Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Суть теорії корисності. Гранична та загальна корисність. Закон спадної граничної корисності.

Читайте также:
  1. C 231 П (Взаимодействие токов. Закон Б-С-Л)
  2. I. Сведения о наличии в собственности или на ином законном основании оборудованных учебных транспортных средств
  3. II закон Кирхгофа.
  4. III. ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО
  5. III. Закончите диалог вопросами, подходящими по смыслу.
  6. Lex, rex, fex – Закон, король, чернь
  7. Magister elegantiarum – Законодатель изящества

Теорія корисності передбачає, що ціна, яку готовий заплатити покупець на ринку за товар, є категорією суб’єктивною. Корисність – це спроможність товару задовольнити потреби, бажання, смаки і вподобання споживача.

Корисність товару – це задоволення, яке отримують від споживання. Корисність товару має дві властивості:

1) вона є різною для різних людей, оскільки залежить від смаків і вподобань.

2) корисність від певних благ є різною для однієї і тієї ж людини в різний час і за різних обставин.

Теорія корисності має певний недолік. Ще ніхто на практиці не винайшов методу для відносного визначення корисності від споживання благ. Наявні показники цього зробити не можуть. Індивідуальний споживач має свою підсвідому оцінку корисності, що не виявляється назовні. Проте з метою наочності економісти допускають, що ступінь задоволення можна виміряти, і називають одиницю виміру – ютиль. Залежно від кількості ютилів, тобто одиниць корисності товару, розрізняють граничну, загальну та середню корисність.

Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, яку отримує людина від кожної останньої або кожної додаткової одиниці спожитого товару. На думку теоретиків австрійської школи гранична корисність визначається цінністю блага, яка залежить від співвідношення запасу цього блага і потреби в ньому. Існує закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена), згідно з яким при споживанні кожної додаткової (наступної) одиниці товару величина додаткового задоволення для людини зменшується.

Закон спадної граничної корисності передбачає, що усі решта чинників, такі як дохід, смаки і вподобання, є постійними величинами. Загалом цей закон поширюється на абсолютну більшість товарів, хоча є і винятки. Це антикваріат, колекціонування марок чи монет, алкоголь, додаткові сигарети тощо.

Загальна корисність (TU) – це корисність, яку отримує споживач від використання товару загалом. Загальна корисність є звичайною сумою усіх граничних корисностей. Якщо гранична корисність є величиною додатною, то в міру збільшення кількості одиниць спожитого товару його загальна корисність зростатиме, оскільки гранична корисність щоразу додається до загальної. Однак темп зростання загальної корисності зменшуватиметься.

Граничну корисність можна визначити через нахил кривої загальної корисності.

або

Середня корисність (AU) – це загальна корисність у розрахунку на кожну одиницю товару.

Основні властивості кривих загальної корисності (TU) та граничної корисності (MU):

1) TU виходить з початку координат;

2) при досягненні TU максимального значення MU=0;

3) MU<0 коли TU спадає;

4) MU=мах в точці перегину кривої TU на її зростаючій ділянці;

5) звичайно MU має від’ємний нахил однак зустрічаються випадки коли деяка ділянка MU нахилена позитивно, має додатній нахил.

 

60.Максимізація загальної корисності і стан рівноваги споживача.Гранична корисність грошей.Взаємозв’язок…

Можна використовувати граничний аналіз для з’ясування того, як споживач ухвалює рішення щодо оптимальної комбінації багатьох товарів, які він купує. Яким чином споживач має здійснювати видатки на ринку, щоб максимізувати загальну корисність за постійного грошового доходу, рівноважних цін товарів та незмінних смаків і уподобань? Дохід споживача та ринкові ціни товарів обмежують можливості споживача щодо закупівель потрібних товарів, а, отже, обмежують його загальну корисність. Можемо записати так:

maxU=U(Q1,Q2…Qn)

P1Q1+P2Q2+…+PnQn<=I

Де U- загальна корисність споживача; Q- кількості 1,2,…, n-го товару, які може купувати споживач; P- ціна1, 2,.., n-того товару; I- дохід споживача в межах визначеного періоду часу.

Якщо корисність для споживача є максимальною, то він перебуває у стані рівноваги, тобто не прагнутиме змінювати структуру свого споживчого кошика. Щоб знайти за яких умов досягається максимальна загальна корисність і стан рівноваги споживача, розглянемо правило максимізації корисності, яке ще називають другим законом Госена: особа максимізує свою корисність, коли розподіляє свою готівку між різними товарами так, що отримує однакове задоволення від останньої одиниці грошей, витрачених на кожен товар(приносить покупцеві однакову граничну корисність)

де MU – граничні корисності останніх спожитих одиниць відповідного товару; P- ціна відповідно товарів; - гранична корисність грошей.

Припустимо, що споживач споживає три товари.

Споживач обрав не правильну структуру покупки. Очевидно, що розподіл доходу не є оптимальним, так як благо В приносить найбільшу корисність на одну грошову одиницю, тому ми можемо розподілити бюджет таким чином, щоб отримати блага В більше, а блага А- менше. Тому слід відмовитись від останньої одиниці блага А і 10 грн витратити на придбання 2,5 одиниці товару В, що дозволить збільшити загальну корисність від усіх благ. Але такий парозподіл призведе до того, що гранична корисність блага В зменшиться, а блага А- зросте.

Співвідношення між граничними корисностями буде дор співвідношенням цін даних благ. Чим вища гранична корисність товару, тим вищу ціну готовий заплатити за неї споживач, отже, ринкові ціни відображають граничні корисності товару. Пояснення закону попиту: якщо гранична корисність спадає при збільшенні кількості споживання товару, то тільки зниження ціни може примусити покупців купувати додаткові одиниці товару. Поки індивід прагне до максимізації

 

корисності крива індивідуального попиту буде спадати.

Парадокс вартості полягає в тому, що такі необхідні для життя людини товари, як повітря, вода, сіль, хліб і т.д. мають дуже низьку ціну порівняно з цінами на товари розкоші(діаманти, золото, хутра).Вода є дешевшою, бо води є багато. Люди споживають її в тій точці, де гранична корисність є низькою завдяки великій кількості споживання. Діаманти ж є дорогими бо їхня кількість обмежена. Гранична корисність у точці їх споживання є високою. Тому люди готові платити високу ціну за діаманти. Отже, ціни на товари і послуги залежать від граничних корисностей товарів. Чим нижчий ступінь задоволення від споживання додаткової одиниці товару, тим меншу ціну люди платитимуть за цей товар.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 742 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Державний бюджет. Крива Лафера. Державний борг. | Валютні курси. Плаваючі і фіксовані валютні курси. | Зовнішньоторговельна політика та її інструмент. Аргументи на користь та проти політики протекціонізму. | Рівноважна ціна та її функції | Цінова еластичність попиту та її види. Дугова і точкова еластичність попиту. Інші концепції цінової еластичності попиту. | Цінова еластичність пропозиції та її види. Дугова і точкова еластичність пропозиції. | Цінова еластичність попиту і загальний виторг продавця. Залежність між ціною і загальним виторгом продавця. | Особливості сільського господарства як галузі економіки. Застосування мікроекономічного інструментарію для аналізу поведінки сільськогосподарських виробників. | Державна політика цін на сільськогосподарську продукцію. Доходи сільськогосподарських виробників в умовах ринкової економіки. | Мікроекономічний аналіз податків. Вплив непрямих податків на пропозицію. Розподіл податку між виробниками і споживачами. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Дотації та субсидії. Вплив дотацій та субсидій на попит і пропозицію. Розподіл дотацій та субсидій між виробниками і споживачами.| Побудова кривої попиту на основі граничної корисності.Споживчий надлишок.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)