реалізацією цього плану покладається на деканат факультету та навчальний відділ вищого навчального закладу.

Дата добавления: 2015-07-17