Читайте также: |
|
Німеччина зазнала поразки у Другій світовій війні і її долю вирішували країни-переможці. Основні положення післявоєнного устрою Німеччини були розроблені на Потсдамській конференції в липні-серпні 1945 р. Західнонімецькі землі (11 земель) опинились в американській, англійській і французькій зонах окупації (43 млн. осіб). Управління Німеччиною знаходилось у руках Контрольної Ради представникі в країн-переможців. Передбачалось, що у майбутньому Німеччина стане єдиною і демократичною державою.
Конфронтація Заходу й СРСР трагічно позначилась на долі Німеччини: через неї пройшла лінія протистояння двох світових систем. "Холодна війна" примусила західні країни по-новому оцінити роль своїх окупаційних зон. Із ворога Західна Німеччина повинна була стати надійною опорою Заходу.
Вже влітку 1946 року виявилися принципові розходження між західними державами та Радянським Союзом у питанні щодо майбутнього Німеччини. Практично стало неможливим приймати погодженні рішення.
Виходячи з потреби об'єднати зусилля для економічної відбудови західнонімецьких земель, у квітні 1946 р. відбулася спільна нарада делегацій американської та британської зон (до речі, в ній взяли участь і представники КПН), на якій було прийнято рішення об'єднати обидві зони у так звану Бізонію і створити виборну Двозональну економічну раду. Це рішення підтримали всі партії, за винятком комуністів. 2 грудня 1946 р. угода про Бізонію була підписана. В червні 1947 р. відбулися перші вибори до Економічної Ради яка мала законодавчі повноваження, тобто перетворилася у парламент. До її складу ввійшли 52 представники всіх відновлених партій.
Слід зазначити, що американці справедливо побоювалися, що в центрі Європи може виникнути політична нестабільність, спровокована економічною руїною. Саме тому вони прийняли рішення включити Західну Німеччину в план Маршала. Від нього пролягав прямий шлях до грошової реформи в західних зонах, до нового і справді вирішального кроку в розколі Німеччини. В даному випадку економічні інтереси поєднувалися з політичними міркуваннями Західні держави розуміли, їм не вдасться одночасно стримувати прибічників державності в Німеччині і СРСР. До того ж і «холодна війна» набирала розмаху. Всі ці обставини логічно вели до створення на території західних окупаційних зон стабільної демократичної держави.
В 1948 році події розвивалися по висхідній лінії. Бізонія набувала перших ознак політичного утворення, водночас почалися приготування до створення Тризонії. У лютому 1948 р. уряд Франції приєднав до Бізонії свою окупаційну зону. Тоді ж, у лютому 1948 р. у Лондоні відбулася конференція представників трьох держав - США, Великобританії та Франції (без СРСР), на якій, окрім створення Тризонії. йшлося про майбутній державний лад Західної Німеччини, про контроль над Руром та проблеми біженців і безпеки. Сепаратні дії західних союзників суперечили рішенням Потсдаму, згідно з якими радянський представник мав право на участь в управлінні всіма чотирма зонами. У ноті від 13 лютого Радянський Союз засудив акції США, Великобританії та Франції. Маршал Соколовський, який очолював радянську зону окупації, 20 березня назвав Лондонську конференцію «таємною змовою» і оголосив про свій вихід з СКР.
У Німеччині було створено єдину адміністрацію й військове командування. Було розроблено проект конституції і створено управління господарством, яке очолив Л.Ерхард. Господарська реформа включала в себе грошову і реформу цін. Її проведення розпочалось у 1948 р. Грошова реформа передбачала створення твердої валюти. 28 липня 1948 р. окупаційна адміністрація видала декрет, за яким старі рейхсмарки вважались недійсними і вводились нові дойчмарки. Запровадження нових грошей у зх.зонах перетворило територіальні кордони у державні. Військово-політичний та державний розкол Німеччини став реальністю.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Зх. Німеччина в 1945-49 рр. | | | Зовн.політ.становище Зх.Нім. у 1949-55рр. Париз. угоди.Вступ ФРН до НАТО. |