І Етап первинного аналізу проблеми

Обов'язкова програма при виконанні завдання

1. Вивчіть особливості учнівського класу, який був утворений на початку навчального року в

результаті об’єднання учнів двох класів.

2. В ході дослідження скористайтесь діагностичною процедурою Т. Лірі.

3. Сплануйте програму тренінгу зі врахуванням особливостей спілкування у класі.

4. Змоделюйте фрагмент тренінгового заняття з учнями п’ятого класу, спрямованого на формування у них навичок міжособистісного сприймання та ефективного спілкування.

І Етап первинного аналізу проблеми

1.1 Категоріальна термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога.

Опис роботи із проблемою у формі діалогу

Клієнт: Хочу з вами проконсультуватися щодо психічного розвитку моєї дитини. В її класі вона відчуває себе не комфортно. Проведіть серйозну психологічну роботу з однокласниками моєї доньки. Однокласники систематично знущаються над нею-ображаються,не хочуть товаришувати, а класний керівник нічого для того,щоб зупинити їх… я не хочу,щоб моя донька відчувала себе незатишно будь де,а на уроках особливо.

Психолог: Я розумію ваше хвилювання це добро що ви уважно слідкуєте за стосунками вашої дитини з однокласниками. Чи проявлялось таке ставлення однокласників до вашої доньки в попередніх класах?

Клієнт:Ні, дитина абсолютно комфортно себе відчувала в попередніх класах. Спілкувалась з всіма дітьми,таких проблем в нас ще не виникало.

Психолог:Як часто однокласники принижують та ображають вашу доньку? Чи пояснювали з яких саме причин вони не хочуть з нею товаришувати?

Клієнт:Майже кожного дня донька приходить зі школи пригнічена,без настрою. І весь свій вільний час проводить на одинці в соціальних мережах.

Психолог: Коли вперше Ви помітили, що над вашою донькою знущаються однокласники? Що передувало цим подіям? Опишіть останні події, які можна назвати знущанням.

Клієнт: Майже з самого початку навчального року. Два перших тижні пройшли нормально, донька розповідала кожного дня про свої досягнення, як вона знайомиться з новими однокласниками, а з деякими з них в мені, навіть, виникли дружні стосунки. А далі дитину наче підмінили: вона відмовлялася на відріз відвідувати школу, робила з цього приводу в дома істерики, навмисно не робила домашнього завдання списуючи це на погане самопочуття, часом імітувала хвороби, щоб не піти до школи. При спробах випитати в неї хоч щось, вона відповідала, що все гаразд, і списувала все на втому та погане самопочуття, а після чергових спроб таки зізналася про свої проблеми з класом.

Моя донька ніколи не була конфліктною. Вона завжди була тихою та спокійною дитиною, завжди ретельно готувалася до уроків та була, і досі залишається, улюбленицею вчителів. Тому я не вважаю, що саме вона стала ініціатором цього негативного ставлення до себе.

Останньою подією в класі, яку можна назвати знущанням, стала вихідка двох хлопців, які мають не надто позитивну репутацію. Вони запхали її у роздягальню і замкнули її там. Вміст портфелю, який залишився в класі, вони розкидали по всій кімнаті. Все це відбувалося після уроків. Дякувати Богу, що на крики та стук моєї доньки прибіг вчитель фізичної культури, т відімкнув її. Дирекція школи та класний керівник ніяким чином не відреагували не це.

Психолог: Яку позицію в цій ситуації займає класний керівник? Чи намагались ви поговорити з ним?

Клієнт: Так, така розмова відбулась. Але класний керівник залишається осторонь цієї ситуації. І він спирається на дезадаптацію учнів які перейшли з молодшої школи у середню і на те,що в класі кожен намагається проявити себе по різному.

Психолог: Якщо такі проблеми в класі існують то варто дослідити стосунки в класі, визначити яке місце займає ваша донька в цих відносинах, чи не провокує вона сама таке ставлення до себе.

Дата добавления: 2015-07-17