Умовний спосіб

І. Актуальність теми.

Немає жодного фармацевтичного терміну, в який би не входив іменник або у вигляді одного слова: типу «настій» (infusum), «пластир» (emplastrum), або у вигляді словосполучень: іменник з іншим іменником – «настій трави пустинника» (infusum herbae Leonuri) чи іменника з прикметником «складна настойка» (tincture composite).

Щоб вміти правильно побудувати термін на латинській мові, тобто перекласти його з української мови або для того щоб зрозуміти точний зміст терміна, якщо вже на українській, необхідно врахувати граматичні категорії іменника (число, відмінок, рід, відміну).

ІІ. Навчальні цілі заняття.

1. Знати граматичні категорії іменника. L=І

2. Знати словникову форму іменника. L=І

3. Знати характеристику визначення роду. L=ІІ

4. Знати визначення відміни іменника. L=ІІ

5. Вміти визначати основу іменника. L=ІІ

6. Запамя’тати закінчення іменників І-V відмін в називному і родовому відмінках.

7. Мати загальне уявлення про прикметник.

8. Знати латинські сентенції та афоризми.

ІІІ. Цілі розвитку особистості.

1. Виховати професійну відповідальність.

2. Розвивати інтерес до самостійної праці.

3. Сформувати навички граматичного читання та письма.

ІV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
Попередні: Українська мова Анатомія	Іменник. Категорії іменника.   Анатомічні терміни та будову людського організму.	Порівняти граматичні категорії іменника в українській та латинській мові. Розрізняти іменники за родами, числами, відмінками.
Наступні: 1.Фармакологія 2.Клінічні дисципліни	Закінчення іменників в родовому відмінку.   Знання грецьких терміноелементів латинських іменників.	Грамотно виписувати рецепт, звертати увагу на закінчення в родовому відмінку. Будувати медичні терміни за допомогою грецьких терміноелементів.

V. Зміст теми попереднього заняття.

Алгоритм утворення умовного способу Modus conjunctivus.

Послідовність дій	Вказівки до виконання	Примітки
1. Визначення дієвідміни. Визначення основи дієслова Дієслова І дієвідміни 4. Дієслова ІІ, ІІІ, ІV дієвідмін	1.По закінченнях. 2.Щоб визначити основу дієслова необхідно від інфінітива дієслова (неозначеної форми) відняти закінчення.   3. Кінцевий голосний основи –а змінюється на –е; потім додаємо особові закінчення активного чи пасивного стану. 4. До основи дієслова необхідно додати суфікс а, потім додати особові закінчення активного чи пасивного стану.	У дієслів І, ІІ, VІ дієвідмін відкидаємо закінчення –re в ІІІ дієвідміні –ere.

Умовний спосіб

(Кон’юнктив) Modus conjunctivus

В рецептурі, а також фармацевтичній літературі, поряд з дійсним способом вживається кон"юнктив, який служить для вираження волевиявлення (наказ у ввічливій формі), заклику до дії, побажання, сумніву.

В рецептурі кон’юнктив вживається:

1. В незалежних реченнях замість наказового способу. На українську
мову кон"юнктив в незалежних реченнях перекладається за допомогою слова
"нехай" з формою 3 особи однини чи множини теперішнього чи майбутнього
часу або ж неозначеною формою дієслова доконаного виду.

(Misce. Da. Signa. - Змішай. Видай. Познач.)

(Misceatur. Detur. Signetur. - Нехай буде змішано видано, позначено. Змішати. Видати. Позначити.)

2. В підрядних реченнях мети після сполучника ut (щоб) (в рецептах він
може опускатися) (Misce, 9ut) fiat pasta - Змішай, щоб... (нехай)...

Дієслово - fieri (fio) - утворюватися, робитися кон’юнктив - fiat (3 ос.одн.) - хай утвориться

fiant (3 ос.множ.) - хай утворяться

В рецептурі використовуються форми умовного способу дієслова в 3-й особі однини чи множини.

Дата добавления: 2015-07-17