Читайте также:
|
|
Філософія – особлива форма духовного освоєння світу, яка спрямована на розробку цілісної системи поглядів на світ і на місце в ньому людини. предмет філософії - найбільш загальні закони розвитку природи, людського суспільства, мислення, всієї духовної культури.
Філософія виникла як структурне (нерозчленоване) значення. Першу спробу виділити філософію як особливу галузь теоретичного знання зробив давньогрецький філософ Аристотель.
Розвиток:
1. Космоцентризм
В античному світі, коли людина намагалася осмислити весь світ, її філософський інтерес був прикутий до загальних проблем буття КОСМОСУ. Людина розчинена в ньому.
2. Геоцентризм (гр. Земля у центрі)
Коли почали формуватися світові релігії у центрі постає Бог, як першопричина існування всесвіту. Усвідомлення сутності Бога.
3. Антропоцентризм (гр. Людина у центі)
Епоха Відродження. Увага мислителів приковується до людини. Людина звеличується і обожнюється.
4. Гносеоцентризм
Новий час (17 ст.) Формується ринкова економіка з’являється буржуазія і капітал. Увага переключається на знання. Філософія (Берлі) вважають, що основне завдання філософії – методологія пізнання.
5. Соціоцентризм
Максиська філософія (19ст.) в центрі філософських роздумів опиняється суспільство (соціум).
6. Філософія (20 ст.). Плюралістична-поліфонічна (багатоголося).
Історія філософії вивчає філософію, її існування в реальній історії.Історія філософії-галузь філософського знання, предметом якої є закономірності та особливості філософського пізнання на різних етапах історичного розвитку. Світовий філософський процес характеризується кількома основними етапами свого розвитку.: Давня філософія-( 7 ст.до нашої ери. ) Її репрезентують давньоіндійська філософія(веданта,міманса,ваймешина,санх”я, йога,тощо), Давньокитайська(лао-цза,кун-цзи,мен-цзи та ін) Давньогрецька(Піфагор, Сократ, Платон, Арістотель та ін.) Середньовічна філософія () 6 ст.-15 ст.н.е.На її теренах працювалитакі видатні мислителі як А.Аврелії, (Блаженний),Ф.аквінський,Абу Алі –Сіна та ін.
Філософія нового часу -(16 ст-перша пол. 19ст.).У ній виокремлюють: -добу відродження (М.Кузанський, Н.Коперник, Дж.Пікко, делла Мірандела, Дж.Бруно.) -Просвітництво і барокко(Ф.Бекон,Т.Гоббі., Дж.Локк,Ф.Декарт,Б.Спіноза,Г.-В.лейбніц та ін.)-німецьку класичну філософію(І.Кант, і.Фіхте,Ф.В.-Й Шеллінг,Г.-Ф.гегель.)
Сучасна філософія (друга половина)19-20ст. Її репрезентують такі філософські течії: -позитивізм(непозитивізм, постпозитивізм-О.Конт, Г.Спенсер,Е.Мах,Р.Авенаріус, К.Поппер, М.Шлік.).Екзистенціалізм(М.Гайдегер,К.Яснух, Ж-П.Сартр, А.Камю.)
-філософія життя (З.Фрейд, Ф.Ніцше, А.Бергсон, та ін.) -філософія науки (Т.Кун,Г.Лакатос, П.Фейербенд та ін.)-філософія антропологія (Н.Шелер, Г.Плесснер) -неоталізм (Ж.Марітен, Е.Жільсон та ін) -феноменологія-(Е.Гуссерль, Ф.Брентано) -герменевтика (Ф.Шлегело, В.Дільний) -структуралізм (К.Леві- Строс, П.-П.Фуко) -прагматизм (Ч.Пірс, В.Джейнс, Дж.Дьюї) Прочитати визначення.
У процесі вироблення історичного розвитку філософії сформувалося немало концепцій філософії історії.
Найпоширеніша позитивісько марнсиська концепція філософії історії(її ще називають однолінійною) розглядає історіюяк безперервний висхідний рух людства від нижчих стадій до вищих.(основа-економ.прогрес чи технічний) У 20 ст. нім. Мисл. Освалод Шпенглер- концепція історичного коловороту.(кожна цивілізація проходить дитинство, зрілість, старість і занепад.)Альфред Вебер-культура розвивається циклічно і передається іншим народам.Західна та східна модела (парадигми) філософії. У сх.нечітка межа між філософією, релігією,міфологією.У зх.- розмежування.Друга відмінність- домінування етичної (Індія) і соц.-етичної (Китай) а в Європейск.ф-ї вчення про світ- онтологія і пізнання (гносеологія)У сх.- панують школи, як субєкти пізнання. В Європі- більше філософи-субєкти.Західна філософія- екстравента- націлена на оволодіння зовнішнім світом, сх.-інтравентним на оволодіння внутрішнім світом.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Філософія в системі людської культури. | | | Структура філософського знання. |