Важливі відомості з дидактики

19. Чому вчителю необхідно вивчати дидактику? Вивчаючи дидактику як науку про загальні умови правильного і успішного розумового розвитку, Ви дізнаєтеся, що таке навчання, які його цілі і засоби. Дидактика − це місце, куди представники педагогічної думки приносили свої спостереження і висновки з питань навчання. Отже, спішіть скористатися порадами, які Ви отримали у спадщину від кращих учителів, і перетворіть ці поради у свої особисті надбання.

20. Що вимагає від учителя дидактика? Дидактика як мистецтво вимагає від Вас керівної творчої роботи, яка помагала б учневі не лише збагачуватися знаннями, але й розвивати в собі здібності живого, ясного і чіткого мислення. Дидактика як наука, як філософія навчання, як пошук найбільш прямих шляхів його, визначаючи загальні умови розумового розвитку, вимагає такого викладання, котре відповідало б загальним, дуже складним і глибоким психологічним умовам розумового розвитку людини.

21. Для чого вчителю слід звертати особливу увагу при вивченні дидактики? Вивчаючи праці з дидактики, вдумайтеся в її задачі, які полягають, по-перше, у визначенні мети і предметів навчання, по-друге, в роз’ясненні системи, методів і форм його і, по-третє, у визначенні засобів і способів, а також загальних передумов навчання. Коли ви познайомитеся з дидактикою теоретично, то потурбуйтеся про якомога краще практичне використання і перевірку її положень і правил (у власній діяльності).

22. Чим корисна дидактика тому, хто вже володіє природною здібністю чи даром вчительства? Якщо вчитель володіє природною здатністю чи даром викладання, то нехай не думає, що цей дар може замінити йому вивчення дидактики. Пам’ятайте, що людей із яскравим педагогічним талантом небагато. Природні здібності дуже різноманітні в якісних і кількісних відносинах, а тому (в педагогічній діяльності) не можна покладатися лише на ці здібності. Вивчення дидактики принесе велику користь і талановитому вчителю: розширить його... кругозір і дасть йому твердий фундамент точних знань; опираючись на ці знання, (досвідчений) вчитель із впевненістю буде реалізовувати своє покликання.

23. Яку користь може приносити вчителю ознайомлення з історією педагогіки? Ознайомлення з історією педагогіки для Вас як учителя дуже корисне. В історії педагогіки Ви знайдете багато прикладів для наслідування; з неї Ви дізнаєтеся, які ідеї з питань виховання впроваджували в життя великі педагоги минулого і нового часу; в цій історії Ви зустрінете багато корисних вказівок і щодо навчання; на кінець, історія педагогіки розповість Вам і про повчальне життя знаменитих педагогів; будучи часто ніби пасинками долі, вони тим не менше ніколи на втрачали любові до світла знань... і до (справи) освіти дітей.

24. Який вплив на почуття і думки вчителя може мати знайомство з життям відомих педагогів? Знайомлячись з життям відомих педагогів, які були світочами педагогічної думки і діяльності..., Ви, без сумніву, будете почувати себе ніби жвавішим, молодшим і бадьорішим. Важку долю вчительства освітить у Вашій свідомості світло благородного подвигу (Ваших попередників). Ідея, яку Ви втілюєте, сіючи „розумне, добре, вічне”, стане для Вас сильнішою, яскравішою і привабливішою. Відомі педагоги (минулого) слугуватимуть Вам живим прикладом для наслідування.

25. Розвиток якої дуже важливої ідеї висвітлює історія педагогіки? Із ідеї про виховання історія педагогіки детально висвітлює розвиток ідеї навчання виховуючого, зігрітого любов’ю (до дітей)...

26. Які відомості з дидактики особливо необхідно мати вчителю, що приступає до роботи в...школі? Учителю, що приступає до роботи в...школі, особливо необхідно мати наступні відомості з дидактики: а) про системи навчання; б) про дидактичні методи; в) про форми навчання; г) про засоби навчання; ґ) про загальні основи і принципи навчання.

27. Які системи навчання (виділяють у дидактиці)? Виділяють три групи головних систем чи загальних порядків навчання: а) стосовно до вчителя − системи класна і предметна; б) стосовно до учнів − системи масового (класного чи спільного), взаємного чи індивідуального навчання; в) стосовно до предметів навчання − системи поступальну і концентричну.

28. Яка система навчання називається класною? Класною називається система навчання, за якої в класі всі предмети навчання викладаються одним учителем. Постійно спілкуючись з одними й тими ж учнями, вчитель має можливість близько пізнавати їх, а через це не тільки цілеспрямовано вчити, але й різносторонньо виховувати їх. <...>

29. Яка система навчання називається предметною? Предметною називається система навчання, за якої кожний навчальний предмет викладається окремим учителем. Вивчаючи і викладаючи тільки один предмет, учитель може засвоїти його якомога грунтовніше і з більшим успіхом впливати на...пізнавальні сили учнів. Предметна система використовується у середніх і старших навчальних закладах.

30. У чому полягає система масового навчання? Система масового навчання являє собою такий загальний навчальний порядок, за якого вчитель веде уроки одночасно з усім класом, викладає навчальний матеріал всій групі учнів, більш чи менш однаковій за віком, розумовим розвитком і підготовкою. Оскільки вчитель повинен турбуватися про різносторонній розвиток кожного учня,...тому ідея масового навчання є однією із...доцільних і зручних, особливо в початковій освіті.

31. У чому полягає система взаємного навчання? Система взаємного навчання, яка широко використовувалася в Англії в першій половині ХІХ століття, полягає в тому, що навчання з невеликими групами (учнів) ведуть обрані вчителем учні („монітори”), яких підготував... учитель....Система взаємного навчання виявилася в кінцевому підсумку незручною: учень ніколи не може замінити вчителя, (він) не може надавати навчанню (належний) виховуючий (характер)...

32. У чому полягає система індивідуального навчання? Система індивідуального навчання... полягає в тому, що вчитель веде заняття окремо з кожним учнем класу, кожному демонструючи і задаючи додому особливе завдання, яке потім прослуховується (вчителем) у класі.

33. У чому полягає система поступального навчання? Система поступального навчання полягає в тому, що вчитель, виконуючи шкільну програму, йде поступово від одного загального питання до іншого, більш часткового, не змішуючи їх, але послідовно вивчаючи зміст предмета від основних понять про нього до часткових деталей.

34. У чому полягає система концентричного навчання? Система концентричного навчання полягає в розміщенні і проходженні предмета викладання колами, що поступово розширюються і мають спільним центром яке-небудь одне, спільне і важливе питання навчального предмета. <…>

35. Що називається методом? Методом у загальному розумінні цього слова називається певний спосіб діяльності, необхідний для досягнення відомої мети. Методом науковим називається шлях, за яким вивчаються предмети, встановлюються між ними причинні залежності і відкриваються нові істини... Методом дидактичним називається спосіб передачі іншим знань, які вже отримані, приведені в систему і виражені в певній формі. Необхідно відрізняти метод науки, що зветься „методом відкриття”, від „методу повідомлення (навчання)”, чи викладу.

36. Чим відрізняється дидактичний метод від наукового? Науковий метод має на меті лише науку, лише виконання її вимог і завдань..., (а) метод дидактичний, як певний спосіб повідомлення іншим приведених у систему знань, повинен відповідати... умовам розумового розвитку учнів, спрощуючи предмет викладання... і наближаючи зміст уроків до можливостей учнів...

37. Які види дидактичного методу виділяють? Видів дидактичного методу чи шляхів, якими вчитель може вести учнів до отримання знань, виділяють два: індуктивний і дедуктивний. Використовуючи перший (Індуктивний) метод, учитель розпочинає викладання визначенням і перевіркою наявних в учнів знань з даного предмета, а потім, взявши за основу відомий учням матеріал, підводить їх до визначення нових сторін предмета пізнання, котрі і складають відносно вищу ступінь в їх пізнанні, утворюють новий навчальний матеріал, що закріплюється в свідомості учнів зосередженням на ньому (їхньої) уваги. При індуктивному методі викладання вчитель засобами раніше продуманої системи запитань допомагає учням робити із наявних у них спостережень такі висновки, які складають частину нового, потрібного в даному випадку знання і закріплюються в їхній свідомості особливими засобами. При дедуктивному методі викладання вчитель знайомить учнів з предметом, починаючи з вказівки загальних і суттєвих його ознак і поступово переходячи до часткових і другорядних.

38. Які навчальні предмети викладаються переважно методом дедуктивним і які − індуктивним? Існують навчальні предмети, які не можуть бути викладені інакше, як із використанням дедуктивного методу. такі:...громадянська історія, географія і взагалі предмети, при вивченні яких безпосереднє спостереження і формулювання висновків не може мати широкого використання. Навпаки, науки про природу викладаються методом індуктивним.

39. Які існують форми навчання? Спосіб, за допомогою яких учитель, користуючись переважно живим словом, робить навчальний матеріал розумовим надбанням учнів, називається формою викладання. Головних форм викладання дві: запитально-відповідальна і розповідна. При першій формі вчитель веде навчання у вигляді бесіди з учнями: він пропонує питання, а учні дають на них відповіді. При другій формі вчитель послідовно викладає... матеріал, а учні слухають, сприймають і запам’ятовують його.

40. Які бувають види запитально-відповідальної форми навчання? Якщо вчитель пропонує питання на повторення, щоб переконатися в ґрунтовності і міцності засвоєння учнями вже відомого їм матеріалу, то запитально-відповідальна форма називається катехізисною. Якщо вчитель пропонує питання навідні, щоб привести учнів до нової думки, нового знання про предмет пізнання, та запитально-відповідальна форма навчання називається евристичною (дослідницькою).

41. До кого слід звертатися з питаннями під час уроку, особливо в початковій школі? Оскільки навчання в початковій школі ведеться одночасно з усіма учнями..., то з питаннями завжди слід звертатися не до одного учня, а до всього класу, хоча потім для відповіді викликається один учень.

42. Чим і як можуть висловлювати учні своє бажання і вміння відповідати на запитання вчителя? Бажання і вміння відповісти на запропоноване всьому класу питання учні, залишаючись кожен на своєму місці і встаючи з нього, висловлюють підніманням руки, яку ліктем спирають на стіл. Піднімаючи руку, учень ні в якому разі не повинен оголошувати відповідь вголос (без дозволу вчителя).

43. Яких учнів слід частіше викликати для відповіді? З числа учнів, які висловили підніманням руки своє бажання дати відповідь на поставлене запитання, а також з числа тих, які не висловили такого бажання, викликайте для відповіді... учня з числа слабких чи недостатньо уважних...

44. Якого порядку повинні дотримуватися учні під час запитально-відповідальної форми навчання? Коли вчитель, викликаючи для відповіді одно з учнів, викличе його чи назве прізвище, тоді опитуваний встає і голосно відповідає. Інші ж учні, опустивши руки, уважно слухають відповідь товариша і, якщо помітять в його відповіді яку-небудь помилку, то бажання виправити її знову ж таки висловлюють підніманням руки. Вчитель відразу ж пропонує виправити помилку одному з (помітивши цю помилку) учнів. Дуже важливе значення викладеного вище дидактичного порядку, який повинен використовуватися на всіх уроках початкової освіти, полягає в постійному підтримуванні уваги учнів до всього процесу і змісту уроку, до всіх його моментів...

45. Яких загальних вимог слід дотримуватися вчителю при формулюванні запитань? Оскільки учні повинні обдумати запитання і сформулювати чітку і точну відповідь..., то, запропонувавши запитання, робіть невелику пайзу і не вимагайте відповідь одразу ж після постановки запитання. З метою підтримування загальної уваги в класі, прагніть запитати під час уроку якомога більшу кількість учнів класу. При опитуванні не дотримуйтеся якого-небудь певного порядку. Не запитуйте довго одного учня, забуваючи про інших. Питання в початковій (школі)... повинні бути такими, щоб кожен учень завжди був готовий до відповіді..., щоб думки і увага кожного з учнів ні на хвилину не покидали предмет пізнання.

46. Чи слід повторювати питання, виправляти його форму і оголошувати перед запитанням прізвище учня? Якщо питання проголошується повільно, просто і чітко, то вчителю немає потреби повторювати його: нехай учень привикає уважно відноситися до слів учителя. Якщо декілька учнів не дають відповіді на Ваше питання чи відповідають неправильно, то запропонуйте питання у виправленій і спрощеній формі викладу. Оскільки питання слід пропонувати всьому класу, то перед запитанням не оголошуйте прізвище учня, якого плануєте опитати, − зробіть це після формулювання запитання.

47. Якими мають бути навчальні запитання по формі? По формі висловлювання запитання повинні бути короткі і точні;...правильно сформульовані; стислі і визначені, тобто повинні вміщувати в собі лише необхідні слова...; прості і загальнодоступні, тобто повинні містити в собі одну яку-небудь думку і бути сприйняті та засвоєні, по можливості, всіма учнями.

48. Якими за внутрішніми якостями повинні бути навчальні запитання? За внутрішніми якостями навчальні запитання повинні бути змістовними, тобто містити в собі певну...думку; послідовними, тобто мати внутрішній зв’язок між собою і з відповіддю учня; доцільними, тобто повинні відповідати головній меті уроку і тільки до неї (мети уроку) бути спрямованими. Для того, щоб запитання відповідали всім вимогам щодо форми і змісту, необхідно їх завчасно обдумувати і готувати.

49. Які навчальні запитання не слід пропонувати учням? Учням не слід пропонувати: а) питання з підказками; б) питання невизначені, які допускають кілька різних відповідей; в) питання складні, які вимагають не однієї відповіді, а дві чи більше; г) питання з неправильним розміщенням слів...; д) питання, на які можна очікувати відповідь „так” або „ні”...

50. Якими повинні бути відповіді учнів? Відповіді учнів повинні бути свідомими і обдуманими зі сторони змісту і форми. Вони повинні бути... повними, тобто з повторенням майже всіх слів питання. З часом учні повинні (навчитися) формулювати... висновки, правила та визначення. Відповіді учнів повинні бути цілком закінченими, а тому не слід перебивати учня, який почав відповідати. <...>

51. Які головні навчальні засоби рекомендує використовувати дидактика? Для того, щоб учні повніше сприймали, засвоювали і довше зберігали в пам’яті отримані знання, дидактика рекомендує використовувати такі засоби: демонстрація, показ дій вчителем, розповідь і опис, пояснення і розкриття, задачі, повторення, заучування і випробовування (застосування знань на практиці).

52. Яке значення мають і як використовуються демонстрації предметів вивчення? Оскільки учні повніше сприймають, міцніше засвоюють і довше зберігають в пам’яті лише те, що бачать своїми очима, то однією з важливих умов навчання, особливо елементарного, є наочність. Вона полягає, по-перше, в демонстрації всім учням предметів вивчення; по-друге, в самостійному і послідовному... ознайомленню учнів з предметами вивчення..., їх моделями, малюнками...; по-третє, в цілому і логічно пов’язаному викладенні (розповіді чи описі) того, що було предметом демонстрації і наочного вивчення.

53. Для чого і коли використовується показ дій вчителем? Для того, щоб дати учням якомога кращий взірець продуманого, ретельного і правильного виконання певної навчальної роботи у всіх її моментах, наприклад, в письмі і малюванні, в читанні, особливо виразному, у розв’язанні прикладів і задач, у співі і музичній грі вчитель користується зразковими чи демонстраційними діями, як одним із наочних прийомів навчання.

54. Коли використовується і яке має значення розповідь як навчальний засіб? Розповідь як навчальний засіб використовується переважно на уроках історичного змісту, а також на уроках географії і природничої історії. Переваги розповіді − правильність і простота словесної форми, послідовність і яскравість викладу фактів.

55. Коли і як використовується опис як навчальний засіб? Опис як навчальний засіб використовується переважно на уроках географії і природознавства. Описуючи предмети, які є перед очима, чи за моделями, картинами, рисунками, учні... виявляють суттєві і другорядні ознаки цього предмета (пізнання)... Описування предметів відсутніх повинно ґрунтуватися на вивченні подібних з ними предметів, які є в наявності, або знайомих учням, і характеризуються точністю, послідовністю і...образністю.

56. У чому полягає і як використовується пояснення як навчальний засіб? Пояснення як навчальний засіб полягає в роз’ясненні значення слів і в розкритті відповідних цим словам предметів, ознак і дій. Пояснення використовується на всіх уроках. Оскільки учні повинні вправлятися в пошуках шляхів і засобів з’ясування невідомих частин предметів, учитель переважно наводить їх на таке усвідомлення відповідними запитаннями, учні ж самі пояснюють, а вчитель виправляє і доповнює ці пояснення.

57. Який навчальний засіб називається розкриттям? Розкриттям називається висловлювання загальної думки, що робиться учнями при допомозі вчителя шляхом співставлення яких-небудь часткових фактів вивчення і які є необхідним наслідком мислення над цими фатами.

58. Що таке задачі як навчальний засіб? Зміцненню знань сприяють відповідні їм вправи. Задачі − один із видів таких вправ, які учні виконують для розвитку в них навчальних навичок і...розумових сил. Задачі поділяються на усні і письмові, класні і домашні. Задачі мають відповідати розумовим силам середнього учня. Вчителю необхідно своєчасно і ретельно виправляти рішення задачі.

59. Яке значення належить повторенню як навчальному засобу? Повторення − один із кращих засобів для отримання знань чітких і точних, ґрунтовних, повних і зв’язних. Розпочинайте кожен урок коротким повторенням попереднього; повторюйте предмет за його розділами; повторюйте весь навчальний курс в цілому. Повторення проводьте у зміненому порядку, з доповненнями і скороченнями, в іншому висвітленні, з нових точок зору, інакше повторення може наскучити учням.

60. Як і коли використовується заучування як навчальний засіб? Оскільки розум людини успішно розвивається при наявності в пам’яті живих уявлень і точних понять, тому (важливо) положення, що складають основу знань,...визначення і висновки, зразки слів поетичних і прозових після необхідного пояснення заучувати і відтворювати напам’ять.

61. Яке значення мають випробовування учнів (екзамени)? Випробовування (перевірка) учнів на предмет отриманих ними знань і відомостей мають значення як засіб, за допомогою якого учні, повторюючи весь навчальний предмет, отримують про нього системне, цілісне уявлення, а вчитель не лише перевіряє знання учнів, але й доповнює, розширює і поглиблює їх.

62. Як розподіляються дидактичні вимоги? Дидактичні вимоги, які слугують основою методів, форм і засобів навчання, розділяються на три групи: а) вимоги до вчителя: б) вимоги до учня; в) вимоги предмета навчання.

63. Які важливі дидактичні вимоги до вчителя? Д идактичні вимоги до вчителя такі: а) навчайте поступово, переходячи в поясненні від близького в матеріальному і духовному розумінні до віддаленого, від простого (неподільного) до складного, від відомого учням до невідомого і від наочного (конкретного) до відстороненого (абстрактного); б) навчайте послідовно, на основі заздалегідь продуманого плану, тобто завчасно не лише розподіліть предмети і уроки навчання, але й розмістіть навчальний матеріал у (логічному) взаємозв’язку в рамках кожного окремого уроку; в) використовуйте наочність, постійно звертайтеся до зовнішніх відчуттів учнів... і залучайте ці відчуття до роботи; г) навчайте без поспіху, ґрунтовно, не перевантажуйте учнів швидким проходженням навчального матеріалу і зупиняйтеся на предметі вивчення до повного і міцного засвоєння його по можливості всіма учнями; д) навчайте цікаво, тобто не тільки з чітким розумінням і знанням справи, не тільки наочно і просто, послідовно і впевнено, але й з живим...інтересом, (з урахуванням) розумових потреб і запитів учнів, рівня їх розумового розвитку і підготовки, прагнучи збуджувати, підтримувати і посилювати самостійність і увагу учнів і викладаючи навчальний матеріал з одухотворенням; е) не припиняйте самоосвіти як загальної, наукової, так і спеціальної, педагогічної. (Пам’ятайте), хто зупинився у своєму розумовому розвитку, той не може бути хорошим учителем.

64. Які вимоги дидактики до учнів? До учнів вимоги дидактики такі: а) навчайте учнів у відповідності з їхньою природою, тобто рівнем розвитку їхніх тілесних і духовних сил; навчайте наочно і просто, послідовно і поступово, без...поспіху і надмірної повільності, яка втомлює; б) пробуджуйте в учнів самостійність і увагу, тобто постійно турбуючись про те, щоб учні самі звикали виявляти і обдумувати предмети вивчення, щоб вони самі, з допомогою навідних запитань учителя, отримували необхідні знання і через це долучалися до самостійної розумової праці; в) розвивайте в учнів цікавість та інтерес, нехай вони прагнуть пояснити собі і зрозуміти предмети пізнання, самостійно відповідати на питання, з чого зроблені чи складаються предмети (пізнання), як вони зроблені і для чого...; г) навчайте учнів свідомому ставленню до предметів і питань пізнання, турбуючись про те, щоб учні правильно сприймали і засвоювали навчальний матеріал, довше пам’ятали його, а також правильно і легше відтворювали; д) навчайте учнів грамотної мови, використовуючи для цього кожен урок.

65. Які дидактичні вимоги до предмета викладання? Дидактичні вимоги до предмета викладання наступні: а) навчайте учнів у відповідності з природою і умовами предмета викладання, прагнучи в кожному з них вести учнів від наочного до уявного...; б) навчайте елементарно, просто, пояснюючи основи чи елементи навчального матеріалу в доступній для учнів формі; в) навчайте поступово, розділивши предмет на частини, з кожною з яких учні могли б ґрунтовно знайомитися без особливих труднощів; г) навчайте різносторонньо, засобами різноманітних відчуттів; д) супроводжуйте повідомлення учням книжкових відомостей вимогою використовувати отримані знання на практиці; е) під час навчання поєднуйте між собою подібні предмети (пізнання) для кращого їх засвоєння.

66. Які виділяють види навчального інтересу? Розрізняють шість видів навчального інтересу, які потребують активізації й розвитку в учнів у кожному зручному випадку: 1) інтерес віри (релігійний); 2) інтерес спостереження і досліду (емпіричний); 3) інтерес пояснення (спекулятивний); 4) інтерес красоти (естетичний); 5) інтерес любові до людини (симпатичний); 6) інтерес любові до суспільства, свого народу, до всіх людей (патріотичний і соціальний).

67. У чому полягає розвиток інтересу релігійного? Розвиток інтересу релігійного полягає у вихованні почуття любові до Бога як Творця всесвіту і людини, яку Він наділив розумом і свободою (і) закликає до постійного і різностороннього вдосконалення.

68. Що означає розвивати в учнів інтерес спостереження і досліду (інтерес емпіричний)? Це означає турбуватися про те, щоб учні прагнули до ознайомлення з предметами вивчення не стільки зі слів інших людей, скільки на основі безпосереднього спостереження і досліду, до ознайомлення безпосереднього, живого і наочного.

69. У чому полягає інтерес пояснення (інтерес спекулятивний)? Інтерес спекулятивний полягає у задоволенні потреби учнів не тільки спостерігати речі, але й знати зміст і сенс, основу і причинну залежність, наслідки і цілі предметів і явищ, які вивчаються.

70. У чому полягає розвиток інтересу до красоти (інтересу естетичного)? Розвивати під час навчання інтерес естетичний означає викликати і підтримувати у вихованців при кожному зручному випадку почуття досконалості, співрозмірності (симетрії) і гармонії, пояснювати, як ці якості з’являються в природі і у найкращих творах людей.

71. У чому полягає розвиток любові до людей (інтересів симпатичного, патріотичного і соціального)? Розвиток інтересів симпатичного, патріотичного і соціального полягає у пробудженні в учнів поваги, співчуття і доброзичливості до окремих людей, до їхніх потреб і проблем, а також у вихованні поваги до сім’ї, суспільства, до всього народу і до всього людства як таких (соціальних) груп, від добробуту яких залежить щастя кожної окремої людини.

Дата добавления: 2015-07-17