Небезпека ураження електричним струмом

Струм, що протікає через людину, діє не тільки в місцях електричного контакту, а й на своєму шляху проходження викликає рефлекторні дії: порушення нормальної діяльності органів дихання, серцево-судинної та нервової системи. Також існує можливість отримати травми не тільки через безпосереднє дотикання до частини електроустановки - ураження струмом через електричну дугу або кроковою напругою [10].

Електричний струм може викликати хімічну (електроліз рідин), термічну (опік), механічну (розрив тканини) та біологічну (порушення біологічних процесів) дію. Ці дії умовно зводяться до двох основних видів електричного ураження: електричні травми та електричні удари [10].

Електричні травми - це місцеві ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки та електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більшого ніж 1А. До травм також відносяться механічні пошкодження в результаті судомного мимовільного скорочення м'язів [10].

Електричні удари - це збудження живих тканин електричним струмом. Вони можуть викликати судоми м’язів без втрат свідомості, з втратою свідомості, без ураження або з ураженням роботи серця, клінічну смерть. Основним фактором є струм, який протікає через людину. Встановлені порогові найменші струми:

1) відчутний - викликає відчутне подразнення при проходженні через організм (0.6-1.5 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 5-7 мА при постійному струмі);

2) невідпускаючий - викликає при проходженні через людину непереборне судорожне скорочення м’язів руки, в якій затиснено провідник (10-15мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 50-80мА при постійному струмі);

3) фібриляційний - викликає при проходженні через організм фібриляцію серця, тобто різночасове хаотичне скорочення волокон серцевого м’яза, при якому порушується кровопостачання (100 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА при постійному струмі).

Гранично допустимий струм через людину при нормальному (неаварійному) режимі електропристроїв не повинен перебільшувати наступні значення: 0.3 мА при змінному струмі частотою 50 Гц, 0.4 мА при змінному струмі частотою 400 Гц, і 1 мА при постійному струмі. При високій температурі (вище 25°С) і великій вологості (відносна вологість повітря більша 75%) допустимий струм слід зменшити в 3 рази [10].

Найбільш небезпечним для людини є струм частотою 20-200 Гц. З підвищенням або пониженням частоти небезпека зменшується і повністю зникає при частотах вище 400 кГц, хоча високочастотні напруги можуть викликати опіки. Постійний струм менш небезпечний лише при напругах менше 300 В. При дальшому збільшенні напруги небезпека постійного струму росте і при напрузі більше 600 В він є значно небезпечнішим за змінний струм. Випрямлені струми включають в себе постійну та змінну складові, тому вони володіють комплексною дією на організм людини [10].

На результати ураження впливає шлях проходження струму в тілі людини. Можливих шляхів (кіл струму) існує багато, однак найбільш часто зустрічаються наступні: права рука - ноги, ліва рука - ноги, рука - рука, нога - нога. Найбільш небезпечні випадки протікання струму через голову та грудну клітку [9].

Небезпека дії струму залежить від індивідуальних особливостей людини (маси та фізичного розвитку), а також від стану нервової системи та всього організму. Велику роль відіграє "фактор уваги", послаблюючий небезпеку струму.

Дата добавления: 2015-07-17