Міжнародна торгівля України товарами і послугами у 2004 р.

Платіжний баланс

150. Активне сальдо платіжного балансу збільшиться, якщо в країні:

а) знижуються реальні процентні ставки;

б) зростають темпи інфляції;

в) підвищуються темпи економічного зростання;

г) відбуваються усі названі процеси;

д) усі названі процеси не можуть збільшити активне сальдо платіжного балансу.

151. Яке твердження неправильне:

а) якщо підсумковий платіжний баланс дорівнює нулеві, то платіжний баланс країни врівноважений;

б) за активного підсумкового платіжного балансу центральний банк збільшує валютні резерви;

в) підсумковий платіжний баланс дорівнює балансові офіційних розрахунків із протилежним знаком;

г) країна з додатним поточним рахунком фактично інвестує частину своїх національних заощаджень за кордон;

д) збільшення офіційних валютних резервів відображається у кредиті, а зменшення – у дебеті.

152. Що не характеризує стан платіжного балансу зрілої нації-боржника:

а) додатне сальдо торговельного балансу;

б) пасивний баланс поточного рахунку;

в) надлишок торговельного балансу витрачається на сплату процентів за позики попередніх років;

г) сальдо балансу трансферів від’ємне;

д) експорт країни на цій стадії економічного розвитку перевищує її імпорт.

Типи задач

1. Дві країни А та В виробляють товар Х. На ринку країни А попит на товар Х описує рівняння

D_d = - 0,5P+25, а пропозицію – рівняння S_d=0,5P -5 (де: D_d – величи­на попиту, од.; S_d – величина пропозиції, од.; P – ціна товару, грош. од.). На ринку країни В попит на товар Х описує рівняння D_d = - 0,3P+25, а пропозицію – рівняння S_d=0,7P -15.

Скільки і за якою ціною продаватимуть товар Х на ринках країн А та В? Якій країні вигідно експортувати, а якій імпортувати товар Х? Запишіть рівняння попиту на імпорт та пропозиції експорту на світовому ринку. Обчисліть ціну товару Х на світовому ринку, а також обсяг експорту та імпорту. Зобразіть графічно стан ринкової рівноваги у країнах А і В, а також на світовому ринку.

2.

Міжнародна торгівля України товарами і послугами у 2004 р.

Показник	Значення показника
Валовий внутрішній продукт (млн. грн.)
Експорт товарів (млн. дол. США)	32666,1
Експорт послуг (млн. дол. США)	5307,9
Імпорт товарів (млн. дол. США)	28996,8
Імпорт послуг (млн. дол. США)	2058,6
Чисельність населення (тис. осіб)	47280,8
Обмінний курс (долар США / гривня)	1/5,33

За допомогою даних таблиці обчисліть такі показники:

1) зовнішньоторговельний оборот України у 2004 р. (у дол. США та грн.);

2) сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів та послуг у 2004 р. (у дол. США та грн.);

3) індекс чистої торгівлі у 2004 р.;

4) подушний експорт, імпорт та зовнішньоторговельний оборот на одну особу населення у 2004 р. (у дол. США та грн.);

5) експортну квоту, імпортну квоту та частку зовнішньоторговельного обороту у ВВП України у 2004 р.

3. Ціни на товари, які Багатія експортує у Бідасію, у 2006 р. зросли у порівнянні з 2005 р. на 11,5%, а на товари, які вона імпортує з Бідасії – лише на 5,5%. Обчисліть показник чисті бартерні умови торгівлі для обох країн. Для якої з країн умови торгівлі покращилися?

4. Україна і Польща виробляють лише два товари – цукор та борошно. Обсяг продукції на одиницю праці (L=1) подано у таблиці:

Країна	Цукор	Борошно
Україна
Польща

1) У виробництві якого товару має абсолютну перевагу Україна, Польща?

2) Визначте внутрішні відносні ціни (альтернативні вартості) обох товарів в Україні та Польщі.

3) У виробництві якого товару має порівняльну перевагу Україна, Польща?

4) На виробництві якого товару повинна спеціалізуватися кожна країна? Відповідь поясніть.

5) У яких межах встановляться відносні ціни борошна та цукру на світовому ринку у разі вільної торгівлі між Україною та Польщею?

6) Побудуйте для України та Польщі лінії їх виробничих та торговельних можливостей за умови, що на світовому ринку 1 одиниця борошна обмінюватиметься на 0,85 одиниці цукру.

5. Нижче наведено таблиці виробничих можливостей двох країн: Багатії та Бідасії:

Бідасія Багатія

Товар	Виробничі альтернативи		Товар	Виробничі альтернативи
А						А
В						В

1) Визначте внутрішню альтернативну вартість виробництва товарів А і В у кожній країні;

2) на виробництві якого товару повинна спеціалізуватися кожна країна? Відповідь поясніть;

3) зобразіть для кожної з країн лінії виробничих та торговельних можливостей, якщо на світовому ринку 1 одиниця товару В = 2 одиницям товару А;

4) які вигоди від міжнародної торгівлі отримуватимуть країни, якщо до спеціалізації Бідасія виробляла 20 од. А і 10 од. В, а Багатія – 20 од. А і 40 од. В?

6. США і Мексика для вирощування фруктів та пшениці використовують два фактори виробництва – працю та землю. Вирощування 1 т пшениці потребує 1 год. праці та 1/30 га землі, а вирощування 1 т фруктів – 20 год. праці та 0,5 га землі.

Робоча сила США становить 180 млн. осіб, а площа сільськогосподарських угідь – 300 млн. га землі. Аналогічні показники у Мексиці становлять 60 млн. працівників та 75 млн. га землі.

Визначте:

1) який із продуктів буде трудомістким, і продукування якого потребуватиме відносно більших витрат землі;

2) на виробництві яких продуктів спеціалізуватимуться країни згідно із теорією Гекшера-Оліна;

3) у якій із країн буде вищою заробітна плата.

7. Обчисліть індекс внутрішньогалузевої торгівлі, якщо країна А одночасно експортує та імпортує три товари однієї галузі:

Товар	Експорт, тис. дол. США	Імпорт, тис. дол. США
І
ІІ
ІІІ

Що ви можете сказати про рівень розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі у країні А?

8. Ставка мита на імпортний одяг становить 20%, а на тканини, які використовуються для його пошиття – 1%. Частка тканин у вартості одягу дорівнює 20%. Обчисліть ефективну ставку мита. Як вона зміниться, якщо:

1) номінальна ставка мита на одяг зросте до 40%; зменшиться до 10%;

2) ставка мита на тканини зросте до 10%; зменшиться до 0,4%.

Що повинен робити уряд країни для підтримання та захисту вітчизняних виробників одягу?

9. На ринку країни А (мала економіка) попит споживачів на комп’ютери описує рівнян­ня

D_d = -P_d +8, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння S_d = P_d -1 (де: D_d – величи­на внутрішнього попиту, тис. од.; S_d – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; P_d – внут­рішня ціна, тис. дол. США). Ціна комп’ютерів на світовому ринку становить P_W = 2 тис. дол. США. Задля підтримання вітчизняних виробників уряд країни А вирішив запровадити мито на імпортні комп’ютери, ставка якого Т = 1 тис. дол. США за один комп’ютер.

Визначте:

1) скільки і за якою внутрішньою рівноважною ціною (P_d) продаватимуться комп’ютери на ринку країни А за умов закритої економіки;

2) обсяг внутрішнього виробництва, споживання та імпорту за умов вільної торгівлі, а також після запровадження мита;

3) виграш виробників країни А від запровадження ввізного мита на комп’ютери – ефект перерозподілу (а);

4) збільшення доходів державного бюджету від запровадження мита –ефект доходу (с);

5) ефекти захисту (b) та споживання (d). Поясніть їх значення та причини виникнення. Чисті втрати національного добробуту країни А від обмеження імпорту;

6) втрати споживачів країни А від запровадження ввізного мита – загальне зменшення споживчого надлишку (a+b+c+d).

10. На ринку країни В (мала економіка) попит на нафту описується рівнян­ням D_d = -P_d +300, а пропозиція нафтовидобувних компаній – рівнянням S_d = P_d – 100 (де: D_d – обсяг внутрішнього споживання нафти, млн. т.; S_d – величина внутрішнього видобутку нафти, млн. т.; P_d – внут­рішня ціна нафти, дол. США за 1 т). Ціна нафти на світовому ринку становить P_W = 250 дол. США. З метою зменшення експорту нафти та збільшення доходів до бюджету уряд країни В вирішив запровадити вивізне мито, ставка якого Т = 30 дол. США за 1 т нафти.

Визначте:

1) скільки і за якою внутрішньою рівноважною ціною (P_d) продаватиметься нафта в країні В за умов закритої економіки;

2) обсяг внутрішнього видобутку нафти, її споживання та експорт за умов вільної торгівлі, а також після запровадження вивізного мита;

3) виграш споживачів країни В від запровадження мита на експорт нафти – ефект перерозподілу (а);

4) збільшення доходів державного бюджету від запровадження мита –ефект доходу (с);

5) чисті втрати національного добробуту країни В від обмеження експорту нафти (b+d);

6) втрати виробників країни В від запровадження вивізного мита – загальне зменшення надлишку виробника (a+b+c+d).

11. На ринку країни А (мала економіка) попит споживачів на комп’ютери описує рівнян­ня

D_d = -P_d +8, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння S_d = P_d -1 (де: D_d – величи­на внутрішнього попиту, тис. од.; S_d – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; P_d – внут­рішня ціна, тис. дол. США). Ціна комп’ютерів на світовому ринку становить P_W = 2 тис. дол. США. Задля підтримання вітчизняних виробників уряд країни А вирішив запровадити квоту на імпорт комп’ютерів з таким розрахунком, щоб обсяг імпорту зменшився удвічі.

Визначте:

1) величину квоти (Q). Скільки і за якою ціною продаватимуться комп’ютери на ринку країни А за умов закритої економіки (P_d), вільної торгівлі та після запровадження квоти (P_q);

2) обсяг внутрішнього виробництва, споживання та імпорту за умов вільної торгівлі, а також після встановлення квоти;

3) виграш виробників країни А від запровадження квоти – ефект перерозподілу (а); дохід фірм-імпортерів – ефект доходу (с);

4) чисті втрати національного добробуту країни А від обмеження імпорту – ефекти захисту (b) та споживання (d). Поясніть їх значення та причини виникнення;

5) втрати споживачів країни А від запровадження квоти – загальне зменшення споживчого надлишку (a+b+c+d);

6) величину внутрішньої субсидії, яку повинен надати вітчизняним виробникам уряд, аби національне виробництво змогло витіснити імпорт.

Дата добавления: 2015-07-17